Постанова № 59919003, 10.08.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року

Справа № 808/1596/16

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Батигіна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСОР»,

до: Запорізької митниці Державної фіскальної служби

третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області,

про: визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ВОСОР” (надалі – позивач або ТОВ “ВОСОР” ) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізької митниці ДФС, в якому просить суд визнати дії відповідача щодо незадоволення зави позивача від 15.04.2016 №15/04 про повернення коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу, які надмірно сплачені до бюджету, а саме: неприйняття висновку про повернення з відповідного бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи - незаконними та протиправними; зобов’язати відповідача прийняти висновок про повернення позивачу надмірно сплачених до бюджету митних та інших платежів за митною декларацією №112050000/2015/014842 від 03.09.2015 у розмірі 21784 грн. 59 грн. з відповідного бюджету та направити його разом з іншими передбаченими законодавством документами до відповідного органу Державного казначейства України.

В обґрунтування позову позивач посилається на протиправні дії митниці щодо незадоволення його заяви №15/04 від 15.04.2016 про повернення коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу, які надмірно сплачені до бюджету за митною декларацією №112050000/2015/014886 від 03.09.2015 у розмірі 21784,59 гривень. Факт надмірної сплати коштів встановлений судовим рішенням від 21.12.2015 по справі №808/8265/15.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх, виходячи з викладених в позові підстав.

Представник митниці в судовому засіданні позов не визнав, зазначивши в запереченнях, що надміру сплачена сума платежів з’являється тільки після того, як митний орган прийме рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом. Проте, таке рішення митницею не приймалося. Просить відмовити в позові.

Представник ГУДКСУ у Запорізькій області в судове засідання не з’явився, надавши письмові пояснення на адміністративний позов (вх. №17177 від 06.06.2016), в яких зазначив, що, оскільки відповідного висновку про повернення позивачу помилково або надмірно сплаченого ввізного мита від відповідача не надходило, то й підстав для перерахування коштів у ГУДКСУ у Запорізькій області відсутні. Просить суд врахувати при розгляді справи надані пояснення і розгляд справи проводити за відсутності представника ГУДКСУ.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, що з метою митного оформлення партії товару, поставленого підприємством DUTCH PLANTIN COIR INDIA PRIVATE LIMITED, Індія, ТОВ “ВОСОР” було подано до митниці вантажну митну декларацію №112050000/2015/014842 від 03.09.2015, в якій заявлено митну вартість товару за ціною договору (контракту). Згідно з поданою ВМД, митні платежі повинні становити 116 184 грн. 59 коп. (графа 47 даної ВМД).

03.09.2015 митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000240/1, яким здійснено коригування заявленої декларантом митної вартості товару та визначено митну вартість товару за резервним методом, також винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00471 від 03.09.2015.

У зв’язку із прийняттям вказаного рішення про коригування митної вартості, позивач подав нову митну декларацію №112050000/2015/014886 (а.с.11), відповідно до якої загальний розмір нарахованих митних платежів склав 137 969 грн. 18 коп. (графа 47 ВДМ). Позивач у повному обсязі сплатив митні платежі, у зв’язку із чим оформлення товару було здійснено й випущено у вільний обіг за ВМД №112050000/2015/014886.

Водночас, не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з відповідною позовною заявою до суду, й постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2015 у справі №808/8265/15, яка набрала законної сили 06.04.2016 задоволено позов ТОВ “ВОСОР” до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000240/1 від 03.09.2015 та картки відмови №112050000/2015/00471 від 03.09.2015.

Листом №15/04 від 15.04.2016 ТОВ “ВОСОР” звернулось до Запорізької митниці із заявою, в якій, із посиланням на положення Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митого органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом ДМСУ № 618 від 20.07.2007, просив повернути надмірно сплачені до бюджету грошові кошти у сумі 21784 грн. 59 коп. До вказаної заяви були додані відповідні документи, згідно переліку, наведеному у ній.

Однак, листом вих. №743/11/08-70-19 від 28.04.2016 митниця надала відповідь про відсутність підстав для повернення надмірно сплачених платежів (а.с.24-26).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

Приписи ч.1 ст. 301 Митного кодексу України (далі – МК) передбачають, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 301 МК, у разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. А згідно з ч. 3 цієї статті, помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Так, згідно з пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК, як надміру сплачені грошові зобов’язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Судом встановлено, що ТОВ “ВОСОР” було подано до митниці ВМД №112050000/2015/014842 від 03.09.2015, в якій заявлено митну вартість товару за ціною договору (контракту). Згідно з поданою ВМД, митні платежі повинні становити 116184,59 гривень (з розрахунку на курс валюти 21,988664 (графа 23 ВМД). Проте, митницею прийнято рішення №112050000/2015/000240/1 від 03.09.2015 про коригування митної вартості, у зв’язку із чим позивачем подано нову митну декларацію №112050000/2015/014886 від 03.09.2015, відповідно до якої розмір нарахованих митних платежів з урахуванням вимог рішення про коригування митної вартості було збільшено на загальну суму 21784, 59 грн., з яких 1266,54 грн. - мито на товари, що ввозяться на територію України, 6332,73 грн. - додатковий імпортний збір, 14185, 32 грн. - податок на додану вартість.

Судом встановлено, що позивач у повному обсязі сплатив митні платежі, у зв’язку із чим оформлення товару було здійснено й випущено у вільний обіг за МД №112050000/2015/014886 від 03.09.2015.

Як зазначалося вище, судовим рішенням у справі №808/8265/15 визнано протиправними та скасовані вищевказані рішення та картка відмови. При цьому в рішенні суду зазначено про те, що декларантом під час митного оформлення товару були подані всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити митну вартість товару за основним методом. Таким чином, суд приходить до висновку, що здійснена декларантом сплата митних платежів в розмірі 21784,59 гривень, на підставі рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, яке в подальшому було скасовано у судовому порядку, фактично є надмірно сплаченою сумою митних платежів.

Положення п. 43.1. ст.43 ПК передбачають, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Пунктом 43.3 ст. 43 ПК визначено, що обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до п. 2 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 під № 1097/14364 (далі - Порядок № 618), цей Порядок на виконання вимог статті 43 Податкового кодексу України визначає процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Згідно з абз.абз. 1, 2, 12 п. 1, пп. 2-4 р. ІІІ Порядку № 618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб’єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України платника податків - юридичної особи та напрям перерахування коштів.

Відповідно до п.п. 2-5, 6 розділу ІІІ вказаного Порядку, визначений наступний порядок розгляду заяви платника: заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником або заступником керівника митного органу разом з пакетом документів передається до відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. Керівник або заступник керівника митного органу на підставі результатів перевірки, в разі її проведення, підписує висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України - пакет документів на повернення коштів. Пакет документів на повернення коштів передається до загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Згідно з п. 7 р. ІІІ цього ж Порядку, висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Пункт 11 розділу ІІІ Порядку № 618 передбачає, що за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

З огляду на викладене, суд вважає, що повернення надмірно сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення до митного органу платника податків, відповідно до якого останній визначається щодо напряму зарахування коштів, є обов'язком цих митних органів, встановленим вищезазначеними нормами Податкового й Митного кодексів, Порядку № 618.

Приписами Порядку №618 передбачено, що підставою для відмови митним органом заявнику у поверненні надмірно сплаченого податку може бути або невідповідність поданих документів вимогам цього порядку, або відсутність переплати. Між тим, митниця ані в запереченнях, ані під час судового засідання не зазначила конкретних підстав для такої відмови.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивач, дотримуючись вищезазначених вимог, звернувся до митниці із заявою про повернення надмірно сплачених коштів на загальну суму 21 784 грн. 59 коп. й додав до заяви весь необхідний перелік документів, визначений Порядком № 618. За таких умов, відповідно до пункту 43.5 ст.43 ПК, контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви повинен був підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.

На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п’яти робочих днів мав здійснити повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України. Однак, митницею висновок не підготовлено, а надано відповідь про відмову в поверненні коштів у зв'язку із відсутністю підстав для повернення коштів з Державного бюджету України, внаслідок чого не відбулося повернення позивачу надмірно сплачених коштів. Зазначена відповідь, на думку суду, є необґрунтованою, оскільки в ній не конкретизовані підстави для неповернення коштів й ненадання висновку, а тому її не можна вважати законною. Більш того, в судовому засіданні представник митниці взагалі не зміг перелічити підстави, які слугували обґрунтуванням відмови в наданні ГУДКСУ висновку. Представник митниці зазначив, що на переконання контролюючого органу надміру сплачена сума платежів з’являється тільки після того, як митний орган прийме рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, проте, таке рішення митницею не приймалося.

Однак суд не може погодитися з такими твердженнями митниці, адже після завершення процедури митного оформлення випуску чи пропуску товарів прийняття відповідних рішень за ВМД є неможливим. Таким чином, за наявності рішення суду, яким визнано протиправними та скасовано рішення митниці про коригування митної вартості товарів та заяви позивача, поданої до митниці у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що митниця не виконала процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї зазначеними вище нормами, тому така бездіяльність митного органу є протиправною.

Разом з цим, суд звертає увагу на той факт, що до складу загальної суми надмірно сплачених позивачем платежів входить сума податку на додану вартість у розмірі 14185,32 грн.

При вирішенні питання щодо обсягу сум, які підлягають поверненню ТОВ “ ВОСОР”, суд виходить з того, що сума переплаченого податку на додану вартість вже була включена позивачем до складу податкового кредиту на підставі п.187.8 ст.187, п.193.1 ст.193, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.12 ст.201 Податкового кодексу України. Зазначений факт підтвердив представник позивача у судовому засіданні, в підтвердження чого суду була надана копія податкової декларації з податку на додану вартість від 19.10.2015 за вересень 2015 року та копія додатку 5 до вказаної декларації.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Водночас, та ж сама сума податку на додану вартість становить предмет спору у цій справі, і задоволення судом позову у цій частині може призвести у подальшому до подвійного відшкодування позивачеві податку на додану вартість у зазначеному розмірі.

Відтак, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Також суд звертає увагу на те, що позивачем у прохальній частині позову помилково зазначено про повернення надмірно сплачених платежів за митною декларацією №11205000/2015/014842 від 03.09.2015, оскільки фактично позивачем були надмірно сплачені платежі за митною декларацією №112050000/2015/014886 від 03.09.2015, яка була подана позивачем у зв’язку з прийняттям скасованого рішенням суду рішення про коригування митної вартості.

Відповідно до п. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Отже, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог і задовольнити позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача прийняти висновок про повернення позивачеві надмірно сплачених до бюджету митних та інших платежів за митною декларацією №112050000/2015/014886 від 03.09.2015 у розмірі 7599 грн. 27 коп. (1266,54 грн. надмірно сплаченого мита і 6332, 73 грн. надмірно сплаченого додаткового імпортного збору на товари).

Згідно з ч.2 ст.45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до п. 5 Порядку № 618, супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України, Реєстр висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, підготовлений відповідно до пункту 5 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 N 611/147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за N 1095/14362 (далі - Реєстр висновків про повернення), Висновок про повернення з оригіналом заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України, підписаний начальником (заступником начальника) Відділу та зареєстрований у журналі реєстрації висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Журнал реєстрації висновків про повернення коштів з Держбюджету), форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, разом з документом, у якому відображаються результати перевірки, подаються керівнику (заступнику керівника) митного органу для прийняття остаточного рішення про повернення коштів.

Згідно п.6 Порядку № 618, керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).

Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Отже, у разі складення відповідачем на виконання рішення суду відповідного висновку про повернення позивачеві надмірно сплачених платежів, відповідно до вимог Порядку № 618 відповідач буде зобов’язаний направити такий висновок разом з іншими передбаченими законодавством документами до відповідного органу Державного казначейства України. З огляду на зазначене, суд вважає позовні вимоги в цій частині такими, що заявлені передчасно, оскільки наразі відсутня бездіяльність відповідача в цій частині.

Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Як зазначено у ч.1, 3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії Запорізької митниці ДФС щодо незадоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСОР» від 15.04.2016 №15/04 про повернення коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу, як надмірно сплачені до бюджету, а саме: неприйняття висновку про повернення з відповідного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи незаконними та протиправними.

Зобов’язати Запорізьку митницю ДФС України прийняти висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ВОСОР» надмірно сплачених до бюджету митних та інших платежів за митною декларацією №112050000/2015/014886 від 03.09.2015 у розмірі 7599 грн. 27 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці Державної фіскальної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОСОР» судовий збір у розмірі 689 грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова