Ухвала суду № 59896024, 13.10.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/22482/15-к

Провадження № 1-кп/761/1047/2015

У Х В А Л А

Іменем України

13 жовтня 2015 року м. Київ

Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Циктіча В.М., суддів Мартинова Є.О., Щебуняєвої Л.Л., при секретареві Філь В.В., за участю прокурора Ганілова О.А., потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 представника потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_6, обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, захисників ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42015000000001454 за обвинуваченням ОСОБА_7, ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч.2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.28, ч. 2 ст. 122 КК України, ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень.

За клопотанням обвинуваченого ОСОБА_8 судом прийнято рішення про проведення судового розгляду судом присяжних.

Київською міської радою 08.10.2015 затверджений список присяжних для Шевченківського районного суду м. Києва, який до суду надійшов 13.10.2015.

Дана обставина унеможливила здійснити виклик присяжних у 5-денний строк, передбачений ч.3 ст.385 КПК України.

Прокурор вважав за неможливе проведення судового розгляду за відсутності присяжних, просив відкласти судовий розгляд. Одночасно державний обвинувач клопотав про продовження дії застосованих до обвинувачених запобіжних заходів з огляду на те, що ризики, які раніше існували, не зникли та не зменшилися. Зокрема, суттєвим є ризик переховування обвинувачених від суду, знищення ними речових доказів, які не перебувають під контролем суду, незаконного впливу на свідків, які підлягають допиту судом.

Потерпілі підтримали думку прокурора.

Сторона захисту погодилася з неможливістю судового розгляду за відсутності присяжних. Однак захисники та обвинувачені заперечували проти продовження строку дії запобіжних заходів, оскільки, на їх думку, відсутні ризики неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених.

Суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності перебування обвинуваченого під вартою до спливу продовженого судом строку тримання такої особи під вартою.

Згідно з положеннями ст.177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.

Підставою для продовження дії запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК суд під час розгляду питання щодо продовження дії запобіжного заходу зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання існуючим ризикам.

Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), суд приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Встановлюючи обґрунтованість висунутого ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 обвинувачення суд, враховуючи початкову стадію розгляду справи, не вбачає даних, які б привели до протилежного висновку.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених, суд відмічає, що ризиком є подія, яка може відбутися з високим ступенем ймовірності.

Отже вірогідність переховування обвинувачених від суду є значною з огляду на покарання у вигляді довічного позбавлення волі, яке загрожує обвинуваченим у разі доведеності їх вини у скоєнні інкримінованих їм правопорушень.

Зберігається ризик незаконного впливу обвинувачених на свідків та потерпілих, жоден з яких судом не допитаний.

Сукупність даних обставин доводить наявність ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.177, 331 КПК України, суд -

у х в а л и в :

1.Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 відкласти до 16.00 год. 28.10.2015.

2.Продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по 11 грудня 2015 року включно.

3.Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Є.О.Мартинов В.М.Циктіч Л.Л. Щебуняєва