Рішення № 59893796, 15.08.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/10120/16-ц

Провадження № 2/761/4394/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Піхур О.В.

при секретарі: Кияшко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

- в с т а н о в и в :

У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-банк» (далі - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач 1), ОСОБА_2 (далі - відповідач 2) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19 березня 2008 року між АКБ «Правекс-Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 129-004/08Р, за умовами якого позивач надав відповідачу 1 грошові кошти у розмірі 46394,00 доларів США зі сплатою 11,99% річних для своєчасної оплати останнім вартості автомобіля та сплати страхових платежів за договором страхування автомобіля. Станом на 11 червня 2015 року відповідачем 1 неналежним чином виконуються зобов`язання за Кредитним договором щодо сплати щомісячних внесків за кредитом та процентів за користування кредитом, внаслідок чого утворилася заборгованість. Крім того, існує заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення відповідачем 1 взятих на себе грошових зобов`язань. З метою забезпечення належного виконання зобов`язання та захисту майнових інтересів позивача як кредитодавця на випадок порушення зобов`язання відповідачем 1 як позичальником, 19 березня 2008 року між позивачем та відповідачем 2 було укладено Договір поруки № 129-004/08Р.

Тому, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за Кредитним договором № 129-004/08Р від 19 березня 2008 року у розмірі 54630,41 доларів США та стягнути з відповідачів суму сплаченого судового збору.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач 1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заперечень на позовну заяву не надали.

Відповідач 2 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та пояснив, що позивач не повідомляв його про те, що існує заборгованість. Крім того, представником відповідача 2 у судовому засіданні було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Повно та всебічно дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У судовому засіданні встановлено, що 19 березня 2008 року між позивачем та відповідачем 1 було укладено Кредитний договір № 129-004/08Р, відповідно до умов якого, з метою своєчасної оплати позичальником вартості автомобіля, що купується за Договором купівлі-продажу автомобіля № П 014-03/08-01 від 14.03.2008 року, а також з метою оплати страхових платежів згідно з договором страхування автомобіля, укладання яких здійснюється на підставі і з урахуванням вимог п. 6.1.11 даного Договору, банк надає позичальнику кредит в іноземній валюті на загальну суму 46394 доларів США. Пунктом 1.2 договору передбачено, що кредит надається позичальникові терміном з 19.03.2008 року до 19.03.2015 року зі сплатою 11,99% річних. Згідно п. 4.4 договору, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 553 доларів США щомісяця до 10 числа наступного місяця. Відсотки за користування кредитом підлягають сплаті позичальником щомісяця (за час фактичного користування коштами протягом календарного місяця) у термін до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, а також на момент припинення дії договору, зазначеного в п. 1.2 даного договору (п. 4.5 договору) (а.с.10-15).

09 лютого 2009 року між позивачем та відповідачем 1 було укладено Договір про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 129-004/08Р від 19.03.2008 року, відповідно до якого позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом щомісяця до 10 числа включно шляхом внесення коштів згідно графіку погашення кредиту, встановленому у Додатку № 2 до цього договору (а.с.21).

06 квітня 2010 року між позивачем та відповідачем 1 було укладено Договір про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 129-004/08Р від 19.03.2008 року, відповідно до якого, з метою проведення реструктуризації заборгованості позичальника за Кредитним договором № 129-004/08Р від 19.03.2008 року , сторони домовилися про наступне: позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом щомісяця до 10 числа включно шляхом внесення коштів згідно графіку погашення кредиту, встановленому у Додатку № 1 до цього договору (а.с.22).

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 березня 2008 року між позивачем та відповідачем 2 було укладено Договір поруки № 129-004/08Р, відповідно до умов якого, поручитель, у порядку та на умовах, передбачених даним договором, зобов`язується нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором за виконання в повному обсязі зобов`язань ОСОБА_1 за Кредитним договором № 129-004/08Р від 19.03.2008 року та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом у строк до 19.03.2015 року у розмірі 46394 долара США та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачене умовами Кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості.

Пунктом 1.2 Договору поруки передбачено, що поручитель стверджує, що він ознайомлений зі змістом зобов`язання, забезпеченого порукою за даним договором та не має претензій до умов Кредитного договору, що є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно п. 1.3 Договору поруки, поручитель дає свою згоду на збільшення розміру забезпеченого порукою за цим договором зобов`язання позичальника, що може виникнути в майбутньому, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, у випадку внесення позичальником та кредитором змін та доповнень до Кредитного договору, змін до Кредитного договору та/або до даного договору кредитором в односторонньому порядку (а.с.27-28).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ст. 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1 та ч. 2 ст. 554 ЦК України).

У судовому засіданні представник відповідача 2 заявив клопотання про застосування строків позовної давності.

Відповідно до п. 4.1 Договору поруки № 129-004/08Р від 19 березня 2008 року, даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення діє до 19 березня 2018 року (а.с.27-28).

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Враховуючи те, що у п. 4.1 Договору поруки № 129-004/08Р від 19 березня 2008 року зазначено, що договір діє до 19 березня 2018 року та враховуючи вимоги ч. 5 ст. 261 ЦК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача 2.

Статтею 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1 Кредитного договору № 129-004/08Р від 19 березня 2008 року передбачено, що за порушення термінів погашення заборгованості за кредитом або внесення відсотків за користування коштами позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної процентної ставки, зазначеної в п. 1.2 даного договору, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за весь період прострочення.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно із розрахунком заборгованості станом на 11.06.2015 року, який міститься в матеріалах справи, загальна заборгованість відповідача 1 за Кредитним договором № 129-004/08Р від 19 березня 2008 року становить 86212,61 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом - 39560,00 доларів США; заборгованість за процентами - 15070,41 доларів США; неустойка (пеня) за кредитом - 24400,63 доларів США; неустойка (пеня) за процентами - 7181,57 доларів США (а.с.7-9).

У разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК. Разом із тим як за пред'явлення позову, так і при його вирішенні судом, ціна якого визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується позивачем або стягується судом у гривнях із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати (п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»).

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. У силу положень статей 192, 533 ЦК України та статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини,- стягнути грошову суму в іноземній валюті. Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (Правова позиція Верховного суду України у справі за № 6-145цс14).

За офіційним курсом НБУ гривні до долару США, станом на 15.08.2016 року (2504.4197), 54630,41 доларів США у гривневому еквіваленті складає 1368174,75 грн..

Даючи юридичну оцінку доказам наявним у матеріалах справи, суд вважає, що в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідач 1 свої зобов'язання за Кредитним договором № 129-004/08Р від 19 березня 2008 року належним чином не виконав, а отже зобов'язаний повернути позивачу борг по договору в розмірі 54630,41 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім, які складаються з судового збору в розмірі 8667,11 грн..

Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 208, 209, 212, 213, 215, 223-228 ЦПК України, ст.ст. 253, 256, 261, 267, 526, 553, 554, 610, 612, 1054 ЦК України, Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд,

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 54630,41 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-банк» судовий збір в розмірі 8667,12 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-банк» судовий збір в розмірі 8667,11 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя