Рішення № 59922069, 16.08.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року Справа № 915/796/16

Господарський суд Миколаївської області у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі судового засідання Ржепецькій К.М.,

за участю представників сторін:

прокурор Бескровний М.О., посвідчення № 036121 від 27.10.2015 року,

від позивача-1: ОСОБА_1, довіреність № 220/804/9 від 30.12.2015 року,

від позивача-2: ОСОБА_2, довіреність № 1478 від 24.05.2016 року,

від відповідачів представники не зявились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Військового прокурора Миколаївського гарнізону,

54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 18-а,

в інтересах держави в особі

позивача-1 Міністерства оборони України,

03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6 (ідентифікаційний код 00034022),

позивача-2 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв,

54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62-а (ідентифікаційний код 08029523),

до відповідача -1 Військової частини А1890,

юридична адреса: 57116, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Улянівка,

поштова адреса: 57116, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Михайлівка (ідентифікаційний код 08335007),

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю Агроторгівельна фірма Трихатське-Агро,

57120, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Трихати, вул. Степова, 3 (ідентифікаційний код 35287534),

про визнання недійсним на майбутнє договору про спільний обробіток землі № 950 від 28.08.2015 року, -

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Миколаївського гарнізону звернувся до Господарського суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв із позовом до Військової частини А1890, Товариства з обмеженою відповідальністю Агроторгівельна фірма Трихатське-Агро про визнання недійсним на майбутнє договору про спільний обробіток землі № 950 від 28.08.2015 року.

Ухвалою суду від 20.07.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.08.2016 року.

Ухвалою суду від 02.08.2016 року розгляд справи відкладено на 16.08.2016 року у звязку з неявкою у судове засідання представників відповідачів.

16.08.2016 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідачі явку повноважних представників у судове засідання 16.08.2016 року не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, відзиви по суті спору не надали.

Враховуючи достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті, справа розглядається за відсутності повноважних представників відповідачів.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів та прокурора, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до Державного акта на право постійного користування землею від 1989 року Б № 062777 Квартирно-експлуатаційній частині Миколаївського району Червонопрапорного Одеського воєнного округу Української Радянської Соціалістичної республіки надано в безстрокове та безоплатне користування 29 319,3 га землі, з цільовим призначенням для Широколанівського учбового центру (а.с. 17-18).

Згідно з Директивою Міністра оборони України від 30.06.2005 року № Д-322/1/014 Миколаївську квартирно-експлуатаційну частину району (м. Миколаїв) переформовано у Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаїв, що підтверджується довідкою № 303/22/7/137 від 23.03.2015 Південно-східного територіального Квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (а.с. 50).

28.08.2015 року між Військовою частиною А1890 (далі - Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агроторгівельна фірма Трихатське-Агро (далі - ТОВ АФ Трихатське-Агро, Сторона-2) укладений договір про спільний обробіток землі № 950 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого з метою відпрацювання співпраці з підприємствами і залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності та життєдіяльності військової частини А1890 сторони за цим договором домовилися про спільну діяльність і співробітництво без утворення юридичної особи з використанням земель, які надані Стороні-1 у безстрокове користування та можливостей Сторони-2 спільно діяти для досягнення загальних цілей, а саме: вирощування зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва, збирання, зберігання та їх подальша реалізація. (а.с. 10-13)

Відповідно до п. 1.2 Договору сторони домовилися, що спільний обробіток землі буде здійснюватися таким чином: Сторона-1 бере на себе зобов'язання залучити площу земельної ділянки під спільну діяльність та проводити її обстеження на предмет наявності та, в подальшому, проведення заходів своєчасного знешкодження вибухонебезпечних предметів, а також шкідливих для оточуючої середи, життя та здоров'я людей предметів з метою створення безпечних умов праці; Сторона-2 бере на себе зобов'язання власними силами та коштами провести необхідний комплекс заходів по забезпеченню повного сільськогосподарського циклу вирощування продукції, яка обумовлена договором.

Відповідно до п. 3.1 Договору Сторона-1 зобов'язалась залучити до спільної обробки, що буде проводитися разом зі Стороною-2, земельні ділянки, що надані Стороні-1 в безстрокове користування, згідно з державним ОСОБА_2 на право постійного користування від 1989 року № 062777, площею 245,53 га, терміном на 5 років, тобто до 31.12.2020 року.

Розділами 5, 6 та 8 Договору сторони обумовили порядок ведення спільних справ, внески і частки сторін, розподіл результатів спільної діяльності.

Відповідно до пунктів 12.1, 12.2 Договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дня його підписання. Цей договір укладений строком на 5 сільськогосподарських років з обов'язковим щорічним узгодженням (індексацією) ціни внесків сторін за цим договором на кожний наступний сільськогосподарський рік впродовж строку дії договору. Зміна (збільшення, зменшення) розміру внесків сторін ґрунтуються на рівні інфляції в країні на момент визначення розміру внесків. Обов'язкове щорічне узгодження (індексація) ціни внесків проводиться сторонами в строк до 01 лютого кожного року.

В подальшому, 01.02.2016 року між Військовою частиною А1890 та ТОВ АФ Трихатське-Агро була укладена додаткова угода № 1 до Договору, відповідно до якої збільшилась ціна - внесок Сторони-1 (а.с. 16).

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору про спільний обробіток землі № 950 від 28.08.2015 року. Позовні вимоги вмотивовано тим, що укладений договір суперечить вимогам ст. 4 Закону України Про використання земель оборони, статтям 20, 77 Земельного кодексу України та ст. 1130 Цивільного кодексу України, оскільки укладений особою, не наділеною розпорядчими правами та повноваженнями щодо спірної земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові; договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі, а його умови, в тому числі координація спільних дій учасників, ведення їх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності (статті 1130, 1131 ЦК України). Таким чином, укладаючи договір про спільну діяльність, учасник договору повинен бути наділений розпорядчими речовими правами щодо об'єктів, виділених для спільної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 2 ЗК України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами -землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 20 ЗК України земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Закону України Про використання земель оборони.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 ЗК України зони особливого режиму використання земель створюються навколо військових об'єктів Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України для забезпечення функціонування цих об'єктів, збереження озброєння, військової техніки та іншого військового майна, охорони державного кордону України, а також захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про використання земель оборони землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини).

Відповідно до ст. 2 Закону України Про використання земель оборони військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про використання земель оборони встановлено, що військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.

Відповідно до пунктів 39, 40 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 22.12.1997 року № 483, передача земель в тимчасове користування відбувається з погодження: заступників Міністра оборони України - командувачів видів Збройних Сил України, начальників управлінь центрального апарату Міністерства оборони України - щодо земель спеціальних об'єктів центрального підпорядкування; командуючих військами військових округів, Північного оперативно-територіального командування - щодо земель для об'єктів окружного, Північного оперативно-територіального командування підпорядкування. Передача земель в тимчасове користування оформлюється рішенням сільської, селищної чи міської рад.

Відповідно до ст. 14 Закону України Про Збройні Сили України Збройні Сили України можуть здійснювати господарську діяльність згідно із законом. Земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою здійснюється шляхом реалізації таких правомочностей як право володіння та користування земельною ділянкою.

Права землекористувачів передбачені статтею 95 Земельного кодексу України.

Разом з тим, право постійного користування виникає після одержання землекористувачем документа, що посвідчує таке право, та його державної реєстрації (стаття 125 Земельного кодексу України). В свою чергу правом оперативного управління (в тому числі землею, як активом, закріпленим за військовою частиною) за змістом статті 137 Господарського кодексу України визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується та розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані довести обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими доказами.

Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 1989 року Б № 062777, в силу наведених вище приписів законодавства, є належним та допустимим доказом в підтвердження права постійного користування Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв спірною земельною ділянкою.

Жодних доводів та доказів у спростування його чинності чи неналежної реєстрації відповідачі не надали. В свою чергу відповідачі також не надали належних доказів на підтвердження права Військової частини А1890 як постійного землекористувача спірної земельної ділянки, а також закріплення за Військовою частиною А1890 на праві оперативного управління земльної ділянки, як активу, з правом володіння, користування та розпорядження таким майном для здійснення некомерційної господарської діяльності.

Таким чином, спірний договір про спільний обробіток землі від 28.08.2015 року № 950, укладений Військовою частиною А1890 в порушення вимог п. 3 ч. 5 ст. 20, ч. 2 ст. 65, ч. 4 ст. 77 Земельного кодексу України, статей 9, 14 Закону України Про Збройні сили України, ч. 1 ст. 4 Закону України Про використання земель оборони, що є підставою для визнання його недійсним, тобто позов підлягає задоволенню.

Вказаної правової позиції також дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 10.11.2015 року у справі № 915/239/15.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України слід стягнути з відповідачів на користь Військової прокуратури Південного регіону України.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним на майбутнє договір про спільний обробіток землі № 950 від 28.08.2015 року, укладений між Військовою частиною А1890 (ідентифікаційний код 08335007) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агроторгівельна фірма Трихатське-Агро (ідентифікаційний код 35287534).

3. Стягнути з Військової частини А1890 (юридична адреса: 57116, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Улянівка, поштова адреса: 57116, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Михайлівка, ідентифікаційний код 08335007) на користь Військової прокуратури Південного регіону України (65012, м. Одеса, вул. Пироговська, 11, ідентифікаційний код 38296363, банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ, код 820172, р/рахунок 35216073082762, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір у сумі 689,00 грн. (шістсот вісімдесят девять грн. 00 коп.)

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агроторгівельна фірма Трихатське-Агро (57120, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Трихати, вул. Степова, 3, ідентифікаційний код 35287534) на користь Військової прокуратури Південного регіону України (65012, м. Одеса, вул. Пироговська, 11, ідентифікаційний код 38296363, банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ, код 820172, р/рахунок 35216073082762, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір у сумі 689,00 грн. (шістсот вісімдесят девять грн. 00 коп.)

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги до канцелярії господарського суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у випадку проголошення судом вступної та резолютивної частин рішення з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 22.08.2016 року.

СуддяВ.О. Корицька