Вирок № 59911388, 25.08.2016, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 554/11306/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" серпня 2016 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі : головуючого - судді - Гальченко О.О.,

cуддів : Потетія А.Г,

Шелудякова Л.В.,

при секретарі - Корба Р.В.,

з участю прокурора - Євсіка В.А.,

з участю захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12014170260000318 відносно підсудних :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миргород Миргородського району Полтавської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не навчається, не інваліда, не одруженого, неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 ( у батька ), в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, в даний час інших кримінальних проваджень щодо його особи, тяжких хвороб, скарг на стан здоров»я не має, перебуває під вартою у даному провадженні з 12.04.2014 року,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 115 ч. 2 п.7, 12, 187 ч. 4, 115 ч. 2 п. 6, 12, 13, 187 ч. 4, 15 ч.2, 115 ч.2 п. 6, 12, 13, 289 ч. 3 КК України, -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Миргород Миргородського району Полтавської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, неповнолітніх дітей не має, не працюючого, не навчається, не інваліда, фактично проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_2 ( у матері ), в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, в даний час інших кримінальних проваджень щодо його особи, тяжких хвороб, скарг на стан здоров»я не має, перебуває під вартою у даному провадженні з 12.04.2014 року,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 115 ч. 2 п.7, 12, 187 ч. 4, 115 ч. 2 п. 6, 12, 13, 187 ч. 4, 15 ч.2, 115 ч.2 п. 6, 12, 13, 289 ч. 3 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

1. Підсудні : ОСОБА_3 та ОСОБА_4, будучи неповнолітніми, 12 квітня 2014 року близько о 01:00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння в м. Миргород Полтавської області, за попередньою змовою між собою групою осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи із прямим умислом, направленим на умисне вбивство потерпілого гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, переслідуючи хуліганський мотив, по АДРЕСА_3, з метою позбавити життя потерпілого, вчинили бійку із гр. ОСОБА_5, у ході якої підсудний ОСОБА_3 спочатку, кухонним ножем спричинив різану рану на передній поверхні шиї, а потім, ударом ногою в область голови - збив потерпілого на землю, після чого підсудний ОСОБА_4 наніс удари ногами по різним частинам тіла потерпілого, чим заподіяли потерпілому згідно висновку судово-медичної експертизи № 99 від 08.07.2014 року, тілесні ушкодження у вигляді : синців розташованих на тильній поверхні лівої кисті, в проекції 2-ї п»ясної кістки, з розповсюдженням на тил проксимальної фаланги 2 та 3 пальців кисті; на внутрішній поверхні середньо-нижньої третини правого передпліччя; на тилі правого променево-п»ясткового суглобу; на тилі правої кисті, в проекції 4 п»ястної кістки, саден розташованих на тилі лівої кисті біля основи 2 пальця, на тилі дистальної фаланги 3 пальця правої кисті, на тилі проксимальної фаланги 3 пальця лівої кисті, на тилі правої кисті біля основи 2 пальця, на тилі правої кисті в проекції 4 п»ястної кістки; в ділянці проекції копчика; на зовнішній поверхні лівого стегна, які утворилися від дії тупих предметів, з силою достатньою для їх утворення, в указаний у постанові строк і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Після чого, підсудний ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на вбивство потерпілого, каменем, який знайшов на місці бійки, завдав кілька ударів в голову потерпілого, чим заподіяли потерпілому згідно висновку судово-медичної експертизи № 99 від 08.07.2014 року, тілесні ушкодження у вигляді : багатоуламкового перелому кісток склепіння та основи черепу; крововиливів у м»які тканини голови тім»яної ділянки зліва, тім»яно-потиличної ділянки зліва, лобної ділянки зліва та зправа та у м»яку мозкову оболонку по всій конвекситальній поверхні; забою речовини головного мозку лобно-скроневої ділянки зправа та лобно-скроневої ділянки зліва; перелом під»язикової кістки з крововиливами у м»які тканини шиї, перелом кісток носа, лівої та правої скулових кісток та орбіт; рани розташовані в надбрівній ділянці зправа; в надбрівній ділянці зліва, з розповсюдженням на ліву брову та верхню повіку ока, доходячи до внутрішнього кута ока; в суглобовій ділянці зправа, з розповсюдженням на щоку; в ділянці підборіддя зправа ( в проекції тіла нижньої щелепи ), дві; в тім»яній ділянці зліва; в тім»яно-потиличній ділянці зліва; на передній поверхні шиї, у верхній третині, вище рівня щитовидного хряща; синці розташовані на нижній повіці лівого ока; навколо правого ока; на передній поверхні шиї, більше зправа, у середній третині; на боковій поверхні шиї зправа у верхній третині; садна розташовані майже по всій правій половині обличчя ( лобна ділянка, скулова, щока, ділянка проекції гілки нижньої щелепи ), які утворилися від дії тупих предметів, з силою достатньою для їх утворення, в указаний у постанові строк і по ступеню тяжкості, у своїй сукупності, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, який від отриманих травм помер на місці.

Після чого підсудні, з метою доведення свого спільного злочинного умислу до кінця, з метою приховання злочину, відтягли труп потерпілого гр. ОСОБА_5 до сусіднього домоволодіння по АДРЕСА_4, належного гр. ОСОБА_6.

2. Підсудні : ОСОБА_3 та ОСОБА_4, будучи неповнолітніми, 12 квітня 2014 року близько о 01:00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння в м. Миргород Полтавської області, за попередньою змовою між собою групою осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи із прямим умислом, з метою заволодіння чужими коштами та майном шляхом умисного вбивства, здійснили розбійний напад на потерпілого гр. ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, в ході якого, реалізуючи свій умисел, по АДРЕСА_5, вчинили бійку із потерпілим, у ході якої підсудний ОСОБА_3 штовхнув потерпілого на землю, після чого обоє підсудних спільно нанесли йому не менше 2-х ударів ногами в область голови.

В послідуючому підсудний ОСОБА_4 каменем, який знайшов на місці бійки, завдав не менше двох ударів в область голови потерпілого, чим заподіяли останньому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 98 від 08.07.2014 року, тілесні ушкодження у вигляді : синців розташованих на тильній поверхні правої кисті (3); на тильній поверхні лівої кисті (2); на лівій щоці, що по ступеню тяжкості, відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також рани : в лобній ділянці; в правій скроневій ділянці; синці навколо очей; багато уламкові переломи кісток основи та склепіння черепа; крововиливи у м»які тканини голови та у м»яку мозкову оболонку; забій речовини головного мозку, які утворилися від дії тупих предметів, з силою достатньою для їх утворення, у вказаний у постанові строк і по ступеню тяжкості, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого.

З метою доведення свого єдиного умислу, спрямованого на позбавлення життя потерпілого гр. ОСОБА_7 з корисливих мотивів, підсудні заволоділи його особистим майном, а саме : мобільним телефоном «Sony Хрегіа СІ605», в корпусі чорного кольору, вартістю згідно слів потерпілої 800 грн., планшетом «ASUS ME 372 CG-1A046A», в корпусі білого кольору, дисплей, розміром 7 дюймів, вартістю згідно слів потерпілої 200 грн. та іншими речами, які матеріальної цінності не представляють, чим спричинили потерпілій гр. ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 1 000 грн. та з місця вчинення злочину зникли.

3. Підсудні : ОСОБА_3 та ОСОБА_4, будучи неповнолітніми, 12 квітня 2014 року близько о 03:00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння в м. Миргород Полтавської області, за попередньою змовою між собою групою, маючи єдиний спільний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом шляхом умисного вбивства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи із прямим умислом, переслідуючи корисливий мотив, викликали автомобіль таксі служби «Альфа» на адресу по АДРЕСА_6, та після прибуття автомобіля таксі марки «ВАЗ 2109», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням потерпілого гр. ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, за вказаною адресою, сіли до нього. Під час руху по вул. Сластіона в м. Миргород, підсудний ОСОБА_3 з достатньою силою наніс численні удари викруткою у життєвоважливий орган - голову потерпілого, чим заподіяв останньому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 100 від 12.04.2014 року, тілесні ушкодження у вигляді : ран, розташованих за ділянкою лівої вушної раковини, на волосяній частині голови; в тім»яній ділянці зліва, які могли утворитися від дії не менш ніж двох точок прикладання сили тупого твердого предмету, яким, також міг бути удар металевим кінцем викрутки, представленої на експертизу, по давності утворення можуть відповідати вказаній у постанові строк та по ступеню тяжкості, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я, виконавши таким чином усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено ними з причин, що не залежали від їх волі, оскільки їх намагалися затримати працівники міліції та їм вдалося втекти.

В результаті отриманих ударів, потерпілий гр. ОСОБА_9 самостійно зупинив та залишив свій автомобіль, а підсудний ОСОБА_4, сівши за кермо автомобіля, продовжив на ньому рух, тим самим підсудні довели свій спільний злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом потерпілого гр. ОСОБА_9, а саме автомобіля «ВАЗ 2109», д.н.з. НОМЕР_1, ринкова вартість якого згідно висновку експерта № 95 від 11.07.2014 року станом на 12.04.2014 року становить 28 308,41 грн., із застосуванням насильства небезпечного для життя потерпілого.

Допитані в судовому засіданні обоє обвинувачених свою провину по пред»явленому кожному обсягу обвинувачення органом досудового слідства визнали частково лише по 3 епізоду, а саме за ст. 15 ч.2, 115 ч.2 п. 6, 12, 13, 187 ч. 4, 289 ч. 3 КК України, не оспарювали фактичних обставин провадження в цій частині, вказаши, що щиро каються у вчиненому, але не змогли пояснити в чому це виражається. Решту обвинувачення не визнали, просто заперечуючи вчинення ними вказаних злочинів. Від дачі свідчень, в тому числі і відповідати на запитання, відмовились на підставі ст. 63 Конституції України. Будь-яких намірів щодо планування подальшого свого життя або ставлення до вчиненого не висловили.

Також, їх захисники повідомили, що з відповідними скаргами на дії органу досудового слідства до початку судового слідства не зверталися, а зверталися лише в суді при розгляді провадження, але попереднім вироком суду на це не було звернуто уваги, тому знов звернулися із письмовими скаргами в ході даного судового слідства.

Винність обох обвинувачених в судовому засіданні знайшла своє часткове підтвердження в обсязі відровідно до пред»вленого кожному з них обвинувачення та доводиться :

- свідченнями потерпілої гр. ОСОБА_8, яка суду пояснила, що з сином ОСОБА_7 вона розмовляла по мобільному 11.04.2014 року, який проживав у м. Київ та повідомив їй, що їде на родину свого батька в м. Миргород допомогти з ремонтом його похилого віку сестрі, для чого із собою бере відповідний інструмент. На наступний день телефонного зв»язку з сином не було і їй стало відомо, що труп сина знайшли на місці вбиства за 300 м. від помешкання двоюрідного брата….Спочатку вона вважала, що це може бути помилка, але через тиждень впізнала труп сина… Охарактеризувала сина виключно з позитивної сторони, як гарного доброго сина, спортсмена, вольового, врівноваженого, уважного, не конфліктного, ввічливого та тактовного, без шкідливих звичок. В разі визнання винними підсудних прохала карати їх на розсуд суду, підтримавши позицію прокурора у провадженні, сподіваючись на законне та справедливе рішення суду у провадженні;

- свідченнями свідка гр. ОСОБА_10, який суду пояснив, що працює з 2010 року старшим оперуповноваженим Миргородського РВ та пам»ятає, що було вчинено вбивство вночі в м. Миргород по вул. Довге Озеро, був піднятий увесь відділок. Коли вони оглядали місце пригоди, то до них підбіг чоловік та повідомив, що в нього відібрали автомобіль та вказав напрямок куди зник. Він детально пояснив, як приймав участь у затриманні підсдуних, як переслідував автомобіль, а також як наздогнав та затримав гр. ОСОБА_11, як тікав ОСОБА_3 На місці при затриманні підсудних вони всі зізнались, що це вони вчинили вбивство одного, а щоб тікати, то вбили другого і для цього заволоділили ще й автомобілем таксі. А ОСОБА_11 при ньому вказував, що з ним було ще двоє осіб та показав де вони мешкають, підтвердив заволодіння підсудними автомобілем. Застосування будь-яких недозволених методів слідства ним або його співробітниками в його присутності під час затримання або інших процесуальних дій по провадженню заперечив, а також вказав про відсуність будь-яких скарг на його дії при затриманні підсудних. При затриманні ним та його колегами були дотримані вимоги КПК України, Законів України «Про міліцію» і «Про оперативно - розшукову діяльність» ;

- свідченнями свідка гр. ОСОБА_12, який суду пояснив, що працює з 2007 року старшим оперуповноваженим Миргородського РВ та пам»ятає, що вночі був піднятий по телефону через вчинення вбивства, він прибув до магазину «Островок» в м. Миргород. Де неподалік і було знайдено вже 2 трупи, а потім коли проводили огляд місць події, то знайшли і викрадене таксі. На місці працювала оперативна група. Він особисто затримував ОСОБА_3, який тікав, намагався перепригнути через паркан, а коли доставив його в РВ, то там вже знаходився доставленим і ОСОБА_4 Підтвердив участь оперуповноваженого ОСОБА_10 у роботі опергрупи по затриманню підсдуних. Вказав, що ні він ні його співробітники не застосували до затриманих недозволених методів дізнання при затриманні та такі скарги на його дії відсутні;

- свідченнями свідка гр. ОСОБА_11, який суду пояснив, що має дружні стосунки із підсудними протягом 2 років. 12.04.2014 року вночі після 03-00 год. йому зателефонував друг ОСОБА_4 та прохав прогулятись з ним, він вийшов за ворота свого місця мешкання. До цього вони ввечері зустрічалися, гуляли до магазину «Верба» в м. Миргород по вул. Сорочинській, пили пиво. Але, ОСОБА_4 прийшов із ОСОБА_3 та останні повідомили, що в них великі проблеми та їм треба поїхати з міста, пропонували йому їхати разом з ним. Потім ходили до дому до ОСОБА_4, який узяв з собою якусь дорожню сумку великих розмірів. Потім ОСОБА_3 ходив до дому, де у дворі мив свої кросівки, бо вони були начебто брудні. Після чого він з сумкою пішов сів на зупинці громадського транспорту чекати друзів, а хлопці пішли за поворот, а через 10 хвил. повернулися на автомобілі, він їм дав їх сумку, бо передумав їхати з ними. Але, від»їхати вони не встигли, бо їх заблокували 2 автомобіля зпереду і з заді, вони почали тікати. Він також став тікати, але до нього підбіг водій таксі та став його бити і казати : «Це він». У нього був його портфель із ручкою та штанами, щоб холодно не було. Одночасно вказав, що зараз вже він не всі обставини добре пам»ятає, краще їх пам»ятав на той час коли його допитували в РВ та на першому суді, не заперечував на з»ясування прокурора, що раніше казав, що ОСОБА_3 відмивав кров з кросівок. На уточнення адвокатів вказав, що боявся Миргородської міліції, а Полтавську не боїться, підстав такого побоювання не міг вказати, послався на те, що на нього «тиснули» при допиті, бо нібито приковували його наручниками до батареї, але зі скаргами він не звертався, наслідків приковання не пам»ятає. В Октябрському райсуді казав не правду, що тиску на нього не було та під присягою обманув суддю в засіданні, бо на той час притягався до кримінальної відповідальності за крадіжку. Також, повідомив, що частину подій вже нібито він не пам»ятає. Раніше він перебував на обліку у психіатра з приводу розладу емоцій та поведінки, а зараз вже не перебуває. В міліції його допитували як свідка при матері і зауважень ні у кого не було. Із скаргами на застосування до нього незаконних методів дізнання органом досудового слідства не звертввся;

- свідченнями свідка гр. ОСОБА_21, який суду пояснив, що є другом підсудного ОСОБА_3, який прийшов до нього о 05-30 год. весною 2014 року, точну дату не пам»ятає, з проханням у нього переночувати, останній перебував у шоковому стані, був схвильований. Він йому дозволив, але в будинок його не впустив, ночував останній в сараї на старій кроваті. А пішов до 10-00 год. ранку. Про вчинення злочинів ОСОБА_3 дізнався зранку від працівників міліції, які розпитували його;

- свідченнями свідка гр. ОСОБА_13, який суду пояснив, що 12.04.2014 року він перебував в будинку гр. ОСОБА_14 з гр. ОСОБА_5 та іншими особами, близько о 23-00 год. до них приєдналися ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вони всі вживали спиртні напої та спілкувалися. Коли з будинку вийшов гр. ОСОБА_5, то одразу за ним вийшли і ОСОБА_3 з ОСОБА_4 А зранку, коли він пішов до магазину «Верба» за цигарками, то побічив міліцію, плями крові та дізнався про вбивство ОСОБА_5 Тоді ОСОБА_4 був одягнутий в камуфляж, а ОСОБА_3 в спотривний костюм. На уточнення адвокатів вказав, що до нього не застосовувались будь-які незаконні методи дізнання працівниками міліції;

- свідченнями потерпілого гр. ОСОБА_9, який суду пояснив, що 12.04.2014 року о 04-00 год. він як водій заступив на зміну служби таксі «Альфа» та знаходився на ЖД вокзалі в м. Миргород. О 05-00 год. отримав заказ по смс на вул. Довге Озеро - ЖД вокзал. Коли їхав, то бачив працівників міліції на кафе «Островок»… Прибувши за адресою виклику, до нього підійшло двоє хлопців та попрохали закурити, а потім повідомили, що це вони викликали таксі. Хлопці сіли в салон автомобіля, при цьому як йому вже відомо зараз їх прізвища, бо він їх впізнав в засіданні, то це ОСОБА_3 сів ззаду нього, а ОСОБА_4 на переднє пасажирське сидіння. Почавши рух, він відчув удар твердим тупим предметом в голову ззаду в області шиї, одразу зупинив рух, його схопили за обличчя та стали давити руками в сидіння, але він вирвався, схопив з під свого сидіння дерев»яну биту, при цьому він побачив як випала у ОСОБА_3 викрутка близько о 30 см., та вискочив із автомобіля і прохав хлопців вийти із авто. Але, вони рушили. В цей час проїзджав чоловік на скутері і він попрохав відвезти його терміново до міліції. Міліція знайшла його авто, а хлопці побігли з нього. З хлопцями речей не було, а потім в авто виявили 2 дорожніх сумки. При ньому разом з ним затримали одного хлопця, який не є підсдуним і він його не бив. Прохав карати підсудних на розсуд суду;

- протоколом огляду місця події від 12.04.2014 року в м. Миргород Полтавської області, яким є перехресття вулиць 60 років Жовтня та Визволителів напротив будинку № 36 та кафе «Островок», де виявлено труп невідомого чоловіка з фототаблицями до нього, згідно якого зафіксовано його фізичні параметри, в що одягнутий, положення тіла та видімі тілесні ушкодження на ньому ( а. с. 14 - 17 т. 3 ),

- протоколом огляду місця події від 12.04.2014 року в с. Миргород Полтавської області, яким є територія домоволодіння по АДРЕСА_5, де виявлено речі та сліди взуття і нашарування РБК, які вилучено, з фототаблицями до нього ( а. с. 18 - 29 т. 3 ),

- протоколом огляду речей ( документів ) від 12.04.2014 року в м. Миргород Полтавської області з фототаблицями до нього, згідно якого зафіксовано огляд речей, які знаходилися на трупі гр. ОСОБА_7 зі слідами бурого кольору, які вилучені та опечатані ( а. с. 30 - 54 т. 3 );

- протоколом огляду місця події від 12.04.2014 року в м. Миргород Полтавської області, де в приміщенні Миргородського моргу оглянутий труп гр. ОСОБА_7 з наявними на ньому тілесними ушкодженнями, які описано, при цьому було вилучено піднігтьовий зміст з обох рук, з 5 частин голови волосся, труп дактилоскопіровано ( а. с. 55 - 56 т. 3 );

- протоколом пред»явлення трупу для впізнання від 14.04.2014 року, згідно якого гр ОСОБА_8 впізнала труп свого сина за зазаначеням сукупності ознак ( а. с. 57 т. 3 );

- копіями лікарського свідоцтва про смерть № 98 від 12.04.2014 року та свідоцтва про смерть на ім»я ОСОБА_7 ( а. с. 60 - 61 т. 3 );

- протоколами пред»явлення речей для впізнання від 20.04.2014 року з фототаблицями до них, згідно яких гр. ОСОБА_8 впізнала належні потерпілому ОСОБА_7 речі : мобільний телефон смартфон під № 3, рулетку під № 3, викрутку під № 2, гумове руків»я під № 1, мобільний телефон під № 2 ( а. с. 62 - 81 т. 3 );

- висновком судово-медичного експерта № 98 від 08.07.2014 року потерпілого гр. ОСОБА_7, згідно якого при судово-медичному дослідженні трупу у нього виявлені тілесні ушкодженя…..А) рани в лобній ділянці, в правій скроневій ділянці, синці навколо очей, багато уламкові переломи кісток основи та склепіння черепа, крововиливи у м»які тканини голови та у м»яку мозкову оболонку, забій речовини головного мозку, оцінюються тільки у своїй сукупності - до тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті……. Б)….стосовно живої особи - до легких тілесних ушкоджень. Усі виявлені тілесні ушкодження є зажиттєвими, про що свідчить їх характер та крововиливи у м»які тканини. Враховуючи кільіксть, характер та локалізацію….. утворились не менш від 7 точок прикладення сили твердих тупих предметів, верхніх кінцівок - не менше ніж від 2 точок……ушкодження голови наносились з великою силою, на що вказують масивні, багато уламкові переломи кісток черепа та тяжка черепно-мозкова травма, синці на кінцівках - з силою достатньою для їх утворення….. В своїх показах ОСОБА_3 ( протокол допиту підозрюваного від 12.04.2014 року )

вказав : «..почав наносити удари ногами по голові….почав кидати тому чоловіку ( камень ) безпосередньо по голові…»……в протоколі проведення слідчого експерименту від 13.04.2014 року вказав : «…я його пихнув, вдарив його в голову декілька разів ногою. Потім…взяв камінь та кинув на голову декілька разів…» та показав як наніс два удари лівою ногою в голову та ще два удари ногою в голову справа, взявши камінь два-три рази кинув потерпілому на голову з висоти власного зросту, коли він знаходився в лежачому положенні на землі…». ОСОБА_4 у своїх показах ( протокол допиту підозрюваного від 12.04.2014 року) вказав : «…плочав бити даного чоловіка ногами….почав наносити удари цеглиною по голові….»……в протоколв проведення слідчого експерименту від 13.04.2014 року вказав : «….нанесли ногами іменно каждому ударів по п»ять і два удари ногою в область голови…..кирпичиною…наніс удари три…» та показав як наніс правою ногою удари по правій стороні голови потерпілого, коли він знаходився в лежачому положенні на землі….». Всі ці докази зафіксовано у фототаблицях до протоколів слідчих експериментів та у відеофайлах. Враховуючи кількість, характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень на трупі…дані покази за механізмом утворення тілесних ушкоджень можуть відповідати об»єктивним судово-медичним даним, а за кількістю та локалізацією лише частково…тілесні ушкодження……не могли утворитися при його падінні з висоти власного зросту…судово-медичних даних про те, що...були сприченені в різний проміжок часу не маєються. Їх утворення може відповідати даті та часу вказаному у матеріалах справи, а саме ІНФОРМАЦІЯ_6 близько о 03-00 год…..смерть ОСОБА_7 настала внаслідок тупої травми голови, що призвела до виникнення перелому кісток склепіння та основи черепу, забою у речовину головного мозку, крововиливу у м»яку мозкову оболонку….. смерть настала або відразу після їх отримання, або через короткий проміжок часу ( декілька хвилин ). Між тілесними ушкодженнями …та причиною смерті є прямий причинно-наслідковий зв»язок……. спричинення їх власноруч не є можливим…..При дослідженні крові та сечі етиловий спирт не виявлено. ( а. с. 82 - 85 т. 3 );

- протоколом огляду місця події від 12.04.2014 року в м. Миргород, яким є територія проїзжої частини вул. Довге Озеро, що поблизу зупинки громадського транспорту.... з план-схемою до протоколу та фототаблицями до нього, згідно якого зафіксовано загальний вид обстановки, взаєморозташування автомобіля «ВАЗ 2109» д.н.з. НОМЕР_1, спортивної сумки чорно-червоного кольору та інших об»єктів, фрагменту пошкодженої сім картки, загальний вид обстановки в автомобілі та розміщення на задньому сидінні сумок спортивного типу, бити на передньому сидінні, пошкодження автомобіля. Вміст середини сумок, де наявні паспорт, військовий квиток на ім»я ОСОБА_22, гаманець, кратка приватбанку, камуфляжний одяг, куртка чорного кольору, планшет «Saturn», мобільний телефон «Нокіа», футляр з планшетом «ASUS» білого кольору, зошит на ім»я гр. ОСОБА_19, сумка синього кольору з паспортом на ім»я гр. ОСОБА_7 та інші речі ( а. с. 86 - 123 т. 3 );

- протоколом проведення слідчого експерименту в м. Миргород Полтавської області від 14.04.2014 року з фототаблицями до нього, згідно якого потерпілий гр. ОСОБА_9 у присутності понятих детально розповів та показав місце нападу на нього, заднє сидіння, де розташований був один із нападників в спортивному костюмі і наносив йому удари викруткою по голові в момент нападу, локалізацію нанесеного удару, як відбувся потім захват обома руками його за голову нападником ззаду та як притискав його до сидіння ( а. с. 124 - 159 т. 3 );

- протоколом пред»явлення речей на впізнання в м. Миргород від 12.04.2014 року з фототаблицями до нього, згідно якого потерпілий гр. ОСОБА_9 впізнав викрутку під № 3, як таку, якою йому був нанесений удар нападником по голові ( а. с. 134 т. 3 );

- висновком судово-медичної експертизи № 100 від 18.04.2014 року щодо потерпілого гр. ОСОБА_9, згідно якої у нього були виявлені тілесні ушкодження : рани розташовані за ділянкою лівої вушної раковини, на волосяній частині голові, в тім»яній ділянці зліва, які могди утворитися від не менш ніж двох точок прикладання сили тупого предмету, яким також міг бути удар металевим кінцем викрутки представленої на експертизу. По давності утворення можуть відповідати вказаній в описовій частині постанови дати та по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я ( а. с. 139 - 140 т. 3 );

- протоколом огляду місця події від 12.04.2014 року в м. Миргород Полтавської області з фототаблицями до нього, згідно якого зафіксовано загальний вигляд домоволодіння належного гр. ОСОБА_15 по АДРЕСА_7, де в канаві знайдено черевики, а в прміщенні недобудованої комори виявлено труп чоловіка, його розташування, тілесні ушкодження на ньому, також на грунті, асфальті, дошках, що слугуть переходом канави, виявлені та вилучені сліди нашарування РБК, які опечатані ( а. с. 141 - 160 т. 3 );

- протоколом огляду речей ( документів ) від 23.04.2014 року в м. Миргород з фототаблицями до нього, згідно якого оглянуто речі, що були на трупі чоловіка, на яких маються плями бурого кольору ( а. с. 161 - 169 т. 3 );

- протоколом пред»явлення трупу для впізнання від 14.04.2014 року в м. Миргород Полтавської області потерпілою гр. ОСОБА_16, де вона впізнала барата гр. ОСОБА_5 за сукупністю певних ознак ( а. с. 170 т. 3 );

- протоколом пред»явлення речей для впізнання від 14.07.2014 року в м. Миргород Полтавської області з фототаблицями до нього, згідно якого потерпіла гр. ОСОБА_16 впізнала мобільний телефіон під № 2 належного брату ( а. с. 171 - 174 т. 3 );

- копіями свідоцтва про смерть, формою Н-1, лікарського свідоцтва про смерть № 100 від 12.04.2014 року на ім»я гр. ОСОБА_5 ( а. с. 175 - 177 т. 3 );

- висновком судово-медичного експерта № 99 від 08.07.2014 року на ім»я гр. ОСОБА_5, згідно якого при дослідженні трупу були виявлнні тілесні ушкодження......А) багатоуламковий перелом кісток склепіння та основи черепу, крововиливи у м»які тканини голови тім»яної ділянки зліва, тім»яно-потиличної ділянки зліва, лобної ділянки зліва і зправа та у м»яку мозкову оболонку по всій конвекситальній поверхні, забій речовини головного мозку лобно-скроневої ділянки зправа та лобно-скроневої ділянки зліва, перелом кісток носа, лівої та правої скулових кісток та орбіт, рани розташовані в надбровній ділянці зправа, в набровній ділянці зліва, з розповсюдженням на ліву брову та верхню повіку ока, доходячи до внутрішнього кута ока, в скуловій ділянці зправа, з розповсюдженням на щоку, в дялянці підборіддя зправа ( в проекції нижньої щелепи ), ( дві ), і тім»яній ділянці зліва, в тім»яно-потиличній ділянці зліва, синці розташовані на нижній повіці лівого ока, навколо правого ока, садна розташовані майже на всій правій половині обличчя ( лобна ділянка, скулова, щока, ділянка проекції гілки нижньої щелепи ), оцініються тільки у своїй сукупності - до тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть.....усі перелічені тілесні ушкодження є прижиттєвими. Про що свідчить їх хзарактер та наявність кроволивів у м»які тканини....ушкодження голови утворилися не менш від дев»яти точок прикладання сили, шиї - не менш ніж чотирьох...... ОСОБА_3 у своїх показах ( протокол допиту підозрюваного від 12.04.2014 року ) вказав : «...я наніс удар ОСОБА_5 в голову...декілька ударів ногою по голові, взяв камінь та кинув 2-3 рази по голові...».....в протоколі проведення слідчого експерименту від 13.04.2014 року вказав : «...я вдарив ногою його в голову, він упав, ще декілька разів ударив, взяв камінь, який лежав рядом і розбив йому голову....», та показав як вдарив ногою в область голови зліва. Потім ногою два рази в голову ( в обличчя ), взявши камінь, схожий на шлакоблок 2-3 рази кинув потерпілому по лівій половині голови, коли він знаходвся в лежачому положенні на землі з висоти власного зросту. ОСОБА_4 у своїх показах ( протокол допиту підозрюваного від 12.04.2014 року ) вказав : «....почав бити його ногами, .....ОСОБА_5 ногами, почав по голові кидати цеглиною ( близько 3 ударів по голові )»........в протоколі проведення слідчого експеримету вказав : «....ми наенсли йому удари ногами і кирпичиною, ногами ударів по 5 і 2 удари ногою в область голови кирпичиною, наніс удара 3....» та показав як наніс один удар правою ногою у височну частину голови та один удар у ліву бокову частину тулубу, взявши кирпичину по розміру сходу на коробку з під взуття та тричи кинув з висоти власного зросту по лицьовій частині голови потрпілого, коли він знаходився у лежачому положенні на землі, взяв у праву руку макет ножа ( коли потерпілий ще знаходився у вертикальному положенні ) горизонтальним рухом зліва на право двічи провів по передній частині шиї манекену.....дані покази за механізмом утворення тілесних ушкоджень можуть відповідати об»єктивним судово-медичним даним, а за кількістю та локалізацією - лише частково.. Покази ОСОБА_3 взагалі не відображать утворення різаної рани шиї. виявленої на тілі трупу.....їх отримання внаслідок падіння з висоти власного зросту не можливе.... даних про те, що тілесні ушкодження....отримані в різний проміжок часу не мається......причиною смерті ...стала тупа травма голови, що призвела до виникнення багатоуламкового перелому кісток склепіння та основи черепу і забою речовини головного мозку...смерть ..могла настати або відразу від її отрмання або через короткий проміжок часу, що може вимірюватися кількома хвилинами....між тілесними ушкодженнми..та причиною його смерті є прямий причинно-наслідковий зв»язок....їх спричинення самому собі не є можливим... при дослідженні крові та сечі трупу виявлено етиловий спирт... в крові 3,5 проміле, в сечі 3,1 проміле.......в момент смерті знаходився в тяжкому ступеню алкогольного сп»яніння. ( а. с. 178 - 182 т. 3 );

- протоколом огляду місця події від 12.04.2014 року в м. Миргород Полтавської області, згідно якого зафіксовано територія домогосподарства по АДРЕСА_8.. на відстані близько 3 м. Від домоволодіння в напрямку огорожі рабиці на поверхні грунту землі виявлено викрутку загальною довжиною близько 27 - 28 см. з руків»ям чорного кольору з крестоподібною надсічкою...Як пояснила гр. ОСОБА_20, що викрутку виявила на подвір»ї зранку 12.04.2014 року, кому належить їй не відомо...яку вилучено та опечатано ( а. с. 190 - 191 т. 3 ),

- протоколом огляду речей від 12.04.2014 року в м. Миргород Полтавської області з фототаблицею до нього, згідно якого зафіксовано мобільний телефон «Сони експерія» та вай - фай роутер, вилучених при добровільіній видачі у гр. ОСОБА_11 ( а. с. 192 - 193 т. 3 );

- висновком судово-медичної експертизи № 98 від 14.04.2014 року щодо ОСОБА_4, згідно якого тілесних ушкоджень в нього не виявлено ( а. с. 214 т. 3 );

- висновком судово-медичної експертизи № 99 від 14.04.2014 року щодо ОСОБА_3, згідно якого тілесних ушкоджень в нього не виявлено ( а. с. 218 т. 3 );

- протоколом огляду місця події від 14.04.2014 року в м. Миргород Полтавської області з фототаблицями до нього, згідно якого з території подвір»я гуртожитку ДП «Миргородський держлісгоспзаг» м. Миргород було виявлено та вилучено речі належні потерпілому гр. ОСОБА_7 ( а. с. 236 - 240 т. 3 );

- протоколом обшуку від 12.04.2014 року в м. Миргород Полтавської області з фототаблицями до нього за місцем проживання ОСОБА_4, згідно якого вилучено 4 мобільних телефони ( а. с. 254 - 250 т. 3 );

- протоколом обшуку від 12.04.2014 року в м. Миргород Полтавської області з фототаблицями до нього за місцем проживання ОСОБА_17, згідно якого вилучено та опечатано куртку та маску ( а. с. 5 - 9 т. 4 );

- висновком експерта № 95 від 11.07.2014 року з ілюстрованими таблицями до нього, згідно якого ринкова вартість автомобіля ВАЗ - 2109» д.н.з. НОМЕР_1 станом на 12.04.2014 року складає 28 308,41 грн. ( а. с. 17 - 21 т. 4 );

- актом судово-психіатричного експерта № 258 від 16.05.2014 року щодо ОСОБА_3, згідно якого …..в цілому відповідає вікові, рівню освіти, життєвому досвідоду, колу спілкування…. стосовно подій, що становлять суть даного кримінального провадження, то розповідає достатньо послідовно і точно, аналогічно відомостям отриманим від нього під час допиту в якості підозрюваного. Не посилається на те, що не пам»ятає будь-яких подій, що становлять суть даного кримінального провадження, усвідолмлюючи тяжкість та знаючи про кримінальну відповідальність за інкриміноване протиправне діяння, певною мірою схильований можливим майбутнім покаранням, при цьому говорить : «я неповнолітній, багато не дадуть», виявляє достатній рівень розвитку пам»яті, уваги….. на даний час …..та в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння, будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждає, як і не виявляє ознак тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства чи іншого хворобливого стану психіки….і міг в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними….не виявляє відхилень в психічному розвитку, які не є проявами психічного захворювання…виявляє достатню активність темпу психічних процесів і станів, низьку вразливість, відсутність імпульсивності, виражену емоційну нестійкість, високий індекс психопатизації зі схильністю до антисоціальних вчинків та алкоголізації….не виявляє індивідуально-психологічних особливостей, які могли суттєво вплинути на його поведінку на час інкримінованого йому діяння….не знаходився в емоційному стані, який міг істотно вплинути на його свідомість і діяльність в досліджуємій ситуації…..не знаходився в стані вираженого емоційного збудження або емоційної напруги, що можуть розглядатися як психологічна підстава сильного душевного хвилювання…..не знаходився в стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання…..на даний час під дію ст. 19 ч. 2, 3 та ст. 20 КК України не підпадає, може постати перед судом …..застосування заходів медичного характеру не потребує…не виявляє ознак, характерних для синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю, в зв»язку з чим лікування не потребує ( а. с. 37 - 44 т. 5 );

- актом судово-психіатричного експерта № 274 від 16.05.2014 року щодо ОСОБА_4, згідно якого ….виявляє достатній рівень розвитку пам»яті, уваги….з приводу скоєного пояснив : «Ми з ОСОБА_3 випили 2 л. пива…потім пішли до знайомого ОСОБА_3, де була компанія 5-7 чоловік, там ми вживали горілку….ОСОБА_5 почав обзивати матір ОСОБА_3 накинувся на ОСОБА_5, почав бити його ногами, я також бив його ногами….ОСОБА_3 хотів перерізати йому шию, але ніж був тупий, потім він узяв камень і вдарив його по голові….ми обшукали його кармани, витягли мобільний тедефон и цигарки…коли ми зрозуміли, що він труп, то відтягнули його на стройку і вирішили втекти в Одесу….для цього нам потрібні були кошти і ОСОБА_3 запропонував когось перестріти і пограбувати….ми побачили незнайомого чоловіка, ОСОБА_3 збив його з ніг і ми почали бити його ногами….обшукали його, заволоділи його особистими речами, зайшли до друга і запропонували йому поїхати з нами в Одесу….ми визвали таксі, я сів спереді, ОСОБА_3 ззаду. Коли ми рушили, ОСОБА_3 вдарив таксиста викруткою в шию, водій загальмував і втік, я сів за руль і під»їхав до зупинки, де нас чекав третій….коли ми почали заводити машину, вона заглохла і ми побачили, що нам на зустріч їде машина…ми злякалися і розбіглися в різні сторони…через 20 хвил. мене затримали співробітники міліції. У скоєному щиро розкаююсь»…..

на даний час …..та в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння, яким-небудь психічним захворюванням не страждав, як і не знаходився в стані тимчасового хворобливого розладу психіки …. міг усвідомлювати свої дії та керувати ними….не виявляє відхилень в психологіічному розвитку, які не є проявами психічного захворювання…виявляє достатню активність темпу психічних процесів і станів, низьку вразливість, відсутність імпульсивності, виражену емоційну нестійкість, високий індекс психопатизації зі схильністю до антисоціальних вчинків та алкоголізації….не виявляє індивідуально-психологічних особливостей, які могли суттєво вплинути на його поведінку на час інкримінованого йому діяння….не знаходвся в емлційному стані, який міг істотно вплинути на його свідомість і діяльність в досліджуємій ситуації…..не знаходився в стані вираженого емоційного збудження або емоційної напруги, що можуть розглядатися як психологічна підстава сильного душевного хвилювання…..не знаходився в стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання…..на даний час під дію ст. 19 ч. 2, 3 та ст. 20 КК України не підпадає, може постати перед судом …. Не потребує лікування від алкоголізму ( а. с. 54 - 61 т. 5 );

- протоколами пред»явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.04.2014 року в м. Миргород, згідно яких потерпілий гр. ОСОБА_9 впізнав хлопців, які на нього здійснили напад, щодо яких захисники підсудних мали зауваження щодо можливості пре»явлення осіб наживо потерпілому, при цьому не з»ясовували у потерпілого його бажання або його психологічного стану після нападу на нього ( а. с. 96 - 101 т. 5 );

- протоколами проведення слідчих експериментів від 13.04.2014 року з підозрюваним ОСОБА_4 у присутності його захисника, від 12.04.2014 року за участі свідка ОСОБА_11 у присутності його законного представника, від 13.04.2014 року з підозрюваним ОСОБА_3 у присутності його захисника з фототаблицями до них, де ОСОБА_4 чітко вказував як вчиняв злочини з ОСОБА_3, які речі вилучали у кого з потерпілих, вказував на місця вчинення злочинів, яким чином відбувалися напади на кожного з потерпілих, куди та як наносилися тілесні ушкодження та послідовність їх нанесення. А ОСОБА_11 пояснював відомі йому зі слів підсудних обставини вчиненого ними та вказував де проживають підсудні коли вони ходили переодягатися та за сумками. А ОСОБА_3 чітко вказував механізм спричинення всім потерпілим тілесних ушкоджень, в тому числі і каменем. При цьому, не мали заперечень та не вказували на застосування до підсудних незаконних методів дізнання, а також на це не вказували ні захисники ні законний представник ( а. с. 102 - 134, 136 - 158 т. 5 );

- відтвореними та оглянутими в судовому засіданні 20.04.2016 року відео доказами в порядку передбаченому ст. 359 КПК України всього на трьох дисках щодо слідчих експериментів : ОСОБА_3 - ОСОБА_11, ОСОБА_11 - ОСОБА_4, ОМН ( допит ), згідно яких підсдуні добровільно у присутності їх адвокатів впевнено та послідовно розповідали про вчинення ними злочинів з вказанням на конкретні деталі їх вчинення, яке саме майно брали у потерпілих в подробицях, при цьому не вбачалося будь-яких зовнішніх ознак у підсудних психічної неврівноваженості, переляку або шокового стану, а також будь-яких тілесних ушкоджень у видимих на тілі місцях, тобто їх поведінка була адекватною у даній обстановці. При цьому, будь-які зауваження учасниками слідчих дій та захисниками підсудних не висловлювались або клопотання спрямовані на встановлення істини у провадженні в інтересах підсудних, які захисники висували вже в судовому засіданні щодо можливості підняття підсудними вказаних каменів та нанесення ними ударів потрпілим ні щодо застосування незаконних методів дізнання або психічного впливу на підсуних. А також, відсутностістю скарг від підсудних, їх законних представників або захисників на будь-яке застосування незаконних методів дізнання на досудовому слідстві до підсудних ( а. с. 159 т. 5 );

- оглянутими, оголошеними та пред»явленими для ознайомлення учасникам судового провадження в судовому засіданні 31.05.2016 року речовими доказами наданими прокурором в порядку встановленому ст. 357 КПК України, які були опечатані належним чином та не викливали у суда сумнівів в їх достовірності, зафіксованими належним чином у журналі судового засідання всього у 6 пакетах, які були опечатано судом;

- постановою ст. слідчого відділу прокуратури Полтавської області від 09.08.2016 року щодо кримінального провадження внесеного до ЄРДР 17.06.2016 року за № 42016170000000184 за заявами підсудних : ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 31.05.2016 року щодо застосування до них та до свідка ОСОБА_19 під час затримання та проведення досудового розслідування у кримінальному проваджені № 1201417030000318 заходів психологічного та фізичного впливу, згідно якої провадження закрито за відсутністю в діях працівників Миргородського МВ УМВС України в Полтавській області складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 ч. 2 КК України ( а. с. 198, 199, 255 - 258 т. 5 ).

Крім наведених доказів, судова колегія також покладає як належні докази в основу вироку висновки імунологічних експертиз : № 371 від 07.05.2014 року ( а. с. 36 - 38 т. 4 ), № 426 від 13.05.2014 року ( а. с. 41 - 43 т. 4 ), № 577 від 04.06.2014 року ( а. с. 52 - 54 т. 4 ), № 372 від 23.05.2014 року ( а. с. 57 - 63 т. 4 ), № 443 від 22.05.2014 року ( а. с. 66 - 70 т. 4 ), № 442 від 22.05.2014 року ( а. с. 73 - 77 т. 4 ), № 440 від 22.05.2014 року ( а. с. 80 - 84 т. 4 ), № 439 від 22.05.2014 року ( а. с. 87 - 90 т. 4 ), № 438 від 20.05.2014 року ( а. с. 93 - 96 т. 4 ), № 436 від 21.05.2014 року ( а. с. 99 - 103 т. 4 ), № 435 від 21.05.2014 року ( а. с. 106 - 111 т. 4 ), № 434 від 23.05.2014 року ( а. с. 114 - 118 т. 4 ), № 433 від 23.05.2014 року ( а. с. 121 - 127 т. 4 ), № 133 від 12.05.2014 року ( а. с. 129 - 135 т. 4 ), № 464 від 17.06.2014 року ( а. с. 138 - 143 т. 4 ), № 449 від 03.07.2014 року ( а. с. 146 - 148 т. 4 ), № 431 від 23.05.2014 року ( а. с. 157 - 162 т. 4 ), № 441 від 27.05.2014 року ( а. с. 165 - 169 т. 4 ), № 445 від 27.05.2014 року ( а. с. 172 - 176 т. 4 ), № 446 від 30.05.2014 року ( а. с. 179 - 184 т. 4 ), № 430 від 23.05.2014 року ( а. с. 198 - 203 т. 4 ), № 156 від 03.06.2014 року ( а. с. 206 - 210 т. 4 ), № 153 від 02.06.2014 року ( а. с. 213 - 218 т. 4 ), № 432 від 20.05.2014 року ( а. с. 221 - 225 т. 4 ), № 429 від 22.05.2014 року ( а. с. 227 - 232 т. 4 ), № 176 - МК від 03.07.2014 року ( а. с. 234 - 237 т. 4 ), № 216 - МК від 21.07.2014 року ( а. с. 239 - 242 т. 4 ), № 191 - Мк від 03.07.2014 року ( а. с. 244 - 245 т. 4 ), № 186 - МК від 26.06.2014 року ( а. с. 247 - 248 т. 4 ), № 192 - МК від 26.06.2014 року ( а. с. 1- 2 т. 5 ), № 185 - МК від 26.06.2014 року ( а. с. 3 - 4 т. 5 ), № 97 від 14.04.2014 року ( а. с. 135 т. 5 ), так як їх висновки по суті не оспорюються учасниками процесу, а лише захисники їх вважають, що вони носять припускально-ймовірний характер належності крові, виявленої на одязі та взутті обвинувачених, потерпілим гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_7, в зв»язку з чим не можуть прийматися до уваги як докази по справі.

Що стосується документів долучених прокурором до матеріалів кримінального провадження, а саме : висновку експерта № 626 від 23.07.2014 року ( а. с. 25 - 27 т. 4 ), висновку експерта № 400 від 21.05.2014 року ( а. с. 31- 33 т. 4 ), висновку експерта № 199 від 16.07.2014 року ( а. с. 46 - 49 т. 4 ), висновку експерта № 188 від 02.07.2014 року ( а. с. 151 - 154 т. 4 ), висновку експерта № 447 від 23.05.2014 року ( а. с. 187 - 189 т. 4 ), висновку експрета № 427 від 23.05.2014 року ( а. с. 192 - 195 т. 4 ), висновку експерта № 97 від 14.04.2014 року ( а. с. 135 т. 5 ), постанов про призначення обшуків, відібрання біологічних зразків, отрмання біологічних зразків, призначення експертиз, заяв підсудних про добровільну згоду на відібрання зразків крові, довідок про витрати на проведення експертиз ( а. с. 3, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 22, 28, 34, 39, 44, 50, 55, 64, 71, 78, 85, 91, 97, 104, 112, 119, 127, 136, 144, 149, 155, 163, 170, 177, 185, 190, 196, 204, 211, 219, 226, 239, 243, 246, 249 т. 4, 95 т. 5 ), то суд відноситься до вказаних документів як до формальних документів та їх належності як до доказів в даному провадженні, на які не може посилатися при ухваленні судового рішення, оскільки, вони не доводять жодної обставини щодо пред»явленого будь-кому із підсудних звинувачення і одночасно не спростовують фактів вчинення ними злочинів.

До зайнятої позиції обох підсудних в судовому засіданні, яка є тотожною як і при вчиненні ними злочинів, судова колегія ставиться критично та розцінює її як примітивно обраний ними спосіб захисту від пред»явленого кожному обвинувачення, так як їх позиція протягом тривалого розслідування та розгляду провадження є нестабільною, та розуміючи невідворотність заслуженого ними покарання, вони умисно максимально намагалися затягувати розгляд провадження з метою скорочення і мінімалізації заслуженого їм покарання з врахуванням вимог закону щодо зарахування їм строку попереднього ув»язнення день за два.

До свідчень даних в засіданні свідком гр. ОСОБА_19 судова колегія ставиться до них критично лише в частині відповіді на запитання захисників щодо застосування до нього незаконних методів дізнання, так як він добровільно цей факт суду або органам досудового сліства не повідомляв, а таку ініціативу виявили захисники підсудних, які не мають буль-якого відношення до свідка та не можуть володіти в зв»язку з цим такою інформацією. Сам свідок про даний факт заявив вперше і як вказано лише на запитання захисників, не маючи такой самостійної та своєчасної ініціативи в ході довгого тривання розслідування та розгляду провадження. Також, письмово як передбачено чинним законодавством, із такою скаргою до компетентного органу не звертався. Крім цього, при допиті в судовому засіданні в якості свідка явно вбачалося з його невербальної поведінки його побоювання та психологічна залежність від підсудних, на яких вказував як на друзів. Повідомляючи про застосування до нього нібито незаконних методів дізнання, конкретних обствин, виду застосування та осіб, які застосовуавали такі заходи повідомити не міг, посилаючись на те, що нібито він не пам»ятає та крім того. в той час притягався до кримінальної відповідальності за крадіжку, що ніяким чином не могло впливати на вказані обставини. Про побоювання і психологічну залежність свідка від підсудних свідчить також і ті обставини, що його свідчення протягом розслідування та розгляду провадження також є не стабільними, але зміненими не кардинально, що є безумовно його правом. При цьому, на запитання учасників процесу щодо вставнолених у провадженні слідством викривальних моментів у вчиненні інкримінуємих підсудним злочинів, свідок поосилався на те, що він нібито не пам»ятає, та при з»ясуванні попередніх свідчень з цих моментів їх не заперечував, слідкуючи за реакцією при цьому підсудних. Тому, судова колегія в цій частині вважає такі свідчення свідка надуманими, а решту його свідчень, які він змінив, даних в засіданні бере до уваги та покладає в основу вироку.

Щодо усних посилань захисників обох підсудних вже в судових дебатах, замість надання письмових та обгрунтованих клопотань з наведенням конкретних обгрунтувань, посилань на докази та відповідним їх аналізом сторонами захисту, щодо належності та допустимості певних доказів, а також застосування до обох підсудних та свідка гр. ОСОБА_11, інтереси якого вони не захищають, незаконних методів дізнання при їх затриманні, то судова колегія вважає такі усні посилання захисників необгрунтованими та такими, що не можуть впливати на не доведеність пред»явленого обвинувачення.

Так, посилання захисників на застосування до підсудних та свідка гр. ОСОБА_11 незаконних методів дізнання з метою подальшого встановлення статусу частині невигідним їм доказів у провадженні неналежними та недопустмими є вигаданими та такими, що не відповідають дійсності, та нібито таким чином підсудні під час досудового слідства обмовили себе у причетності до скоєння умисних вбивств потерпілих внаслідок застосування щодо них незаконних методів слідства з боку працівників міліції та посилання на те, що одразу ж після затримання до них були застосовані незаконні методи дізнання та працівники міліції змусили їх дати свідченя щодо вбивства двох потерпілих, яких вони дотримувались протягом всього досудового слідства, даючи показання як під час допитів, так і під час слідчих експериментів, так і експертам психіатричної експертизи, а також в суді під час обрання їм запобіжних заходів, то захисники посилаючись на таке застосування незаконних методів, не вказали в чому полягали дії осіб, які до них їх застосовували, які наслідки мало їх застосування та не послалися на будь-які докази, що спростовується рядом висновків експертів, які не оспорювались, про відсутність як у обох підсудних так і у свідка гр. ОСОБА_18 тілесних ушкоджень та постановою від 09.08.2016 року про закриття кримінального провадженяя щодо працівників міліції за відсутністю в їх діях складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 365 ч. 2 КК України. Оцінюючи ці твердження як надумані, суд виходить з того, що обвинувачені були затримані майже одразу після вбивства, обставини якого не були відомі ні працівникам міліції, ні будь-яким іншим особам, крім самих підсудних, тому розповісти про це їм ніхто не міг. До цього ж самі обвинувачені в судовому засіданні про нібито застосування до них незаконних методів дізнання та про проведення відповідної перевірки не заявляли, а заявили їх захисники. Їх захисники брали участь у провадженні з моменту затримання підсудних, тому не могли не знати про застосування незаконних методів дізнання в разі їх наявності, бо в такому б випадку про них завляли б в ході досудового слідства. Такі дії захисників є недопустимими, оскільки направлені виключно на штучне створювання неіснуючих доказів і обставин, які б давали можливість уникнення підсудними законного покарання та невиправдане затягування розгляду провадження, а не встановлення істини у провадженні.

Також, про що є відповідні докази долучені прокурором, що одразу після затримання підсудних з дотриманням вимог процесуального законодавства, у присутності захисників і законних представників неповнолітніх обвинувачених, з роз»ясненням їх процесуальних прав, вони були допитані та безпосередньо після цього з ними були проведені слідчі експерименти з застосуванням відеозйомки, перегляд якої відтворювався в засіданні.

Так, судом в ході розгляду провадження були оглянуті надані стороною обвинувачення речові докази, які були предметом дослідження перепелічених судом ряду експертиз. В процесі огляду речових доказів було встановлено, що на предметах одягу обвинувачених та потерпілих маються масивні сліди речовини бурого кольору, які у висновках експертиз визначаються саме як сліди крові. При дослідженні речових доказів судом встановлено, що вони були вилучені, описані та запаковані у визначеному кримінально-процесуальним кодексом порядку, про що свідчить також описання цього у самих висновках експертиз в разі їх уважного вивчення. Тому, судова колегія не приймає до уваги твердження захисників, що речові докази по справі вилучались, запаковувались та надавались на експертизу для їх дослідження з порушенням визначеного законом порядку.

Також, посилання про те, що висновки усіх проведених у провадженні судово-імунологічних експертиз носять припускально-ймовірний характер належності крові, виявленої на одязі та взутті обвинувачених, потерпілим : гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_7, в зв»язку з чим не можуть прийматися до уваги як докази по справі. На їх думку, факт походження крові від потерпілих повинен був встановлюватися проведенням експертизи ДНК. То, судова колегія не приймаючи до уваги це посилання, виходить з того, що факт походження належності крові потерпілим на одязі і взутті обвинувачених встановлений не лише на підставі висновків судово-медичних експертиз, а сукупностю всіх доказів по провадженню. А саме, судова колегія враховує судово-психіатричні акти щодо кожного підсудного, які никим із учасників процесу не оспарювались, саме в частині викладення експертам безпосередньо підсдуними деталей вчинених ними умисних вбивств обох потерпілих, з посиланням на механізм, локалізацію та спосіб спричинення тілесних ушкоджень потерпілим, що узгоджується в повному обсязі з об»єктивними даними, які були отримані під час проведення судово-медичного дослідження трупів потерпілих, показань потерпілих та свідків, які вказують на їх причетність до скоєння цих злочинів, фактів вилучення у підсудних майна потерпілих, яким вони заволоділи після вбвств, наявності великої масивності та кількості слідів крові на їх одязі. Всі ці перелічені обставини саме в сукупності свідчать про причетність обох підсудних до вбивства потерпілих, та при цьому судова колегія звертає також увагу на однотипну послідовність механізму заподіяння сметрті обом потерпілим, а тому, висновки наявних експертиз у провадженні, в яких зазначено про можливість походження крові на їх одязі і взутті від потерпілих судом приймається до уваги як окремий доказ, який в сукупності з іншими доказами, що беззаперечно свідчить про її походження саме від потерпілих, та як наслідок і про причетність обох обвинувачених до вбивства потерпілих.

Відповідно до ст. 370, 373 КПК України судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим…… ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження….. на підставі об»єктивно з»ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відподно до ст. 94 цього Кодексу……..в якому наведені належні та достатні мотиви та підстави його ухвалення. Обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Судова колегія, всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв»язку, приходить до висновку, що дії підсудних по першому епізоду необхідно кваліфікувати за ст. 115 ч. 2 п. 7, 12 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з хуліганських мотивів та за попередньою змовою групою осіб.

По другому епізоду дії обох підсудних необхідно кваліфікувати за ст. 187 ч. 4 КК України, як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а також за ст. 115 ч. 2 п. 6, 12, 13 КК України, як вчинення умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство. Із обсягу вміненого обом підсудним обвинувачення по вказаному епізоду за ст. 187 ч. 4 КК України необхідно виключити як кваліфікуючу ознаку вчинення розбою організованою групою, так як вказана обставина не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні відповідно до положень ст. 28 ч. 3 КК України, оскільки така форма співучасті має місце, коли в підготовці злочину або його участі брали участь декілька осіб ( три і більше ), що попередньо організовувалися у стйке об»єднання для вчинення цього злочину….

По третьому епізоду дії обох підсудних необхідно кваліфікувати за ст. 15 ч. 2 ст. 115 ч. 2 , п. 6, 12, 13 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство. Та відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. Тому, по даному епізоду, судова колегія, всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв»язку, приходить до висновку з врахуванням принципу презумпції невиновності, за наявності обставин встановлених в суді, що дії обох підсудних необхідно кваліфікувати і за ст. 187 ч. 2 КК України, а не за ст. 187 ч. 4 КК України, як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров»я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб відповідно до положень ст. 28 ч. 3 КК України, оскільки така форма співучасті як вчинення організованою групою має місце, коли в підготовці злочину або його участі брали участь декілька осіб ( три і більше ), що попередньо організовувалися у стйке об»єднання для вчинення цього злочину….

А також і за ст. 289 ч. 3 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із насильством, небезпечним для життя потерпілого.

Мотиви вчинення злочинів обох підсудних на підтвердження викладеної кваліфікації чітко підтверджені актами судово-психіатричних експертиз.

Призначаючи покарання, судова колегія, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних, обставини, які пом»якшують та обтяжують покарання кожного з підсудних, стан їх здоров»я, рівень розвитку та соціально-психологічні риси, ставлення до вчинених ними діянь, умови їх життя та виховання, інші особливості. Які, згідно долучених прокурором доказів за місцем проживання, начання та тримання характеризується задовільно. Згідно медичних документів всі підсудні здорові, на медичних обліках не перебувають, зі слів тяжких хвороб та скарг на стан здоров»я не мають, під дію ст. 19 ч. 2, 3 та ст. 20 КК України не підпадають.

Обставинами пом»якшуючими покарання обох підсудних є вчинення ними злочинів неповнолітніми, а також щодо ОСОБА_4 і висловлення бажання відшкодувати заподіяну шкоду потерпілому гр. ОСОБА_9 Посилання обох підсдуних на їх щаре каяття не знайшло свого належного підтвердження в засіданні.

Обставинами обтяжуючими покарання обох підсудних є : вчинення злочинів особами повторно, групою осіб за попередньою змовою, тяжкі наслідки, завдані злочинами, вчинення злочинів з особливою жорстокістю, вчинення злочинів особами у стані алкогольного сп»яніння.

Аналізуючи зібрані докази по справі, враховуючи думку більшості потерпілих у провадженні з приводу покарань підсудних, які послалися на розсуд суду, попередження ними нових злочинів, необхідно призначити покарання в межах санкцій встановлених статтями за правилами складання покрання за сукупністю злочинів згідно ст. 70 ч. 1 та вимог ст. 68 ч. 3 КК України шляхом їх поглинення менш суворого більш суворим покаранням у вигляді реального позбавлення волі, оскільки їх виправлення не можливе без ізоляції від суспільства, а також, враховуючи, що підсудні були неповнолітні на час скоєння злочинів, то з врахуванням правил розділу 15 КК України. Що стосується застосування додаткового покарання підсудним передбаченого санкцією ст. 289 ч. 3 КК України у вигляді конфіскації майна, то його застосування в даному випадку є не можливим відповідно до вимог ст. 98 КК України. Крім цього, обом підсудним відповідно до даних у провадженні необхідно зарахувати час їх тримання під вартою по даному провадженню на підставі ч.1 ст.1 Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув»язнення у строк покарання» на підставі ст. 72 КК України. Речові докази по провадженню підлягають вирішенню судом згідно ст. 100 КПК України на підставі наданих суду процесуальних докуметнів стороною обвинувачення.

Що стосується прохання прокурора щодо стягнення процесуальних витрат за проведення експертиз у провадженні з підсудних на користь Держави, то стягнення даного виду витрат не передбачено чинним КПК України.

Керуючись ст. 373 - 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 187 ч. 2, 187 ч. 4, 289 ч. 3, 115 ч. 2 п. 6, 7, 12, 13, 15 ч. 2, 115 ч. 2 п. 6, 12, 13 КК України та призначити йому покарання :

- за ст. 187 ч. 2 КК України до 8 ( восьми ) років позбавлення волі,

- за ст. 187 ч. 4 КК України до 13 ( тринадцяти ) років позбавлення волі,

- за ст. 289 ч. 3 КК України до 9 ( дев»яти ) років позбавлення волі без конфіскації майна,

- за ст. 15 ч. 2, 115 ч. 2 п. 6, 12, 13 КК України на підставі ст. 68 ч. 3 КК України до 10 ( десяти ) років позбавлення волі,

- за ст. 115 ч. 2 п. 6, 7, 12, 13 КК України до 13 ( тринадцяти ) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням у вигляді 13 ( тринадцяти ) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк покарання засудженому відраховувати з моменту його затримання по даному провадженню - з 12.04.2014 року.

Зарахувати засудженому в строк основного покарання термін попереднього ув»язнення з 12.04.2014 року по 25.08.2016 року з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу - залишити попередній тримання під вартою.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 187 ч. 2, 187 ч. 4, 289 ч. 3, 115 ч. 2 п. 6, 7, 12, 13, 15 ч. 2, 115 ч. 2 п. 6, 12, 13 КК України та призначити йому покарання :

- за ст. 187 ч. 2 КК України до 8 ( восьми ) років позбавлення волі,

- за ст. 187 ч. 4 КК України до 13 ( тринадцяти ) років позбавлення волі,

- за ст. 289 ч. 3 КК України до 9 ( дев»яти ) років позбавлення волі без конфіскації майна,

- за ст. 15 ч. 2, 115 ч. 2 п. 6, 12, 13 КК України на підставі ст. 68 ч. 3 КК України до 10 ( десяти ) років позбавлення волі,

- за ст. 115 ч. 2 п. 6, 7, 12, 13 КК України до 13 ( тринадцяти ) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням у вигляді 13 ( тринадцяти ) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк покарання засудженому відраховувати з моменту його затримання по даному провадженню - з 12.04.2014 року.

Зарахувати засудженому в строк основного покарання термін попереднього ув»язнення з 12.04.2014 року по 25.08.2016 року з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжні заходи обом засудженим до вступу вироку в законну силу залишити попередні - тримання під вартою.

Речові докази у провадженні : що є знаряддям вчинення злочинів - знищити. Одяг обвинувачених та потерпілих, який було вилучені в ході досудового слідства, а також речі, які були предметами посягань і визнані речовими доказами по провадженню в ході досудового слідства - повернути за їх належністю.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційних скарг, а у разі подавання апеляцій, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а тим учасникам, які не були присутніми в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок надрукований в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Головуючий суддя : Гальченко О.О.

Судді : Потетій А.Г.,

Шелудяков Л.В.

Суддя: О. О. Гальченко