Рішення № 59916605, 25.08.2016, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

25.08.2016 227/4339/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2016 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Притуляка С.А.

при секретарі Коверченковій М.О.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПрАТ «Юнивес», в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 22.08.2016р., просить стягнути з відповідача 333286,34 грн., з яких: 132422 грн. сума страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль; 12288 грн. пені за прострочення виплати страхового відшкодування; 115535,32 грн. інфляційних за прострочення виплати страхового відшкодування; 10100,00 грн. 3% річних за прострочення виплати страхового відшкодування, 50000,00 грн. моральної шкоди, а також судові витрати у сумі 8441,02 грн.

Позовні вимоги мотивовані не виконанням в повному обсязі та своєчасно відповідачем зобовязань з виплати позивачеві у належному розмірі страхового відшкодування, у звязку з настанням страхового випадку пошкодженням автомобіля позивача LEXUS ES 350, майнові інтереси щодо якого були застраховані на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу програма «VIP-перехід» №119-а/13до/1 від 26.09.2013р.

Позивач у судових засіданнях підтримував позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 22.08.2016р. з підстав, викладених у позовній заяві. Також вказував на те, що належним доказом на підтвердження вартості пошкодженого автомобіля та вартості його ремонту є останній висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №8120/8121/15-54/7895/16-52 від 31.05.2016р., оскільки при його складанні експертами було досліджено усі матеріали стосовно пошкодженого автомобіля, оглянуто безпосередньо сам автомобіль, все це здійснювалося в присутності представника страхової компанії «Юнивес», який не мав жодних претензій та зауважень з приводу процедури та порядку проведення дослідження матеріалів та взагалі експертизи.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, з підстав, викладених у відзивах на позови. Зокрема, посилався на те, що висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №8120/8121/15-54/7895/16-52 від 31.05.2016р. не можна вважати належним доказом на підтвердження ринкової/залишкової вартості автомобіля LEXUS ES 350, вартості відновлювального ремонту цього автомобіля, оскільки експертами в порушення методики проведення судових експертиз було зроблено висновок про розмір вказаних величин на підставі огляду автомобіля, яких вже було відновлено. Крім того, вказувала на самостійну зміну експертами процесуального визначення експертизи з повторної на первинну; різницю у висновках експертів Київського та Дніпропетровського НДІСЕ при ідентичних вхідних даних; не надання експертами роз'яснень щодо вибіркового взяття до уваги лише частини пошкоджень автомобіля. Вважає належним доказом звіт про оцінку колісного транспортного засобу №14/1/27 від 23.01.2014р., згідно якого вартість відновлювального ремонту склала 190161,12 грн., а ринкова вартість транспортного засобу до страхового випадку 227981,60 грн., а також дослідження №34833185_18.01.2014_01/02/14 від 04.02.2014р., згідно якого залишкова вартість автомобіля складає 220589,20 грн. З урахуванням чого, посилаючись на п.6.7 Договору страхування, на те, що вартість відновлення автомобіля позивача перевищила 70% його дійсної вартості, а також на сплату позивачем лише частини загального платежу за договором страхування (п.1.14), останньому було в повному обсязі виплачено суму страхового відшкодування, згідно страхового акту №А-1381/ДО 1 від 06.02.2014р. 7684,17 грн.

Крім того, посилаючись на п.6.15 Договору страхування, згідно якого страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, завданого Страхувальнику в результаті страхового випадку та допускаючи прийняття в якості доказу сумнівного, на думку представника відповідача, висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №8120/8121/15-54/7895/16-52 від 31.05.2016р., то розмір страхової виплати, на яку має право позивач складає, з урахуванням сплачених 7684,17 грн., 96799,17 грн.

Також представник відповідача просив застосувати до позовних вимог про стягнення пені позовну давність в один рік на підставі ст..258 ЦК України, заперечував проти розрахунку 3% річних та інфляційних, надавши свій контррозрахунок, а також заперечував проти задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди як необґрунтованих.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

26.09.2013р. між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК Юнивес» було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу програма «VIP-перехід» №119-а/13до/1, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортними засобами, а саме легковим автомобілем LEXUS ES 350, реєстраційний номер НОМЕР_1. Також було складено низку додатків до даного договору.

Власником автомобіля LEXUS ES 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 є батько позивача ОСОБА_3, а позивач ОСОБА_1 користувався ним на підставі відповідної довіреності.

08.01.2014р. ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК Юнивес» із повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку, а саме повідомив про те, що 06.01.2014р. приблизно о 07:00 год. виявив пошкодження свого автомобіля, зокрема, відсутність магнітоли. (Безпосередньо у тексті вказаного повідомлення, копія якого міститься в матеріалах справи (арк..с.14, т.1) ОСОБА_1 зазначено «2013р.», втім з огляду на встановлені обставини справи, суд вважає це опискою, а вірною датою настання страхового випадку є саме 2014 рік, проти чого сторони не заперечували).

З приводу пошкодження автомобіля ОСОБА_1 звернувся до правоохоронних органів, якими було внесено відповідні дані до ЄРДР (арк..с71, т.1).

Також 24.01.2014р. ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК Юнивес» із заявою про виплату страхового відшкодування.

05.01.2014р. було складено акт огляду транспортного засобу (дефектну відомість), в якому зафіксовано наявні у автомобіля LEXUS ES 350 пошкодження, а саме: авто магнітола відсутня; скло лівої передньої двері розбито; жорсткий диск магнітоли Toyota кронштейн кріплення магнітоли Toyota 2шт.; блок керування навігацією Toyota.

06.02.2014р. було складено страховий акт №А-1381/ДО1, в якому зафіксовано пошкодження, завдані автомобілю позивача скло та авто магнітола, прийнято рішення про виплату позивачеві страхового відшкодування у розмірі 7684,17 грн., з яких: 2100,06 грн. на рахунок ОСОБА_1, а 5584,11 грн. в рахунок сплати чергових платежів.

Згідно рахунку-договору №СФ-АГ-14/00172 від 08.01.2014р., складеного ТОВ «Автогалс», вартість робіт та деталей (заміна бокового скла, розбирання/збірка салону, заміна магнітоли, встановлення DVD, скло дверей, магнітола а/м з програвачем Toyota, монітор Toyota, жорсткий диск магнітоли Toyota, кронштейни кріплення магнітоли Toyota та блок керування навігацією) складає 177553,12 грн.

Згідно звіту про оцінку колісного транспортного засобу №14/1/27 від 23.01.2014р., виконаного ФОП ОСОБА_4 на замовлення ТОВ «Укравтоекспертиза-Ассіст», вартість відновлювального ремонту автомобіля LEXUS ES 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 77047,31 грн.

Згідно звіту №34833185_18.01.2014_01/02/14 від 04.02.2014р., складеного ТОВ «Експерт-центр «Тандем» на замовлення ТОВ «Укравтоекспертиза-Ассіст», ринкова вартість автомобіля LEXUS ES 350 складає 220589,20 грн.

Як пояснила у судовому засіданні представник відповідача обидві вказані оцінки автомобіля були зроблені на замовлення ПрАТ «СК Юнивес», яка співпрацює в питаннях проведення подібних досліджень із ТОВ «Укравтоекспертиза-Ассіст».

Листом №14/02/07-02 від 07.02.2014р. ПрАТ «СК Юнивес» повідомлено ОСОБА_1 про те, що з урахуванням проведених експертних досліджень №14/1/27 від 23.01.2014р та №34833185_18.01.2014_01/02/14 від 04.02.2014р., та з урахуванням часткової сплати загального страхового платежу ОСОБА_1, останньому буде здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 2100,06 грн.

Згідно рахунку-фактури №Н300000143 від 18.02.2014р., виставленого ТОВ «ОСОБА_5 ЛТД», який є офіційним дилером LEXUS, вартість робіт та деталей (зняття та встановлення картки на двері, заміна бокового скла, зняття/встановлення авто магнітоли, скло двері, монітор, магнітола а/м, кронштейни, склала 105016,76 грн., а також згідно рахунку-фактури №787 від 19.02.2014р. цього ж підприємства, вартість навігаційного модулю та диску навігаційного склала 48933,48 грн.

Згідно рахунку-фактури №1-00000176 від 03.03.2014р., виставленого ТОВ «АРТ-ЛЕКС», вартість робіт та деталей (мульті-дісплей заміна, скло бокове п/л заміна, авто магнітола, кронштейни, мультидісплей, блок навігації, жорсткий диск, скло пл.) складає 156078,00 грн.

В березні 2014 року ОСОБА_1 було за власний рахунок проведено відновлювальний ремонт автомобіляLEXUS ES 350, а саме здійснено наступні роботи: установка/демонтування мультідисплею, заміна скла, тонування скла, очищення салону, а також придбано наступні деталі: скло двері, дисплей авто магнітоли, магнітола, навігаційний модуль, диск навігації, кронштейни, всього на загальну суму 153675,00 грн.

Дані обставини підтверджуються актом виконаних робіт №340 від 06.03.2014р., складеного станцією техобслуговування ФОП ОСОБА_6, а також квитанцією до прибуткового касового ордеру №216 від 06.03.2014р.

Згідно висновку судової авто товарознавчої експертизи №4116-14 від 02.03.2015р., проведеної на підставі ухвали Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05.11.2014р., вартість відновлювального ремонту автомобіля LEXUS ES 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 181231,64 грн.

Згідно висновку експертного авто товарознавчого дослідження №36-15 від 15.03.2015р., виконаного ФОП ОСОБА_7, на замовлення ОСОБА_1, сума матеріального збитку, завданого власнику автомобіля LEXUS ES 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 156159,30 грн.

Згідно висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №8120/8121/15-54/7895/16-52 від 31.05.2016р., виконаного на підставі ухвали Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15.04.2015р., ринкова вартість автомобіля LEXUS ES 350, реєстраційний номер НОМЕР_1, на дату страхової події 06.01.2014р., з урахуванням обмежень, що викладені у дослідницькій частині висновку, складає 253294,22 грн.; ринкова вартість автомобіля LEXUS ES 350, реєстраційний номер НОМЕР_1, у пошкодженому стані, з урахуванням обмежень, що викладені у дослідницькій частині висновку, складає 137201,61 грн.; вартість відновлювального ремонту автомобіля LEXUS ES 350, реєстраційний номер НОМЕР_1, на дату страхової події 06.01.2014р., з урахуванням обмежень, що викладені у дослідницькій частині висновку, складає 116092,61 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст..1 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплати другій стороні (страхувальникові) грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника і страхового акта.

Укладеним між сторонами договором добровільного страхування наземного транспортного засобу програма «VIP-перехід» №119-а/13до/1 від 26.09.2013р., серед іншого, визначено, що страхова сума за даним договором становить 229320,00 грн.

Згідно п.6.8 Договору, при пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру матеріальних збитків за вирахуванням франшизи, передбаченої умовами договору та сум, отриманих Страхувальником від осіб, винних в заподіянні збитку, але не більше страхової суми ТЗ. Якщо інше не погоджено Сторонами, розмір матеріальних збитків визначається з урахуванням наведених нижче і зазначених у п.1.8 Договору.

Безумовна франшиза за подіями «Викрадення» та при повній загибелі ТЗ (ДО) складає 3% лише за програмою VIP, за іншими подіями 0,0 грн. (п.1.7 Договору).

Відповідно до п.6.8.1. Договору «По цінам Авторизованої СТО» - умова, згідно якої вартість відновлювального ремонту розраховується по цінам на запасні частини, деталі, обладнання, матеріали та ремонтні роботи авторизованого СТО. Ця умова застосовується виключно при страхуванні легкових та вантажопасажирських автомобілів, якщо це належним чином зазначено в п.1.8 Договору. Авторизована СТО СТО, яка уповноважена здійснювати ремонт та обслуговування ТЗ певної марки згідно із вимогами заводу-виробника за цінами офіційного дилера на підставі відповідних документів (угода з дилером тощо).

Як встановлено судом та не заперечувалося сторонами, в п.1.8 Договору сторони передбачили, що розрахунок збитку при пошкодженні транспортного засобу здійснюється по цінам авторизованої СТО, без урахування зносу (нове за старе).

Без урахування зносу (Нове за старе) умова, згідно якої вартість запасних частин, деталей, вузлів та агрегатів, що підлягають заміні, не зменшується на величину експлуатаційного зносу (п.6.8.3 Договору).

Згідно п.6.13 Договору, у разі виникнення суперечок між Сторонами про причини та розмір збитку, кожна із Сторін має право вимагати проведення незалежної експертизи.

Отже, укладеним між сторонами Договором страхування чітко визначено, що розрахунок збитку при пошкодженні транспортного засобу здійснюється по цінам авторизованої СТО, без урахування зносу (нове за старе), а визначення розміру збитку шляхом проведення експертизи можливе лише у разі виникнення суперечок між Сторонами.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, 17.01.2014р. останній через ТОВ «Укравтоекспертиза-Ассіст» звернувся до ФОП ОСОБА_4 з проханням провести дослідження автомобіля LEXUS ES 350, реєстраційний номер НОМЕР_1, з метою визначення вартості його відновлювального ремонтуз урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Що склала 77047,31 грн.

Втім єдиним документом на підтвердження вартості відновлювального ремонту автомобіля ОСОБА_1 LEXUS ES 350, реєстраційний номер НОМЕР_1, у відповідності до п.1.8, 6.8, 6.8.1 Договору, тобто вартості, визначеної по цінам Авторизованої СТО, є рахунок-фактура №Н300000143 від 18.02.2014р. та №787 від 19.02.2014р., виставлені ТОВ «ОСОБА_5 ЛТД», який є офіційним дилером LEXUS, та згідно яких загальна вартість робіт та деталей (зняття та встановлення картки на двері, заміна бокового скла, зняття/встановлення авто магнітоли, скло двері, монітор, магнітола а/м, кронштейни, склала 153950,24 грн.

Таким чином, за відсутності даних щодо вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача по цінам Авторизованої СТО, а отже й фактично за відсутності суперечок з приводу вартості, відповідач ініціював проведення експертного дослідження з метою визначення даної величини, що суперечить умовам Договору.

Крім того, субєкту оцінювання було поставлено питання щодо вартості відновлювального ремонту автомобіля LEXUS ES 350, реєстраційний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, однак, договором передбачене визначення розміру збитку без урахування зносу (Нове за старе) умова, згідно якої вартість запасних частин, деталей, вузлів та агрегатів, що підлягають заміні, не зменшується на величину експлуатаційного зносу (п.6.8.3 Договору).

З огляду на наведені обставини, суд відхиляє в якості належного та допустимого доказу звіт про оцінку колісного транспортного засобу №14/1/27 від 23.01.2014р., виконаного ФОП ОСОБА_4, а також звіт №34833185_18.01.2014_01/02/14 від 04.02.2014р., складеного ТОВ «Експерт-центр «Тандем», оскільки останній було складено з урахуванням звіту про оцінку колісного транспортного засобу №14/1/27 від 23.01.2014р., виконаного ФОП ОСОБА_4

Не можуть вважатися належними та допустимими доказами на підтвердження вартості відновлювального ремонту автомобіля LEXUS ES 350 й рахунок-договір №СФ-АГ-14/00172 від 08.01.2014р., складений ТОВ «Автогалс»; рахунок-фактура №1-00000176 від 03.03.2014р., виставлений ТОВ «АРТ-ЛЕКС»; акт виконаних робіт №340 від 06.03.2014р., складеного станцією техобслуговування ФОП ОСОБА_6, оскільки позивачем не доведено того, що ТОВ «Автогалс», ТОВ «АРТ-ЛЕКС» та станція техобслуговування ФОП ОСОБА_6В є Авторизованими СТО в розумінні п.6.8.1. Договору.

Також, на підставі п.6.13 Договору,суд відхиляє в якості доказу на підтвердження вартості відновлювального ремонту автомобіля LEXUS ES 350, реєстраційний номер НОМЕР_1, рахунок-фактуру №Н300000143 від 18.02.2014р., виставленого ТОВ «ОСОБА_5 ЛТД», який є офіційним дилером LEXUS, у звязку із виникненням між сторонами суперечок про розмір збитку та вартості відновлювального ремонту ТЗ, про що свідчать лист ПрАТ «СК Юнивес» №1402/28-04 від 28.02.2014р. про відмову в перегляді розміру страхового відшкодування, визначеного на підставі звіту про оцінку колісного транспортного засобу №14/1/27 від 23.01.2014р та №34833185_18.01.2014_01/02/14 від 04.02.2014р., а також звернення позивача до суду із клопотаннями про призначення судових експертиз з метою визначення вказаних величин 04.11.2014р. та 15.04.2015р.

Приймаючи до уваги те, що сторони скористалися своїм правом на визначення розміру збитку шляхом проведення експертизи, а не на підставі цін Авторизованої СТО, при вирішенні даного спору врахуванню підлягають саме результати відповідних експертиз, яких було проведено дві і результати яких суттєво відрізняються.

Надаючи оцінку висновку судової автотоварознавчої експертизи №4116-14 від 02.03.2015р., проведеної на підставі ухвали Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05.11.2014р. та висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №8120/8121/15-54/7895/16-52 від 31.05.2016р., виконаного на підставі ухвали Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15.04.2015р., як доказами на підтвердження вартості відновлювального ремонту автомобіля LEXUS ES 350, реєстраційний номер НОМЕР_1, його вартості до та після пошкодження, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, при проведенні на підставі ухвали Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05.11.2014р. судової автотоварознавчої експертизи (висновок №4116-14 від 02.03.2015р.), експертами використовувалася копія протоколу огляду КТС від 18.01.2014р. Безпосередньо сам автомобіль не досліджувався.

При проведенні судової експертизи на підставі ухвали Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15.04.2015р.(висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №8120/8121/15-54/7895/16-52 від 31.05.2016р.), експертами прийнято рішення щодо проведення візуального обстеження автомобіля LEXUS ES 350, реєстраційний номер НОМЕР_1, оскільки серед наданих у розпорядження експертів матеріалів наявні 2 акти огляду обєкта дослідження, а саме від 09.01.2014р. та від 18.01.2014р., які містять різний перелік пошкоджень автомобіля. І 09.03.2016р. було проведено візуальне обстеження обєкта з його частковим розбиранням, зокрема шляхом демонтування мультимедійного вузла та дослідження місця його кріплення, яке мало численні подряпини, конфігурація і характер утворення яких свідчать про те, що вони утворені під час неодноразового знімання/встановлення (принймі встановлення на конвеєрі заводу-виробника, зняття під час викрадення 06.01.2014р., монтажі уживаного блоку після 06.01.2014р., демонтажі під час огляду автомобіля експертами 09.03.2016р.) мультимедійного блоку допоміжними інструментами.

Також у висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №8120/8121/15-54/7895/16-52 від 31.05.2016р. зазначено, що відновлення автомобіля LEXUS ES 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 є технологічно можливим та економічно доцільним, тому підстави для розрахунку утилізаційної (залишкової) вартості фактично відсутні, а тому було визначено ринкову вартість досліджуваного автомобіля у пошкодженому стані.

Під час проведення обстеження автомобіля були присутні представники обох сторін, жодних зауважень щодо порядку та процедури проведення обстеження не надходило.

З огляду на наведені вище обставини, висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №8120/8121/15-54/7895/16-52 від 31.05.2016р. видається більш обґрунтованими, експертне дослідження проведено більш детально та всебічно, а тому саме даний висновок приймається судом в якості належного та допустимого доказу на підтвердження вартості відновлювального ремонту автомобіля LEXUS ES 350, реєстраційний номер НОМЕР_1, його вартості до та після пошкодження тощо.

Щодо заперечень представника відповідача відносно належності та допустимості як доказу висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №8120/8121/15-54/7895/16-52 від 31.05.2016р., мотивованих: посиланням на п.8.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003р. №142/5/2092 (далі Методика); відсутність документів на підтвердження проведення візуального огляду автомобіля; взяття до уваги експертами лише частини пошкоджень автомобіля; різницею у висновках експертів Київського та Дніпропетровського НДІСЕ при ідентичних вхідних даних, суд зазначає наступне.

Згідно п.8.5. Методики, Калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ. Якщо КТЗ на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження.

Умови щодо визначення вартості відновлювального ремонту без технічного огляду КТЗ зазначені в пункті 5.1 цієї Методики.

Відповідно до п. 5.1. Методики, технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.

Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.

У зазначених у пункті 5.1 цієї Методики випадках орган (посадова особа), що здійснює судове чи досудове слідство, визначають обсяги ремонтних робіт з відновлення КТЗ або характер і обсяг його пошкоджень.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15.04.2015р. про призначення експертизи було зобовязано ОСОБА_1, в разі необхідності, надати доступ для експертного дослідження до легкового автомобілю Lexus ES 350, № кузова JTHBJ46G882221619, рік випуску 2008, держаний номер НОМЕР_2. Також надіслано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали цивільної справи з усіма необхідними документами, таким чином було визначено обсяг даних які можуть використовувати експерти при наданні висновку. Калькуляція за результатами візуального огляду автомобіля не складалася, дані відомості були враховані експертами у сукупності із іншими даними, що чітко слідує з висновку.

Зміна процесуального визначення експертизи з повторної на первинну по питанню №3 належно обґрунтована експертами у висновку (арк..с.71-72, т.2).

Також у висновку наведені фотографії загального вигляду шахтної частини центральної консолі облицювання панелі приладів, де монтується мультимедійний вузол, після демонтування мультимедійного блоку експертами 09.03.2016р.

Таким чином, посилання представника на невідповідність дійсності висновків експертів не обґрунтовані.

За результатами дослідження та ретельного аналізу усіх наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що належним чином підтверджується те, що ринкова вартість автомобіля LEXUS ES 350, реєстраційний номер НОМЕР_1, на дату страхової події 06.01.2014р. складала 253294,22 грн.; ринкова вартість автомобіля LEXUS ES 350, реєстраційний номер НОМЕР_1, у пошкодженому стані складає 137201,61 грн.; вартість відновлювального ремонту автомобіля LEXUS ES 350, реєстраційний номер НОМЕР_1, на дату страхової події 06.01.2014р. складає 116092,61 грн.

Розраховуючи суму страхового відшкодування, яка підлягає сплаті відповідачем позивачеві, суд виходить з наступного.

Згідно п.6.14.3 Договору, при розрахунку розміру страхового відшкодування умова пропорційної відповідальності (умова, згідно якої відшкодуванню підлягає така ж частка збитків по страховому випадку, яку страхова сума ТЗ становить від дійсної вартості ТЗ) застосовується у разі, коли дійсна вартість ТЗ на дату настання Події збільшилася по відношенню до заявленої дійсної вартості ТЗ, зазначеної у п.1.2 Договору.

Відповідно до п.1.2 Договору та Додатку до нього, заявлена дійсна вартість автомобіля LEXUS ES 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 229320,00 грн., а згідно висновку судової експертизи вартість цього ж автомобіля на дату страхової події 06.01.2014р. складала 253294,22 грн.

Таким чином, на підставі п.6.14.3 Договору, із застосуванням коефіцієнту пропорційності (0,9), урахуванням вартості відновлювального ремонту автомобіля (116092,61 грн.) виходить сума страхового відшкодування у розмірі 104483,34 грн. (116092,61*0,9=104483,34), на отримання якої має право позивач за умовами договору.

Як встановлено судом та не заперечувалося сторонами, позивачеві було виплачено суму страхового відшкодування у розмірі 7864,17 грн., отже ця сума підлягає відрахуванню від розрахованої вище суми страхового відшкодування у 104483,34 грн. (104483,34 7864,17 =96799,17).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню у сумі 96799,17 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.988 ЦК України, страховик зобовязаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Кожне зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається (ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України).

Згідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до п.6.4. Договору, Страховик здійснює виплату страхового відшкодування протягом 10 днів робочих днів з дня складання Страхового акту.

Страховий акт №А-1381/ДО 1 складено 06.02.2014р., отже відповідач мав виплатити позивачеві страхове відшкодування не пізніше 20 лютого 2014р.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з виплати позивачеві у повному обсязі суми страхового відшкодування, з нього підлягають стягненню інфляційні у сумі 83 374,14 грн. та 3% річних у сумі 7 271,87грн. за период с21.02.2014р. по22.08.2016р.

Дана позиція узгоджується із наведеним у пунктах 4 та 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року розясненням, що положення статті 625ЦКне застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов'язанням, яке виникає з договірних зобов'язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК). При безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу страхувальника зобовязаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК).

Крім того, Верховний Суд України у своїй постанові по справі №6-49цс12 від 06.06.2012р. висловив позицію, що зобовязання страховика про виплату страхувальнику страхових виплат у разі настання страхового випадку є грошовим зобовязанням, у разі невиконання якого одночасно можуть застосовуватись наслідки, передбачені як нормою ч.2 ст.625 ЦК України, так і нормами ст. ст.549 550 ЦК України.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Аналогічні положення щодо зобовязання страховика сплатити неустойку в розмірі, установленому договором або законом у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати, містяться в ст. 992 ЦК України.

Згідно п.9.2. Договору, Страхувальник несе відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання шляхом сплати Страховику пені у розмірі 0,01% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання грошового зобовязання.

У запереченнях на збільшення позовних вимог, представник відповідача просив застосувати до позовних вимог про стягнення пені позовну давність в один рік на підставі ст..258 ЦК України.

Згідно ст..256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами ч.1-2 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч.3-4 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, у звзку із простроченням відповідачем виконання грошового зобовязання з виплати страхового відшкодування в строки, встановлені договором, з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 3533,20 грн. в межах строку спеціальної позовної давності в один рік.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Як зазначено у п.21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року При вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням страховиком зобов'язань за договором страхування, суди повинні виходити з того, що правовідносини сторін за договором страхування є зобов'язальними. У випадку порушення зобов'язання моральна шкода може бути відшкодована лише тоді, коли це встановлено договором або законом (стаття 611ЦК).

Зокрема, можливість відшкодування моральної шкоди передбачена у відносинах у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (статті 9, 22Закону № 1961-IV).

Відповідно до ст..611 ЦК України, відшкодування моральної шкоди в разі невиконання зобовязання допускається, якщо такі наслідки передбачені законом або договором.

З огляду на наведене та приймаючи до уваги те, що в даному випадку ні договором страхування, ні законом відшкодування моральної шкоди позивачеві не передбачено, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Такий висновок суду повністю узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові по справі №6-49цс12 від 06.06.2012р.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та керуючись ст..88 ЦПК України, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1-3 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Як встановлено судом після дослідження матеріалів справи та видалення до нарадчої кімнати, позивачем не було сплачено судовий збір при зверненні до суду із даним позовом 23.09.2014р.

Як розяснено у п. 11 Постанови Пленуму ВССУ №10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», розміри ставок судового збору визначаються з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна позовна заява, інша заява і скарга подані до суду. Це стосується, зокрема, і випадків, коли заява про забезпечення позову або доказів, апеляційна чи касаційна скарга подаються пізніше. При цьому ставки судового збору також визначаються розміром мінімальної заробітної плати, встановленої у році, коли позовну заяву, іншу заяву і скаргу було подано до суду.

Таким чином, позивач мав сплатити судовий збір за подання даного позову у розмірі 1562,66 грн., а з урахуванням збільшення позовних вимог 3332,86 грн.

Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 № 10, якщо факт недоплати судового збору з'ясовано судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд залежно від конкретних обставин справи може: зобов'язати позивача (заявника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності оголосити перерву в її розгляді (стаття 191 ЦПК); у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням положень статті 88 ЦПК або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 207 ЦПК.

З урахуванням наведених вище обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1909,78 грн.

Судові витрати за проведення судових експертиз стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають, оскільки вони належним чином документально не підтверджені.

Керуючись ст..ст. ст. 20 Закону України «Про страхування», ст.ст. 256, 258, 526, 525, 526, 549, 610, 611, 625, 992ЦК України ст.ст. 79, 88, 220, 293 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» (03680, м.Київ, вул.Червоноармійська, 72, ЄДРПОУ 32638319) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_3) страхове відшкодування у сумі 96799,17 грн., інфляційні у сумі 83 374,14 грн., 3% річних у сумі 7 271,87грн. та пеню в сумі 3533,20 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» (03680, м.Київ, вул.Червоноармійська, 72, ЄДРПОУ 32638319) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК м. Добропілля; код отримувача 37755456; банк - ГУДКСУ в Донецькій обл.834016; КОД класифікації доходів бюджету 22030001; номер доходного рахунку щодо сплати судового збору 31216206700035) судовий збір у розмірі 1909,78 грн.

З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитися 25 серпня 2016 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення ухвалено, оформлено і підписано в нарадчій кімнаті суддею.

Суддя Притуляк С.А.