Ухвала суду № 59900714, 01.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 серпня 2016 року м. Київ К/800/15433/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Кравцов О.В., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 18 березня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 18 березня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року, в якій скаржник ставить питання про скасування рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 червня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам статей 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства, та надано строк до 29 червня 2016 року для усунення недоліків.

У встановлений судом строк скаржником було усунуто недоліки касаційної скарги.

Після дослідження змісту оскаржуваних судових рішень приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження, з огляду на наступне.

Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 18 березня 2016 року, яку було залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року позов було залишено без руху.

Залишаючи позов без руху, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» передбачено пільги для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни відносно оплати судового збору, однак звільнення таких осіб від оплати судових витрат передбачено лише у справах, пов'язаних із розглядом питань щодо їх соціального захисту. В свою чергу, в даному позові позивач просить вирішити питання пов'язане із спадкуванням соціальних виплат, після смерті свого чоловіка, а тому в даному випадку вказана норма закону застосуванню не підлягає. Також суд зазначив, що позивачем не підтверджується її статус як особи, якій надаються пільги, передбачені п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Суд апеляційної інстанції підтримав позицію суду першої інстанції з вищенаведених підстав та окремо зазначив, що доводи позивача, що її чоловік був інвалідом другої групи, інвалідом війни другої групи згідно ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 року у справі №180/1783/15-а(2а/180/34/15), копію якої було долучено позивачем до апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки на час постановлення ухвали суду від 18.03.2016 року будь-які відомості щодо цих обставин були відсутні в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З аналізу вказаної норми слідує, що касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень суд вбачає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку.

Крім того, приходжу до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 18 березня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кравцов О.В.