Вирок № 59914311, 25.08.2016, Кодимський районний суд Одеської області

Кодимський районний суд Одеської області

___________________

Справа №503/1432/16-к

Провадження №1-кп/503/90/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.08.2016 року м.Кодима Одеської області

Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого-судді Гури А.І.

при секретарі Поліковській О.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кодимі, Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 27 липня 2016 року за №12016160320000415, з угодою про визнання винуватості, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1 громадянина України, українця, не працюючого, із середньою освітою, неодруженого, не депутата, раніше не судимого згідно ст.89 КК України,

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор Котовської місцевої прокуратури ОСОБА_2, обвинувачений ОСОБА_1, захисник ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1, наприкінці вересня 2015 року, на околиці смт. Слобідка, Кодимського району Одеської області виявив куш рослин коноплі та відокремив від стовбура листя і насіння, помістивши до кишені свого одягу. Достовірно знаючи, що листя рослини, які він помістив до кишені є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, та те, що зберігання наркотичних засобів незаконне та тягне за собою кримінальну відповідальність, обвинувачений ОСОБА_1, умисно, з метою подальшого особистого вживання, без мети збуту, приніс його до свого домоволодіння №46-а по вулиці Челюскіна в смт. Слобідка, Кодимського району Одеської області, заховавши в потаємному місці, де незаконно зберігав. 26 травня 2016 року, близько 11 години 20 хвилин, під час проведення обшуку у домоволодінні де мешкає ОСОБА_1, працівниками поліції було виявлено та вилучено в перерахунку на суху речовину 11,27 гр. особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, який обвинувачений незаконно зберігав для власних потреб без мети збуту.

Зазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом досудового розслідування за ст. 309 ч.1 КК України, як незаконне придбання, виробництво, зберігання наркотичної речовини без мети збуту.

09 серпня 2016 року між старшим прокурором Котовської місцевої прокуратури Одеської області Мазур Наталією Іванівною та обвинуваченим ОСОБА_1, в порядку, передбаченому ст.ст. 468,469,472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для цього кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст. 309 ч.1 КК України, як незаконне придбання, виробництво, зберігання наркотичної речовини без мети збуту.

Обвинувачений ОСОБА_1, свою вину у сформульованому йому обвинуваченні визнав повністю та беззастережно. Також сторонами угоди узгоджене кримінальне покарання, яке має бути призначене ОСОБА_1 за скоєний ним злочин, а саме - покарання у виді обмеження волі строком на один рік із застосуванням ст.75 КК України із звільненням від відбування призначеного покарання з іспитовим строком один рік, та отримано згоду обвинуваченого на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз»яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження цієї угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 та частини четвертої ст 469 КПК України, угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості може бути укладена у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Згідно ст. 472 КПК України, в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов»язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

Злочин, який передбачений ст. 309 ч.1 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, відповідно до частини другої статті 12 КК України віднесений до категорії злочинів середньої тяжкості.

За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно, громадський порядок не порушує, скарг на нього не надходило, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває.

До пом'якшуючих покарання обставин суд відносить щире каяття обвинуваченого у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих покарання обставин суд не вбачає.

Перевіривши зміст угоди по визнання винуватості, вислухавши прокурора та обвинуваченого, суд визнає укладення угоди сторонами добровільним, тобто таким, що не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з»ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження цієї угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується з призначенням йому узгодженого покарання.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст. 309 ч.1 КК України, а саме - незаконне придбання, виробництво, зберігання наркотичної речовини без мети збуту, за яким йому належить призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання, яке відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314,373,374,475 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Затвердити мирову угоду про визнання винуватості, укладену 09 серпня 2016 року у кримінальному провадженні №12016160320000415 між старшим прокурором Котовської місцевої прокуратури Мазур Наталією Іванівною та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України, призначивши йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Речові докази по справі - 11,27 гр. канабісу - знищити.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Одеської області через Кодимський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя А.І. Гура