Ухвала суду № 59881051, 11.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Балацької Г.О.,

суддів Горб І.М., Худика М.П.,

при секретарі судового засідання Міленко О.В.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 31 березня 2016 року у кримінального провадженні № 120 151 000 400 041 26 щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ніжин Чернігівської області, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, судимого: 06.10.2010 Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі, що звільнений 23.12.2013 згідно постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.12.2013 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 17 днів,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК України,

за участі прокурора Здрака С.В.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 357 КК України на 1 (один) рік обмеження волі та на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

В силу ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, визначеного вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 06.10.2010, остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, ОСОБА_1 зараховано в строк відбування покарання термін його попереднього ув'язнення, а саме з 21.03.2015 по 31.03.2016 включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2.589 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 3.089 грн.

Відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення заходів цивільного позову.

Вирішено питання щодо долі речових доказів.

За вироком суду, ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів) за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1, будучи раніше судимий, маючи непогашену та не зняту у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний корисний злочин, а саме: 21.03.2015 приблизно о 01 год. 30 хв., перебуваючи на вул. Празькій в м. Києві, разом із своїм знайомим ОСОБА_3, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих спонукань, ОСОБА_1 наніс удар в обличчя ОСОБА_3, чим заподіяв останньому насильство, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, чим подолав волю до опору останнього.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 повторно відкрито викрав із кишені куртки ОСОБА_3 особисте майно, а саме: мобільний телефон марки "Леново", вартістю 1.000 грн., в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора "Київстар", вартістю 20 грн., на рахунку якої було 7 грн., та карта пам'яті, ємністю 2 Гб, вартістю 65 грн.; мобільний телефон марки "Нокіа", вартістю 1.300 грн., в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора "Лайф", вартістю 20 грн., на рахунку якої було 12 грн., та карта пам'яті, ємністю 8 Гб, вартістю 165 грн.; паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_3 серії НОМЕР_1, виданий Южноукраїнським МВ УМВС України в Миколаївській області 25.06.1996, а також довідку про присвоєння ідентифікаційного коду на ім'я ОСОБА_3, які матеріальної цінності не становлять.

Після цього ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, викраденим майном, зокрема, паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_3 розпорядився за власним розсудом, чим спричинив потерпілому матеріального збитку на загальну суму 2.589 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вирок скасувати, виправдати його, вважаючи обвинувачення проти нього сфабрикованим та видуманим, оскільки ані досудовим розслідуванням, ані в ході судового слідства не було здобуто вагомих доказів його винуватості, як і відсутні речові докази, висновки експертиз, пояснення свідків тощо.

При цьому, ОСОБА_1 вважає, що обвинувачення побудовано виключно на показаннях потерпілого, які ніяким чином не підтверджені іншими матеріалами провадження.

В суд апеляційної інстанції 08.07.2016 від обвинуваченого ОСОБА_1 надійшла письмова заява про відмову від апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь головуючого-судді, пояснення обвинуваченого, що підтримав заяву про відмову від апеляційної скарги, пояснення захисника та думку прокурора про закриття провадження у відповідності з вимогами ст. 403 КПК України, колегія суддів, дослідивши кримінальне провадження та подану заяву, приходить до висновку про те, що апеляційне провадження підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 403 КПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду.

Приписами ч. 2 ст. 403 КПК України встановлена необхідність закриття апеляційного провадження, якщо при відмові від апеляційної скарги вирок суду першої інстанції не був оскаржений іншими особами.

Оскільки обвинувачений в порядку ч. 1 ст. 403 КПК України відмовився від своєї апеляційної скарги, а іншими особами досліджуваний вирок суду першої інстанції не оскаржувався, апеляційне провадження підлягає безумовному закриттю.

Керуючись ст. 403 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 31 березня 2016 року відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 120 151 000 400 041 26.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

БалацькаГ.О. Горб І.М. ХудикМ.П.