Рішення № 59894154, 10.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2016Справа №910/28569/15За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А."

До Київського міського територіального відділення

Антимонопольного комітету України

Про визнання недійсним рішення

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача не з'явився

Від відповідача Портянко О.В. - представник

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А." (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою від 03.11.2015 № 940/1 до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідач) про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.08.2015 № 108/02-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі 135-02/11.14.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.08.2015 № 108/02-р/к (Рішення АМК) прийняте відповідачем при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи та не доведенні обставин, які мають значення для справи, зокрема пов'язаних з залученням відповідних осіб до підготовки документів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.11.2015 у справі № 910/28569/15 позовна заява і додані до неї документи були повернуті позивачу без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 у справі

№ 910/28569/15 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А." задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2015 у справі № 910/28569/15 скасовано. Справу № 910/28569/15 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою від 19.02.2016 суддя Прокопенко Л.В. прийняла справу до свого провадження та призначила до розгляду на 22.03.2016.

18.03.2016 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 22.03.2016 оголошено перерву до 01.04.2016.

В судове засідання 01.04.2016 представник позивача з'явився, надав клопотання про витребування додаткових доказів, відповідно до даного клопотання позивач просить суд витребувати у відповідача оригінал справи № 135-02/11.14.

В судове засідання 01.04.2016 представник відповідача з'явився, заперечив проти задоволення клопотання про витребування доказів.

Заслухавши представників сторін суд приходить до висновку про задоволення клопотання представника позивача про витребування у відповідача оригінал справи

№ 135-02/11.14.

Відповідно до ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Ухвалою від 01.04.2016 розгляд справи відкладено на 04.05.2016 та витребувано додаткові докази у відповідача.

04.05.2016 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано додаткові докази по справі.

В судовому засіданні 04.05.2016 оголошено перерву до 20.05.2016.

20.05.2016 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про витребування доказів та клопотання про уточнення позовних вимог.

В судовому засіданні 20.05.2016 оголошено перерву до 22.06.2016.

17.06.2016 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано письмові пояснення.

В судовому засіданні 22.06.2016 оголошено перерву до 13.07.2016.

13.07.2016 розгляд справи не відбувся.

Ухвалою від 18.07.2016 розгляд справи відкладено на 10.08.2016.

10.08.2016 через відділ діловодства суду представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 10.08.2016, представник відповідача з'явився.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 10.08.2016, не з'явився, разом з тим, 10.08.2016 через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи на інший день та час.

В судовому засіданні 10.08.2016 здійснювався розгляд клопотання, поданого представником позивача через відділ діловодства суду 10.08.2016, про відкладення розгляду справи.

Розглянувши наведене клопотання, суд дійшов висновку про незадоволення останнього з огляду на таке.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами, сторони мають право, зокрема, знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду. Отже, подання сторонами доказів, клопотань, пояснень тощо є правом, а не обов'язком сторони.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи наведені приписи статті 22 ГПК України, а також обізнаність позивача про відкладення розгляду справи № 910/28569/15 на 10.08.2016 (позивач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання), суд дійшов висновку, що вказані представником позивача у клопотанні про відкладення розгляду справи обставини, - не вважаються поважними, враховуючи при цьому, що з 22.06.2016 позивач мав можливість та достатньо часу для підготовки до судового засідання 10.08.2016, подання всіх необхідних додаткових пояснень та документів, а також для направлення свого компетентного уповноваженого представника для участі в судовому засіданні 10.08.2016.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Наразі, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до абз. 1 п.п. 3.9.2 п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом не встановлено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в судовому засіданні 10.08.2016, при цьому судом враховано, що після 22.06.2016 та станом на час даного судового засідання позивачем не подано до суду заяв або клопотань про зміну ним позовних вимог або про відмову від позову, що фактично свідчить про те, що позивач підтримує заявлені ним позовні вимоги викладені в позовній заяві від 03.11.2015 № 940/1 з урахуванням поданої 20.05.2016 заяви про уточнення позовних вимог.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 10.08.2016 без участі представника позивача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Отже, в судовому засіданні 10.08.2016 здійснювався розгляд по суті заявлених позивачем вимог (викладених в позовній заяві від 03.11.2015 № 940/1 з урахуванням поданої 20.05.2016 заяви про уточнення позовних вимог) про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.08.2015 № 108/02-р/к у справі № 135-02/11.14 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Представник відповідача в судовому засіданні 10.08.2016 надав усні заперечення проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві, поданому 18.03.2016 та у письмових поясненнях поданих 17.06.2016 через відділ діловодства суду.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 10.08.2016 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Заслухавши пояснення представника сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

До того ж відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст наведеної норми, статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України (п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15)).

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Відповідно до частин 1, 7 ст. 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України утворюється у складі Голови та восьми державних уповноважених; Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції"; Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі:

- розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

- приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, тощо.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

По матеріалам справи судом встановлено, що позивач звернувся до Господарського суду з позовом про визнання недійсним та скасування Рішення АМК в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України.

Причиною виникнення спору в даній справі є питання стосовно наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним Рішення АМК.

Частиною 1 статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначені підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, а саме:

неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Як встановлено судом, Рішенням АМК визнано дії ТОВ "Ю.С.А." та ТОВ "Фірма Октан" під час участі у конкурсній процедурі закупівлі продуктів нафтоперероблення рідких, яка проводилась Комунальним підприємством по утриманню шляхів і мостів м. Києва "Київавтошляхміст" у 2012 році, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентні узгоджені дії є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Як визначено у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції" узгодженими діями визнається укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Особи, які чинять чи мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються, в тому числі, спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" торги (конкурсні торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (конкурсних торгів) згідно з процедурами, встановленими цим Законом (крім процедури закупівлі в одного учасника).

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про здійснення державних закупівель" закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

Враховуючи зазначене, суб'єкти господарювання, які беруть участь у державних закупівлях, є конкурентами, а отже повинні змагатись між собою з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання та не вчиняти будь-яких дій, які можуть негативно вплинути на конкуренцію.

Справжність змагання при проведенні конкурсних процедур закупівель забезпечується таємністю інформації, що міститься у пропозиціях конкурсних торгів. Забезпечити таку таємність можливо лише при умові, що учасники торгів під час підготовки своїх конкурсних пропозицій формують свої пропозиції самостійно, незалежно від інших учасників. Відтак, пропозиції конкурсних торгів, повинні містити конкурентні та заздалегідь невідомі іншим учасникам умови.

У випадку, коли учасники торгів узгоджують свою поведінку - усувається непевність, а відтак усувається конкуренція між ними. Оскільки замовник обмежений у ході здійснення процедури торгів лише тими пропозиціями, які подані, то у разі якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує той результат, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, тобто, вибір переможця закупівлі на принципах прозорої конкурентної процедури.

Таким чином, узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу і негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та пункту 12 Правил розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 р. за № 90/299 (в редакції розпорядження АМК від 29.06.1998 р. № 169-р (із змінами)), доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

Згідно з пунктом 32 вищенаведених Правил у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керується, приймаючи рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.08.2015 Адміністративною колегією Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 108/02-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу " у справі 135-02/11.14, яким:

- Визнано дії товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.» (ідентифікаційний код 25392923) та товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Октан» (ідентифікаційний код 24718890), під час підготовки та участі у конкурсній процедурі закупівлі продуктів нафтоперероблення рідких у 2012 році, яка поводилась комунальним підприємством по утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

- За вчинення порушення, викладеного у пункті 1 резолютивної частини Рішення АМК, відповідно до абзацу 2 частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» накладено на ТОВ «Ю.С.А.» штраф у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

- За вчинення порушення, викладеного у пункті 1 резолютивної частини Рішення АМК, відповідно до абзацу 2 частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» накладено на ТОВ «Фірма Октан» штраф у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

Господарським судом міста Києва встановлено, що під час прийняття Рішення Адміністративна колегія Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України виходила з наступного.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель.

У зв'язку з наведеним, керуючись статтями 3. 17, 22, 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Київським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було направлено вимогу від 26.07.2013 р. № 26-04/2888 до комунального підприємства по ремонту і утриманню, мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» (замовник) про надання інформації та копій документів, що стосуються закупівель продуктів нафтоперероблення рідких у 2012 та І півріччі 2013 року.

За результатом аналізу отриманих документів щодо проведення Замовником конкурсних торгів на закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких у 2012 році у діях учасників торгів ТОВ "Ю.С.А." та ТОВ "Фірма Октан" виявлено ознаки порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, у зв'язку з чим, розпорядженням адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.11.2014 № 169/02-рп/к розпочато розгляд справи № 135-02/11.14.

У ході збирання та аналізу доказів у справі № 135-02/11.14 Київським міським територіального відділення Антимонопольного комітету України встановлено наступне.

Сьомого травня 2012 року в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель № 55(657) Замовником було оприлюднене оголошення № 184914 про проведення відкритих торгів на закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких.

Відповідно до документації конкурсних торгів Замовника учасникам необхідно було подати пропозиції на:

Лот 1 - бензин А-76 (80) у кількості 18 000 л; бензин А-95 у кількості 15 000 л та дизельне пальне у кількості 140 000 л. Місце постачання - за адресою Замовника бензовозними партіями.

Лот 2 - бензин А-95 у кількості 4 500 л та дизельне пальне у кількості 22 000 л. Місце постачання - по талонам на АЗС постачальника в м. Києві.

До оцінки були допущені пропозиції наступних учасників:

ЛОТ 1:

ТОВ «Ю.С.А.»;

ТОВ «Фірма Октан»;

ТОВ «Промекс-К»;

КФ ТОВ «Золотий екватор»;

ЛОТ 2:

ТОВ «Ю.С.А.»;

ТОВ «Фірма Октан»;

ТОВ «Промекс-К»;

КФ ТОВ «Золотий Екватор»;

ТОВ «ДіРСі-Профі».

Розкриття пропозицій учасників торгів відбулося 12.06.2012 о 11-00 (Протокол розкриття пропозицій конкурсних торгів від 12.06.2012 № 504).

За результатами проведеної оцінки найбільш економічно вигідною за Лотом 1 визнана пропозиція ТОВ «Ю.С.А.» та за Лотом 2 визнана пропозиція ТОВ «Фірма Октан», з якими Замовник 05.07.2012 уклав договори.

У ході збирання та аналізу доказів у справі № 135-02/11.14 Відділенням було встановлено, що під час підготовки документів та участі у Процедурі закупівлі

ТОВ "Ю.С.А." та ТОВ "Фірма Октан" діяли не самостійно, а узгоджували свої дії.

Відповідач у Рішенні зазначив, що схожість, однаковість та спільні помилки у документах, поданих ТОВ «Ю.С.А.» та ТОВ «Фірма Октан» у своїх пропозиціях, особливості формування ціни на моторні бензини та дизельне пальне, залучення до збору документів, необхідних для участі в торгах одних і тих же осіб не є випадковим збігом, а свідчить про обмін інформацією при підготовці пропозицій конкурсних торгів та/або підготовку документів одним із учасників та про відсутність у них дійсного наміру конкурувати (боротися за перемогу). Зазначені обставини, а також: наявність сталих господарських відносин, спільних працівників, виконання обов'язків директора ТОВ «Фірми Октан» директором ТОВ «Ю.С.А.» на час відпустки останнього та те, що ТОВ «Ю.С.А.» та ТОВ «Фірма Октан» фактично знаходяться за однією адресою, спільно використовують телефонні номери внаслідок ведення ними спільної господарської діяльності, свідчать про те, що ТОВ " Ю.С.А." та ТОВ " Фірма Октан " під час підготовки документів, які були необхідні для участі в Процедурі закупівлі діяли не самостійно, а узгоджували свої дії.

Натомість ТОВ "Ю.С.А." (позивач) вважає, що Рішення АМК прийняте Київським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (відповідачем) при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи та недоведенні обставин, які мають значення для справи, при невідповідності висновків, викладених у рішенні обставинам справи, а також з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим, на думку позивача, наявні визначені ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстави для визнання недійсним Рішення АМК.

З огляду на наведене, позивач стверджує, що наведені в Рішенні АМК висновки Відділення не є свідченням того, що під час підготовки документів та участі у Процедурі ТОВ "Ю.С.А." та ТОВ "Фірма Октан" діяли узгоджено, відповідач не довів наявності антиконкурентних узгоджених дій, які можуть мати негативний вплив на стан конкуренції у виді настання певних негативних наслідків для інших суб'єктів господарювання, зокрема, спотворення результатів торгів.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, оскільки всі встановлені в Рішенні АМК факти в їх сукупності вказують на те, що учасники процедури закупівлі діяли не самостійно, не змагалися між собою, а узгоджували дії між собою, а відтак, конкуренцію між позивачем та ТОВ "Фірма Октан" було усунуто, з метою забезпечення перемоги один одному в кожному окремому лоті, чим було спотворено результати торгів, оскільки саме здійснення конкурсного відбору учасників є необхідною умовою визначення переможця торгів.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що вимоги позову задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відділенням встановлено наявність між ТОВ "Ю.С.А." та ТОВ "Фірма Октан" сталих господарських відносин.

Так, між вказаними товариствами існували податкові кредити та зобов'язання, про що свідчать додатки 5 до податкової декларації з податку на додану вартість.

Сталі господарські відносини між вказаними товариствами, ведення ними спільної господарської діяльності підтверджується також тим, що відповідно до інформації управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва у І півріччі 2012 року у трудових відносинах з ТОВ «Фірма Октан» перебували 20 працівників, 4 з них працювали в той же час у ТОВ «Ю.С.А.».

Крім того, Відділенням було встановлено було встановлено, що на час відпустки генерального директора ТОВ «Фірма Октан» ОСОБА_2 у липні 2011 року виконання обов'язків генерального директора покладалось на генерального директора ТОВ «Ю.С.А.» ОСОБА_3, в тому числі і право першого підпису (лист ПАТ «Банк Народний капітал» від 14.01.2015 № 11-16/23).

Крім того, відділенням встановлено, що ТОВ «Ю.С.А.» та ТОВ «Фірма Октан» фактично знаходяться за однією адресою, спільно використовують телефонні номери внаслідок ведення ними спільної господарської діяльності.

Так, ТОВ «Ю.С.А.» вказує у своїй пропозиції контактний номер 277-85-57, що згідно з договором належить ТОВ «Фірма Октан», тоді як ТОВ «Фірма Октан» використовує телефонний номер 206-60-34, який отримало в користування ТОВ «Ю.С.А.» (підтверджується договорами з ТОВ «Укрком»).

Зважаючи на наведене, суд вважає підставним висновок Відділення про те, що наявність в Учасників трудових відносин з одними й тими ж фізичними особами, розміщення за однією адресою та спільне використання телефонів є свідченням того, що ТОВ " Ю.С.А." та ТОВ " Фірма Октан" спільно (узгоджено) здійснюють свою господарську діяльність, що також підтверджується наявністю сталих господарських відносин між ТОВ " Ю.С.А." та ТОВ " Фірма Октан".

З оскаржуваного рішення вбачається, що Відділенням виявлені спільні риси в оформленні документів, які подавались учасниками конкурсних торгів у складі своїх пропозицій, зокрема у:

- Довідці про наявність матеріально-технічної бази (МТБ) (з фотокопій 4 і 5 на стор. 9 Рішення АМК вбачається, що ТОВ «Ю.С.А.» та ТОВ «Фірма Октан» надали довідки, що мали певні ознаки схожості, відсутні у інших учасників торгів. ТОВ «Ю.С.А.» назвало зазначений документ «Довідка, яка містить відомості про підприємство, а саме про наявність обладнання та матеріально технічної бази». В свою чергу, ТОВ «Фірма Октан» надало документ під назвою «Довідка, яка містить відомості про підприємство, а саме про наявність сховищ для зберігання нафтопродуктів, бензовозів для транспортування нафтопродуктів та мережі АЗС для заправляння автомобілів». У зазначеній довідці ТОВ «Фірма Октан» вказало, зокрема, що для транспортування нафтопродуктів орендує 4 бензовози об'ємами від 2 616 л до 14 757 л. Отже, ТОВ «Ю.С.А.» та ТОВ «Фірма Октан» надали довідки з аналогічними розгорнутими назвами, які мали спільну лексичну структуру);

- Довідці про наявність досвіду виконання аналогічних договорів (з фотокопій 9 і 10 на стор. 10 Рішення АМК вбачається, що в довідках, які підготували Учасники, однаково в центрі аркушу зазначено назву документа: «Довідка яка містить відомості про досвід реалізації товару не менше 2 років»; довідка оформлена у вигляді таблиці, яка складається з чотирьох стовпчиків; інформація в клітинках таблиці відформатована по центру; у колонці, де вказано строк дії договору, інформація однаково оформлена, а саме: дати початку та закінчення договору зазначені в форматі дд.мм.рр та розділені дефісом без пробілу; Ряд відмінностей в таблицях ТОВ «Ю.С.А.» та ТОВ «Фірма Октан» створено завдяки заміні окремих слів у назвах колонок).

- Довідці про підприємство (з фотокопій 14 і 15 на стор. 11 Рішення АМК вбачається, що Учасники однаково надали зазначену довідку під назвою «Довідка, яка містить відомості про підприємство» та оформлену у вигляді таблиці, розбитої на 3 частини з однаковими заголовками «Реквізити», «Керівництво», і «Форма власності» у ТОВ «Ю.С.А.» та «Статус» у ТОВ «Фірма Октан»).

- Довідці про те, що посадову особу учасника, яку призначено відповідальною за здійснення процедури закупівлі не було засуджено за злочин, пов'язаний з порушенням процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку (з фотокопій 19 і 20 на стор. 12 Рішення АМК, що відповідні листи Учасників мають спільні риси оформлення та однаковий зміст за винятком того, що ТОВ «Ю.С.А.» після іменника «Учасника» зазначило назву підприємства).

Характер та кількість наведених у оскаржуваному рішенні співпадінь свідчать про те, що документи, які були подані у складі пропозицій ТОВ " Ю.С.А." та ТОВ " Фірма Октан", готувалися одним із учасників та/або з обміном інформацією між ними (узгоджено).

Водночас, суд критично оцінює твердження позивача у позовній заяві про те, що схожість в оформленні документів у складі конкурсних пропозицій могла зумовлюватися іншими факторами, ніж узгоджена поведінка учасників торгів.

Як зазначалось, справжність змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації. Змагальність учасників процедури закупівлі, з огляду на приписи статей 1, 5, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції " передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників торгів та їх обов'язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією.

Така змагальність виключає досліджену в Рішенні АМК нехарактерну тотожність в оформленні, структурі, змісті документів, яка в сукупності з іншими встановленими Відділенням обставинами свідчить про узгоджену поведінку позивача, що призвело до спотворення результатів торгів.

Якщо учасники самостійно та на власні вподобання готують документи, які входять до складу пропозицій, наявність спільних особливостей (спільних помилок) в оформленні документів виключається, а отже, виявлені Відділенням спільні особливості свідчать про те, що під час підготовки своїх пропозицій між учасниками відбувався обмін інформацією або документи готувались одним із учасників.

З оскаржуваного рішення також вбачається одночасне звернення Учасників до державних органів з метою отримання, зокрема, наступних довідок.

Довідки видані Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі

м. Києва в один день - 05 червня 2012 року з нумерацією № 9630 (ТОВ «Фірма Октан») та № 9637 (ТОВ «Ю.С.А.»). З метою отримання Довідок ТОВ «Ю.С.А.» та ТОВ «Фірма Октан» звернулися до Солом'янської ДПІ в один день та послідовно, про що свідчать однакова дата та реєстраційні індекси, зафіксовані ДПІ на листах Учасників, а саме: лист від 29.05.2012 № 313 ТОВ «Ю.С.А.» - вх. ДПІ від 29.05.2012 № 8780/10; лист від 29.05.2012 № 349 ТОВ «Фірма Октан» - вх. ДПІ від 29.05.2012 № 8781/10.

Зазначені довідки 06.06.2012 отримала одна особа ОСОБА_5, згідно з довіреностями, які були видані ТОВ «Ю.С.А.» та ТОВ «Фірма Октан» для ОСОБА_5 в один і той же день - 30.12.2011 (підтверджується листом Солом'янської ДПІ від 22.12.2014 № 17779/9/26-58-23-01-16).

Відділенням також встановлено залучення одних і тих самих осіб для збору та підготовки документів, що вимагались документацією конкурсних торгів, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які на момент проведенння Процедури закупівлі працювали в ТОВ " Ю.С.А. " та залучення обома товариствами ОСОБА_5

Зважаючи на наведене, суд вважає підставним висновок Відділення про те, що надання різними суб'єктами господарювання у складі своїх пропозицій документів (довідок), які одночасно видавались державним органом, до того ж з послідовною нумерацією та залучення до отримання таких документів однієї і тієї ж особи не може бути пояснено випадковим збігом, а є свідченням, що під час підготовки своїх пропозицій суб'єкти господарювання - учасники конкурсних процедур закупівель діяли узгоджено.

Крім того, з оскаржуваного рішення вбачається, що на виконання Документації торгів ТОВ «Ю.С.А.» та ТОВ «Фірма Октан» для заправки автомобілів Замовника запропонували одну й ту ж мережу АЗС, яка працює під брендом ANP.

Свою пропозицію для участі в торгах, серед інших, надало також ТОВ «Золотий Екватор», яке здійснює роздрібну реалізацію світлих нафтопродуктів через мережу АЗС, яка працює під брендом WOG.

В ході здійснення постійного моніторингу цін на моторні бензини та дизельне пальне Відділення встановило, що ціни на пальне в мережі ANP є одними з найнижчих у місті Києві, тоді як ціни на пальне, що реалізується через мережу АЗС під брендом WOG є одними з найвищих у місті.

Разом з тим, відповідачем в ході постійного дослідження ринку роздрібної торгівлі моторними бензинами та дизельним пальним у межах м. Києва встановлено, що ціни, запропоновані в пропозиції позивача по лоту № 2: на 0,50 грн/л перевищували середні ціни роздрібної реалізації бензину марки А-95 у межах м. Києва; на 0,72 грн/л перевищували середні ціни роздрібної реалізації дизельного пального у межах м. Києва.

Отже, той факт, що ТОВ «Ю.С.А.» запропонувало у складі пропозиції по Лоту 2 пальне за цінами, що перевищували на момент підготовки пропозицій як середній рівень цін реалізації пального, так і рівень цін у преміум-сегменті ринку, свідчить про те, що

ТОВ «Ю.С.А.» не збиралося перемагати у зазначеному лоті, а підготувало свою пропозицію як «прикриття» з метою забезпечення перемоги ТОВ «Фірма Октан», тоді як ТОВ «Фірма Октан» надало більш високі ціни на поставку пального наливом з метою забезпечення перемоги ТОВ «Ю.С.А.» по Лоту 1.

Суд беззаперечно погоджується з висновками відповідача щодо того, що учасник, який дійсно прагне отримати перемогу в конкурсних торгах, намагався б запропонувати найбільш економічно вигідну ціну на товар, тоді як ТОВ «Ю.С.А.» запропонувало ціну на пальне за лотом № 2, яка була завищеною відносно ціни, що пропонували вказані у складі пропозиції конкурсних торгів АЗС - партнери.

Оскільки єдиним критерієм в зазначених торгах була саме ціна, то зі зниженням ціни зростала вірогідність перемоги в торгах.

За таких обставин суб'єкт господарювання, який приймає участь в торгах у конкурсній процедурі закупівлі, пропонував би максимально низьку ціну на товар, задля забезпечення своєї перемоги, що відповідає принципам ефективної конкуренції на основі власних досягнень суб'єкта господарювання.

Отже, схожість та однаковість у документах, поданих ТОВ «Ю.С.А.» та ТОВ «Фірма Октан» у своїх пропозиціях, особливості формування ціни на моторні бензини та дизельне пальне, залучення до збору документів, необхідних для участі в торгах одних і тих же осіб не може бути пояснено випадковим збігом, а свідчить про обмін інформацією при підготовці пропозицій конкурсних торгів та/або підготовку документів одним із учасників та про відсутність у них дійсного наміру конкурувати (боротися за перемогу).

Таким чином, на підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що всі наведені факти вказують на погодженість конкурентної поведінки ТОВ «Ю.С.А.» та ТОВ «Фірма Октан». За такої поведінки, ще на стадії здійснення підготовки своїх пропозицій учасники торгів - ТОВ «Ю.С.А.» та ТОВ «Фірма Октан» вже були обізнані щодо змісту пропозицій один одного.

Щодо тверджень позивача стосовно укладення 01.11.2011 договору № 01/11-12 про надання правової та консультаційної допомоги з ФОП ОСОБА_6, у зв'язку з чим всі документи готувались третьою особою, а саме ФОП ОСОБА_6 та залученими ним особами, то таке твердження не може бути взято до уваги з огляду на те, що позивач надав копію договору, укладеного з ФОП ОСОБА_6, натомість не надав жодного документального підтвердження того, що ФОП ОСОБА_6 надавав ТОВ «Ю.С.А.» правову та консультаційну допомогу, в період підготовки пропозицій для участі в конкурсних торгах (або в будь-який інший період) та отримав гонорар відповідно до розділу 3 зазначеного договору, де зокрема зазначено, що розмір гонорару Виконавця за даним Договором визначається за фактом виконаних послуг, які фіксуються актами виконаних робіт. Оплата послуг Виконавця здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів з поточного рахунку Замовника на поточний рахунок Виконавця протягом п'яти календарних днів з моменту підписання сторонами Акту надання послуг на умовах цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Отже, відповідач прийшов до висновку, що сам факт укладення договору без підтверджуючих документів не свідчить про його виконання, а отже ТОВ «Ю.С.А.» не надало будь-якого підтвердження факту надання ФОП ОСОБА_6 правової та консультаційної допомоги ТОВ «Ю.С.А.» у підготовці документів.

В процесі розгляду справи № 910/28569/15 позивачем надано акт від 31.08.2012 № 2 прийому-передачі виконаних робіт до договору про надання правової та консультаційної допомоги № 01/11-12 від 01.11.2011 та банківські виписки на підтвердження виконання договору.

Разом з тим, надані позивачем банківські виписки свідчать про те, що дані платежі були здійснені задовго (кілька років) до підписання Акту та містять призначення платежу - оплата коштів з згідно договору від 05.05.2008 № 3 юр, а відтак вони не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази оплати за надані ФОП ОСОБА_6 послуги ТОВ «Ю.С.А.» з огляду на те, що вони не мають ніякого відношення до Договору від 01.11.2011 № 01/11-12 та суперечать Акту.

Разом з тим, будь-яких доказів оплати коштів за таким актом в підтвердження виконання обов'язків за договором позивач суду не надав.

Крім того, як встановлено відповідачем, ФОП ОСОБА_6 у 2012 році займав посаду водія та експедитора ТОВ «Ю.С.А.», що підтверджується однаковістю ідентифікаційних кодів працівника ТОВ «Ю.С.А.» та фізичної особи-підприємця, з яким ТОВ «Ю.С.А.» уклало зазначений договір. Отже, ФОП ОСОБА_6 не був у прямому розумінні сторонньою третьою особою, що залучалась до підготовки пропозицій на торги, а був штатним працівником - ТОВ «Ю.С.А.», який також готував конкурсні пропозиції «конкуренту» - ТОВ «Фірма Октан».

В свою чергу, абзацом 3 (підпункт г) пункту 1.4 Договору передбачено, що на момент укладення Договору ФОП ОСОБА_6 не має інших клієнтів інтереси яких суперечать інтересам ТОВ «Ю.С.А.» і існують розумні обґрунтування вважати, що розвиток подій не приведе до виникнення таких у майбутньому.

Виходячи з даного пункту договору слідує, що ФОП ОСОБА_6 укладаючи даний Договір дає гарантію, що він не має інших клієнтів інтереси яких суперечать інтересам ТОВ «Ю.С.А.» (зокрема конкурентів Позивача) і в подальшому не матиме таких, якщо їх наявність суперечитиме інтересам ТОВ «Ю.С.А.».

Отже, даним пунктом Договору встановлюється заборона для ФОП ОСОБА_6 готувати тендерні документації для двох своїх клієнтів (наприклад ТОВ «Ю.С.А.» та ТОВ «Фірма Октан») на одні і ті ж торги, тому що підготовка конкурсної документації конкуренту (ТОВ «Фірма Октан») для участі в одній процедурі закупівлі, суперечить інтересам клієнту ТОВ «Ю.С.А.» або розвиток подій може призвести до виникнення таких у майбутньому, і навпаки (підготовка конкурсної документації ТОВ «Ю.С.А.» для участі в одній процедурі закупівлі, суперечить інтересам клієнту-конкуренту ТОВ «Фірма Октан» або розвиток подій може призвести до виникнення таких у майбутньому).

З огляду на зазначене підставним є висновок, що звернення двох різних юридичних осіб за правовою допомогою майже в один період часу до ФОП ОСОБА_6, який в свою чергу є працівником ТОВ «Ю.С.А.» не може бути простим збігом та виникнути саме по собі. Одночасне укладення з однією і тією ж особою Договорів, які в свою чергу суперечать обставинам справи могло виникнути лише за умови узгодженості поведінки ТОВ «Ю.С.А.» та ТОВ «Фірма Октан», або з метою приховування узгодженої поведінки цих суб'єктів господарювання.

Крім того, у ході розгляду відповідачем справи, за результатами розгляду якої було прийняте оскаржуване рішення, ТОВ «Фірма Октан» листом від 28.07.2015 № 123 підтвердило, що під час підготовки пропозицій для участі в торгах відбувався обмін інформацією між працівником ТОВ «Фірма Октан» ОСОБА_8 та працівником ТОВ «Ю.С.А.» ОСОБА_9 зокрема ціновою пропозицією засобами телефонного та електронного зв'язку, що вкотре свідчить про погоджену поведінку Учасників під час підготовки пропозицій на торги.

За таких обставин, враховуючи все вищевикладене, матеріалами справи у їх сукупності доведено, що вищевказаними діями ТОВ «Ю.С.А» фактично узгодило свою конкурентну поведінку з ТОВ «Фірма Октан» під час участі у відкритих торгах на закупівлю комунальним підприємством «Київавтошляхміст» продуктів нафтоперероблення рідких, у зв'язку з чим вчинив порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.

Доводи Позивача з приводу того, що за наслідком допущення ТОВ «Ю.С.А.» описаних в Рішенні АМК порушень до нього мала б бути застосована зовсім інша відповідальність не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду по суті справи

№ 910/28569/15 з огляду на те, що наявність або відсутність ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про захист від недобросовісної конкуренції встановлюють виключно органи Антимонопольного комітету України, а не суб'єкти господарювання.

У відповідності до абзацу 2 частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 цього Закону накладається штраф у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, у якому накладається штраф.

Рішенням також встановлено, що дохід від реалізації товарів, робіт, послуг ТОВ «Ю.С.А.» за 2014 рік становить 63 879 189 грн.

Під час визначення Київським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України розміру штрафу враховано, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції виявлено не вперше, порушення не визнане, у зв'язку з чим накладено штраф у розмірі 68 000, 00 грн.

Таким чином, з огляду на положення чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідачем в оскаржуваному Рішенні правомірно кваліфіковано дії ТОВ «Ю.С.А» щодо узгодження конкурентної поведінки під час участі у відкритих торгах на закупівлю комунальним підприємством «Київавтошляхміст» продуктів нафтоперероблення рідких, порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів та відповідно накладений штраф відповідає приписам чинного законодавства.

Водночас судом враховані роз'яснення Вищого господарського суду України у п. 14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2012 № 15, згідно яких для кваліфікації дій суб'єктів господарювання, зокрема, як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом, як, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії (частина друга статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Враховуючи наведені роз'яснення Вищого господарського суду України, суд відхиляє як безпідставні твердження позивача про те, що Відділення належним чином не встановило, чи дійсно впливала підготовка конкурсних торгів певними особами, і якщо впливала - то якою саме мірою та яким чином вплинула на проведення торгів.

Всі інші доводи та заперечення сторін та надані на їх підтвердження докази судом не приймаються на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вони не мають значення для справи.

Таким чином, позивачем не доведено суду належними і допустимими доказами, що Рішення АМК прийняте Відділенням при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи; при недоведенні обставин, які мають значення для справи, при невідповідності висновків, викладених у рішенні обставинам справи та з порушенням норм матеріального права.

Наразі, встановленими у справі № 135-02/11.14 обставинами у їх сукупності, відповідачем обґрунтовано доведено, що дії ТОВ «Ю.С.А.» та ТОВ «Фірма Октан» під час підготовки документів та участі у конкурсній процедурі на закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких, яка проводилась комунальним підприємством по ремонту і утриманню, мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» " у 2012 році, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.

Перевіривши юридичну оцінку наведених у Рішенні АМК обставин та повноту їх встановлення, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимог Конституції України, Законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 (в редакції розпорядження АМК від 29.06.1998 № 169-р (із змінами)), у зв'язку з чим всебічно, повно і об'єктивно розглянуто обставини справи № 135-02/11.14, досліджено подані документи, належним чином проаналізовано відносини сторін.

Викладені в оскаржуваному Рішенні АМК висновки відповідача відповідають фактичним обставинам справи № 135-02/11.14, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст., 22, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.08.2016.

Суддя Л.В. Прокопенко