Ухвала суду № 59900725, 11.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2016 року м. Київ К/800/38856/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді: Васильченко Н.В.,

суддів: Калашнікової О.В., Єрьоміна А.В.,

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2015 року по справі № 805/967/15-а за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, третя особа Міністерство юстиції України про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, третя особа Міністерство юстиції України, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

- визнати неправомірними дії Маріупольської ОДПІ щодо зазначення у висновку Маріупольської ОДПІ про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої статті 5 Закону України „Про очищення влади" від 5 лютого 2015 року № 2377/10/05-19-17-04, наданий ОСОБА_1, який працює на посаді судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області, інформації про невідповідність вартості майна, вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 частини першої статті 2 Закону України „Про очищення влади", наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел;

- скасувати висновок Маріупольської ОДПІ про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої статті 5 Закону України „Про очищення влади" від 5 лютого 2015 року № 2377/10/05-19-17-04, наданих ОСОБА_1, який працює на посаді судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області, в частині невідповідності вартості майна, вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України „Про очищення влади", наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ним у повному обсязі виконаний обов'язок щодо декларування об'єкту нерухомості - квартири АДРЕСА_1 Крим. Ця квартира придбана на запозичені грошові кошти. Наявність боргових зобов'язань підтверджена таким, що набрало законної сили, судовим рішенням і не підлягала доведенню, отже у відповідача не було підстав для висновку про невідповідність вартості майна наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2015 року, позовні вимоги задоволені частково. Скасований Висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті п'ятої Закону України „Про очищення влади" від 5 лютого 2015 року № 2377/10/05-19-17-04, складений Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Донецькій області за результатами перевірки відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України „Про очищення влади" щодо ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1), в частині висновку, що „вартість майна, вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України „Про очищення влади", не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом, вивчивши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Указом Президента України від 10 листопада 2009 року № 920/2009 „Про призначення суддів" ОСОБА_1 призначений строком на п'ять років на посаду судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області.

Жовтневим районним судом м. Маріуполя 11 грудня 2014 року до Маріупольської ОДПІ поданий запит № 12634/14 про проведення перевірки, передбаченої Законом України „Про очищення влади", щодо ОСОБА_1, працюючого суддею цього суду. До запиту додані засвідчені головою суду копії: заяви ОСОБА_1 про проведення перевірки, передбаченої Законом України „Про очищення влади", від 10 грудня 2014 року; паспорта громадянина України; декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік. Вказаний запит отриманий Маріупольською ОДПІ 12 грудня 2014 року і зареєстрований за вх. № 16665/10.

В декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, доданій до запиту на проведення перевірки, а саме в підрозділі А. „Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або користування ним" розділу ІІІ „Відомості про нерухоме майно", в рядку 25 „Квартири" ОСОБА_1 задекларував квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

З метою проведення перевірки 16 грудня 2014 року Маріупольська ОДПІ звернулася із запитами про надання інформації щодо належних позивачу майна та майнових прав, а також щодо їх вартості до Центру № 1 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Маріуполя та Новоазовського району при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, Державного агентства земельних ресурсів України, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Державної авіаційної служби України, Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області та Жовтневого районного суду м. Маріуполя. Також, 16 та 17 грудня 2014 року складені службові записки № 318/17-1 про надання з Пошуково-довідкової системи інформації про суми виплачених доходів та утриманих з них податків за період з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2012 року та з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року.

Засвідчена головою суду копія трудової книжки позивача отримана Маріупольською ОДПІ 19 грудня 2014 року та зареєстрована за вх. № 17067/10. На підставі записів у трудовій книжці серії НОМЕР_2 встановлено, що 11 квітня 2002 року ОСОБА_1 був призначений на посаду помічника прокурора Іллічівського району м.Маріуполя; 28 листопада 2003 року - переведений на посаду помічника прокурора м.Маріуполя, 5 листопада 2009 року - переведений на посаду помічника прокурора Приморського району м. Маріуполя, 25 листопада 2009 року - звільнений з органів прокуратури, 26 листопада 2009 року - зарахований до штату Жовтневого районного суду м. Маріуполя. До прийняття в органи прокуратури трудового стажу позивач не мав.

Маріупольською ОДПІ 18 грудня 2014 року отримана Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб'єкта та Інформація з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зареєстровані за вх. 16965/10. Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб'єкта (індексний номер: 31108432, дата формування: 17 грудня 2014 року) за параметрами запиту - пошук в Державному реєстрі речових прав записів про: право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження, тип особи: фізична особа, РНОКПП: НОМЕР_1, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні.

Згідно Інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (індексний номер: 31108487, дата, час формування: 17 грудня 2014 року 09:51:07) за параметрами запиту - тип особи: фізична особа, РНОКПП: НОМЕР_1, слідує, що у Реєстрі прав власності на нерухоме майно містяться відомості про те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину № 8-1028 від 5 травня 2009 року, виданого Першою Маріупольською державною нотаріальною контрою, позивач є власником 1/9 частки будинку за адресою: АДРЕСА_2.

В Реєстрі прав власності на нерухоме майно також міститься архівний запис про те, що на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_3 від 13 серпня 1993 року, виданого Маріупольським державним виробничим підприємством „Житловик", у власності позивача перебувала 1/3 частка квартири за адресою: АДРЕСА_3. В подальшому на підставі договору дарування № 1404 від 10 серпня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Бодягіною І.І., право власності на це майно від позивача перейшло до ОСОБА_3 Відомості про перебування у власності ОСОБА_1 будь-якого іншого нерухомого майна, зокрема квартири за адресою: АДРЕСА_1, в Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні.

Маріупольська ОДПІ 6 січня 2015 року звернулася до ОСОБА_1 з листом за № 186/10/05-19-17-04, яким повідомила, що під час проведення перевірки встановлена розбіжність даних, зазначених ним у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий 2013 рік - „Розділ ІІІ. Відомості про нерухоме майно", та інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме в інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про зазначене у декларації майно, що перебуває у власності (в оренді чи на правах користування) і розташоване в Автономній Республіці Крим. У зв'язку з цим відповідач повідомив позивача про необхідність надання пояснень причин розбіжностей та копій документів, які підтверджують зазначені в декларації відомості або підтверджують відсутність інформації. Вказаний лист отриманий ОСОБА_1 13 січня 2015 року.

ОСОБА_1 15 січня 2015 року надав до Маріупольської ОДПІ письмові пояснення щодо розбіжностей у декларації за 2013 рік, які зареєстровані за вх. №475/10, у яких зазначив, що в квітні 2006 року на підставі договору купівлі-продажу ним була придбана квартира АДРЕСА_1. Відомості про зміну власника надані до комунального підприємства „Ялтинське міське бюро технічної інвентаризації" у день укладання зазначеної угоди. Відсутність інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обумовлена часом його створення та неналежним виконанням службовими особами відповідної установи обов'язку щодо внесення інформації про власність, наявної у бюро технічної інвентаризації. Квартира придбана на запозичені у сестри ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 40 000 доларів США, стягнення яких відбулось за рішенням суду від 10 серпня 2012 року.

Разом з письмовими поясненнями ОСОБА_1 надав відповідачу копії:

- Договору купівлі-продажу від 5 квітня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Єпіфановим Ю.О. 5 квітня 2006 року та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 1193.

За умовами цього договору ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_1 купив квартиру АДРЕСА_1 (п.1 договору). В п.3 договору зазначено, що продаж вчинений за ціною, встановленою продавцем та покупцем в розмірі 117300,00 грн., які за свідченням сторін покупець сплатив продавцю до підписання цього договору повністю.

- Витягу з Державного реєстру правочинів № 2249906 від 5 квітня 2006 року, відповідно до якого договір купівлі-продажу від 5 квітня 2006 року зареєстрований в цьому реєстрі 5 квітня 2006 року за номером 1235829.

- Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого комунальним підприємством "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" 5 квітня 2006 року за № 10308011, відповідно до якого об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 2597684, тип об'єкта: квартира, адреса об'єкта: АДРЕСА_1; номер запису: 259 в книзі: 18-к стр.32, за рішенням про реєстрації права власності від 5 квітня 2006 року, прийнятим реєстратором комунального підприємства "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" Ковальовою Т.А., зареєстрований за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 5 квітня 2006 року № 1193, форма власності: приватна, частка: 1/1.

- Ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 10 серпня 2012 року про затвердження мирової угоди у цивільній справі № 0538/6973/2012 (провадження № 2/0538/2306/2012) за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором позики, яка набрала законної сили 16 серпня 2012 року.

- Договору дарування частини квартири від 10 серпня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Бодягіною І.І. 10 серпня 2004 року та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 1404;

- Витягу з Державного реєстру правочинів № 19591 від 10 серпня 2004 року про реєстрацію договору дарування від 10 серпня 2004 року.

- Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого комунальним підприємством "Маріупольське міське бюро технічної інвентаризації" 11 серпня 2004 року за № 4414478 про реєстрацію права власності на підставі договору дарування від 10 серпня 2004 року.

Відомості з ЦБД про фізичних осіб - платників податків, отримані Маріупольською ОДПІ 4 лютого 2015 року за № 425. Вказані відомості щодо ОСОБА_1 сформовані за період з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2012 року. За період з 1 квітня 2002 року по 31 грудня 2012 року у відомостях, наданих ЦБД, відображена інформація про доходи, які позивач отримував від прокуратури Донецької області, профспілки прокуратури Донецької області та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області.

В період з 1 квітня 2002 року по 1 квітня 2006 року позивач отримував доход від прокуратури Донецької області, загальна сума якого становила 40 641,39 грн.

При цьому самі відомості містять примітку стосовно того, що наведена в них інформація потребує уточнення у джерел доходів.

Маріупольською ОДПІ 5 лютого 2015 року складений висновок за №2377/10/05-19-17-04 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України „Про очищення влади" ОСОБА_1, який працює на посаді судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області, в резолютивній частині якого зазначено: „За результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 та підтвердних документів встановлено, що ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік вказав достовірні відомості щодо наявності майна, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України „Про очищення влади", які відповідають наявній податковій інформації про майно ОСОБА_1

За результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 та підтвердних документів також встановлено, що вартість майна, вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України „Про очищення влади", не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел".

Висновок про невідповідність вартості майна інформації про доходи, отримані позивачем із законних джерел, відповідач мотивував тим, що у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік вказана квартира АДРЕСА_1 Крим, яка відсутня в інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно. ОСОБА_1 перебуває на посадах, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону України „Про очищення влади", з 2002 року по теперішній час. Зазначена квартира куплена в 2006 році за ціною 117 300 грн. відповідно до наданого договору купівлі-продажу від 5 квітня 2006 року, з 1998 року по квітень 2006 року доходи за даними ЦБД склали 41 тис. грн.

Маріупольська ОДПІ 6 лютого 2015 року надіслала спірний висновок до Жовтневого районного суду м. Маріуполя, а його копію до Мін'юсту України.

Маріупольською ОДПІ 13 лютого 2015 року отриманий запит ОСОБА_1 про проведення додаткової перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України „Про очищення влади", зареєстрований за вх. №1878/10.

Необхідність проведення додаткової перевірки позивач мотивував необґрунтованістю посилання відповідача на відсутність інформації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Позивач вважав за необхідне зробити запити до комунального підприємства „Ялтинське міське бюро технічної інвентаризації" та приватного нотаріуса Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Єпіфанова Ю.О. з метою витребування належним чином засвідчених копій документів, посилаючись на те, що висновки уповноважених осіб не можуть спиратися на незасвідчені копії. За твердженням позивача, це також необхідно для встановлення вартості майна, щодо якого укладений договір купівлі-продажу, оскільки, за умов заперечення особою факту придбання нерухомості за ціною, визначеною у договорі, посилання на копію документа при вирішенні питання про невідповідність вартості майна задекларованим доходам є незаконним та безпідставним. Відзначав, що при підготовці висновку проігнорована ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 10 серпня 2012 року, якою підтверджена наявність боргових зобов'язань декларанта за договором позики. Позивач стверджував, що висновок про невідповідність вартості задекларованого майна наявній податковій інформації про доходи суперечить наказу Міністерства фінансів України від 6 березня 1997 року № 58 „Про затвердження форми декларації…", який був чинним на час виникнення вказаних правовідносин та не передбачав обов'язку декларування запозичених грошових коштів.

Листом від 18 лютого 2015 року № 3554/10/05-19-10-013 Маріупольська ОДПІ повідомила позивача про відсутність правових підстав для проведення додаткової перевірки, посилалась на те, що така перевірка проводиться за запитом органу, в якому проводиться перевірка, а від Жовтневого районного суду м. Маріуполя відповідний запит не надходив.

У листі від 18 лютого 2015 року № 3554/10/05-19-10-013 міститься послання на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 10 серпня 2012 року, процитований зміст її резолютивної частини, водночас жодних відомостей про те, чи було враховане це судове рішення під час визначення розміру доходів, отриманих ОСОБА_1, в листі не наведено.

Письмові та усні пояснення сторін, їх доводи і заперечення вимагали перевірки факту укладання позивачем у 2006 році договору позики грошових коштів. З цією метою 17 квітня 2015 року судом першої інстанції постановлена ухвала про витребування з Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя для огляду в судовому засіданні цивільної справи № 0538/6973/2012, а позивачу запропоновано надати його декларацію про майно, доходи і зобов'язання фінансового характеру за 2006 рік.

За результатом дослідження судом матеріалів цивільної справи № 0538/6973/2012 (провадження № 2/0538/2306/2012) за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором позики, яка перебувала в провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області, встановлено наступне.

ОСОБА_4 7 серпня 2012 року звернулася до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя з позовною заявою до ОСОБА_1, в якій просила стягнути з відповідача на свою користь суму боргу за договором позики від 1 квітня 2006 року в розмірі 40 000 доларів США.

Згідно змісту позовної заяви від 6 серпня 2012 року, у якості фактичної підстави для звернення до суду із цим позовом ОСОБА_4 зазначила, що 1 квітня 2006 року ОСОБА_1 з метою придбання нерухомого майна на території Автономної Республіки Крим взяв у борг 40 000 доларів США, про що склав розписку і таким чином оформив правочин у простій письмовій формі. Сума боргу мала бути повернена ОСОБА_1 впродовж п'яти років з моменту укладання договору позики. У зв'язку з тим, що прийняті на себе зобов'язання ОСОБА_1 не виконав, ОСОБА_4 вимушена була звернутися до суду для стягнення суми боргу в примусового порядку.

До позовної зави додана копія розписки, складеної ОСОБА_1 1 квітня 2006 року, відповідно до якої ОСОБА_1 взяв у борг у ОСОБА_4 40 000 доларів США, які зобов'язується повернути до 1 квітня 2011 року.

ОСОБА_4 та ОСОБА_1 10 серпня 2012 року подали до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя заяву про затвердження мирової угоди, у якій зазначили, що відповідач визнає позовні вимоги, проте коштів аби розрахуватися з позивачем не має. З метою врегулювання спору сторони дійшли висновку про можливість закінчення розгляду даної справи укладанням мирової угоди на наступних умовах: 1) відповідач погоджується з позовними вимогами, вважає їх справедливими, визнає наявну заборгованість перед позивачем у розмірі 40 000 доларів США та в якості погашення заборгованості за договором позики від 1 квітня 2006 року передає у власність позивача квартиру АДРЕСА_1, належну йому на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 5 квітня 2006 року; 2) позивач приймає у власність від відповідача належну йому квартиру АДРЕСА_1, відмовляється від позовних вимог та вважає обов'язки відповідача повністю виконаними.

До заяви про затвердження мирової угоди сторонами додані копії наступних документів: договору купівлі-продажу від 5 квітня 2006 року, витягу з Державного реєстру правочинів від 5 квітня 2006 року та витягу БТІ про реєстрацію права власності.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 10 серпня 2012 року затверджена мирова угода, укладена між ОСОБА_4, з одного боку, та ОСОБА_1, з іншого боку, наступного змісту: "ОСОБА_1 визнає позовні вимоги ОСОБА_4, вважає їх справедливими та визнає наявну заборгованість перед нею в розмірі 40 000 доларів США за договором позики від 1 квітня 2006 року. В якості погашення заборгованості за договором позики від 1 квітня 2006 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, передає у власність ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1, належну йому на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 5 квітня 2006 року. ОСОБА_4 приймає у власність від ОСОБА_1 належну йому квартиру АДРЕСА_1 та відмовляється від позовних вимог, вважає обов'язки ОСОБА_1 повністю виконаними". Вказана ухвала не була оскаржена та набрала законної сили.

Декларація ОСОБА_1 про майно, доходи і зобов'язання фінансового характеру за 2006 рік суду не надана з тієї причини, що особові справи працівників органів прокуратури Донецької області, в яких зберігаються подані ними декларації, знаходяться на тимчасово окупованій території. Ця обставина підтверджена заявою позивача про неможливість надання доказів від 30 квітня 2015 року, запитом від 21 квітня 2015 року про надання копії декларації, поданим позивачем до прокуратури Донецької області, та листом прокуратури Донецької області від 22 квітня 2015 року № 11/1-324.

Задовольняючи позовні вимоги в частині суди виходили з того, що оспорювані дії відповідача самі по собі не створювали правових наслідків для позивача (відповідні наслідки має висновок), при цьому під час проведення перевірки Маріупольською ОДПІ допущені порушення вимог ч.10 ст.5 Закону № 1682, п.28 Порядку № 563, пп.5 п.3, абз.2 п.12 Порядку № 1100, внаслідок чого оскаржуваний висновок, в частині, що "вартість майна, вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел", підлягає скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року № 1682-VII (далі - Закон № 1682-VII). очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Частиною 9 статті 1 Закону № 1682-VII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень при виконанні цього Закону оскаржуються в судовому порядку.

Згідно з ч.8 ст.3 Закону № 1682-VII заборона, передбачена ч.3 ст.1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених п.п.1-10 ч.1 ст.2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації Закону України "Про очищення влади" від 16 жовтня 2014 року № 563 (далі - Порядок № 563), який на час виникнення спірних правовідносин діяв у редакції від 16 жовтня 2014 року.

Згідно абз.2 ч.4 ст.5 Закону № 1682-VII, абз.2 п.4 Порядку № 563 організація проведення перевірки професійних суддів покладається на голову суду, в якому працює суддя.

У відповідності до ч.ч.1-2 ст.4 Закону № 1682-VII особи, які перебувають на посадах, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у ч.4 ст.5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені ч.ч.3 або 4 ст.1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.

Заява подається не пізніше ніж на десятий день з дня початку проведення перевірки у відповідному органі, на підприємстві згідно з планом проведення перевірок, затвердження якого передбачено п.3 ч.2 ст.5 цього Закону.

Відповідно до п.9 Порядку № 563 професійний суддя, який підлягає перевірці, зобов'язаний у десятиденний строк з дня початку проведення перевірки в органі подати до відповідного структурного підрозділу власноручно написану заяву за формою згідно з додатком 1 або додатком 2 та декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складену за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація).

Судами встановлено, що ОСОБА_1 10 грудня 2014 року на ім'я голови Жовтневого районного суду м. Маріуполя подав заяву про те, що до нього не застосовуються заборони, визначені ч.ч.3 або 4 ст.1 Закону № 1682, надав згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей щодо нього відповідно до цього Закону. До цієї заяви позивач додав копію декларації.

Згідно п.2 ч.5 ст.5 Закону № 1682-VII перевірці підлягають достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 № 1682-VII, доходам, отриманим із законних джерел.

Судами встановлено, що з 11 квітня 2002 року і до призначення на посаду судді, позивач обіймав посади помічника прокурора в органах прокуратури, щодо яких відповідно до п.7 ч.1 ст.2 Закону № 1682-VII також здійснюються заходи з очищення влади. Таким чином, перевірці підлягала достовірність відомостей щодо наявного майна (майнових прав), а також відповідність вартості майна (майнових прав), вказаних в декларації за 2013 рік, набутого (набутих) ОСОБА_1 з 11 квітня 2002 року, доходам, отриманим ним із законних джерел.

У відповідності до абз.2 ч.7 ст.5 Закону № 1682-VII до відповідного районного, міського (міст обласного значення), районного у містах територіального органу державної влади за місцем проживання особи, до компетенції якого належить проведення перевірки відомостей, визначених п.2 ч.5 цієї статті, керівник органу, передбачений ч.4 цієї статті, не пізніше ніж на третій день після отримання заяви надсилає запит про перевірку відповідних відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, до якого додається копія декларації особи.

Згідно п.19 Порядку № 563 запит про проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у декларації, поданій особою, яка підлягає перевірці, за минулий рік, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, надсилається до ДФС разом з копією декларації особи, яка підлягає перевірці, засвідченою кадровою службою органу, в якому проводиться перевірка.

Судами встановлено, що 11 грудня 2014 року головою Жовтневого районного суду м. Маріуполя до Маріупольської ОДПІ надісланий запит про проведення стосовно ОСОБА_1 перевірки відомостей про наявність майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), зазначеного ним в декларації за минулий рік, доходам, отриманим із законних джерел.

Згідно п.20 Порядку № 563 ДФС проводить перевірку в порядку, визначеному Мінфіном.

Порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 3 листопада 2014 року № 1100, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2014 року за № 1385/26162, (далі - Порядок №1100), який на час виникнення спірних правовідносин діяв у редакції від 3 листопада 2014 року.

Загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки визначений п.3 Порядку № 1100 та включає такі складові: 1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого ч.4 ст.5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи; 2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації; 3) проведення перевірки, що фактично полягає в: аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації; порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності; порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.3 Закону, доходам, отриманим із законних джерел; 4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей; 5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку; 6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Згідно п. 4 Порядку № 1100 при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів.

При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.

Згідно з п.6 Порядку № 1100 для перевірки використовуються дані, що зазначені у відповідних розділах декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також дані про фізичних осіб, які включаються до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інформаційної системи "Податковий блок", зокрема про: джерела отримання доходів; об'єкти оподаткування; суму нарахованих та/або виплачених доходів.

Отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.

За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

У відповідності до п.8 Порядку № 1100 у розділі ІІІ декларації перевірці підлягають: - достовірність відомостей щодо наявності нерухомого майна, вказаного у декларації, набутого особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону, наявній податковій інформації про нерухоме майно такої особи; - відповідність вартості нерухомого майна, вказаного у декларації, набутого особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону, наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

При перевірці даних про нерухоме майно, вказаних особою, стосовно якої проводиться перевірка, у розділі ІІІ декларації, враховується зазначена такою особою в декларації інформація щодо перебування такого нерухомого майна або його частини у власності, в оренді чи на іншому праві користування (у разі зазначення такої інформації декларантом).

Для перевірки інформації про нерухоме майно використовуються дані, що надходять від суб'єктів інформаційних відносин: відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отримані відповідно до законодавства, - про виникнення, перехід чи припинення речових прав на нерухоме майно; платників податків - фізичних осіб - про об'єкти нерухомого майна, зазначені в податковій декларації про майновий стан і доходи, а також наявна податкова інформація про нерухоме майно, одержана з інших джерел.

Згідно ч.10 ст.5 Закону № 1682-VII у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених п.2 ч.5 цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

Відповідно п.27 Порядку № 563 у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у п.2 ч.5 ст.5 Закону, ДФС протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх фактів недостовірності та/або невідповідності відомостей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня надходження запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них зазначеній особі.

Пунктом 28 Порядку № 563 встановлено, що особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за фактами, зазначеними у п.27 цього Порядку, та підтвердні документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування ДФС під час підготовки висновку про перевірку.

Разом з тим, згідно п.12 Порядку № 1100 у разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтвердні документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.

Колегія суддів вважає вірним висновки судів попередніх інстанцій, щодо у зв'язку із невідповідністю пункту 12 Порядку № 1100 пункту 27 Порядку № 563 та ч.10 ст.5 Закону № 1682, застосуванню до спірних правовідносин підлягають ч.10 ст.5 Закону № 1682-VII та п.27 Порядку № 563 як нормативно-правові акти, що мають вищу юридичну силу по відношенню до п.12 Порядку № 1100, через наступне.

Згідно п.12 Порядку № 1100 протягом трьох робочих днів з дня виявлення недостовірностей та/або невідповідностей контролюючий орган повідомляє про це особу, стосовно якої проводиться перевірка. Водночас Законом № 1682-VII та Порядком № 563 передбачено, що контролюючий орган повідомляє особу, стосовно якої проводиться перевірка, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей.

Частиною 4 ст.9 КАС України встановлено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Як вірно зазначили суди, Маріупольська ОДПІ зобов'язана була повідомити ОСОБА_1 про всі виявлені під час перевірки недостовірності та невідповідності.

Вказане узгоджується з алгоритмом проведення перевірки, визначеним п.3 Порядку № 1100, згідно з яким проведення перевірки, (яке крім іншого включає порівняльний аналіз наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна, вказаного у декларації, доходам, отриманим із законних джерел), має передувати повідомленню особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 було повідомлено лише про виявлені розбіжності між даними, зазначеними у декларації, та інформацією, наявною у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; позивачу запропоновано надати пояснення причин таких розбіжностей та копії підтверджуючих ці пояснення документів. Про виявлення будь-яких інших недостовірностей та/або невідповідностей позивач поінформований не був.

Повідомлення отримане позивачем 13 січня 2015 року, пояснення та підтверджуючі документи надані ним 15 січня 2015 року.

Відомості з ЦБД про розмір доходів ОСОБА_1, на підставі який зроблений висновок про невідповідність вартості майна, набутого позивачем за час перебування на посадах, передбачених п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону № 1682-VII, доходам, отриманим із законних джерел, Маріупольською ОДПІ отримані 4 лютого 2015 року. Маріупольською ОДПІ 5 лютого 2015 року складений оспорюваний висновок.

Про виявлену перевіркою невідповідність вартості майна доходам, отриманим із законних джерел, ОСОБА_1 повідомлено не було, внаслідок чого останній був позбавлений можливості надати пояснення з цього приводу та подати документи на їх підтвердження.

Встановлені судами обставини свідчать про порушення відповідачем вимог ч.10 ст.5 №1682-VII, п.27 Порядку № 563 та алгоритму проведення перевірки, визначеного пп.3-6 п.3 Порядку № 1100.

Крім того, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, з огляду на те, що запит про проведення перевірки щодо ОСОБА_1 Маріупольська ОДПІ отримала 12 грудня 2014 року, а невідповідність вартості майна позивача, набутого ним за час перебування на посадах, визначених п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону № 1682-VII, доходам, отриманим із законних джерел, встановлена відповідачем після отримання відомостей з ЦБД, тобто 4 лютого 2015 року, станом на 4 лютого 2015 року граничний строк повідомлення позивача як особи, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлені невідповідності та/або недостовірності, передбачений ч.10 ст.5 Закону № 1682-VII, п.27 Порядку № 563 та п.12 Порядку № 1100, а саме: "не пізніше ніж на тридцятий день з дня надходження запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка", вже сплинув.

Повідомлення особи, стосовно якої проводиться перевірка, про всі виявлені в ході перевірки невідповідності та/або недостовірності є обов'язком контролюючого органу, виконання якого не залежить від обсягів наявної у такого органу інформації та її достатності для складання висновку за результатами перевірки.

У відповідності до вимог ч.10 ст.5 Закону № 1682-VII, п.28 Порядку № 563, пп.5 п.3, абз.2 п.12 Порядку № 1100 пояснення особи, стосовно якої проводиться перевірка, з приводу виявлених недостовірностей та/або невідповідностей та подані нею підтвердні документи є обов'язковими для розгляду та врахування органом ДФС під час підготовки висновку про перевірку.

Судами встановлено, що в письмових поясненнях, наданих Маріупольській ОДПІ 15 січня 2015 року, ОСОБА_1 зазначав, що квартира АДРЕСА_1, придбана на грошові кошти, запозичені ним у квітні 2006 року у його сестри ОСОБА_4

На підтвердження зазначеного позивач надав ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 10 серпня 2012 року про затвердження мирової угоди, яка набрала законної сили.

Маріупольською ОДПІ частково враховані письмові пояснення особи, стосовно якої проводилась перевірка, та подані нею підтвердні документи.

Відповідачем враховані пояснення ОСОБА_1, які стосувалися того, що квартира АДРЕСА_1, належить позивачу; ціна цього майна визначена на підставі поданої позивачем копії договору купівлі-продажу від 5 квітня 2006 року. При цьому, висновок відповідача від 5 лютого 2015 року, складений за результатами перевірки, не містить обґрунтування причин неврахування контролюючим органом доводів позивача про укладання договору позики, а також ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 10 серпня 2012 року.

Про розбіжності між вартістю майна та доходами контролюючий орган позивача не повідомляв, таким чином пояснення, які були надані позивачем, надані стосовно розбіжностей між даними декларації та відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Як наслідок, позивач був позбавлений можливості надати пояснення з приводу розбіжностей між вартістю майна та доходами та подати підтверджуючі документи.

Судами встановлено, що факт укладання договору позики між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 підтверджений наявною в матеріалах цивільної справи №0538/6973/2012, яка перебувала в провадженні Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя, копією розписки від 1 квітня 2006 року. Факт укладання цього договору підтверджений сторонами цього правочину, про що свідчить позовна заява ОСОБА_4, і заява про затвердження мирової угоди, подана у 2012 році ОСОБА_4 та ОСОБА_1

Відповідно до ч.3 ст.129 Конституції України обов'язковість рішення суду є однією з конституційних засад судочинства.

Згідно ч.1 ст.14 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (далі - ЦПК України) судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частиною 5 ст.175 ЦПК України встановлено, що закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Судами встановлено, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 10 серпня 2012 року по цивільній справі № 0538/6973/2012, затверджена мирова угода між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Ця ухвала набрала законної сили.

З огляду на допущені під час проведення перевірки Маріупольською ОДПІ порушення вимог ч.10 ст.5 Закону № 1682-VII, п.28 Порядку № 563, пп.5 п.3, абз.2 п.12 Порядку № 1100, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до обґрунтованих висновків що висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті п'ятої Закону України "Про очищення влади" від 5 лютого 2015 року № 2377/10/05-19-17-04, складений Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Донецькій області за результатами перевірки відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" щодо ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1), в частині висновку, що "вартість майна, вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел", підлягає скасуванню.

Враховуючи вищенаведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до обґрунтованих висновків про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин та обґрунтовано застосували норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б призвели до ухвалення незаконних рішень судами першої та апеляційної інстанцій, не вбачається.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2015 року по справі № 805/967/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.

Судді: