Ухвала суду № 59921597, 25.08.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/5656/16-ц

Провадження № 22-ц/792/1595/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого - судді Переверзєвої Н.І..

суддів: Кізюн О.Ю., Талалай О.І.

секретар Дубова М.В.

з участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника ПАТ „Укргазбанк"

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 17 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, третя особа без самостійних вимог - публічне акціонерне товариство акціонерний банк „Укргазбанк" про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а:

В березні 2016 року позивачка звернулась до суду і просила: визнати за нею право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1; зняти арешт з означеної квартири, накладений державним виконавцем Другого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції, згідно акту опису та арешту майна № 50167764 від 02 березня 2016 року.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 17 червня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 означене рішення вважає незаконним через порушення судом норм матеріального права, просить його змінити і задоволити її позовні вимоги про зняття арешту із квартири АДРЕСА_1. При цьому посилається на помилковість висновків суду, що лягли в основу рішення про відмову у задоволення позову, оскільки вони прямо

_____________

Головуючий у першій інстанції - Логінова С.М. Провадження № 22ц/792/1595/16

Доповідач - Переверзєва Н.І. Категорія 05

протирічать вимогам закону і зроблені без врахування того, що арешт на спірну квартиру був накладений в рамках виконавчого провадження, відкритого не щодо неї, а відносно її чоловіка ОСОБА_2 Виконавче провадження, у якому накладено арешт на все належне їй майно не було предметом позовних вимог і не досліджувалось судом, як і кредитні відносини з „Укргазбанком". Крім того, просить врахувати, що відповідачем ОСОБА_2 був визнаний заявлений нею позов, а представник ПАТ „Укргазбанк" при вирішенні спору поклався на думку суду.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст.ст. 60, 61 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об"єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту.

Відповідно до ст. 63 цього ж Кодексу дружина і чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

За приписами ч.1 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Статтею 57 Закону України „Про виконавче провадження" визначено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 із 30 квітня 2011 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. 21 березня 2013 року на ім"я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на трикімнатну квартиру, загальною площею 107,1 кв.м. за АДРЕСА_1. Означена квартира за договором іпотеки від 21 лютого 2013 року іпотекодавцем ОСОБА_2 за згодою співвласника ОСОБА_1 (п. 2.3.5. договору) передана іпотекодержателю - ПАТ АБ „Укргазбанк" з метою забезпечення всіх вимог останнього, які випливають з кредитного договору № 3/85/2013ро від 21 лютого 2013 року, за яким ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 290000 грн. строком до 20.02.2016 року, зі сплатою 19,2% річних, під поручительство ОСОБА_1 Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 08 травня 2014 року задоволено позов ПАТ АБ „Укргазбанк" і стягнуто на його користь солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 303327,77 грн. та витрати по сплаті судового збору по 1516,64 грн. з кожного. 08 липня 2014 року по даній справі видано виконавчий лист №686/2037/14, на підставі якого постановою державного виконавця Другого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 06.08.2014 року відкрито виконавче провадження ВП № 44322819 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ „Укргазбанк" 304844,41 грн. В межах даного виконавчого провадження постановами державного виконавця від 14 вересня 2015 року та 04 квітня 2016 року накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно боржника ОСОБА_1 і вказане обтяження зареєстроване у встановленому законом порядку у відповідному Державному реєстрі за № 14033423.

02 березня 2016 року державним виконавцем Другого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції при примусовому виконанні рішень у зведеному виконавчому провадженні №50167764 про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості на користь юридичних та фізичних осіб ( в тому числі і ПАТ АБ „Укргазбанк") описано і накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1. В акту опису і арешту у розділі „Зауваження" державний виконавець зазначив застереження ОСОБА_2 про те, що означена квартира є спільною сумісною власністю подружжя і перебуває в іпотеці ПАТ КБ „Укргазбанк".

Давши належну оцінку цим обставинам, іншим наявним у справі доказам, врахувавши, що позивач і відповідач є солідарними боржниками і обидва мають невиконані зобов"язання перед ПАТ КБ „Укргазбанк", суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що опис та арешт нерухомого майна було здійснено із дотриманням вимог Законів України „Про виконавче провадження" та „Про іпотеку", а отже підстав для задоволення позовних вимог у частині зняття арешту із квартири АДРЕСА_1 немає.

Посилання апелянта на неврахування судом тієї обставини, що арешт на належне їй майно було накладено в рамках іншого виконавчого провадження, яке не було предметом її позовних вимог і не досліджувалось судом, не заслуговують на увагу, оскільки суперечать обставинам справи, у якій на аркушах із 42 по 68 міститься належним чином засвідчена копія виконавчого провадження №44322819, яке було предметом судового дослідження з метою повного і об"єктивного встановлення обставин справи, що не виходить за межі заявлених позовних вимог.

Не впливає на законність оскаржуваного рішення і твердження апелянта про неврахування судом визнання позову відповідачем ОСОБА_2, оскільки відповідно до вимог ст. 174 ЦПК України така обставина є підставою для задоволення позову у тому разі, якщо це не суперечить вимогам закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і містять посилання на обставини, які з достатньою повнотою досліджені і оцінені судом першої інстанції. Вони фактично зводяться до власної правової оцінки обставин справи і незгоди апелянта із висновками суду по їх оцінці та не впливають на законність рішення, яке постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, а тому апеляційний суд не знаходить підстав для його зміни.

Враховуючи, що в даному апеляційному провадженні предметом перегляду є відмова в задоволенні вимог про зняття арешту із майна, а тому в решті рішення суду 1 інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 17 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча/підпис/

Судді/підписи/

Копія вірна. Суддя апеляційного суду Н.І.Переверзєва