Постанова № 59891066, 09.06.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2016 року м.Київ810/964/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області до Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільговий пенсій.

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільговий пенсій у розмірі 71 087,45 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» підлягають відшкодуванню витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, що призначені на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», проте Публічне акціонерне товариство «Техмашремонт» не відшкодовує такі витрати за період з вересня 2015 по лютий 2016 року у розмірі 71 087,45 грн., внаслідок чого позивач просить стягнути їх в примусовому порядку.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що позивач просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій таким працівникам як ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які працювали на Білоцерківському виробничому обєднанні шин та гумово-азбестових виробів, яке надалі було перейменовано у виробниче обєднання «Білоцерківщина».

Проте, відповідач звернув увагу на те, що Публічне акціонерне товариство «Техмашремонт» не є правонаступником вказаного підприємства, оскільки права та обовязки Виробничого обєднання «Білоцерківшина» перейшли виключно до ПАТ «Росава», у той час як ПАТ «Техмашремонт» є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства.

Крім того, відповідач зазначив про те, що у Публічному акціонерному товариству «Техмашремонт» відсутні робочі місця з особливо шкідливими умовами праці, крім місць терміста на печах. У звязку з цим, відповідач вважає, що він не зобовязаний здійснювати виплату відповідних витрат.

Також відповідач зауважив про те, що ним було сплачено фактичні витрати за виплату та доставку пільгових пенсій, яка була призначена Григор`єву О.В. у період з вересня 2015 по лютий 2016 року.

Присутні у судовому засіданні представники сторін заявили клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження, які були прийняті судом, про що постановлено усну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до журналу судового засідання.

У звязку з цим, подальший розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.Так, згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 р. №1619/ 10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Управлінням Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області були складені та направлені Публічному акціонерному товариству «Техмашремонт» наступні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які призначені у відповідності до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період вересень 2015 року лютий 2016 року:

1) за вересень 2015 року на суму 9988,46 грн., у тому числі по пенсіонерам:

- ОСОБА_15 56,79 грн.;

- ОСОБА_8 1891,35 грн.;

- ОСОБА_10 1802,20 грн.;

- ОСОБА_11 1778,02 грн.;

- ОСОБА_12 732,28 грн.;

- ОСОБА_16 541,73 грн.;

- ОСОБА_13 1254,71 грн.;

- ОСОБА_14 1761,20 грн.;

- ОСОБА_17 170,18 грн.;

2) за жовтень 2015 року на суму 10318,83 грн., у тому числі по пенсіонерам:

- ОСОБА_15 69,74 грн.;

- ОСОБА_8 1902,81 грн.;

- ОСОБА_10 1851,39 грн.;

- ОСОБА_11 1782,39 грн.;

- ОСОБА_12 736,13 грн.;

- ОСОБА_16 544,51 грн.;

- ОСОБА_13 1361,01 грн.;

- ОСОБА_14 1860,71 грн.;

- ОСОБА_17 210,14 грн.;

3) за листопад 2015 року на суму 10166,63 грн., у тому числі по пенсіонерам:

- ОСОБА_15 63,31 грн.;

- ОСОБА_8 1902,81 грн.;

- ОСОБА_10 1827,20 грн.;

- ОСОБА_11 1782,39 грн.;

- ОСОБА_12 736,13 грн.;

- ОСОБА_16 544,51 грн.;

- ОСОБА_13 1308,47 грн.;

- ОСОБА_14 1811,65 грн.;

- ОСОБА_17 190,16 грн.;

4) за грудень 2015 року на суму 10515,12 грн., у тому числі по пенсіонерам:

- ОСОБА_4 348,49 грн.;

- ОСОБА_15 63,31 грн.;

- ОСОБА_8 1902,81 грн.;

- ОСОБА_10 1827,20 грн.;

- ОСОБА_11 1782,39 грн.;

- ОСОБА_12 736,13 грн.;

- ОСОБА_16 544,51 грн.;

- ОСОБА_13 1308,47 грн.;

- ОСОБА_14 1811,65 грн.;

- ОСОБА_17 190,16 грн.;

5) за січень 2016 року на суму 10561,00 грн., у тому числі по пенсіонерам:

- ОСОБА_6 27,24 грн.;

- ОСОБА_15 139,08 грн.;

- ОСОБА_8 1951,83 грн.;

- ОСОБА_9 97,14 грн.;

- ОСОБА_10 1899,95 грн.;

- ОСОБА_11 1812,98 грн.;

- ОСОБА_12 763,08 грн.;

- ОСОБА_16 554,59 грн.;

- ОСОБА_13 1312,04 грн.;

- ОСОБА_14 1811,65 грн.;

- ОСОБА_17 190,92 грн.;

6) за лютий 2016 року на суму 10166,63 грн., у тому числі по пенсіонерам:

- ОСОБА_15 63,31 грн.;

- ОСОБА_8 1902,81 грн.;

- ОСОБА_10 1827,20 грн.;

- ОСОБА_11 1782,39 грн.;

- ОСОБА_12 736,13 грн.;

- ОСОБА_16 544,51 грн.;

- ОСОБА_13 1308,47 грн.;

- ОСОБА_14 1811,65 грн.;

- ОСОБА_17 190,16 грн.

Крім того, Управлінням Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області були направлені Публічному акціонерному товариству «Техмашремонт» наступні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які призначені у відповідності до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період вересень 2015 року січень 2016 року, що були складені Управлінням Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі (іногородні пенсіонери):

1) за вересень 2015 року на суму 3234,27 грн., у тому числі по пенсіонерам:

- ОСОБА_18 848,15 грн.;

- ОСОБА_19 886,64 грн.;

- ОСОБА_20 1499,48 грн.;

2) за жовтень 2015 року на суму 1595,01 грн., у тому числі по пенсіонерам:

- ОСОБА_19 81,97 грн.;

- ОСОБА_20 1513,04 грн.;

3) за листопад 2015 року на суму 1515,42 грн., у тому числі по пенсіонерам:

- ОСОБА_21 2,38 грн.;

- ОСОБА_20 1513,04 грн.;

4) за грудень 2015 року на суму 1513,04 грн., у тому числі по пенсіонерам:

- ОСОБА_20 1513,04 грн.;

5) за січень 2016 року на суму 1513,04 грн., у тому числі по пенсіонерам:

- ОСОБА_20 1513,04 грн.

Таким чином, загальна сума витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, розрахунки на відшкодування яких були направлені відповідачеві, складає 71 087,45 грн., з яких 61716,67 грн. по основним пенсіонерам, 9370,78 грн. по іногороднім.

Вищевказані розрахунки фактичних витрат за відповідні періоди були отримані відповідачем 15.09.2015, 12.10.2015, 11.11.2015, 10.12.2015, 23.01.2016, 16.01.2015 та 09.02.2016, про що свідчать відповідні відмітки про отримання на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення.

У звязку з тим, що відповідачем не були в добровільному порядку відшкодовані вказані витрати, позивач звернувся до суду з вимогою про примусове стягнення боргу, з приводу чого суд зазначає наступне.

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004).

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

На момент набрання чинності Законом №1058-IV коло осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, було визначено статтею 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-XII, пункт «а» якого передбачав, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

Таким чином, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком № 1 покриваються підприємствами та організаціями.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (надалі Інструкція).

Відповідно до абз. 3 п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Згідно з пп. 2.1.1 п. 2.1 страхувальниками є роботодавці, зокрема: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Пунктом 6.4 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

При цьому, пунктом 6.3 Інструкції обумовлено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Судом встановлено, що спір у цій справі фактично зводиться не до вирішення питання про обовязок Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а до встановлення належного платника таких витрат, у звязку з чим суд зазначає наступне.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731, встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Отже, основним документом, на підставі якого обчислюється стаж роботи, що дає працівнику право на пенсію за віком на пільгових умовах, є трудова книжка.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_18 та ОСОБА_24 було призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про що свідчать наступні протоколи призначення пенсії та копії трудових книжок.

Щодо ОСОБА_15 ОСОБА_25ротокол №14622 від 05.01.2007 - стаж роботи за Списком №1 становить 11 років, 4 місяців та 15 днів.

Згідно з трудовою книжкою № б/н від 09.08.1973 ОСОБА_15 працював, зокрема:

- у період з 21.04.1980 по 01.02.1982 - в цеху капітальних ремонтів Централізованого ремонтного виробництва слюсарем-ремонтником 3 розряду, по ремонту технологічного обладнання в підготовчому цеху шинного заводу №1.

Саме період роботиз 21.04.1980 по 01.02.1982, згідно протоколу призначення пенсії, був віднесений до пільгового стажу роботи особи на підприємстві відповідача (ВАТ «Техмашремонт»).

Щодо ОСОБА_8 - протокол №14728 від 04.01.2007 - стаж роботи за Списком №1 становить 17 років, 11 місяців та 16 днів.

Згідно з трудовою книжкою б/н від 02.09.1975 ОСОБА_8 працював, зокрема:

- з 16.05.1979- електромонтером 4 розряду з ремонту електрообладнання в електроремонтному цеху Централізованого ремонтного виробництва в підготовчому цеху шинного заводу №1;

- з 01.12.1985 переведений там же електромонтером 5 розряду з ремонту електрообладнання в підготовчому цеху шинного заводу №1;

- з 01.01.1987- Білоцерківське виробниче обєднання шин та гумо-азбестових виробів перейменоване уБілоцерківське виробниче обєднання «Білоцерківщина»;

- з 01.10.1989 -Централізоване ремонтне виробництво перейменоване в Орендне ремонтне підприємство виробничого обєднання «Білоцерківщина»;

- з 10.06.1993 - Орендне ремонтне підприємство перетворене в Акціонерне товариство «Техмашремонт»;

- з 01.05.1997 звільнений через скорочення штату.

Саме період роботиз 16.05.1979 по 01.05.1997, згідно протоколу призначення пенсії, був віднесений до пільгового стажу роботи особи на підприємстві відповідача (ВАТ «Техмашремонт»).

Щодо ОСОБА_10 Івановича- протокол №275 від 10.10.2007 - стаж роботи за Списком №1 становить 13 років, 1 місяць та 20 днів.

Згідно з трудовою книжкою б/н від 09.01.1978 ОСОБА_10 працював, зокрема:

- з 07.08.1990 в цеху капітальних ремонтів Орендного ремонтного підприємства виробничого обєднання «Білоцерківщина» слюсарем-ремонтником 2 розряду з ремонту технологічного обладнання в цеху автоформованих деталей заводу азбестово-технічних виробів;

- з 10.06.1993 - Орендне ремонтне підприємство перетворене в Акціонерне товариство «Техмашремонт»;

- з 01.04.1996 переведений в тому самому цеху слюсарем-ремонтником 2 розряду з ремонту технологічного обладнання в цеху вулканізації шинного заводу №1;

- 30.06.2000 звільнений за переведенням;

- з 07.11.2001 по 01.02.2005 в цеху капітальних ремонтів слюсарем з ремонту технологічного обладнання в цеху вулканізації ЗАТ СП «Росава».

Саме періоди роботиз 07.08.1990 по 30.06.2000, з 07.11.2001 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 01.02.2005, згідно протоколу призначення пенсії, були віднесені до пільгового стажу роботи особи на підприємстві відповідача (ВАТ «Техмашремонт»).

Щодо Григор`єва ОСОБА_25bsp;протокол №1295 від 22.05.2009 - стаж роботи за Списком №1 становить 9 років, 6 місяців та 1 день.

Згідно з трудовою книжкою серії БТ-І №083944 від 09.12.1976Григор`єв ОСОБА_26 працював, зокрема:

- з 22.11.1993 по 01.08.2001 термістом на печах третього розряду на термогальваничній ділянці;

- з 01.10.2002 по 08.08.2002 та з 17.02.2004 по 27.07.2005 працював термістом на печах 4 розряду в цех капітальних ремонтів ВАТ «Техмашремонт».

Саме цей період роботи, згідно протоколу призначення пенсії, був віднесений до пільгового стажу роботи особи на підприємстві відповідача (ВАТ «Техмашремонт»).

Щодо ОСОБА_22 - протокол №29 від 06.03.2007 - стаж роботи за Списком №1 становить 10 років та 11 місяців.

Згідно з трудовою книжкою серії БТ-І №0114629 від 11.08.1957 ОСОБА_20 працював, зокрема:

- з 01.08.1989 - в цеху капітальних ремонтів Централізованого ремонтного виробництва Виробничого об`єднання «Білоцерківщина» слюсарем-ремонтником 4 розряду з ремонту технологічного обладнання в цехах вулканізації шинного заводу №1;

- з 10.06.1993 - Орендне ремонтне підприємство перетворене в Акціонерне товариство «Техмашремонт»;

- 30.06.2000 звільнений за переведенням.

Саме цей період роботи(з 01.08.1989 по 30.06.2000), згідно протоколу призначення пенсії, був віднесений до пільгового стажу роботи особи на підприємстві відповідача (ВАТ «Техмашремонт»).

Щодо ОСОБА_19 Андрійовича- протокол №4210 від 21.12.2006 - стаж роботи за Списком №1 становить 9 років, 5 місяців та 4 дні.

Згідно з трудовою книжкою б/н від 30.01.1976 ОСОБА_27 працював, зокрема:

- з 02.01.1986 - у цеху капітальних ремонтів Централізованого ремонтного виробництва слюсарем-ремонтником 4 розряду з ремонту технологічного обладнання в підготовчому цеху шинного заводу №1;

- з 01.01.1987- Білоцерківське виробниче обєднання шин та гумо-азбестових виробів перейменоване уБілоцерківське виробниче обєднання «Білоцерківщина»;

- з 01.10.1989 - Централізоване ремонтне виробництво перейменоване в Орендне ремонтне підприємство виробничого обєднання «Білоцерківщина»;

- з 10.06.1993 - Орендне ремонтне підприємство перетворене в Акціонерне товариство «Техмашремонт»;

- з 21.11.1994 звільнений за власним бажанням.

Саме періоди роботиз 02.01.1986 по 27.11.1990 та з 28.11.1990 по 21.11.1994, згідно протоколу призначення пенсії, були віднесені до пільгового стажу роботи особи на підприємстві відповідача (ВАТ «Техмашремонт»).

Щодо ОСОБА_18 - протокол №648 від 25.01.2006 - стаж роботи за Списком №1 становить 17 років, 9 місяців та 19 днів.

Згідно з трудовою книжкою ОСОБА_18 працював, зокрема:

- з 08.12.1987 в Централізованому ремонтному виробництві в цеху капітального ремонту слюсарем-ремонтником з ремонту технологічного обладнання на Білоцерківському виробничому об`єднанні шин і гумо-азбестових виробів, слюсарем-ремонтником 4 розряду по ремонту технологічного обладнання в підготовчому цеху шинного заводу №1;

- з 01.01.1987- Білоцерківське виробниче обєднання шин та гумо-азбестових виробів перейменоване уБілоцерківське виробниче обєднання «Білоцерківщина»;

- з 01.10.1989 - Централізоване ремонтне виробництво перейменоване в Орендне ремонтне підприємство виробничого обєднання «Білоцерківщина»;

- з 10.06.1993 - Орендне ремонтне підприємство перетворене в Акціонерне товариство «Техмашремонт»;

-31.01.2000 -звільнений за переведенням.

Саме цей період роботи (з 08.12.1987 по 31.01.2000), згідно протоколу призначення пенсії, був віднесений до пільгового стажу роботи особи на підприємстві відповідача (ВАТ «Техмашремонт»).

Щодо ОСОБА_17 - протокол №2014 від 21.07.2014 - стаж роботи за Списком №1 становить 13 років, 3 місяці та 16 днів.

Згідно з трудовою книжкою серії БТ-І №0927705 від 28.07.1977 ОСОБА_17 працював, зокрема:

- з 30.12.1982 - в цеху капітальних ремонтів Централізованого ремонтного виробництва Білоцерківського виробничого об`єднання шин і гумо-азбестових виробів слюсарем-ремонтником 2 розряду з ремонту технологічного обладнання в підготовчому цеху шинного заводу №1;

- з 01.01.1987- Білоцерківське виробниче обєднання шин та гумо-азбестових виробів перейменоване уБілоцерківське виробниче обєднання «Білоцерківщина»;

- з 01.10.1989 - Централізоване ремонтне виробництво перейменоване в Орендне ремонтне підприємство виробничого обєднання «Білоцерківщина»;

- з 10.06.1993 - Орендне ремонтне підприємство перетворене в Акціонерне товариство «Техмашремонт»;

-10.01.1995 -звільнений за власним бажанням.

Саме період роботи з 10.06.1993 по 10.01.1995, згідно протоколу призначення пенсії, був віднесений до пільгового стажу роботи особи на підприємстві відповідача (ВАТ «Техмашремонт»).

Щодо ОСОБА_23 - протокол №265 від 15.04.2011 - стаж роботи за Списком №1 становить 8 років, 11 місяців та 15 днів.

Згідно з трудовою книжкою серії БТ-І №3391900 від 30.04.1980 ОСОБА_14 працював, зокрема:

- з 19.05.1980 по 05.04.1985 - в Централізованому ремонтному виробництві в цеху капітального ремонту слюсарем-ремонтником з ремонту технологічного обладнання 3 розряду в цехах вулканізації шинного заводу №1;

- з 08.08.1988 - в цеху капітальних ремонтів Централізованого ремонтного виробництва Білоцерківського виробничого об`єднання шин і гумо-азбестових виробів слюсарем-ремонтником 4 розряду з ремонту технологічного обладнання в цеху вулканізації шинного заводу №1;

- з 01.10.1989 - Централізоване ремонтне виробництво перейменоване в Орендне ремонтне підприємство виробничого обєднання «Білоцерківщина»;

- з 10.06.1993 - Орендне ремонтне підприємство перетворене в Акціонерне товариство «Техмашремонт»;

- 11.11.1999 звільнений за власним бажанням.

Саме період роботи з 27.11.1990 по 11.11.1999, згідно протоколу призначення пенсії, був віднесений до пільгового стажу роботи особи на підприємстві відповідача (ВАТ «Техмашремонт»).

Щодо ОСОБА_13 - протокол №14239 від 25.05.2009 - стаж роботи за Списком №1 становить 13 років, 2 місяці та 4 дні.

Згідно з трудовою книжкою серії БТ-І №2283927415 від 26.07.1977 ОСОБА_13 працював, зокрема:

- у період з 15.07.1982 -в цеху капітальних ремонтів Централізованого ремонтного виробництва електромонтером в цеху вулканізації шинного заводу №1;

- з 01.01.1987- Білоцерківське виробниче обєднання шин та гумо-азбестових виробів перейменоване уБілоцерківське виробниче обєднання «Білоцерківщина»;

- з 01.10.1989 - Централізоване ремонтне виробництво перейменоване в Орендне ремонтне підприємство виробничого обєднання «Білоцерківщина»;

- з 10.06.1993 - Орендне ремонтне підприємство перетворене в Акціонерне товариство «Техмашремонт»;

- 30.06.2000 звільнений за переведенням.

Саме періоди роботи з 27.11.1990 по 30.11.1995, з 01.01.1996 по 31.10.1996, з 01.01.1997 по 31.10.1997, з 01.01.1998 по 30.06.2000, згідно протоколу призначення пенсії, були віднесені до пільгового стажу роботи особи на підприємстві відповідача (ВАТ «Техмашремонт»).

Щодо ОСОБА_12 - протокол №902 від 4.11.2008 - стаж роботи за Списком №1 становить 12 років, 3 місяці та 8 днів.

Згідно з трудовою книжкою серії БТ-І №2265722 від 3.08.1977 ОСОБА_12 працював, зокрема:

- з 03.03.1989 - в цеху капітальних ремонтів Централізованого ремонтного виробництва Білоцерківського виробничого об`єднання «Білоцерківщина» електромонтером 5 розряду з ремонту технологічного обладнання в цехах вулканізації шинного заводу №1;

- з 01.10.1989 - Централізоване ремонтне виробництво перейменоване в Орендне ремонтне підприємство виробничого обєднання «Білоцерківщина»;

- з 10.06.1993 - Орендне ремонтне підприємство перетворене в Акціонерне товариство «Техмашремонт»;

- 20.03.1998 звільнений через скорочення штату;

Саме період роботи з 27.11.1990 по 20.03.1998, згідно протоколу призначення пенсії, був віднесений до пільгового стажу роботи особи на підприємстві відповідача (ВАТ «Техмашремонт»).

Щодо ОСОБА_11 - протокол №14574 від 24.10.2008 - стаж роботи за Списком №1 становить 12 років, 8 місяців та 21 день.

Згідно з трудовою книжкою серії БТ-І №9718416 від 10.09.1982 СкребецьВолодимир Миколайович працював, зокрема:

- з 21.07.1987 - в цеху капітальних ремонтів Централізованого ремонтного виробництва слюсарем-ремонтником 3 розряду з ремонту технологічного обладнання в цехах вулканізації шинного заводу №1;

- з 01.01.1987- Білоцерківське виробниче обєднання шин та гумо-азбестових виробів перейменоване уБілоцерківське виробниче обєднання «Білоцерківщина»;

- з 01.10.1989 - Централізоване ремонтне виробництво перейменоване в Орендне ремонтне підприємство виробничого обєднання «Білоцерківщина»;

- з 10.06.1993 - Орендне ремонтне підприємство перетворене в Акціонерне товариство «Техмашремонт»;

-20.10.1999 звільнений за власним бажанням.

Саме період роботи з 27.11.1990 по 20.10.1999, згідно протоколу призначення пенсії, був віднесений до пільгового стажу роботи особи на підприємстві відповідача (ВАТ «Техмашремонт»).

Досліджуючи правомірність визначення позивачем зазначених періодів роботи працівників в якості стажу для набуття право на отримання пенсії на пільгових умовах, суд зазначає наступне.

Так, як було встановлено рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.03.2010 у справі №2-251/2010, на підставі наказу генерального директора Білоцерківського виробничого обєднання шин та гумо-азбестових виробів №322 від 21.05.1975 на базі ремонтного виробництва механічного заводу з 01.07.1975 було створено Централізоване ремонтне виробництво (далі-ЦРВ) як самостійний виробничий господарський підрозділ у складі 4 цехів: механоскладальний, капітальних ремонтів технологічного обладнання, електроремонтний, ремонтно-будівельний.

Відповідно до статуту Білоцерківського виробничого обєднання шин та гумо-азбестових виробів станом на 06.08.1982, ЦРВ входило до складу обєднання як виробнича одиниця.

В подальшому на підставі наказу ОСОБА_28 №313 від 31.12.1986 Білоцерківське виробниче обєднання шин та гумо-азбестових виробів було перейменовано у Виробниче обєднання «Білоцерківшина».

Відповідно до наказу генерального директора Виробничого обєднання «Білоцерківшина» від 31.05.1989 №714 з 01.10.1989 було змінено назву ЦРВ на Орендне ремонтне підприємство. Копія вказаного наказу наявна в матеріалах справи (т. І, а.с. 103).

Наказом по Виробничому обєднанню «Білоцерківшина» №1032 від 24.08.1989 було затверджено статут Орендного ремонтного підприємства обєднання, відповідно до якого Орендне ремонтне підприємство знаходиться в підпорядкуванні у Виробничого обєднання «Білоцерківшина» і є його структурною одиницею.

У вказаному рішенні судом зазначено про те, що генеральним директором Виробничого обєднання «Білоцерківшина» 27.08.1989 було затверджено Положення про внутрішньогосподарську оренду ремонтного підприємства-обєднання, в якому зазначено, що Орендне ремонтне підприємство діє на підставі повного госпрозрахунку і користується правами юридичної особи, здійснює права користування і розпорядження майном, яке знаходиться в його оперативному управлінні в межах, встановлених законом і договором оренди.

Відповідно до наказу по Виробничому обєднанню «Білоцерківшина» №1255 від 12.10.1989 директору Орендного ремонтного підприємства були передані права щодо прийняття, звільнення працівників з Орендного приватного підприємства.

Зазначені факти, встановлені Білоцерківським міськрайонним судом Київської області в рішенні від 29.03.2010 у справі №2-251/2010, в порядку статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визнаються судом преюдиціальними та не потребують повторного доказування. Крім того, під час розгляду справи сторони не заперечували ці факти.

Судом встановлено, що конференцією трудового колективу Орендного ремонтного підприємства був затверджений Статут Білоцерківського орендного ремонтного підприємства (протокол №2 від 06.11.1990), який в подальшому був зареєстрований рішенням Білоцерківського міськвиконкому Ради народних депутатів №401 від 27.11.1990.

Згідно з пунктом 1.4 цього Статуту Орендне підприємство створено на підставі організації орендарів, створеної рішенням конференції трудового колективу структурної одиниці виробничого обєднання «Білоцерківшина» (протокол №2 від 06.11.1990), відповідно до пункту 3 статті 5 Закону СРСР «Про підприємства в СРСР».

Так, загальні правові, економічні і соціальні основи організації підприємства станом на момент створення Білоцерківського орендного ремонтного підприємства були визначені Законом СРСР «Про підприємства в СРСР» від 04.06.1990 №1529 (далі Закон №1529).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №1529 підприємством є самостійно господарюючий суб'єкт з правами юридичної особи, який на основі використання трудовим колективом майна виробляє і реалізовує продукцію, виконує роботи, надає послуги. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Підприємство незалежно від форм власності на засоби виробництва та інше майно діє на принципах господарського розрахунку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону №1529 відповідно до форм власності, встановлених Законом СРСР "Про власність з СРСР", можуть діяти підприємства таких видів:

- засновані на власності радянських громадян - індивідуальне, сімейне підприємства;

- засновані на колективній власності - колективне підприємство; виробничий кооператив, підприємство, що належить кооперативу; підприємство, створене у формі акціонерного товариства та іншого господарського товариства або таке, що належить такому товариству; підприємство громадської організації; підприємство релігійної організації;

- засновані на державній власності - державне союзне підприємство; державне республіканське підприємство (союзної республіки); державне підприємство автономної республіки, автономної області, автономного округу; державне комунальне підприємство.

В СРСР можуть діяти й інші види підприємств, у тому числі орендні, створення яких не суперечить законодавчим актам СРСР (ч. 4 ст. 2 Закону №1529).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1529 підприємство може створюватись або за рішенням власника (власників) майна чи уповноваженого ним (ними) органу, підприємства, організації, або за рішенням трудового колективу у випадках і порядку, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік.

Частиною 3 цієї ж статті було визначено, що підприємство може бути створено на базі структурної одиниці об'єднання за рішенням її трудового колективу із збереженням за даною структурною одиницею зобов'язань перед об'єднанням.

Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації (ч. 5 ст. 5 Закону №1529).

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону №1529 державна реєстрація підприємства здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за місцем знаходження підприємства, якщо інше не передбачено законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік.

З матеріалів справи вбачається, що Білоцерківське орендне ремонтне підприємство було зареєстровано в якості юридичної особи рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради народних депутатів №401 від 27.11.1990. Орендодавцем підприємства зазначено Виробниче обєднання «Білоцерківшина»(т. І, а.с. 110).

В подальшому Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області був прийнятий наказ №1-АТ від 04.06.1993«Про створення акціонерного товариства відкритого типу», в якому зазначено, що на підставі заяви трудового колективу регіональним відділенням 19.03.1993 прийнято рішення про приватизацію державного майна Білоцерківського орендного ремонтного підприємства (наказ №13-ЗП).

Вказаним наказом вирішено перетворити Білоцерківське орендне ремонтне підприємство(код по ЗКПО 05495590) в Акціонерне товариство відкритого типу «Техмашремонт» з 04.06.1993 та зазначено, що приймаючи до уваги, що 52,4% статутного фонду товариства складає майно, яке належить організації орендарів Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, вказана організація є засновником акціонерного товариства «Техмашремонт».

Відповідно до Статуту Акціонерного товариства відкритого типу «Техмашремонт», затвердженого установчими зборами акціонерів АТ «Техмашремонт» (протокол №1 від 08.06.1993) та зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради народних депутатів від 10.06.1993 №1-3-149, АТ «Техмашремонт» є підприємством, створеним в процесі приватизації державного майна Білоцерківського орендного ремонтного підприємства на основі договору між юридичними та фізичними особами шляхом придбання акцій, тобто обєднання їх засобів і підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Згідно з пунктом 2.2 Статуту товариство є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, майно, майнові права і зобовязання якого, у тому числі зобовязання по господарських та інших договорах, діючих на момент утворення товариства, переходять товариству у відповідності з діючим законодавством.

Інформація про правонаступництва від Білоцерківського орендного ремонтного підприємства міститься і в пункті 5.3 Статуту Відкритого акціонерного товариства «Техмашремонт» (т. І, а.с. 108).

При цьому, суд звертає увагу на те, що ідентифікаційний код у ВАТ «Техмашремонт» залишився той самий, що і у Білоцерківського орендного ремонтного підприємства 05495590, що підтверджується довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т. І, а.с. 112).

Судом встановлено, що у звязку з перетворенням Орендного ремонтного підприємства в процесі приватизації в Акціонерне товариство «Техмашремонт» та приймаючи до уваги те, що діюче на той час законодавство не дозволяло наявності у складі обєднання інших юридичних осіб, Виробничим обєднанням «Білоцерківщина» було вирішено вжити заходи для виділення зі складу обєднання Орендного ремонтного підприємства, у звязку з чим був прийнятий наказ №934 від 05.08.1993. Вказаним наказом передбачено створення відповідної комісії, членам якої приписано в строк до 20.09.1993 підготувати, погодити з ОРП і передати на затвердження розподільчий баланс станом на 01 липня 1993 року та відповідний звіт подати на затвердження до Міністерства промисловості України.

Матеріали справи свідчать, що в подальшому відповідно до рішення Фонду державного майна України від 24.10.1996 №76-АТ Білоцерківське державне виробниче обєднання «Білоцерківшина» було перетворено у Відкрите акціонерне товариство «Росава», згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1099 від 11.09.1996.

Наведене підтверджується, зокрема, Статутом ВАТ «Росава», пунктом 3.2 якого передбачено, що товариство є правонаступником Білоцерківського державного виробничого обєднання «Білоцерківшина».

Таким чином, в процесі перетворення Білоцерківського державного виробничого обєднання «Білоцерківшина» у ВАТ «Росава» до останнього не перейшли права та обовязки Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, яке було виділено зі складу ВО «Білоцерківшина» у звязку з його перетворенням в АТ «Техмашремонт».

У звязку з цим суд погоджується з твердженням відповідача про те, що ПАТ «Техмашремонт» не є правонаступником Білоцерківського державного виробничого обєднання «Білоцерківшина», оскільки такою особо дійсно було визначено ВАТ «Росава».

Проте, у даних спірних правовідносинах слід враховувати той факт, що Орендне ремонтне підприємство після його реєстрації в якості самостійного підприємства та перетворення в АТ «Техмашремонт» було виділено зі складу ВО «Білоцерківшина», а отже не перейшло до ВАТ «Росава».

При цьому, з моменту державної реєстрації Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, правонаступником якого є відповідач у справі, у нього виникають певні права та обовязки, зокрема, щодо відшкодування в подальшому фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених особам, які працювали на такому підприємстві з особливими умовами праці.

Так, суд зазначає, що чинне як на момент призначення працівникам пенсії на пільгових умовах, так і на теперішній час законодавство визначає, що у разі якщо пенсіонерам призначено пенсію за пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», то фактичні витрати на виплату та доставку пільгової пенсії покриваються підприємствами, робота на яких дає право на зазначену пенсію.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону СРСР «Про державне підприємство (об'єднання)» від 30.06.1987 №7284 (далі Закон №7284) підприємство є юридичною особою, користується правами і виконує обов'язки, пов'язані з його діяльністю, володіє відособленою частиною загальнонародної власності і має самостійний баланс.

Згідно з частинами 1, 2 статті 5 Закону №7284 у галузях народного господарства відповідно до цілей і завдань господарської діяльності, особливостей структури та організації управління діють різні види об'єднань і самостійні підприємства. Основними видами об'єднань є виробничі і науково-виробничі. Об'єднання, незалежно від територіального розташування структурних одиниць і самостійних підприємств, що входять до його складу, функціонує як єдиний виробничо-господарський комплекс, забезпечує органічне поєднання інтересів розвитку галузей і територій. Воно здійснює свою діяльність на основі єдиного плану і балансу.

Підприємство і об'єднання організують фірмове обслуговування своєї продукції та фірмову торгівлю, створюють для цього при потребі відповідні підрозділи.

Виробниче об'єднання створюється для випуску окремих видів продукції (робіт, послуг) на основі більш ефективного використання науково-технічного потенціалу, розвинутої предметної спеціалізації, кооперування і комбінування виробництва. Воно складається із структурних одиниць, які здійснюють промислову, будівельну, транспортну, торговельну та іншу діяльність. До складу об'єднання можуть також входити науково-дослідні, проектно-конструкторські, технологічні організації та інші структурні одиниці.

Частинами 4-7 статті 5 Закону №7284 було визначено, що підприємство складається з підрозділів, що діють на засадах внутрішнього господарського розрахунку або колективного підряду: виробництв, цехів, відділень, дільниць, ферм, бригад, ланок, бюро, лабораторій та інших.

Підрозділам підприємства можуть виділятися в порядку, встановлюваному підприємством, частини фонду матеріального заохочення і фонду соціального розвитку, розміри яких залежать від результатів діяльності цих підрозділів.

Структура підприємства та його підрозділів визначається підприємством самостійно.

В об'єднанні його структурні одиниці діють на госпрозрахункових засадах і відповідно до положень про них, затверджуваних об'єднанням, складаються з підрозділів. Структурна одиниця може мати окремий баланс і рахунки в установах банків. Її структура затверджується об'єднанням.

Об'єднання закріплює за структурною одиницею необхідні основні фонди та оборотні засоби, визначає порядок здійснення внутрігосподарських відносин і вирішення спорів між структурними одиницями, а також відповідальність за невиконання ними своїх обов'язків.

Структурна одиниця в межах наданих їй законодавством і об'єднанням прав розпоряджається закріпленим за нею майном і укладає від імені об'єднання господарські договори з іншими організаціями.

Об'єднання може надати структурній одиниці право укладати господарські договори від імені структурної одиниці і нести за ними відповідальність закріпленим за нею майном. При його недостатності відповідальність за зобов'язаннями структурної одиниці несе об'єднання.

Структурна одиниця формує фонди матеріального заохочення і соціального розвитку в порядку, що визначається об'єднанням, і залежно від результатів її діяльності. Кошти цих фондів не може бути вилучено об'єднанням без згоди трудового колективу структурної одиниці. Об'єднання має право виділяти в розпорядження структурної одиниці частину фонду розвитку виробництва, науки і техніки, а також інших фондів.

В об'єднання поряд із структурними одиницями можуть входити самостійні підприємства, які користуються правами відповідно до цього Закону. Об'єднання керує такими підприємствами, здійснюючи щодо них функції вищестоящого органу, має право централізувати повністю або частково виконання їх окремих виробничо-господарських функцій. При цьому необхідні для виконання зазначених функцій кошти підприємств може бути централізовано за їх згодою.

Управління об'єднанням за рішенням структурних одиниць і підприємств, що входять до нього, здійснюється адміністрацією головної структурної одиниці (головного підприємства) об'єднання або відособленим апаратом управління.

Підприємства, об'єднання та організації, незалежно від їх відомчої приналежності, можуть самостійно створювати на договірних засадах концерни, консорціуми, міжгалузеві державні об'єднання, державні виробничі об'єднання, різні асоціації та інші великі організаційні структури, в тому числі з участю кооперативів і спільних підприємств, створюваних з фірмами іноземних держав. Державні підприємства (об'єднання), які входять у ці організаційні структури, зберігають свою господарську самостійність і діють відповідно до цього Закону.

Структурні одиниці і самостійні підприємства, які входять в об'єднання, мають право за рішенням їх трудових колективів вийти із складу об'єднання з додержанням договірного порядку та зобов'язань, встановлених при утворенні об'єднання.

Підприємства, об'єднання та організації при переході на орендні відносини мають право виходу з підпорядкування галузевим і територіальним органам державного управління, при цьому взаємовідносини між ними регулюються договором оренди.

Закон №7284 втратив чинність у звязку з прийняттям закону №1529, положеннями якого, як зазначено вище, було передбачено, що підприємством є самостійно господарюючий суб'єкт з правами юридичної особи, який на основі використання трудовим колективом майна виробляє і реалізовує продукцію, виконує роботи, надає послуги.

Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації (ч. 5 ст. 5 Закону №1529).

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону №1529 державна реєстрація підприємства здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за місцем знаходження підприємства, якщо інше не передбачено законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік.

Судом встановлено, що державна реєстрація Білоцерківського ремонтного орендного підприємства, правонаступником якого є ПАТ «Техмашремонт», була здійснена за рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради народних депутатів від 27.11.1990 №401.

Саме з цього моменту Білоцерківське ремонтне орендне підприємство набуло статусу юридичної особи, з відповідними правами та обовязками.

Таким чином, Централізоване ремонтне виробництво (з 01.10.1989 - Орендне ремонтне підприємство) Білоцерківського виробничого обєднання шин та гумо-азбестових виробів, перейменованого з 31.12.1986 у Виробниче обєднання «Білоцерківшина», входило до складу обєднання як виробнича (структурна) одиниця, з моменту його створення (01.07.1975) до 27.11.1990 моменту реєстрації в якості самостійного підприємства, яке в подальшому було перетворено в процесі приватизації в Акціонерне товариство «Техмашремонт».

Як було зазначено вище, для призначення пенсії на пільгових умовах враховується стаж роботи на підприємствах (а не їх структурних одиницях), робота на яких дає право на зазначену пенсію.

Тобто у період з 01.07.1975 по 27.11.1990 у Централізованого ремонтного виробництва (Орендного ремонтного підприємства) були відсутні права та обовязки підприємства, у тому числі обовязок по відшкодуванню в подальшому фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки такий обовязок покладений на підприємство, у даному випадку - Виробниче обєднання «Білоцерківшина», правонаступником якого є ВАТ «Росава».

Проте починаючи з 27.11.1990 стаж, набутий особами на роботі з особливими умовами праці в Білоцерківському ремонтному орендному підприємстві, правонаступником якого є ПАТ «Техмашремонт», підлягає врахуванню при призначенні пільгової пенсії, а витрати по виплаті та доставці такої пенсії мають бути компенсовані відповідачем.

Як було зазначено вище, відповідний період роботи (з 27.11.1990 та пізніше) осіб, пенсія яким була призначена пільгових умовах, був врахований відповідачем щодо ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_23, ОСОБА_17 та Григор`єва ОСОБА_26, що підтверджується протоколами про призначення пенсій, наявними в матеріалах справи. Більш того, відповідачем під час розгляду справи було визнано правомірність виставлення позивачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_24, а такі витрати були відшкодовані, що підтверджується відповідними квитанціями.

При цьому, стаж роботи інших осіб, пенсія яким була призначена на пільгових умовах, охоплює у тому числі період до 27.11.1990, тобто до моменту створення Білоцерківського ремонтного орендного підприємства, а тому обовязок по відшкодуванню витрат на виплату на доставку пільгових пенсій особам, які набули відповідний стаж до 27.11.1990, має нести в пропорційній частині ВАТ «Росава», як правонаступник підприємства - Виробничого обєднання «Білоцерківшина».

Так, відповідно до п. 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Таким чином, враховуючи невірне визначення позивачем стажу роботи пенсіонерів ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_22, зазначені в розрахунках суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які підлягають відшкодуванню відповідачем, обчислені невірно.

Доводи позивача стосовно того, що позивач, видаючи довідки про підтвердження пільгового характеру роботи осіб, вказаних в розрахунках, визнав факт роботи зазначених осіб на його підприємстві або на підприємстві, правонаступником якого є ПАТ Техмашремонт, суд відхиляє, оскільки такі твердження не узгоджуються з вимогами матеріального права, позаяк пенсійне законодавство не пов'язує обов'язок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з фактом надання уточнюючих довідок.

Такий обовязок покладається виключно на підприємства або їх правонаступників, які мають робочі місця зі шкідливими та важкими умовами праці, що дають право на отримання пенсії на пільгових умовах, у той час як у судовому засіданні було встановлено, що відповідач у справі не є правонаступником підприємства, на якому особи здобули пільговий стаж до 27.11.1990.

До того ж, як було зазначено раніше, згідно з положеннями пункту 10 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, уточнюючі довідки є факультативними документами для підтвердження пільгового стажу, яка надається у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

У справі ж, що розглядається, право на пільгову пенсію ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_22 безпосередньо вбачається з відомостей, зафіксованих в трудових книжках, як основних документах, в яких фіксується стаж роботи.

Суд зазначає, що визначення стажу роботи особи, якій призначено пільгову пенсію, та, як наслідок, визначення розміру витрат на виплату та доставку пенсій пропорційно такому стажу роботи, для їх компенсації відповідним підприємством, віднесено до виключних повноважень управлінь Пенсійного фонду України, що позбавляє суд можливості втручання у ці повноваження та самостійного здійснення розрахунку належних до сплати витрат, які визначаються відповідно до даних, відображених в протоколах про призначення пенсій на пільгових умовах.

У даному випадку, суд, перевіривши правильність визначення позивачем сум витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерів ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_22, які підлягають компенсації відповідачем, та встановивши неправомірність таких розрахунків, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області в частині стягнення таких витрат.

Крім того, у судових засіданнях, що відбулися 19.05.2016 та 02.06.2016 суд усною ухвалою зобовязав позивача надати документи, що підтверджують стаж роботи та призначення пенсій на пільгових умовах пенсіонерам, що зазначені у розрахунках, охоплених цією справою (копії відповідних документів з пенсійних справ, зокрема, трудових книжок та протоколів призначення пенсій).

Відповідні вимоги суду були виконані позивачем частково, оскільки документи щодо пенсіонерів ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_21 суду надані не були.

Згідно з положеннями статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, враховуючи ненадання позивачем без поважних причин доказів на підтвердження правомірності обчислення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_21, суд вважає відповідні вимоги позивача про стягнення таких витрат необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням цього, суд погоджується лише з правомірністю вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку пільгових пенсій наступним особам:

- ОСОБА_11 в сумі 10 720,56 грн. (1778,02 грн. + 1782,39 грн. + 1782,39 грн. + 1782,39 грн. + 1812,98 грн. + 1782,39 грн.);

- ОСОБА_12 в сумі 4 439,88 грн. (732,28 грн. + 736,13 грн. + 736,13 грн. + 736,13 грн. + 763,08 грн. + 736,13 грн.);

- ОСОБА_13 в сумі 7 853,17 грн. (1254,71 грн. + 1361,01 грн. + 1308,47 грн. + 1308,47 грн. + 1312,04 грн. + 1308,47 грн.);

- ОСОБА_23 в сумі 10 868,51 грн. (1761,20 грн. + 1860,71 грн. + 1811,65 грн. + 1811,65 грн. + 1811,65 грн. + 1811,65 грн.);

- ОСОБА_17 в сумі 1 141,72 грн. (170,18 грн. + 210,14 грн. + 190,16 грн. + 190,16 грн. + 190,92 грн. + 190,16 грн.);

- Григор`єву ОСОБА_26 в сумі 3 274,36 грн. (541,73 грн. + 544,51 грн. + 544,51 грн. + 544,51 грн. + 554,59 грн. + 544,51 грн.).

Таким чином, загальна сума правомірно заявлених позивачем до відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій складає 38 298,20 грн., з яких відповідачем було відшкодовано 3264,28 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями (т. І, а.с. 242-244), у звязку з чим заборгованість складає 35 033,92 грн.

Проведення атестації робочих місць, на яких працювали зазначені пенсіонери, підтверджується листом Головного управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації від 17.05.2001 №1-05-237, в якому зазначено, що атестаційною комісією ВАТ «Техмашремонт» підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по робочих місцях за Списком №1 та №2 згідно розділів УІІІ та Х «Хімічне виробництво»: Наказом №117 від 29.03.1996 - по робочих місцях слюсарів-ремонтників код 18559 в цехах вулканізації та підготовчому, а Наказом №107 від 03.05.2001 - по всіх робочих місцях.

Крім того, проведення атестації робочих місць також підтверджено самим відповідачем у виданих ним довідках для підтвердження трудового стажу для призначення пенсій, в яких міститься посилання на вищезазначений наказ №117 від 29.03.1996 (т. І, а.с.116-127).

З урахуванням наведеного, суд вважає обґрунтованими так такими, що підлягають задоволенню, вимоги Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області про стягнення з відповідача витрат на виплату на доставку пільгових пенсій за період з вересня 2015 року по лютий 2016 включно в сумі 35 033,92 грн.

При цьому, суд не приймає посилання сторін на рішення судів в інших справах, оскільки відповідно до частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, судові рішення не відносяться до джерел права, якими користується суд при вирішенні справи.

Відповідно до частини 1 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

У той же час, як було зазначено вище, спір у даній справі фактично стосується встановлення факту правонаступництва відповідача щодо підприємств, на роботі у яких особи набули пільговий стаж, і, як наслідок, визначення належного платника спірних витрат.

Проте, на теперішній час відсутнє жодне судове рішення у справі, предметом розгляду якої є встановлення юридичного факту наявності або відсутності правонаступництва відповідача від ВО «Білоцерківшина», у звязку з чим такі обставини встановлювалися окремо у цьому судовому рішенні на підставі належних та допустимих доказів та правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в Листі від 14.11.2012 р. N 2379/12/13-12.

На підставі викладеного, всебічно та в повному обсязі дослідивши та оцінивши в сукупності обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Леваневського, будинок 87-А, ідентифікаційний код- 05495590) на користь Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Фастівська, будинок 23, ідентифікаційний код-22200584) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з вересня 2015 по лютий 2016 року включно в сумі 35 033 (тридцять пять тисяч тридцять три гривні) 92 копійки.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.