Вирок № 59906215, 08.06.2016, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/1199/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.06.2016 рокусмт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого: судді Каліберди В.А.,

при секретарі Пушкар І.М.,

за участю:

начальника Краснокутського відділу Дергачівської місцевої прокуратури - Латишева С.Ю.,

потерпілого - ОСОБА_2,

законного представника потерпілого - ОСОБА_3,

представника Служби у справах дітей Краснокутської РДА - Пономаренко Л.А.,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області кримінальне провадження № 12015220360000307 за обвинуваченням :

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Покотилівка, Харківського району, Харківської області, українця, громадянина України, маючого середню - спеціальну освіту, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_6 08.06.2015 року перебував в громадському місці - на території ставка, розташованого в с. Городне, Краснокутського району, Харківської області, який відповідно до державного акту на право постійного користування належить ТДВ «Агрофірма Глобівська» із заздалегідь приготовленими предметами для нанесення тілесних ушкоджень, а саме пневматичною гвинтівкою та електрошокером, де побачив малолітнього хлопця ОСОБА_2, який рибалив на вказаному ставку.

Після цього у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій із застосуванням заздалегідь заготовленого предмету - пневматичної гвинтівки відносно ОСОБА_2

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій 08.06.2015 рокуприблизно о 21:00 годині ОСОБА_6, перебуваючи в громадському місці, а саме на території ставка в с. Городне, Краснокутського району, Харківської області, що належить ТДВ «Агрофірма Глобівська» безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та ігноруючи загально визнані правила поведінки та моралі у суспільстві, діючи з особливою зухвалістю, яка виразилась у нанесенні ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, здійснив постріл із заздалегідь приготовленою для цього пневматичною гвинтівкою, чим спричинив ОСОБА_2

тілесне ушкодження у вигляді непроникаючого кульового поранення грудної клітини з ушкодженням м'яких тканин та наявністю вхідного ушкодження (рани) на бічній поверхні грудної клітини з права ближче до пахвової ділянки, які відповідно до висновку комплексної судово-медичної та судово-балістичної експертизи №243-КЕ/2015/7341 від 10.08.2015 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

Після цього, продовжуючи безпричинно грубо порушувати громадський порядок і виражаючи явну неповагу до суспільства, з особливою зухвалістю, ігноруючи існуючі у суспільстві елементарні правила поведінки, моральності та добропристойності, ОСОБА_6 приблизно о 21:05 годині, того ж дня, підійшов до малолітнього ОСОБА_2, де усвідомлюючи свою фізичну перевагу перед дитиною, маючи пневматичну гвинтівку та електрошокер, почав погрожувати останньому електрошокером, примушуючи до непристойних дій, а саме роздягнутись та перепливти ставок.

Отримавши відмову ОСОБА_2 перепливати ставок, ОСОБА_6 навмисно відібрав вудочки у ОСОБА_2 та вказав йти до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2. Перебуваючи поблизу вищевказаного домоволодіння ОСОБА_6 запитав у ОСОБА_2 його анкетні дані, але останній їх не повідомив та пішов до власного будинку за адресою: АДРЕСА_3.

Хуліганські дії ОСОБА_6 мали місце тривалий час, вперто не припинялися на протязі 20 хвилин, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкодження у вигляді непроникаючого кульового поранення грудної клітини з ушкодженням м'яких тканин та наявністю вхідного ушкодження (рани) на бічній поверхні грудної клітини з права ближче до пахвової ділянки, які відповідно до висновку комплексної судово-медичної та судово-балістичної експертизи № 243-КЕ/2015/7341 від 10.08.2015 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я та спричинені 4,5 мм. кулею «Domed Diabolo» в результаті прямого влучення при стрільбі із пневматичної гвинтівки відповідного калібру з неблизької відстані стрільби.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, не визнав, мотивуючи тим, що він не скоював хуліганських дій, оскільки у нього не було умислу на порушення громадського порядку та ставок не являється громадським місцем, а тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 він наніс з необережності, а тому він визнає свою вину саме в нанесенні потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень. Окрім цього обвинувачений пояснив суду, що дійсно він за проханням свого брата ОСОБА_7 здійснював охорону території ставка, розташованого в с. Городне, Краснокутського району, Харківської області. Також пояснив, що 08.06.2015 року близько 21:00 години, він здійснював охорону території ставка, та вирішив провести огляд території ставка. Під час проведення огляду, який він проводив маючи при собі пневматичну гвинтівку та ліхтарик, ОСОБА_6 помітив на другому березі ставка силует, який рухався та він вистрілив в тому напрямку, думаючи, що то чапля. Після здійснення пострілу він відразу побіг в напрямку пострілу та прибігши на місце, побачив молодого хлопця, тобто потерпілого ОСОБА_2. ОСОБА_6 став відразу перевіряти чи не має на ньому ніяких ушкоджень, на що хлопець йому відповів, що з ним усе гаразд. Після чого ОСОБА_6 помітив, що у хлопця є вудочки та зрозумів, що останній ловив рибу. Потім ОСОБА_6 забрав вудочки у потерпілого та сказав, щоб той йшов за ним. Підійшовши до будинку, в якому проживає обвинувачений, останній зайшов до будинку, взяв зошит з ручкою, щоб записати анкетні дані хлопця, однак він їх не повідомив, а лише вказав прізвище людини, яка проживає поблизу нього. Після цього хлопець пішов додому. Також обвинувачений повідомив, що вказані події відбувалися у світлу пору дня, а ліхтарик, який був у нього, був йому необхідний для проведення огляду території ставка. Також обвинувачений повідомив, що на ставок не заборонено приходили людям та що інші місцеві жителі з його дозволу рибалять на вказаному ставку.

Захисник в судовому засіданні підтримав позицію обвинуваченого, мотивуючи тим, що органом досудового розслідування не вірно кваліфіковані дії обвинуваченого за ст.296 ч.4 КК України, оскільки ставок не є громадським місцем, однак не заперечував факту нанесення тілесних ушкоджень у вигляді кульового поранення та вважав, вірною кваліфікацію дій обвинуваченого за ст. 125 ч.2 КК України.

Не дивлячись на повне невизнання своєї вини, вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінуємого кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- показаннями неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2, який пояснив, що 08 червня 2015 року близько 21 години, коли на дворі буле ще гарно видно та світило сонце, він прийшов до ставка, який знаходиться в с. Городне, Краснокутського району, Харківської області, порибалити. Як тільки він закинув вудочки, почув що щось хруснуло, потім щось мелькнуло, потім постріл та стрибок, в зв'язку з чим у нього склалося враження, що обвинувачений ОСОБА_6 під час пострілу перебував на дереві. Після здійснення пострілу ОСОБА_6 підбіг до нього та став відразу перевіряти чи не має на ньому ніяких ушкоджень чи кулі, на що він йому відповів, що з ним усе гаразд. Потім, коли ОСОБА_6 його оглянув, обвинувачений дістав електрошокер, з однієї сторони якого був ліхтарик, а з іншої електрошокер та сказав йому, щоб він ліз у воду та перепливав на другу сторону ставка, демонструючи при цьому дію електрошокера. Після того, як він відмовився перепливати ставок, ОСОБА_6 забрав вудочки та наказав йти за ним. Підійшовши до будинку, в якому проживав обвинувачений, останній зайшов до будинку, взяв зошит з ручкою, щоб записати його анкетні дані, однак він їх не повідомив, а лише вказав прізвище людини, яка проживає поблизу нього. Після цього він пішов додому. Також потерпілий повідомив, що ОСОБА_6 вистрілив у нього цілеспрямовано, оскільки його було гарно видно, так як місце де він рибалив знаходиться не в чагарниках, а біля нього лише було голе дерево та вказані події відбувалися в світлу пору дня. Також вказав, що на вказаному ставку він рибалить вперше, однак декілька раз він ходив по його території до іншого ставка. Також вказав, що про ці події він розповів своїм мамі, яка відвезла його до Краснокутської ЦРЛ, де йому було зроблено операцію, однак кулю не змогли дістати, а тому його було перевезено до лікарні м. Харкова, де йому повторно зробили операцію, однак куля так і залишилася в його організмі, оскільки вона блукаюча, в зв'язку з чим лікарі йому рекомендували через рік зробити ще одну операцію ;

- випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 9325, з якої вбачається, що ОСОБА_2 поступив з Краснокутської ЦРЛ з діагнозом «кульове поранення грудної клітини з ушкодженням м'яких тканин»;

- висновком судово - медичної експертизи № 209-МК /15 від 22.06.2015 року, предметом дослідження якої була спортивна футболка, яка знаходилася на потерпілому ОСОБА_2 під час отримання тілесних ушкоджень, з якого вбачається, що локалізація пошкодження одягу відповідає анатомічній локалізації поранення тіла потерпілого, утворюючи єдиний рановий канал;

- висновком комплексної судово-медичної та судово-балістичної експертизи № 243-КЕ/2015/7341 від 10.08.2015 року, з якого вбачається, що малолітній ОСОБА_2 отримав тілесне ушкодження у вигляді сліпого непроникаючого кульового поранення грудної клітини з ушкодженням м'яких тканин та наявністю вхідного ушкодження (рани) на бічній поверхні грудної клітини з права ближче до пахвової ділянки, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я та спричинені 4,5 мм кулею «Domed Diabolo» в результаті прямого влучення при стрільбі із пневматичної гвинтівки відповідного калібру з неблизької відстані стрільби. Дане сліпе непроникаюче кульове поранення грудної клітини у ОСОБА_2 не могло утворитися при падінні з висоти власного росту;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.08.2015 року за участі обвинуваченого ОСОБА_6, з якого вбачається, що місце перебування потерпілого ОСОБА_2 під час здійснення пострілу обвинуваченим ОСОБА_6 знаходилося не в чагарниках та з місця, з якого ОСОБА_6 здійснював постріл, було гарно видно місце знаходження потерпілого. Окрім цього, під час проведення вказаного слідчого експерименту в домоволодінні, де проживав обвинувачений було вилучено коробок від багатофункціонального ліхтарика поліції (електрошокера);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.08.2015 року за участі потерпілого ОСОБА_2, який також вказав на місця їх перебування під час здійснення обвинуваченим ОСОБА_6 пострілу, на які вказав і обвинувачений;

- висновком судово - медичної експертизи №3835-Ая/15 від 21.08.2015 року, з якої вбачається, що свідчення ОСОБА_2, на які він посилається у протоколі слідчого експерименту від 18.08.2015 року, в цілому не суперечать об'єктивним судово - медичним даним, що стосується часу, способу спричинення та механізму утворення встановленого у нього тілесного ушкодження;

- показаннями законного представника потерпілого ОСОБА_3, яка пояснила, що їй стало відому про події, які відбулися з її сином від людей на вулиці та коли вона стала допитуватися в сина, що з ним трапилося, він розповів їй те, що повідомляв під час надання пояснень в суді, тобто надала пояснення ідентичні поясненням її сина ОСОБА_2, підтвердивши їх повністю ;

- показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які пояснили, що вони працюють в Городнянській ЗОШ І-ІІ ступенів та 10 червня 2015 року до школи прийшла мати учня ОСОБА_2 та повідомила, що її сина ОСОБА_2 підстрелили на ставку, вказавши, що це зробив охоронець. Після чого вони запросили ОСОБА_2 до учительської кімнати, де ОСОБА_2 при вчителях повідомив їм, що при рибальці на ставку в с. Городне у нього вистрелив із гвинтівки охоронець ставка ;

- показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, які пояснили, що вони працюють в Городнянській ЗОШ І-ІІ ступенів та повідомили, що їм зі слухів, які ходили в школі стало відомо про те, що учня їхньої школи ОСОБА_2 під час рибалки на ставку в .с Городне підстелив охоронець ставка, прізвище якого вони не знають;

- показаннями свідка ОСОБА_16, який пояснив, що дійсно він працював на посаді заступника директора ТДВ «Агрофірма Глобівська», яка на своїй території має у використанні ставки, тому ТДВ «Агрофірма Глобівська» було укладено договір спільної діяльності із особою на ім'я ОСОБА_7, який являється, як йому тепер відомо, братом обвинуваченого ОСОБА_6 та, де сторони домовилися спільно діяти у сфері вирощування флори та фауни та благоустрою прилеглої території ставка в с. Городне. ОСОБА_7, з яким укладено договір, повинен був наймати персонал для охорони ставка або здійснювати його самостійно. Наскільки відомо, то охорону ставка здійснював його брат, який приїхав з м. Харкова, а саме ОСОБА_6, а про пригоду, яка сталася на ставку, що було підстрелено малолітнього хлопця під час рибалки останнього, охоронцем ставка, тобто ОСОБА_6, йому стало відомо від мешканців села;

- показаннями свідка ОСОБА_7, який пояснив, що дійсно між ним та ТДВ «Агрофірма Глобівська», було укладено договір спільної діяльності щодо розведення риби та охорони на ставку в с. Городне. Він попрохав свого брата ОСОБА_6, який проживав в с. Покотилівка, охороняти ставок в с. Городне, на що брат погодився та приїхав в с. Городне. Окрім цього свідок пояснив, що він дійсно придбав пневматичну гвинтівку на ринку «Барабашово» в м. Харкові та привіз її в с. Городне для власного використання та залишив у домоволодінні, яке було придбане для проживання в період охорони ставка, та розташоване за адресою: АДРЕСА_2, яке знаходилось поблизу ставка, де і проживав його брат ОСОБА_6. Брату, про те, що він привіз пневматичну гвинтівку він нічого не повідомляв, а просто сховав її в дивані, а сам повернувся за своїм місцем проживання до м. Харкова. В червні 2015 року йому зателефонував брат ОСОБА_6, який здійснював охорону ставка та повідомив йому, про те що до нього прийшла жінка та звинувачує його в тім, що він підстрелив її малолітню дитину.

Що стосується показань свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18, наданих слідчому під час досудового слідства, то вказані показання не можуть бути прийняті судом як доказ скоєння ОСОБА_6 кримінального правопорушення,

оскільки відповідно до ст. 95 КПК України, не являються належним доказом показання надані слідчому під час досудового слідства та які не отриманні у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, а самі свідки до суду жодного разу не з'явилися.

Також, як вбачається з постанови ВСС України від 4 жовтня 2012 року норми, передбачені частиною першою статті 296 КК України - хуліганство (основний склад злочину) - та частиною четвертою цієї самої статті, з-поміж інших ознак, - хуліганство, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї (кваліфікований склад злочину), - визначають обсяг (стан, зміст, певну сукупність) суспільних відносин, які охороняються їх дією, й водночас визначають умови, характер, підстави застосування заходів примусу до суб'єктів, які порушили встановлений ними обов'язок утримуватися від учинення дій певного змісту.

Об'єктом захисту цих норм є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших поза юридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

За зовнішнім виявом (набором фактів) хуліганство певним чином схоже на ряд інших діянь, зокрема найбільше на ті з них, які посягають на здоров'я, честь та гідність людини, її майно.

Однак схожість цих діянь не завжди може бути підставою для визнання їх однаковими (рівнозначними).

Правильну кримінально-правову оцінку хуліганства та відмежування його від, зокрема, посягань проти життя і здоров'я людини, а звідси - визначення однаковості чи неоднаковості застосування норми закону про кримінальну відповідальність, належить проводити за сукупністю ознак суспільно небезпечного діяння, які згідно із законом про кримінальну відповідальність охоплюються поняттям склад злочину і визначають діяння як злочинне та кримінально каране.

В основі відмежування хуліганства від злочинів проти здоров'я, крім інших ознак, перебувають об'єкт злочину, який значною мірою визначає правову природу (характер) кожного із цих діянь та їхню суспільну небезпечність, і така ознака суб'єктивної сторони злочину, як його мотив.

Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші зазначені вище об'єкти захисту. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються із характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між такою особою та потерпілим.

Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

Також, як вбачається з роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство», в яких зазначено, що суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише у тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.

Хуліганством, яке супроводжувалось винятковим цинізмом, можуть бути визнані дії, поєднані з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності чи грубої непристойності, знущанням над хворим, дитиною, особою похилого віку або такою, яка перебувала у безпорадному стані, та ін.

Вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки хуліганства, як застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 КК України) слід враховувати, що ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян.

Спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень слід визнавати предмети, які пристосовані винною особою для цієї мети наперед або під час учинення хуліганських дій, а заздалегідь заготовленими - предмети, які хоч і не зазнали якоїсь попередньої обробки, але ще до початку хуліганства були приготовлені винним для зазначеної мети.

Використання при вчиненні хуліганства ножів, які не належать до холодної зброї, інших предметів господарсько-побутового призначення, спеціальних засобів (гумового кийка, газових пістолета, балончика, гранати, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії), пневматичної зброї, сигнальних, стартових, будівельних пістолетів, ракетниць, вибухових пакетів, імітаційно-піротехнічних та освітлюваних засобів, що не містять у собі вибухових речовин і сумішей, а також інших спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень знарядь злочину є підставою для кваліфікації дій винної особи за ч. 4 ст. 296 КК України не тільки в тих випадках, коли вона заподіює ними тілесні ушкодження, а й тоді, коли ця особа за допомогою зазначених предметів створює реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян.

Враховуючи викладене, суд, допитавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку, що ознаки складу злочину суспільно небезпечного діяння, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_6, сумісні з ознаками злочину, передбаченого частиною четвертою статті 296 Кримінального кодексу України, оскільки він маючи при собі заздалегідь заготовлену пневматичну гвинтівку та електрошокер, перебуваючи в громадському місці, маючи мету на грубе порушення громадського порядку та виявляючи демонстративну зневагу до загальноприйнятих норм моралі, усвідомлюючи свою фізичну перевагу перед дитиною - малолітнім потерпілим ОСОБА_2, примушував останнього роздягатись та перепливати ставок та за допомогою пневматичної гвинтівки завдав потерпілому тілесні ушкодження, а тому суд вважає доведеною вину ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, а саме:

-у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, з заподіянням тілесних ушкоджень, із застосуванням заздалегідь заготовленного предмету для нанесення тілесних ушкоджень.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_6 суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину та особу обвинуваченого, який не працює, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, думку потерпілого, його законного представника, а також представника служби у справах дітей, які наполягали на призначенні покарання лише у вигляді позбавлення волі.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6, згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_6, згідно ст. 67 КК України, є вчинення злочину щодо малолітнього.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Аналізуючи усі докази, обставини справи, ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані, що характеризують особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, враховуючи, що на даний час потерпілому малолітньому ОСОБА_2 проведено декілька операцій по видаленню кулі, які виявилися безуспішними, а також роз'яснення п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство», з якого вбачається, що при призначенні покарання за хуліганство суди зобов'язані в кожному конкретному випадку і стосовно кожного підсудного неухильно додержувати вимог ст. 65 КК щодо загальних засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи його законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.

Суди мають призначати, як правило, суворі міри покарання особам, які вчинили хуліганство із заподіянням потерпілим значної фізичної або матеріальної шкоди. Разом з тим доцільно застосовувати міри покарання, не пов'язані з позбавленням волі, а за наявності підстав, зазначених у ст. 69 КК України, - і більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, щодо осіб, які вчинили менш небезпечні діяння та можуть бути виправлені без ізоляції від суспільства, суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 можливе лише в місцях позбавлення волі та вважає за необхідне призначити йому покарання у межах санкції ч.4 ст.296 КК України у вигляді позбавлення волі з відбуванням покарання в місцях, визначених органами кримінально-виконавчої системи.

На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

До набрання вироком законної сили суд вважає за необхідне залишити обвинуваченому ОСОБА_6 попередній запобіжний захід - тримання під вартою.

В порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.

По справі цивільний позов не заявлений.

По справі судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, та призначити йому покарання за цим законом у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - тримання під вартою в СІЗО №27.

Термін відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_6 рахувати з моменту його затримання, тобто з 20 червня 2015 року.

Речові докази, а саме:

-вудочку, яка знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 та футболку, яка знаходиться в камері схову Краснокутського ВП Валківського ВП ГУ НП Харківській області - повернути власнику ОСОБА_2;

-коробку для куль, кулі в кількості 14 шт. та 6 шт., а також коробку з надписом «Многофункциональный фонарик полиции», які знаходяться на зберіганні в камері схову Краснокутського ВП Валківського ВП ГУ НП Харківській області - конфіскувати.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя В.А.Каліберда