Ухвала суду № 59893430, 18.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/732/16 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

18 серпня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

судді: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Козуб А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Модна тема" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Модна тема" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Модна тема" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

08 лютого 2016 року Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Модна тема», за результатами якої складено акт від 08 лютого 2016 року № 24/10-13-22-02/1/38738033, яким виявлене та зафіксоване порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР та постанови Національного банку України від 03 червня 2015 року № 354 та від 03 вересня 2015 року № 581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», що виявилося у не поставці товару нерезидентом- контрагентом позивача згідно контракту № 2 від 28 квітня 2015 року.

05 жовтня 2015 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «УВК Україна» був укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №0510/1-15к від 05 жовтня 2015 року, за умовами якого експедитор (товариство з обмеженою відповідальністю "УВК Україна") зобов'язувався за винагороду і за рахунок замовника організувати перевезення вантажів замовника та виконання зазначених у заявці додаткових послуг, пов'язаних з міжнародними перевезеннями.

Пунктом 3.1.3 вказаного договору передбачено, що експедитор мав право укладати від імені замовника (позивача) договори і угоди з третіми особами, транспортними, експедиторськими та іншими компаніями для виконання своїх зобов'язань.

Відповідно до п.3.2 договору замовник (позивач) повинен сплатити всі попередньо погоджені з експедитором фінансові зобов'язання, включаючи винагороду та витрату на оплату послуг (робіт) третіх осіб, транспортних, експедиторських та інших компаній, на оплату зборів (обов'язкових платежів) для виконання зобов'язань за договором з наданням експедитором відповідних фінансових документів у повному обсязі і в строк, передбачений умовами п.4.2 вказаного договору.

Як вбачається із заявки №1 від 05 жовтня 2015 року, місцем відвантаження товару вказано Via Erega n.1 31030? Castelcucco (TV) Italy; особа, відповідальна за відвантаження,- Gianni Vial, Annamaria Brolese; дата відвантаження 08 жовтня 2015 року - 09 жовтня 2015 року; місце митного оформлення вантажу- Consulsped in Treviso; митний перетин - м.Чоп; найменування вантажу «взуття в картонних коробах»; дата поставки на митницю - 14 жовтня 2015 року; номер транспортного засобу ВС5554ЕВ/ВС3929ХТ.

На підтвердження факту відвантаження товару перевізнику за контрактом №2 від 28 квітня 2015 року позивачем надано рахунок (Invoice) від 08 жовтня 2015 року та міжнародний перевізний документ (CMR).

Дослідивши дані CMR, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність обов'язкової як для такого документу інформації, а саме відомостей щодо місця розмитнення товару та його оголошеної цінності; умови оплати товару відповідно до контракту купівлі-продажу; фактичний час прибуття транспортного засобу для навантаження та вибуття після завантаження товару; номер шляхового листа та прізвища водія, якому було відвантажено товар для перевезення. Більше того, із CMR слідує, що товар був відвантажений не товариству з обмеженою відповідальністю "УВК Україна", з яким позивач уклав договір на перевезення, а фірмі Транзит плюс, Україна (Ужгород).

Міжнародна автомобільна накладна (CMR) є товарно-транспортною накладною, яка застосовується при міжнародних вантажних автомобільних перевезеннях. Цей документ використовується країнами, що приєдналися до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

Згідно з ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, яка і є міжнародним перевізним документом, що відображає шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01 липня 2007 року №1955-ІV перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Таким документом є, зокрема, міжнародна автомобільна накладна (CMR). Крім цього, міжнародна автомобільна накладна (CMR) є одним з документів, складеним мовою міжнародного спілкування, яким супроводжується транзит вантажів.

У разі якщо міжнародна автомобільна накладна (CMR) складена іноземною мовою та виконує роль первинного документа, що містить відомості про господарську операцію, вона повинна мати впорядкований автентичний переклад на державну мову.

Згідно статті 5 глави III Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ) від 19 травня 1956 року міжнародну автомобільну накладну (CMR) складають у трьох оригінальних примірниках. Їх підписують вантажовідправник і перевізник. Причому ці підписи можуть бути надруковані або замінені печатками відправника і транспортера, якщо це допускається законодавством країни, в якій складено накладну. Перший примірник накладної передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій зберігається транспортером. У випадку, коли вантаж повинен бути перевезений декількома автомобілями, або в одному автомобілі перевозять вантажі різного виду, кількість накладних повинна відповідати кількості транспортних одиниць або кількості видів вантажу. Це правило діє і у випадку, якщо перевозять декілька партій однакового вантажу.

Екземпляр міжнародної автомобільної накладної (CMR), що залишився у підприємства-експедитора, є (разом з іншими документами) первинним документом, що підтверджує факт надання транспортно-експедиційних послуг. Цей документ поряд з іншими первинними документами (регістрами бухгалтерського обліку тощо) є підтвердженням для включення витрат підприємства-експедитора, пов'язаних із здійсненням власної господарської діяльності, до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Як слідує із положень п.4 Контракту право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент передачі товару перевізнику згідно CMR. Поставка товару за контрактом №2 від 28 квітня 2015 року повинна була здійснюватися окремими партіями, погодженими з покупцем за показниками, зазначеними у специфікації до товару.

Згідно умов поставки продавець повинен був попередити покупця про відвантаження товару за три дні до початку відвантаження та вислати копії наступних документів: інвойс; пакувальний лист, виданий на бланку продавця або виробника із зазначенням номеру моделі, артикулу, кількості тощо; специфікації до контракту; сертифікату походження товару із зазначенням назви та адреси продавця (виробника) та отримувача в Україні; зазначення відвантаженої кількості товару, ваги; оригінальної копії ; копії експортної декларації ЕХ-1 на товар, вироблений в ЄС або на товар, вироблений в третіх країнах.

Як передбачено умовами поставки товару, товар міг бути відвантажений лише після підтвердження покупцем - ТОВ "Модна тема" правильності оформлення вантажних документів.

Позивачем вищевказані документи до суду надані не були, як і не було доведено факт підтвердження імпортера та надання згоди на відвантаження товару. Крім того, CMR та рахунок-фактура, містять суттєві недоліки та розбіжності і не підтверджують факт того, що товар, визначений контрактом №2 від 28 квітня 2015 року був відвантажений «CALZATURIFICIO GRISPORT S.p.A.» ТОВ "УВК Україна" або за договором ТОВ "УВК Україна" іншій фірмі (підприємству).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявність розбіжностей у представлених позивачем міжнародних перевізних документах, відсутність доказів про фактичне відвантаження товару згідно умов договору №2 від 28 квітня 2015 року та ненадання інших документів на підтвердження відвантаження товару: пакувального листа, виданого на бланку продавця або виробника із зазначенням номеру моделі, артикулу, кількості тощо; специфікації до контракту; сертифікату походження товару із зазначенням назви та адреси продавця (виробника) та отримувача в Україні; зазначення відвантаженої кількості товару, ваги; оригінальної копії CMR; копії експортної декларації ЕХ-1 на товар, вироблений в ЄС або на товар, вироблений в третіх країнах, приводить до висновку, що фактичного відвантаження товару компанією «CALZATURIFICIO GRISPORT S.p.A.» не відбулось.

Колегія суддів не приймає у якості доказу в справі лист Святошинського УП ГУНП у місті Києві від 01 грудня 2015 року № б/н 51/11807 про внесення в ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України на території Республіки Італія.

Згідно кримінального законодавства Італії, - Кримінального Кодексу, затвердженого Королівським указом №1398 від 19 жовтня 1930 року, факт крадіжки в республіці підтверджується не заявою, а судовим рішенням (вироком суду), що передбачено і в України. З огляду на це, протокол усної заяви до Легіону Карабінерів Венето Поліцейського відділу Алозо, в якому містяться свідчення ОСОБА_4 про зникнення товару відвантаженого на адресу ТОВ «Модна тема», є лише заявою особи, яка немає відношення до виконання контракту №2 від 28 квітня 2015 року.

Суд зазначає, що порядок та строки, взаємовідносини резидентів та нерезидентів в галузі здійснення розрахунків в іноземній валюті в Україні визначаються Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР.

Нормами вказаного Закону передбачено, що він регулює взаємовідносини держави з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. За приписами цього закону при виконанні імпортного або експортного контракту з розрахунками в іноземній валюті валютна виручка резидентів повинна надходити на їх рахунки в Україні, а товар від нерезидента в Україну у строки, передбачені законом.

Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року N 136 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року №338/3631 (далі -Інструкція) визначено порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством строків розрахунків за експортними та імпортними операціями.

Відповідно до п. 5.9 вказаної Інструкції банки зобов'язані інформувати податкові органи про виявлені у звітному місяці факти порушень валютного законодавства, у тому числі про ненадходження в законодавчо встановлені строки товару.

Матеріалами справи встановлено, що нерезидентом компанією «CALZATURIFICIO GRISPORT S.p.A.» не поставлено товар по контракту від 28 квітня 2015 року №2 на суму 3200 євро терміном 144 дні (з 18 вересня 2015 року по 08 лютого 2016 року), про що банком поінформовано податковий орган.

Працівникам контролюючого органу висновок Міністерства економічного розвитку на продовження термінів розрахунків не надавався, інформація щодо звернення до Торгово-промислової палати відсутня.

Доводи апеляційної скарги відповідних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Модна тема" залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено 23 серпня 2016 року.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.