Ухвала суду № 59893609, 19.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

19 серпня 2016 року м. Київ К/800/22567/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Штульман І.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 20 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови головного державного виконавця про закінчення виконавчих проваджень, -

в с т а н о в и в :

За правилами частини 2 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності перешкод для відкриття касаційного провадження суддя-доповідач постановляє про це ухвалу.

За змістом частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До касаційної скарги не додано документа про сплату судового збору (Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, рахунок отримувача: 31210255700007, код ЄДРПОУ: 38004897, Код банку отримувача: 820019, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)» в розмірах ставок цього збору, передбачених Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VІ (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ, який набрав чинності з 1 вересня 2015 року), або копій документів, що надають право на пільги щодо його сплати.

У відповідності до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 цього Закону за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час подання позову) визначено, що при поданні до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, необхідно було сплатити 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що становило 551,20 гривень (1378 гривень х 0,4).

З огляду на зазначене, за подання даної касаційної скарги судовий збір підлягає сплаті у розмірі 661,44 гривень (551,20 гривень х 120%), виходячи з вимог немайнового характеру.

Позивачі заявили клопотання про звільнення їх від сплати судового збору, посилаючись на відсутність коштів, та надали довідки про підтвердження статусу непрацюючих осіб та про стан здоров'я.

Згідно частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічна позиція викладена у статті 8 Закону України «Про судовий збір».

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Вищий адміністративний суд України за наявними матеріалами касаційної скарги не знаходить підстав для звільнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати ними цього збору, оскільки наведені у клопотанні аргументи та надані довідки самі по собі не свідчать про відсутність у позивачів коштів та не підтверджують скрутний майновий стан, за якого вони позбавлені можливості сплатити його у вказаному розмірі.

За приписами статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України мова адміністративного судочинства України визначається статтею 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» від 3 липня 2012 року № 5029-VI, відповідно до частини 3 статті 14 якого сторони, які беруть участь у справі, подають письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. Згідно з частиною 1 статті 6 цього Закону державною мовою України є українська мова.

Таким чином, текст касаційної скарги не відповідає вимогам статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин касаційну скаргу необхідно залишити без руху і надати позивачам термін для виправлення зазначених недоліків.

У випадку невиправлення недоліків касаційна скарга буде повернута.

На підставі викладеного, керуючись статтями 108, 213 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

Відмовити ОСОБА_1, ОСОБА_2 у звільненні від сплати судового збору, відстроченні чи розстроченні сплати ними цього збору за подання зазначеної касаційної скарги.

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 20 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови головного державного виконавця про закінчення виконавчих проваджень - залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в мотивувальній частині даної ухвали недоліків до 7 вересня 2016 року.

Роз'яснити, що невиконання вимог статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для повернення касаційної скарги заявникам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України І.В.Штульман