Ухвала суду № 59917776, 25.08.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 227/1317/16-к

Номер провадження 11-кп/775/960/2016

УХВАЛА

Іменем України

22 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді: Ковалюмнус Е.Л.,

суддів: Самойленка А.І., Левандовича О.О.,

при секретарі: Самойленко Г.В.,

за участю

прокурора Козачка І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті Донецької області матеріали кримінального провадження № 12015060230000284 відносно ОСОБА_1 за його апеляційною скаргою на вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2016 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львів, громадянина України, не одруженого, дітей на утриманні не має, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого:

1) 29.05.1997 року Межевським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 140 КК України до виправних робіт з утриманням 20% заробітку кожного місяця; 26.10.2004 року звільнений за постановою Димитрівського міського суду Донецької області на підставі ст. 3 Закону України «Про амністію в 1998 року»

2) 17.08.1999 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 144 КК України до покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 26.10.2005 році за відбуттям покарання;

3) 14.02.2006 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік 6 місяців; постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28.02.2008 року скасований іспитовий строк за вказаним вироком, засуджений направлений в місця позбавлення волі; 10.03.2009 року звільнений на підставі постанови Селідівського міськсуду Донецької області від 27.02.2009 року на підставі ст. .81 КК України;

4) 28.12.2010 року Димитрівським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі,

5) 27.01.2011 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185. ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі; 20.06.2014 році ухвалою Селидівського міського суду від 11.06.2014 року звільнено від покарання на підставі ст. 7 ЗУ «Про амністію в 2014 року»

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, -

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до вироку Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2016 року, ОСОБА_1, будучи раніше судимий, останній раз 27.01.2011 Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України, при цьому судимість у нього, у встановленому законом порядку, не знята і не погашена, на шлях виправлення не став та повторно скоїв аналогічні, умисні злочини за наступних обставин.

12 лютого 2016 року ОСОБА_1 приїхав до м. Добропілля на автомобілі ВАЗ 2101 білого кольору д\н НОМЕР_7, яким керував ОСОБА_2 з метою навістити свого знайомого, який мешкав у вказаному місці. Перебуваючи у м. Добропілля, в цей же день, приблизно о 22 годині 55 хвилин, ОСОБА_1 проходячи повз будинку №9 по вулиці Ремінного, побачив автомобіль НОМЕР_1, який стояв навпроти трансформаторної будки, за вищевказаною адресою та належить ОСОБА_3. В салоні вказаного автомобіля він побачив відео реєстратор. В цей час у ОСОБА_1 виник намір на таємне викрадення чужого майна з метою наживи. З цією метою, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом розбиття скла на передній двері з пасажирської сторони проник до салону вищевказаного автомобілю звідки таємно, повторно викрав майно, яке належить власнику вказаного автомобілю, а саме: відео реєстратор Vehicle Dual Camera DVR вартістю 574 грн., автомобільну магнітолу «AVDIN 2827» вартістю 2139,18 грн. та з викраденим зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 2713,18 грн..

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1, 12.02.2016 року приблизно о 23.00 годині, маючи намір спрямований на таємне викрадення чужого майна з метою наживи, проходячи повз будинку №12 по вулиці Шевченко, м. Добропілля, Донецької області в пошуку автомобілів, з яких можливо викрасти чуже майно, звернув увагу, що за вищевказаною адресою стоїть автомобіль НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом відкриття ключем, який заздалегідь узяв з собою, відчинив передні пасажирські дверці, після чого проник до салону вищевказаного автомобілю звідки таємно, повторно викрав майно, яке належить ОСОБА_4, а саме: автомобільну магнітолу «SHUTLE» SUD - 350 USB\SD BMD вартістю 697,12 грн., відео реєстратор «Genius» DVR-HD 560 вартістю 950,13 грн. та з викраденим зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1647,25грн.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1, 12.02.2016 року приблизно о 23 годині 25 хвилин, маючи намір спрямований на таємне викрадення чужого майна з метою наживи, проходячи повз будинку № 61 по вулиці Першотравнева, м. Добропілля, Донецької області в пошуку автомобілів, з яких можливо викрасти чуже майно, звернув увагу, що за вищевказаною адресою стоїть автомобіль НОМЕР_3, який належить ОСОБА_5. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою ключа, який заздалегідь узяв з собою, шляхом відкриття передніх водійських дверей, проник до салону вищевказаного автомобілю звідки таємно, повторно викрав майно, яке належить ОСОБА_5, а саме: автомобільну магнітолу «Pioneer» моделі «1093» вартістю 267,91грн., відео реєстратор «DIGITAL» моделі «DCR-122» вартістю 315,90грн. в якій знаходилась карта пам'яті марки «Apacer» формату SDHC об'ємом «8Gb» вартістю 88,38 грн. та з викраденим зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 675,19 грн.

Далі, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1, 27.02.2016 приблизно о 01 годин 30 хвилин, маючи намір спрямований на таємне викрадення чужого майна з метою наживи, приїхав на автомобілі ВАЗ 2101 білого кольору д\н НОМЕР_7, яким керував ОСОБА_2, якого він не посвящав у свої наміри, до міста Добропілля, Донецької області. В цей час, проходячи повз будинку №31 м-ну Молодіжний, в пошуку автомобілів, з яких можливо викрасти чуже майно, побачив навпроти п'ятого під'їзду вищевказаного будинку, автомобіль НОМЕР_4, який належить ОСОБА_6. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом розбиття скла на передній двері з пасажирської сторони проник до салону вищевказаного автомобілю, звідки таємно, повторно викрав майно, яке належить ОСОБА_6, а саме: відео реєстратор «Lauf» вартістю 286,65 грн., та з викраденим зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду у вищевказаному розмірі.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на таємне викрадення чужого майна з метою наживи, ОСОБА_1, 27.02.2016 року приблизно о 01 годині 50 хвилин, проходячи повз будинку №36 м-ну Молодіжний, м.Добропілля, Донецької області, в пошуку автомобілів, з яких можливо викрасти чуже майно, побачив навпроти 1-го під'їзду вищевказаного будинку автомобіль НОМЕР_5, який належить ОСОБА_7. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою ключа, який заздалегідь узяв з собою, шляхом відкриття передніх водійських дверцят, проник до салону вищевказаного автомобілю звідки таємно, повторно викрав майно, яке належить ОСОБА_7, а саме: більярдний кий в комплекті з тубусом моделі «Buffalo» рукавичкою для більярду, двома крейдами для кия, двома накладками на кий вартістю 2149,25 грн. та з викраденим зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду у вищевказаному розмірі.

Далі, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1, маючи намір на таємне викрадення чужого майна з метою наживи, 27.02.2016 приблизно о 02 годин 00 хвилин, проходячи повз будинку № 61 по вул. Першотравнева, м. Добропілля, Донецької області, в пошуку автомобілів, з яких можливо викрасти чуже майно, звернув увагу, що навпроти шостого під'їзду вищевказаного будинку, стоїть автомобіль НОМЕР_6, який належить ОСОБА_5. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом відкриття кришки капоту вищевказаного автомобілю, таємно, повторно викрав майно, яке належить ОСОБА_5, а саме: акумулятор «topla ENERGY» червоно кольору вартістю 635 грн., та з викраденим зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду у вищевказаному розмірі.

На вказаний вирок суду обвинуваченим у кримінальному провадженні було подано апеляційну скаргу, в якій він просить пом'якшити йому покарання, змінивши термін перебування в місцях позбавлення волі, а також скасувати йому, як безробітному, виплату 3694,32 грн. за експертизу, яку він не замовляв. Вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги пом'якшуючи обставини, а саме: активно сприяв розкриттю злочину, позовні заяви від потерпілих не надходили, його батьки похилого віку, батько сліпий інвалід, який потребує догляду. Також зазначає, що в СІ у нього виявили хронічне захворювання, яке вимагає лікування.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який заперечував проти доводів апеляційної скарги обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки фактичні обставини справи та доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень ніким не оспорюється, колегія суддів перевіряє законність вироку тільки в межах апеляційної скарги.

На думку колегії суддів міра покарання ОСОБА_1 призначена у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості злочину, конкретних обставин справи, даних про його особу, який раніше неоднократно судимий, в тому числі за скоєння умисно-корисливих злочинів, їх кількість, ніяких висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, знов скоїв кримінальні правопорушення, характеризується посередньо, також пом'якшуючи обставини - провину визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, стан здоров'я. Покарання призначене в межах санкції за інкриміновані кримінальні правопорушення.

Оскільки за вимогами ст. 65 КК України покарання повинно бути необхідним та достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів, колегія суддів вважає, що призначене покарання у вигляді 4 років позбавлення волі є саме таким.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обґрунтовано прийняті до уваги всі зазначені обставини, в тому числі пом'якшуючі. Всі обставини, зазначені в апеляційної скарги обвинуваченого, в повно та обґрунтовано викладені у вироку судом першої інстанції та враховані при обранні міри покарання.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про наявність в нього батьків похилого віку та погіршення його стану здоров'я, задоволенню не підлягають, оскільки самі по собі, за наявністю обставин, встановлених та викладених у вироку суду, не є безумовною підставою для змінення вироку та пом'якшення призначеного покарання.

Згідно Закону України «Про судову експертизу» проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, прокурора, суду здійснюється за рахунок коштів, які за цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 291 КПК України у разі провадження експертизи під час досудового розслідування в обвинувальному акті, який передається до суду, обов'язково зазначаються відомості щодо розміру витрат на залучення експерта.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Колегія суддів вважає, що немає підстав для скасування визначених у вироку суду виплат, пов'язаних з залученням експерта, оскільки це не пов'язано з бажанням обвинуваченого. Ним не наведено ніяких підстав, які б звільняли його від сплати судових витрат.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено таких порушень КПК або КК України, які б тяглі за собою скасування вироку та зміну міри покарання.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 412 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2016 року відносно ОСОБА_1 - залишити без змін.

На підставі ч. 5 ст. 72 КПК України зарахувати в строк відбування покарання, строк попереднього ув'язнення з 02 березня 2016 року по 22 серпня 2016 року, у співвідношенні за один день позбавлення волі два дні попереднього ув'язнення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. На ухвалу може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді