Постанова № 59880788, 15.08.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2016 р. Справа № 820/5247/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного Управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2016р. по справі № 820/5247/15

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного Управління Міндоходів у Харківській області треті особи Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" , Товариство з обмеженою відповідальністю "Сортіс"

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі за текстом ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління ДФС у Харківській області, треті особи: ПАТ "Мегабанк" та ТОВ "Сортіс", в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області № НОМЕР_1 від 14.01.2015 р. про збільшення грошового зобовязання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 102124,81 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 25531,2 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2015 р. по справі № 820/5247/15, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015 р., у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.04.2016 р. вищевказані судові рішення скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, з посиланням на те, що при новому розгляді слід взяти до уваги, що на час виникнення правовідносин обовязок сплати податків з доходів фізичних осіб покладався на податкового агента, який здійснює операції з інвестиційними активами.

При новому розгляді постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.16 р. по справі № 820/5247/15 адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2016 р. по справі № 820/5247/15 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме п.п. п.п. 164.1.1. 161.1.3. п. 164.1, п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 п.п. 170.2.2. п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, та зазначає про недекларування позивачем доходу у формі інвестиційного прибутку за 2013 рік в розмірі 59331,27 грн, отриманого від ТОВ «Сортіс», а також завищення витрат з придбання інвестиційних активів протягом 2011-2012 років у звязку з неотриманням доходів від продажу таких активів у звітних періодах, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 102124,81 грн.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу від 28.11.2014 року № 396 Державною податковою інспекцією у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи платника податку ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо отримання доходів від операцій з інвестиційними активами та правильності нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб за 2011 р., 2012 р., 2013 р., за результатами якої був складений акт № 2685/17/НОМЕР_2 від 10.12.2014 р., в якому були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п.п. 164.1.1. 161.1.3. п. 164.1, п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 п.п. 170.2.2. п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України, згідно чого громадянином ОСОБА_5 занижено оподатковуваний дохід від здійснення операцій з інвестиційними активами за 2011 р. 2013 р. на загальну суму 627431,78 грн. (за 2011 р. - 513 419,70 грн., за 2012 р. - 54 680,81 грн., за 2013 р. - 59 33 1,27 грн.), в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 102 124,81 грн., в т.ч. за 2011 р. на суму 85023 грн., за 2012 р. на суму 8202,12 грн., за 2013 р. на суму 8899,69 грн., зменшено суму відємного значення фінансово результату операцій з інвестиційними активами за 2011 р. на суму 310294,99 грн. зменшено суму відємного значення фінансового результату операцій з інвестиційними активами за 2012 р. на суму 348116,68 грн. та зменшено суму відємного значення результату операцій з інвестиційними активами за 2013 р. на суму 357168,08 грн.

За наслідками вказаної перевірки 14.01.2015 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000191700, яким ОСОБА_5 збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 127656,01 грн.

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з недоведеності субєктом владних повноважень законності та обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Між тим, колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що висновки податкового органу про заниження позивачем оподатковуваного доходу від здійснення операцій з інвестиційними активами за 2011-2013рр. на загальну суму 627431,78 грн. обґрунтовані встановленням під час перевірки наступними порушеннями: недекларуванням позивачем доходу у формі інвестиційного прибутку за 2011 рік в розмірі 40162,30 грн, отриманого від ПАТ "МЕГАБАНК", за 2013 рік в розмірі 59331,27 грн, отриманого від ТОВ «Сортіс» та завищенням витрат з придбання інвестиційних активів протягом 2011-2012 років (за 2011р.-513 419,70 грн., за 2012р.-54 680,81 грн) у звязку з неотриманням доходів від продажу таких інвестиційних активів у звітних періодах.

З матеріалів справи вбачається, що відносини між позивачем (клієнт) з ТОВ "Сортіс" (брокер) щодо продажу інвестиційних активів склались в межах договору № Б-37383/11 від 16.06.11 р., згідно пп. 4.3.18 якого клієнт зобов'язаний самостійно здійснювати функції податкового агента, визначені чинним законодавством України.

Також між позивачем (продавець) та ТОВ "Сортіс" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД-44127/13 від 23.12.13 р., предметом якого є продаж акцій іменних простих ПАТ "Отава" в кількості 777 шт. загальною вартістю 59390,66 грн., який передбачав, що покупець зобов'язаний до 31.12.13 р. сплатити продавцю загальну суму за договором.

У звіті про виконанні замовлення клієнта за період з 01.01.11 р. по 22.06.11 р., складеного на підставі біржових звітів ПАТ "Українська біржа" та договору на брокерське обслуговування операцій з цінними паперами, що підтверджені депозитарієм "ПАТ "Розрахунковий центр", наданого ПАТ "МЕГАБАНК" по клієнту ОСОБА_1, інвестиційний прибуток за операціями з деривативами становив 0,00 грн.; по операціям з цінними паперами та деривативами мав місце збиток в розмірі 3740,32 грн. У цей період була виплачена винагорода торговцю цінними паперами в сумі 3931,42 грн. та сплачена вартість депозитарних послуг на суму 1252,74 грн. Тобто загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами був збитковим на суму 8924,48 грн.

В довідці ТОВ Сортіс про визначення торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента інвестиційного прибутку платника податку на доходи фізичних осіб за 2012 р., виданої позивачу, зазначено збитковий інвестиційний прибуток за операціями з цінними паперами, що перебувають в обігу на організованому ринку, в розмірі 37821,69 грн.; нульові показники розрахункової суми податку з інвестиційного прибутку за 2012 р. та фактично утриманого та сплаченого податку до бюджету протягом року.

В аналогічній довідці за 2013 р. зазначено збитковий інвестиційний прибуток за операціями з цінними паперами, що перебувають в обігу на організованому ринку, в розмірі 13828,55 грн., нульові показники розрахункової суми податку з інвестиційного прибутку за 2013 р. та фактично утриманого та сплаченого податку до бюджету. При цьому за вказаний період податок з доходів позивача був утриманий та сплачений в сумі 558,76 грн.

Приймаючи вказані звіти професійних учасників ринку, які здійснюють безпосереднє проведення операцій з інвестиційними активами, в якості належних та допустимих доказів, суд першої інстанції зробив висновок про те, що у позивача відсутній інвестиційний прибуток, який може бути оподаткований.

Також суд першої інстанції процитував зміст ст. 163, ст. 164, п. 170.2.1, п. 170.2.2, п. 170.2.6 ст. 170 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України та визнав безпідставними доводи відповідача про те, що позивач невірно визначив суму витрат на придбання інвестиційного активу, враховуючи те, що відповідач розрахував витрати з номінальної вартості акцій та не врахував витрати ОСОБА_1 на придбання інвестиційного активу, що суперечить Методиці визначення інвестиційного прибутку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України N 1484 від 22.11.11 р. та п. 170.2 ст. 170 ПК України.

За таких підстав, оцінивши докази справи, суд не зміг погодитися з тим, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, та вказав на те, що в даному випадку відповідна сторона (слід розуміти - відповідач) не дотримала вимоги закону (якого саме не вказано) про захист охоронюваних прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому судом першої інстанції був зроблений висновок про те, що її оскаржуване рішення (слід розуміти податкове повідомлення-рішення), як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що посилання суду першої інстанції на Методику визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента, затвердженої наказом Міністерства фінансів України N 1484 від 22.11.11 р., є помилковим стосовно 2011 р., оскільки даний документ був зареєстрований в Міністерстві юстиції України лише 24.01.12 р. і не передбачав регулювання правовідносин, що передували цій даті.

Також слід вказати, що дана Методика поширюється на податкових агентів платника податку на доходи фізичних осіб, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного учасника фондового ринку - торговця цінними паперами, включаючи банк (далі - торговець цінними паперами). При цьому поняття «податковий агент» - вживається у значенні терміна "податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб", наведеному в п. 14.1.180 ст. 14 Податкового кодексу України, та одночасно означає торговця цінними паперами (його філію, відділення, інший відокремлений підрозділ), який діє на підставі договору, укладеного з платником податку. В свою чергу в п. 14.1.180 ст. 14 Податкового кодексу України вказано, що податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV цього Кодексу.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи документів, позивач самостійно вів облік доходів від операцій з інвестиційними активами та звітував перед податковою службою за місцем реєстрації за 2011-2013 роки за податковими зобовязаннями перед бюджетом. Оскільки ні ПАТ "МЕГАБАНК" ні ТОВ Сортіс не вели податковий облік, не подавали податкову звітність податковим органам щодо позивача, то вони не можуть вважатися податковими агентами по операціям ОСОБА_1 на ринку цінних паперів.

Зважаючи на те, що саме питання визначення податкового агента по операціям позивача мав зясувати суд першої інстанції при новому розгляді справи, але ці питання не досліджувалися і не знайшли відображення в постанові Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.16 р. по справі № 820/5247/15, колегія суддів дійшла до висновку, що дане судове рішення не відповідає фактичним обставинам і ухвалене без дослідження доказів.

Щодо завищення позивачем витрат з придбання інвестиційних активів протягом 2011-2012 років (за 2011р.-513 419,70 грн., за 2012р.-54 680,81 грн) у звязку з неотриманням доходів від продажу таких інвестиційних активів у звітних періодах, колегією суддів встановлено наступне.

Особливості оподаткування окремих видів доходів та витрат визначено спеціальними нормами ст. 170 Податкового кодексу України. Пунктом 170.2 цієї статті Податкового кодексу України встановлено порядок оподаткування інвестиційного прибутку.

Відповідно до підпункту 170.2.1 статті 170 Податкового кодексу України, облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Згідно з підпунктом 170.2.2 статті 170 Податкового кодексу України, інвестиційний прибуток розраховується як додатна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4 - 170.2.6 Податкового кодексу України.

Положеннями абзаців 1-4 підпункту 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року. Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення. Інвестиційний прибуток за операціями з цінними паперами чи деривативами визначається платником податків.

Таким чином, запровадження законодавцем окремого обліку операцій з інвестиційними активами передбачає можливість зменшення доходу, отриманого платником податку від реалізації інвестиційного активу, на суму витрат, понесених у зв'язку з їх попереднім придбанням. При цьому, оподатковуваний дохід від таких операцій (інвестиційний прибуток) визначається окремо по кожному виду інвестиційних активів, тобто на зменшення доходу від продажу інвестиційного активу враховуються витрати, пов'язані з придбанням цього інвестиційного активу, про що свідчить зміст норми абзацу першого підпункту 170.2.2 пункту 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України. Якщо фізична особа мала декілька операцій з інвестиційними активами протягом звітного року, то до її загального річного оподатковуваного доходу, згідно з пп. 170.2.6 п.170.2 ст. 170 Податкового кодексу України, включається загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами. Він визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Як вбачається з матеріалів справи, сума витрат на придбання інвестиційного активу, задекларована ОСОБА_1 за 2011 рік, складає 4 787 269,68 грн.

При цьому, під час перевірки встановлено, що позивачем до складу витрат на придбання інвестиційних активів включено витрати не повязані з отриманням доходу від продажу інвестиційних активів за 2011 рік, а саме:

- ВАТ «Полтавський ГОК» (код 191282) залишок акцій на початок періоду - 01.01.2011 рік, складав 5 660 шт. на суму 56 373,60 грн., придбання акцій у 2011 р. по емітенту ВАТ «Полтавський ГОК» громадянин ОСОБА_1 не здійснював, тобто сума витрат складає 56 373,60 грн., в звязку з чим встановлено завищення сум витрат на придбання інвестиційного активу (акцій) у ВАТ «Полтавський ГОК» на суму 243 .320,40 грн. за 2011р. (до додатку 3 декларації про майновий стан та доходи за 2011р. гр. ОСОБА_1 включено суму витрат-299 694,00 грн.);

- ВАТ «Ясинівський коксохімічний завод» (код 191035) залишок акцій на початок періоду - 01.01.2011 рік, складав 60000 шт. на суму 15000 грн., придбання акцій у 2011р. поданому емітенту складає на суму 3 761,60 грн., тобто сума витрат за даними перевірки складає 7 825 грн.(31 300 шт. по ціні 0,25 грн.), які фактично продані у 2011р., в звязку з чим встановлено завищення сум витрат на придбання інвестиційного активу (акцій) у ВАТ «Ясинський коксохімічний завод» на суму 94 526 грн. за 2011р. (до додатку 3 декларації про майновий стан та доходи за 2011 р. гр. ОСОБА_1 включено суму витрат - 102 351 грн.);

- ПАТ МК «Азовсталь» (код 191158) залишок акцій на початок періоду - 01.01.2011 рік складав 80 000 шт. на суму 20 000 грн., придбання акцій у 2011р. по даному емітенту складає на суму 61 416,70 грн., тобто сума витрат заданими перевірки складає 81 416,70 грн. (119 600 шт. по ціні 0,25 грн.), які фактично продані у 2011 р., у звязку з чим встановлено завищення сум витрат на придбання інвестиційного активу (акцій) у ПАТ МК «Азовсталь» на суму 178 115,30 грн. за 2011р. (до додатку 3 декларації про майновий стан та доходи за 2011р. гр. ОСОБА_1 включено суму витрат-259 532 грн.).

Враховуючи, що у звітному податковому періоді, а саме у 2011 році, за який розраховується інвестиційний прибуток, позивачем не було отримано доходу від продажу вказаних інвестиційних активів, колегія суддів погоджується з висновками податкового органу, що за таких обставин позивачем фактично не були понесені витрати на компенсацію вартості придбаних у цьому ж податковому році цінних паперів (акцій), що призвело до завищення суми витрат на придбання інвестиційного активу за 2011 рік на суму 515961,70 грн.

Отже, завищення позивачем у 2011 році суми витрат на придбання інвестиційного активу за 2011 рік на суму 515961,70 грн. та заниження річного оподатковуваного доходу за 2011 рік в сумі 40162,30 грн. призвело до заниження позивачем отриманого у звітному 2011 році фінансового результату від продажу інвестиційних активів ВАТ Ясинський коксохімічний завод, ПАТ МК Азовсталь, ВАТ Полтавський ГОК, та за рахунок зберігання цінних паперів у ПАТ "Мегабанк", та, як наслідок, заниження суми інвестиційного прибутку за 2011 рік у розмірі 513419,70 грн. Сума податку з отриманого інвестиційного доходу за 2011 рік складає 85023 грн.

Також колегією суддів встановлено, що сума витрат на придбання інвестиційного активу задекларована громадянином ОСОБА_1 за період 2012р. складає 2 577 094,89 грн.

При цьому, під час перевірки встановлено, що позивачем до складу витрат на придбання інвестиційних активів включено витрати не повязані з отриманням доходу від продажу інвестиційних активів за 2012рік на суму 54680,81 грн., а саме:

- ВАТ "Ясинівський коксохімічний завод" - загальна сума акцій включена до витрат декларації становить 39649,88 грн. При цьому, сума витрат від продажу інвестиційних активів у 2012 році становить 10936,60 грн.;

- ВАТ Авдіївський коксохімічний завод - загальна сума акцій включена до витрат декларації становить 311142,98 грн. При цьому, сума витрат від продажу інвестиційних активів у 2012 році становить 310648,25 грн.;

- ВАТ Мотор січ - загальна сума акцій включена до витрат декларації становить 26376,23 грн. При цьому, сума витрат від продажу інвестиційних активів у 2012 році становить 26324 грн.;

- ВАТ Алчевський металургійний комбінат - загальна сума акцій включена до витрат декларації становить 1434380,92 грн. При цьому, сума витрат від продажу інвестиційних активів у 2012 році становить 1433291,85 грн.;

- ВАТ Центренерго - загальна сума акцій включена до витрат декларації становить 720692,47 грн. При цьому, сума витрат від продажу інвестиційних активів у 2012 році становить 713283,78 грн.;

- ВАТ Донбасенерго - загальна сума акцій включена до витрат декларації становить 44852,41 грн. При цьому, сума витрат від продажу інвестиційних активів у 2012 році становить 27929,60 грн.

Враховуючи, що інвестиційний прибуток в силу приписів пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, колегія суддів погоджується з висновками податкового органу щодо завищення позивачем суми витрат на придбання інвестиційного активу за 2012 рік у розмірі 54680,81 грн., оскільки такі витрати фактично не були понесені позивачем на компенсацію вартості придбаних у цьому ж податковому році цінних паперів (акцій).

Вказане порушення призвело до заниження позивачем отриманого у звітному 2012 році фінансового результату від продажу інвестиційних активів ВАТ Ясинський коксохімічний завод на суму 28713,28 грн., ВАТ Авдіївський коксохімічний завод на суму 494,73 грн., ВАТ Мотор січ на суму 52,23 грн., ВАТ Алчевський металургійний комбінат на суму 1089,07 грн., ВАТ Центренерго на суму 7408,69 грн., ВАТ Донбасенерго на суму 16922,81 грн. та, як наслідок, заниження суми інвестиційного прибутку за 2012 рік у розмірі 54680,81 грн. Сума податку з отриманого інвестиційного доходу за 2012 рік складає 8202,12 грн.

За викладених обставин, колегія суддів погоджується із висновком контролюючого органу про порушення позивачем приписів п.п. 170.2.2. п. 170.2. ст. 170, п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового Кодексу України, а саме: заниження оподатковуваного доходу від здійснення операцій з інвестиційними активами за 2011 р. 2013 р. на загальну суму 627431,78 грн. (за 2011 р.- 513 419,70 грн., за 2012 р.- 54 680,81 грн., за 2013 р.- 59 33 1,27 грн.), в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 102 124,81 грн.

Отже, суд першої інстанції не врахував вищезазначених приписів матеріального права, фактичних обставин справи та дійшов помилкового висновку про незаконність та необґрунтованість податкового повідомлення-рішення ДПІ у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області № НОМЕР_1 від 14.01.2015 р. про збільшення ОСОБА_1 грошового зобовязання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 102124,81 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 25531,2 грн.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова у звязку з порушенням норм матеріального права підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2016р. по справі № 820/5247/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного Управління Міндоходів у Харківській області треті особи Публічне акціонерне товариство "Мегабанк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сортіс" про скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_6Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_7 ОСОБА_8 Повний текст постанови виготовлений 22.08.2016 р.