Рішення № 59921470, 10.11.2011, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.11.2011 Справа №2-6053/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Дуди О.О.

з участю секретаря Дилієвської І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом Державного вищого навчального закладу «Тернопільського державного медичного університет імені ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення коштів за навчання,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 вищий навчальний заклад «Тернопільський державний медичний університет імені ОСОБА_4» (далі - ДВНЗ) звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 31.08.2003року на навчання до ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського» на бюджетну форму навчання зараховано ОСОБА_2 та укладено угоду про підготовку фахівців з вищою освітою №4 від 25.09.2003року. В розділі зобовязання студента передбачено обовязок прибуття після закінчення вищого закладу освіти на місце направлення і відпрацювання не менше трьох років, однак відповідач за місцем призначення Товстенька обласна комунальна аптека, смт. Товсте, Заліщицький район не прибула, тому просить стягнути з нього оплачені за навчання кошти в розмірі 40487,78грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила. Вказала, що відмовилась працювати за місце призначення у зв'язку з відсутністю житла.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, вказав, що ОСОБА_3 вищий навчальний заклад «Тернопільський державний медичний університет імені ОСОБА_4» не уповноважений звертатись до суду із таким позовом, законодавством не передбачено обов'язок випускника відпрацювати за призначенням після закінчення навчання, позивачем подано необґрунтований розрахунок вартості навчання.

Судом встановлено наступні обставини.

25.09.2003 року між сторонами укладено угоду №4 про підготовку фахівців з вищою освітою, згідно умов якої ОСОБА_2, зокрема, зобовязалась прибути після закінчення вищого закладу освіти на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років, а у разі відмови їхати за призначенням відшкодувати відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання в установленому порядку.

Відповідно до навчальної картки студента ІНФОРМАЦІЯ_1, остання зарахована до ВНЗ за держзамовленням відповідно до наказу №122 від 29.07.2003 року.

Відповідно до довідки, виданої ТДМУ ім. І.Я. Горбачовського за період навчання з 01.09.2003 року по 30.06.2008 року ОСОБА_2 була нарахована стипендія в сумі 9423,21грн.

Відповідно до розрахунку ДВНЗ, фактичні затрати на навчання одного студента фармацевтичного факультету за державним замовленням випуску 2008 року складають 31064,57грн.

Відповідно до протоколу засідання державної комісії з персонального розподілу спеціалістів Тернопільського державного медичного університету імені ОСОБА_1 (фармацевтичний факультет 2008 року випуску) від 07 грудня 2008 року направлено молодих спеціалістів на роботу, зокрема, відповідача в Товстеньку обласну комунальну аптеку, смт. Товсте, Заліщицький район - провізором.

Відповідно до списку працевлаштування персонально кожного випускника фармацевтичного факультету Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачовського (2008 рік випуску), місце майбутньої роботи за направленням ОСОБА_2 - Товстенька обласна комунальна аптека, смт. Товсте, Заліщицький район провізор, із наданням житла.

Заслухавши пояснення, дослідивши та оцінивши докази по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно норм ст.ст. 509, 526, 629 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк відповідно до вказівок договору і не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання та одностороння зміна умов договору, за винятком випадків, передбачених законом (договір є обовязковим для виконання сторонами).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.п.1,4 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч.2 ст.52 Закону України "Про освіту" випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.21 порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25 грудня 1997 р. N 367 випускник повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні на роботу. Незгода випускника з рішенням комісії з працевлаштування випускників не звільняє його від обов'язку прибути на роботу за призначенням. У разі, якщо випускник не прибув за направленням або відмовився приступити до роботи за призначенням з причин, не зазначених у п. 9 та 18 цього Порядку, чи його звільнено з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за порушення трудової дисципліни або звільнено за власним бажанням протягом навчання в інтернатурі та трьох років після закінчення останньої, він зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Таким чином, встановлено, що відповідач, закінчивши навчання на бюджетній формі у ДВНЗ «Тернопільського державного медичного університет імені ОСОБА_1» за місцем направлення працювати відмовився. Відповідачем вказана обставина не заперечується, оскільки він за місцем направлення не був забезпечений житлом.

Суд критично оцінює заперечення відповідача проти позову з цього приводу, оскільки обов'язок забезпечення житлом за місцем роботи на ДВНЗ не покладався.

Разом із тим, за клопотаннями сторін, судом надавався час для мирного вирішення спору, за результатами чого Тернопільським обласним виробничо-торговим об'єднанням було запропоновано ОСОБА_2 роботу у аптеці за місцем її проживання, у аптеці м. Тернополя, структурного підрозділу ОВТ аптечного об'єднання, що стверджується листом №355 від 20.11.2011 року. Від запропонованої роботи відповідач відмовився.

За таких обставин, відповідно до вищенаведених норм та умов угоди, підлягає до стягнення з відповідача вартість навчання у вказаному навчальному закладі, яка складає 40487,78грн.( 31064,57грн.+9423,21грн.), позов слід задовольнити.

При цьому, суд також не приймає до уваги доводи відповідача про те, що ДВНЗ не уповноважений звертатись до суду із таким позовом, ним не було подано доказів обґрунтування вартості навчання. Так, в матеріалах справи наявна угода №4, укладена між сторонами, в якій передбачено обов'язок випускника прибути після закінчення вищого закладу освіти на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років, а у разі відмови їхати за призначенням відшкодувати відповідно до державного або місцевого бюджетів. Рахунок, на якій просить позивач стягнути кошти за навчання відкритий у ГУДКУ в Тернопільській області.

Щодо розрахунку вартості навчання, то такий складено виходячи із середніх затрат на навчання студена у ДВНЗ по кожному із кодів економічної класифікації видатків, сумнівів у суду не викликає та відповідачем не спростований.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, Законом України "Про освіту", Порядком працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25 грудня 1997 р. N 367, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Державного вищого навчального закладу «Тернопільського державного медичного університет імені ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення коштів за навчання задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 кошти, оплачені як вартість її навчання у ОСОБА_3 вищому навчальному закладі «Тернопільський державний медичний університет імені ОСОБА_1» в сумі 40487,78грн. на рахунок: ГУДКУ в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 35224001000151, код 02010830.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного вищого навчального закладу «Тернопільського державного медичного університет імені ОСОБА_1» 404,88 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи, сплачені позивачем при зверненні з позовом до суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Дуда О.О.