Рішення № 59904274, 23.08.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6551/16 Справа № 209/1015/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Лобарчук О. О. Доповідач - Прозорова М.Л.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2016 року

23 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Прозорової М.Л.,

суддів: Максюти Ж.І., Макарова М.О.,

при секретарі: Черкас Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 липня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", третя особа - Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта", про визнання кредитного договору виконаним та припиненим в порядку захисту прав споживачів та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ПАТ "Дельта Банк" про визнання кредитного договору виконаним та припиненим в порядку захисту прав споживачів та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилалася на те, що 29.07.2013 року між ПАТ "Дельта Банк" та нею - ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 004-03040-290713, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 13 524 грн. з розрахунку 0.01 % річних за користування кредитом на строк 36 місяців з 29.07.2013 року по 30.03.2017 року.

Для уникнення переплати за кредитом вона - позивач вирішила скористатись своїм правом дострокового погашення кредитної заборгованості та сплачувала щомісячно 600 грн. в період з 12.08.2013 року по 07.03.2015 року; 500 грн. 08.04.2015 року; 500 грн. 06.05.2015 року та 526 грн. 03.06.2015 року, що в загальній сумі складає 13 526 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене вона вважала, що достроково та повністю виконала свої зобов'язання за кредитним договором № 004-03040-290713 від 29.07.2013 року, сплативши всю суму заборгованості за кредитом.

Але 10.04.2015 року в телефонному режимі відповідач повідомив її про те, що начебто вона має непогашену заборгованість за вищевказаним кредитним договором, оскільки вона здійснювала свої платежі через Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" та один платіж, а саме здійснений 07.03.2015 року в розмірі 600 грн. (квитанція № 4858) - відповідачем не зарахований, начебто УДППЗ "Укрпошта" зазначені кошти на рахунок відповідача не перерахували.

З липня 2015 року відповідач незаконно нараховує їй заборгованість за кредитним договором № 004-03040-290713 від 29.07.2013 року, яка станом на 25.03.2016 року складає 2 330,36 грн. та постійно телефонує їй та її родичам з погрозами, образами, співробітники колекторських компаній в грубій формі розмовляють як з нею, так і з членами її сім'ї, вимагає погасити заборгованість за вищевказаним кредитним договором, яку вона вже достроково погасила, погрожує накладенням арешту на все її майно та майно членів її сім'ї та доведення Інформації щодо неї, як шахрайки, до відома сусідів та її роботодавця, погрожує порушенням кримінального провадження відносно неї за фактом шахрайства, начебто вона завідомо не бажаючи повертати кредитні кошти незаконно заволоділа коштами Банку, а тепер не повертає їх. Телефонні дзвінки відбуваються як у нічний час, так і у її робочий час. Після таких телефонних дзвінків вона не може спокійно спати, працювати, Ці розмови чують як її близькі, так і друзі, так і співробітники. Вона працює викладачем у Вищому навчальному закладі, а подібні дзвінки порушують її ділову репутацію, відносини між колегами та керівництвом, яке виражається в небажанні зі нею спілкуватись та мати будь-які справи. Близько року вона не може спокійно жити, спати та спілкуватись з оточуючими близькими та колегами. Порушення звичайного способу її нормального життя виражається в порушенні нормального сну, порушенні апетиту, ослабленні організму в цілому. Відповідач і надалі продовжує їй телефонувати, погрожувати судовими рішеннями, примусовим стягненням грошових коштів державною виконавчою службою, накладенням арешту на все майно, притягненням до цивільної та кримінальної відповідальності та таке інше.

Враховуючи вищевикладене, просила визнати зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором № 004-03040-290713 від 29.07.2013 року, укладеним між нею та ПАТ "Дельта Банк" достроково виконаними належним чином у повному обсязі; визнати кредитний договір № 004-03040-290713 від 29.07.2013 року, укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2 припиненим з 03.06.2015 року; стягнути з ПАТ "Дельта Банк" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5000 грн.; понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи покласти на відповідача (а.с.2-10).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.07.2016 року позовні вимоги задоволено.

Суд визнав зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором № 004-03040-290713 від 23.07.2013 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ "Дельта Банк" достроково виконаним належним чином у повному обсязі.

Суд визнав кредитний договір № 004-03040-290713 від 23.07.2013 року, укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2 припиненим з 03.06.2015 року.

Суд стягнув з ПАТ "Дельта Банк" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Також суд стягнув з ПАТ "Дельта Банк" на користь держави судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп. (а.с.138-144).

Не погодившись зі вказаним рішенням суду, ПАТ "Дельта Банк" подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права (а.с.151-154).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню в частині стягнення моральної шкоди, ухваливши в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні вказаних позовних вимог, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.07.2013 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 004-03040-290713, згідно з умовами якого (п.1.1-2.6 частини 1-2) Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 13 524 грн. з розрахунку 0.01 % річних за користування кредитом на строк 36 місяців з 29.07.2013 року по 30.03.2017 року (а.с.12-14).

Згідно п.5.1 частини 5 кредитного договору кредитні кошти надані для купівлі відеотехніки та аксесуарів, а саме: плоскопанельний телевізор LС 42L А690V вартістю 10 999 грн. та туби для телевізора "Коммус Тайфун" вартістю 3 099 грн.

Згідно п.2.7 частини 2 га п.4 частини 4 кредитного договору погашення кредитної заборгованості здійснюється щомісячна не пізніше 29 числа кожного місяця, шляхом зарахування грошових коштів у сумі 454 грн. на рахунок № 29091009198480 у відповідності до Графіку платежів.

Умовами кредитування передбачена можливість дострокового погашення кредитної заборгованості.

ОСОБА_2 скористалась своїм правом дострокового погашення кредитної заборгованості та сплачувала щомісячно 600 грн. в період з 12.08.2013 року по 07.03.2015 року, 500 грн. - 08.04.15 року, 500 грн. - 06.05.2015 року та 526 грн. - 03.06.2015 року, що в загальній сумі складає 13 526 грн. (тобто 2 грн. переплати), що підтверджується квитанціями про сплату.

Враховуючи проведені оплати за вказаними квитанціями, ОСОБА_2 достроково та повністю виконала свої зобов'язання за кредитним договором № 004-03040-290713 від 29.07.2013 року, сплативши всю суму заборгованості за кредитом.

Позивачем надано квитанції про сплату кредитної заборгованості через поштове відділення ЦПЗ № 5 м. Дніпродзержинська та відділення "Дельта Банк" в повному обсязі. (а.с.16-19).

Судом першої інстанції встановлено, що приймання платежів на користь ПАТ "Дельта Банк" здійснювалось через відділення поштового зв'язку згідно умов Договору на приймання платежів № 934-33 від 03.02.2013 року, укладеного між УДППЗ "Укрпошта" та банком.

В суді представник УДППЗ "Укрпошта" пояснила, що відповідач зупинив перерахування коштів з рахунку за платіжними дорученнями Укрпошти з посиланням на введення тимчасової адміністрації.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що провини позивача в не зарахуванні її платежу кредитної заборгованості немає і правомірно задовольнив вимоги ОСОБА_2 в частині визнання кредитного договору виконаним та припиненим.

Ухвалюючи рішення про стягнення з ПАТ "Дельта Банк" на користь ОСОБА_2 моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із доведеності заявлених позовних вимог.

Однак, з такими висновками суду погодитися не можна, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених нормами ЦК України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог про відшкодування моральної шкоди позивач посилався на Закон України "Про захист прав споживачів".

Пунктом 5 частини 1 статті 4 цього Закону встановлено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Права споживача в разі придбання ним продукції у кредит регулюються статтею 11 даного Закону, яка не передбачає права споживача на відшкодування моральної шкоди.

Крім того, укладеним між банком та позивачем кредитного договору не передбачено обов'язку відшкодування моральної шкоди сторонами у випадку порушення передбачених договором зобов'язань.

Законодавство, що регулює правовідносини, які виникають між суб'єктами таких договорів також не передбачає відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України в цій частині нового рішення - про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 303,307,309,316,319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 липня 2016 року в частині стягнення моральної шкоди - скасувати.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", третя особа - Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта", про стягнення моральної шкоди.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: