Ухвала суду № 59918010, 25.08.2016, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/1524/14-ц

8/303/14/16

Номер рядка стат.звіту-1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2016 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого-судді Заболотного А.М.

при секретарі Штець І.І.

за участі

представника заявників ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачево заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про перегляд рішення Мукачівського міськрайонного суду від 20.06.2014 року у звязку з нововиявленими обставинами,-

в с т а н о в и в:

20.06.2014 року рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу задоволено та стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ТзОВ «Кредитні ініціативи» 165662,44 грн. боргу.

12.08.2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із заявою про перегляд вищевказаного рішення суду від 20.06.2014 року у звязку з нововиявленими обставинами. Як на нововиявлені обставини посилається на лист НБУ № 24-0004/60776 від 21.07.2016 року, відповідно до якого заявників повідомлено про те, що ТзОВ «Кредитні ініціативи» не надавалося індивідуальної та генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій. Крім того, також стало відомо, що відносно ТзОВ «Кредитні ініціативи» здійснюється кримінальне провадження.

Представник заявників у судовому засіданні свою заяву підтримав у повному обсязі, просив суд її задовольнити, з підстав викладених у заяві.

Представник позивача в судове засідання не зявився, повідомлений про дату та час судового засідання належним чином.

Суд, заслухавши доводи представника заявника, дослідивши матеріали справи та надані документи, вважає, що заява про перегляд рішення у звязку з нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 365 ЦПК України заява про перегляд судового рішення у звязку з нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні. Заявник та інші особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Неявка цих осіб не є перешкодою для розгляду заяви.

Згідно з ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у звязку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду рішення є, в тому числі, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільно-процесуального законодавства при перегляді судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обовязки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у звязку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Як зазначають заявники, що нововиявленою обставиною є те, що отримавши листа НБУ, їм стало відомо про те, що ТзОВ «Кредитні ініціативи» не надавалося індивідуальної та генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій. Таким чином, заявники вказують на те, що ТзОВ «Кредитні ініціативи» не мало право здійснювати діяльність з кредитування фізичних осіб.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільно-процесуального законодавства при перегляді судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами», обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. Згідно з частиною третьою статті 60 ЦПК доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір, а тому підставою для скасування судового рішення є не всі невідомі на час розгляду справи обставини, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі (стаття 179 ЦПК).

Тобто, необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених ст. 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обовязки осіб, які беруть участь у справі.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до наступного висновку. Стаття 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» зобовязує фінансові установи отримати ліцензію на здійснення операцій з валютними цінностями, зокрема при наданні послуг факторингу. Разом з тим, за договором про відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року ТзОВ «Кредитні ініціативи» отримано послуги, а не надано їх. За змістом ст. 1079 ЦК України фактором у договорі факторингу може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Таким чином законодавством встановлено вимоги щодо обовязкової наявності спеціальної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій лише щодо кредитора, який видає грошові кошти під час укладення кредитного договору у іноземній валюті, так як видача валютних коштів відноситься до валютних операцій. Натомість укладення договору про відступлення права вимоги за таким кредитним договором не може вважатися валютною операцією, оскільки за таким договором переходить лише право грошової вимоги, а не право власності на валютні цінності. Тобто для можливого укладення такого договору не є обовязковою умовою наявність у нового кредитора (клієнта) спеціальної ліцензії на право здійснення валютних операцій. Помилковим є і твердження заявників щодо неправомірності нарахування позивачем заборгованості у валюті, оскільки саме по собі нарахування заборгованості за кредитним договором не є валютною операцією, а відтак позивач, як новий кредитор, вправі її здійснювати відповідно до умов кредитного договору без спеціальної ліцензії. Що стосується доводів представника заявника про відсутність у позивача права на отримання грошових коштів за відступленим боргом, необхідно зазначити таке. Гривня є законним платіжним засобом на території України (ч. 1 ст. 192 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Отже гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Разом з тим, ч. 2 ст. 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобовязанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобовязанням, визначається в гривні за офіційним курсом НБУ. Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій обчислена сума зобовязання), валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобовязання і фактичного його виконання є національна валюта України гривня (постанова Верховного Суду України № 6-79цс14 від 02.07.2014 року). Згідно з ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти як засобу платежу при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається лише у випадку, передбаченому законом (ч. 2 ст. 192 ЦК України).

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього Декрету. Вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність у кредитора ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини, стягнути грошову суму в іноземній валюті (постанова Верховного Суду України № 6-145цс14 від 24.09.2014 року, 6-190цс15 від 16.09.2015 року).

Враховуючи те, що позивач заявив до стягнення суму в національній валюті, у тому числі й вимоги про застосування наслідків порушення кредитного зобовязання у вигляді пені, висновки суду про те, що ТзОВ «Кредитні ініціативи» має права вимагати виконання відступленого йому грошового зобовязання, відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

З урахуванням наведеного вище та обставина, на яку посилається заявник, не може бути визнана як нововиявлена і не може вплинути на сутність вирішення спору, а відтак відсутні підстави для перегляду рішення суду, а тому заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 209, 210, 361, 362, 365 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про перегляд рішення Мукачівського міськрайонного суду від 20.06.2014 року у звязку з нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.М.Заболотний