Ухвала суду № 59881077, 29.02.2016, Апеляційний суд міста Києва

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Балацької Г.О.,

суддів Горб І.М., Худика М.П.,

при секретарі судового засідання Цибульнику М.І.,

за участі прокурора Здрака С.В.,

представника потерпілої та цивільного

позивача адвоката Джеваги М.В.,

представника цивільного відповідача

КП "Київпастранс" ОСОБА_2,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні 12 квітня 2016 року апеляційну скаргу цивільного відповідача КП "Київпастранс" в особі представника ОСОБА_2 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 12 січня 2016 року у кримінальному провадженні № 120 151 000 500 080 38 щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, працюючого водієм тролейбуса Куренівського ТРЕД, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та йому за цим законом призначено покарання у виді 2-х років обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задоволено частково та постановлено стягнути на її користь з КП "Київпастранс" 4.568,22 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 30.000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

З ОСОБА_3 також стягнуто на користь держави витрати за проведення експертизи у розмірі 491 грн. 04 коп.

За вироком суду, ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він 07 серпня 2015 року, приблизно о 09 год. 10 хв., керуючи тролейбусом б/н 4015, який здійснював пасажирські перевезення за маршрутом № 24, знаходячись на зупинці громадського транспорту "вул. Північна", що поблизу буд. № 60 по пр-ту Героїв Сталінграду м. Києва, грубо порушуючи п.п. 1.5, 3.2 (б), 21.4 Правил дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, під час висадки пасажирів, не повністю зачинивши задні двері керованого ним тролейбуса, розпочав рух, унаслідок чого пасажир тролейбуса ОСОБА_4, яка завершувала свій вихід з салону тролейбуса через задні двері на зупинці громадського транспорту, випала на проїзну частину. У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді черезвертлюгового зламу лівої стегнової кістки (зі зміщенням уламків) та відривом малого вертлюга.

Не погоджуючись з вироком суду, цивільним відповідачем КП "Київпастранс" в особі представника ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій поставлено питання про скасування вироку Оболонського районного суду м. Києва в частині стягнення з КП "Київпастранс" на користь потерпілої ОСОБА_4 4.568,22 грн. матеріальної та 30.000,0 грн. моральної шкоди та постановлення нового вироку з похідним проханням щодо зменшення розміру стягнень з КП "Київпастранс" на користь потерпілої ОСОБА_4 матеріальної шкоди до 590,38 грн., а моральної шкоди - до 1.000,0 грн.

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, представник цивільного відповідача КП "Київпастранс" ОСОБА_2 вказує, що судом першої інстанції безпідставно та необґрунтовано стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_4 суму матеріальної шкоди в розмірі 4.568,22 грн., оскільки відповідачем були визнані заявлені позовні вимоги частково у розмірі 590,38 грн., а не 509,38 коп., як помилково послався суд у мотивувальній частині вироку, а всі інші витрати, що, як указано в позовній заяві, пов'язані з лікуванням внаслідок отримання останньою тілесних ушкоджень, - не підтверджені ОСОБА_4 та проігноровано і судом першої інстанції.

Цивільний відповідач вважає, що судом першої інстанції грубо порушені вимоги ст. 370 КПК України, оскільки не можуть враховуватися витрати ОСОБА_4 на лікування на суму 2.595,08 грн., визначені в певних фіскальних чеках, що містять інформацію про придбання ліків, але які відсутні в призначеннях лікарів тієї медичної установи, де потерпіла проходила лікування, та, крім іншого, додані фіскальні чеки неналежної якості, з яких не видно ні дати, ні медичних препаратів, що були придбані, ні отримувача, а ні на які потреби вони використані, чи взагалі вони пов'язані з наслідками ДТП.

Що стосується стягнення моральної шкоди у розмірі 30.000,0 грн. на користь потерпілої ОСОБА_4, то, як зазначає представник цивільного відповідача КП "Київпастранс", і в цій частині вимоги закону судом першої інстанції в повній мірі не дотримані та у вироку не наведено мотивів прийнятого рішення, з урахуванням постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", п.п. 3, 9 якими визначені, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Обвинувачений ОСОБА_3, потерпіла і цивільний позивач ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 про час і місце розгляду провадження повідомлені належним чином.

Від обвинуваченого ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд апеляційної скарги у його відсутність.

Як пояснив суду апеляційної інстанції представник потерпілої і цивільного позивача - адвокат ДжевагаМ.В., потерпіла не може з'явитися до суду апеляційної інстанції у зв'язку з незадовільним її станом здоров'я в результаті отриманих нею під час дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень, яка просила проводити апеляційний розгляд провадження у її відсутності.

Не вбачаючи для того перешкод, колегія суддів, вислухавши думку учасників судового провадження, прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілої і цивільного позивача ОСОБА_4, а також захисника ОСОБА_5, неявка яких не перешкоджає розгляду провадження.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представника цивільного відповідача КП "Київпастранс" в особі представника ОСОБА_2, яка просила вирок суду в частині вирішення цивільного позову змінити та зменшити стягнення з КП "Київпастранс" на користь потерпілої ОСОБА_4 сум матеріальної шкоди до 590,38 грн. та моральної шкоди - до 1.000,0 грн. з обґрунтуванням апеляційних вимог, що викладені в апеляційній скарзі, пояснення представника потерпілої і цивільного позивача - адвоката Джеваги М.В., що заперечував проти задоволення апеляційної скарги цивільного відповідача КП "Київпастранс", вважаючи за можливе збільшити розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілій, пояснення прокурора, що вказував на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у тому числі в частині розв'язання цивільного позову потерпілої, провівши судові дебати, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції розглядає провадження з дотриманням вимог ст. 404 КПК України, в межах апеляційної скарги цивільного відповідача КП "Київпастранс" в особі представника ОСОБА_2

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_3 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесне ушкодження за обставин, викладених в вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються наявними у ньому доказами, які колегія суддів не перевіряє відповідно до приписів ч. 1 ст. 404 КПК України, оскільки дані обставини в апеляційній скарзі представника цивільного відповідача КП "Київпастранс" в особі представника ОСОБА_2, як і кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК України, що є похідними для необхідності розв'язання цивільного позову, не оспорені.

Покарання ОСОБА_3 призначено у відповідності з положеннями ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі винного та обставини, що пом'якшує його покарання.

Представником цивільного відповідача КП "Київпастранс" ОСОБА_2 не оспорюється і ґрунтовність розв'язання цивільного позову в даному кримінальному провадженні потерпілої ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст. 129 КПК України та ст.ст. 1172, 1187 ЦК України, оскільки на момент завдання шкоди потерпілій ОСОБА_4 обвинувачений ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з філією відповідача КП "Київпастранс" - Куренівське тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо.

Доводи представника цивільного відповідача КП "Київпастранс" ОСОБА_2 про те, що в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 знайшло б правильне розв'язання стягнення з відповідача на користь потерпілої ОСОБА_4 тільки 590,38 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, при цьому не можуть враховуватися витрати ОСОБА_4 на лікування в сумі 2.595,08 грн., що визначені певними фіскальними чеками, в яких міститься інформація про придбання ліків, але щодо яких відсутнє призначення лікарів тієї медичної установи, де потерпіла проходила лікування, та, крім іншого, додані фіскальні чеки неналежної якості, з яких не видно ні дати, ні медичних препаратів, що були придбані, ні отримувача, ані на які потреби вони використані, чи взагалі вони пов'язані з наслідками ДТП - на увагу не заслуговують, оскільки, відповідно до даних копії виписки з медичної картки стаціонарного хворого, пенсіонерка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, перебувала тільки на стаціонарному лікуванні з 07 серпня по 20 серпня 2015 року включно та в подальшому потребувала постільного режиму до 12 тижнів з відповідним лікуванням та спостереженням лікарів травматолога, терапевта, ревматолога за місцем проживання (а.п. 94-95).

А тому, стягнення на її користь загалом 4.568,22 грн. на відшкодування понесених нею витрат на лікування, придбання ліків і медикаментів та пов'язаних супутніх витрат - є явно співмірними та виправданими з понесеними нею витратами (а.с. 96-99).

При цьому, доводи апеляційної скарги про те, що цивільним відповідачем були визнані витрати на суму 590,38 грн., а не 509,38 грн., як помилково зазначено в мотивувальній частині, не можуть вплинути на правильність визначення судом розміру матеріальної шкоди, завданої потерпілій, а можуть бути виправлені в порядку ст. 379 КПК України.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції правильно розв'язав і вимоги цивільного позивача - потерпілої ОСОБА_4, частково задовольнивши їх щодо стягнення з КП "Київпастранс" на відшкодування завданої їй моральної шкоди у розмірі 30.000 грн., у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України та ч. 3 ст. 23 ЦК України, з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілої та позбавлення її можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, оскільки вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, виходячи з засад розумності і справедливості, і ніяким чином не можуть відповідати 1.000,0 грн., до меж чого просив знизити розмір моральної шкоди цивільний відповідач КП "Київпастранс" в особі представника ОСОБА_2

Згідно наданого суду апеляційної інстанції висновку № 1/2016 експертного психологічного дослідження від 04 січня 2016 року, ситуація отримання тілесних ушкоджень в ДТП, що сталося 07 серпня 2015 року, постала для потерпілої ОСОБА_4 як психотравмуюча, спричинила їй тривалі негативні психологічні переживання (моральні страждання), орієнтовних розмір компенсації яких становить 108 мінімальних заробітних плат.

Колегія суддів приймає даний висновок на підтвердження правильності вирішення цивільного позову потерпілої судом першої інстанції в цій частині.

Доводи представника цивільного відповідача про те, що висновок не може бути доказом в провадженні, з огляду, зокрема, на те, що він не надавався під час провадження місцевим судом, крім того складений 04 січня 2016 року, а наданий лише 12 квітня 2016 року, - на увагу не заслуговують, оскільки про проведення даних досліджень, що потребують спеціальних знань, було зазначено ще в цивільному позові, поданому до суду першої інстанції та учасникам його провадження 25 листопада 2015 року, а тому, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 404 КПК України, колегія суддів, приймає вказаний доказ і досліджує його в сукупності з іншими доказами з наданням оцінки психологічному дослідженню, проведеному судовим експертом 1 класу ОСОБА_6, яка внесена до "Реєстру атестованих судових експертів України" за спеціальністю: "Психологічна експертиза" (а.п. 91, 100-102).

Однак, дані висновки, в силу приписів ст. 404 КПК України, не можуть слугувати підставою для збільшення розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 з КП "Київпастранс" на користь потерпілої ОСОБА_4, як про те поставив питання в суді апеляційної інстанції представник останньої - адвокат Джевага М.В. за відсутності апеляційної скарги сторони обвинувачення - потерпілої, її представника чи прокурора.

За наведеним апеляційна скарга цивільного відповідача КП " Київпастранс" в особі представника ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу цивільного відповідача КП "Київпастранс" в особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Оболонського районного суду м. Києва від 12 січня 2016 року у кримінальному провадженні № 120 151 000 500 080 38 щодо ОСОБА_3 - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення.

С У Д Д І :

БалацькаГ.О. Горб І.М. ХудикМ.П.