Рішення № 59921984, 18.08.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"18" серпня 2016 р. Справа № 911/2014/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Авто", 08600, Київська обл., місто Васильків, вулиця Володимирська, будинок 28

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РГК", 09600, Київська обл., Рокитнянський район, селище міського типу Рокитне, вулиця Ентузіастів, будинок 3

про стягнення 94846,99 грн.

суддя Шевчук Н.Г.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 08.07.2016);

від відповідача не з'явився.

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Авто" звернулось у господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РГК" про стягнення 94846,99 грн., яка складається з: 56230,34 грн. основного боргу та 38616,65 грн. інфляційних втрат за період з 24.06.2014 по 14.06.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором купівлі-продажу №20/06/14 від 20.06.2014 в частині повної та своєчасної поставки товару та неповернення залишку невикористаних грошових коштів на вимогу покупця.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань, у судові засідання не зявився, відзив на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив :

20.06.2014 між Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Авто" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РГК" (Продавець) укладений договір поставки №20/06/14 (далі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Згідно пункту 2.5. Договору передача товару Покупцю здійснюється Продавцем лише після надходження коштів за товар на поточний рахунок Продавця.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що розрахунки між сторонами здійснюються Покупцем у безготівковому порядку в українській національній валюті (гривнях) шляхом перерахування Покупцем 100% попередньої оплати загальної вартості партії товару.

Відповідно до пункту 5.1 Договору початок передачі партії товару відбувається на протязі двох робочих днів з моменту зарахування 100% попередньої оплати Покупцем на поточний рахунок Продавця.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що передача товару здійснюється між сторонами за накладною на відпуск товару, підписаною уповноваженими представниками сторін.

Розділ 6 Договору визначає, що даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2014, а в частині розрахунків - до остаточного виконання сторонами зобов'язань за даним Договором. Даний Договір продовжується на наступні 12 календарних місяців, якщо жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про закінчення терміну дії даного Договору на протязі 30 календарних днів до закінчення його терміну дії.

Згідно платіжних доручень №4 від 23.06.2014 та №4 від 04.07.2014 позивач здійснив попередню оплату товару на суму 80000 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача (а.с. 26-27).

Відповідач здійснив лише часткову поставку оплаченого товару згідно видаткових накладних №РН-0002603 від 24.06.2014, №РН-0002633 від 25.06.2014, №РН-0002745 від 03.07.2014, №РН-0002754 від 03.07.2014, №РН-0003208 від 24.07.2014 №РН-0008931 від 03.09.2014, №РН-0008937 від 03.09.2014 та №РН-0040066 від 11.09.2014 на загальну суму 23769,66 грн., (арк.с. 22-25).

Докази поставки товару відповідачем позивачу на суму 56230,34 грн., що становить різницю між сумою оплати і сумою поставки, відсутні. Докази повернення цієї суми також відсутні.

Позивач направляв відповідачу претензію №19/06/15 від 19.06.2015, в якій просив сплатити вищевказану заборгованість або здійснити поставку товару в місячний термін, проте дана претензія залишена без відповіді та належного реагування, у звязку з чим позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У звязку з тим, що відповідач свого обовязку стосовно передачі оплаченого товару не виконав, та не надав доказів повернення коштів за непоставлений товар або поставки товару, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про повернення грошових коштів у розмірі 56230,34 грн. є правомірною та підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 38616,65 грн. інфляційних втрат за період з 24.06.2014 по 14.06.2016.

Після спливу встановленого позивачем місячного строку для повернення невикористаної суми попередньої оплати у розмірі 56230,34грн у відповідача з 20.07.2015 виникло грошове зобовязання перед позивачем у зазначеному розмірі.

Згідно з приписами частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши доданий до позовної заяви розрахунок інфляційних встановив, що позивач невірно встановив початкову дату нарахування інфляційних втрат, а саме 24.06.2014 (наступний день за здійсненням першої проплати) замість 20.07.2015 (наступний день після спливу місячного строку на виконання заявленої у претензії №19/06/15 від 19.06.2015 вимоги про повернення грошових коштів).

Враховуючи викладене, судом було здійснено власний розрахунок інфляційних втрат за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга-Закон та встановлено, що розмір інфляційних втрат за період з 20.07.2015 по 14.06.2016 складає 4604,32 грн.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ 20.07.2015 - 14.06.201656230.341.0824604.32

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 56230,34грн основного боргу та 4604,32грн інфляційних втрат.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РГК" (09600, Київська обл., Рокитнянський район, селище міського типу Рокитне, вулиця Ентузіастів, будинок 3, код ЄДРПОУ 37066355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Авто", 08600, Київська обл., місто Васильків, вулиця Володимирська, будинок 28, ЄДРПОУ 32722101) - 56230 (пятдесят шість тисяч двісті тридцять) грн. 34 коп. основного боргу, 4604 (чотири тисячі шістсот чотири) грн. 32 коп. інфляційних втрат та 912 (девятсот дванадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В іншій частині вимог у позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Г. Шевчук

Дата підписання повного рішення: 23.08.2016