Ухвала суду № 59880656, 15.08.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2016 р.Справа № 820/3145/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2016р. по справі № 820/3145/16

за позовом ОСОБА_1

до Управління інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив: визнати протиправними дії відповідача щодо видачі довідки НОМЕР_1, в якій не відображено дані щодо відсутності у позивача - ОСОБА_1 судимостей на території України та не перебування у розшуку; зобов'язати відповідача видати довідку, в якій зазначити, що станом на дату видачі довідки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кохтла-Ярге Естонія на території України не знятої чи непогашеної судимості не має, у розшуку не перебуває.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2016 року позов задоволено частково.

Зобов'язано Управління інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області видати довідку ОСОБА_1, в якій зазначити лише дані щодо наявності чи відсутності на території України не знятої чи непогашеної судимості у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кохтла-Ярге Естонія, з зазначенням чи знаходиться ОСОБА_1 у розшуку, а також даних щодо притягнення чи не притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності.

В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 86, 159 КАС України, Закону України «Про інформацію», також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином. Позивач надав клопотання, в якому останній просив відкласти розгляд справи для надання часу на отримання необхідних довідок із зони АТО (Донецька) на підтвердження обставин, викладених в заяві. У зв'язку з необхідністю дотримання розумних строків розгляду справи визначених КАС України, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість вказаного клопотання, та як наслідок, відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 був зареєстрований та постійно мешкав у м. Донецьку за адресою: АДРЕСА_1, що відносилось до Ворошилівського району м. Донецьку.

У зв'язку з подіями, що сталися в Україні і в м. Донецьку зокрема, позивач вимушений був виїхати з міста Донецька.

Для оформлення документів для виїзду за кордон ОСОБА_1 звернувся із заявою та відповідним пакетом документів до Управління інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області з метою отримання довідки на підтвердження відсутності у позивача не знятої чи непогашеної судимості та не перебуванні у розшуку на території України.

Управлінням інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області позивачу була видана довідка НОМЕР_1, згідно з якою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кохтла-Ярге Естонія на території України станом на 02.06.2016 є особою, стосовно якої Донецьким МУ ГУ МВС України в Донецькій області 28.05.2013 розпочато кримінальне провадження №42013050010000059 за ознаками злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1, ст. 191 ч.5 КК України. 19.06.2014 провадження направлено до суду з обвинувальним актом. Довідка надана для оформлення візи для виїзду за кордон. В примітках зазначено, що за обліком ГУ МВС України в Донецькій та Луганській областях інформація надається станом на 04.09.2014 (а.с. 9).

Не погодившись з інформацією у довідці ОСОБА_1 звернувся до суду.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що Управлінням інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області, при видачі вказаної довідки НОМЕР_1, не зазначено безпосередньо запитуваної інформації про факт відсутності (наявності) судимості, проте зазначено про наявність щодо позивача кримінального провадження, щодо якого відсутня інформація про винесення судового рішення. Тобто, відповідачем при складенні довідки до неї включено всю наявну інформацію, що є об'єктом оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку щодо позивача як особи, яка обвинувачується у вчиненні злочинів, та що є порушенням вимог п.9.9 Інструкції.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно частин 1, 3 ст.14 Закону України "Про захист персональних даних", поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних.

Виконання вимог встановленого режиму захисту персональних даних забезпечує сторона, що поширює ці дані.

Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, звернувся до Управління інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області із запитом щодо надання довідки про відсутність судимості для оформлення документів для виїзду за кордон.

Управлінням інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області позивачу була видана довідка НОМЕР_1, згідно з якою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кохтла-Ярге Естонія на території України станом на 02.06.2016 є особою, стосовно якої Донецьким МУ ГУ МВС України в Донецькій області 28.05.2013 розпочато кримінальне провадження №42013050010000059 за ознаками злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1, ст. 191 ч.5 КК України. 19.06.2014 провадження направлено до суду з обвинувальним актом. Довідка надана для оформлення візи для виїзду за кордон. В примітках зазначено, що за обліком ГУ МВС України в Донецькій та Луганській областях інформація надається станом на 04.09.2014. Інформація про відсутність судимості у позивача у довідці відсутня.

Приписами п.1.1 Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України, затвердженої наказом МВС України та ДДУПВП від 23.08.02 р. №823/188, інструкція визначає порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України.

Згідно п.2.1 Інструкції об'єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені.

Таким чином, оперативно-довідковий і дактилоскопічний облік позивача або будь-якої іншої особи, якщо вона обвинувачується у вчиненні злочинів, здійснюється органами внутрішніх справ згідно чинного законодавства.

Відповідно до положень п.8.8 Інструкції запити щодо наявності (відсутності) судимостей виконуються відповідно до статті 9 Закону України "Про інформацію", постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.99 N 2266 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися інформаційними підрозділами органів внутрішніх справ України" та спільного наказу МВС України, Мінфіну України і Мінекономіки України від 15.03.2000 N 152/52/29 "Про затвердження Порядку і розміру оплати робіт та використання коштів, отриманих від послуг, пов'язаних із збиранням, пошуком, підготовкою, створенням та наданням запитуваної письмової інформації, а також з наданням інших послуг інформаційними підрозділами органів внутрішніх справ", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 травня 2000 року за N 305/4526.

Відповідно до п. 9.4 вказаної Інструкції зміст та обсяг довідки, яка надається в результаті оброблення вимоги, залежать від мети перевірки. Якщо метою перевірки є притягнення до кримінальної відповідальності, реабілітації - видається повна довідка із зазначенням усіх наявних відомостей (арешт, підписка про невиїзд, судимість, переміщення, застосування актів помилування, амністій, визначень судів під час відбування покарання, мотиви звільнення, місцезнаходження).

Питання видачі довідок про судимість (несудимість) регламентовано п.9.9 Інструкції, згідно якого інформацію про судимість (несудимість) за особистими зверненнями громадян надають територіальні УОІ-ВОІ за місцем останнього постійного мешкання цих громадян з урахуванням вимог статей 5, 89, 108 КК України. Довідка надається на бланку встановленого зразка за підписом керівника та засвідчується печаткою підрозділу з її обов'язковою реєстрацією.

Водночас, ні положення Інструкції, ні вимоги інших актів законодавства не передбачають внесення до довідок про судимість (несудимість) всієї інформації, що є об'єктом оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку щодо особи, зокрема, й інформації щодо висунутих проти особи обвинувачень у вчиненні злочинів.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що Управлінням інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області, при видачі вказаної довідки НОМЕР_1, не зазначено безпосередньо запитуваної інформації про факт відсутності (наявності) судимості, проте зазначено про наявність щодо позивача кримінального провадження, щодо якого відсутня інформація про винесення судового рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним та обрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем при складенні довідки до неї включено всю наявну інформацію, що є об'єктом оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку щодо позивача як особи, яка обвинувачується у вчиненні злочинів, що є порушенням вимог п.9.9 Інструкції.

При цьому, колегія суддів зазначає, що до довідки про відсутність (наявність) судимості може включатися виключно інформація щодо судимостей особи, що підтверджені відповідними судовими рішеннями, що набули законної сили, з врахуванням вимог статей 5 (зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі), 89 (строки погашення судимості), 108 (погашення та зняття судимості) КК України.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 05 травня 2015 року позивач, через представника звернувся на адресу Вищого Спеціалізованого Суду України з запитом щодо надання роз'яснень з приводу отримання довідки про рух кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 (а.с. 17).

Листом ВССУ №12045/0/29-15 від 07.05.2015 позивачу було надано роз'яснення, що згідно з ч. 3 ст. 1 Закону України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції, справи, розгляд яких не закінчено і які перебувають у провадженні місцевих, апеляційних судів, розташованих у районі проведення антитерористичної операції, в разі неможливості здійснювати правосуддя, передаються судам відповідно до встановленої згідно з яким законом підсудністю, протягом 10 робочих днів з дня прийняття розпорядження Головою відповідного Вищого спеціалізованого суду (а.с. 11-12).

Відповідно до розпорядження ВССУ від 02.09.2014 №27/0/38-14 "Про визначення територіальної підсудності справ" підсудність кримінальних проваджень Ворошилівського районного суду м. Донецька визначено Селидівському міському суду Донецької області.

Відповідно до п.6 Наказу ДСА України від 22.09.2014 №124 "Про організаційні заходи щодо виконання положень Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням АТО" організаційне забезпечення передання справ судів, що знаходяться в зоні проведення АТО, судам, відповідно до встановленої Законом підсудності покладається на керівника апарату суду (або особу, яка виконує його обов'язки), у разі неможливості здійснення передачі таких справ, голова суду, або особа, яка виконує його обов'язки, негайно інформує про це Державну судову адміністрації України шляхом надсилання електронною поштою або факсимільним зв'язком відповідного повідомлення. Одночасно проінформовано, що відповідно до ст.ст. 5,7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки, незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Делегування функцій судів а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

У провадження Селидівського міського суду Донецької області, якому визначена підсудність кримінальних проваджень Ворошилівського районного суду м. Донецька, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 не надійшло.

Згідно ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 32 Конституції України передбачено, що кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про інформацію", основними принципами інформаційних відносин є достовірність і повнота інформації.

Також, частиною 1 ст.5 Закону України "Про інформацію" передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

У відповідності до 4.2 ст.7 Закону встановлено, що суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині зобов'язання Управління інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області видати довідку ОСОБА_1, в якій зазначити лише дані щодо наявності чи відсутності на території України не знятої чи непогашеної судимості у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кохтла-Ярге Естонія, із зазначенням чи знаходиться ОСОБА_1 у розшуку, а також даних щодо притягнення чи не притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо видачі довідки НОМЕР_1, в якій не відображено дані щодо відсутності у позивача - ОСОБА_1 судимостей на території України та не перебування у розшуку є незаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно наявної у відповідача інформації, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кохтла-Ярге Естонія на території України станом на 02.06.2016 є особою, стосовно якої Донецьким МУ ГУ МВС України в Донецькій області 28.05.2013 розпочато кримінальне провадження №42013050010000059 за ознаками злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1, ст. 191 ч.5 КК України. 19.06.2014 провадження направлено до суду з обвинувальним актом.

Проте, до Селидівського міського суду Донецької області, до якого, згідно розпорядження ВССУ від 02.09.2014 №27/0/38-14 "Про визначення територіальної підсудності справ", віднесено підсудність кримінальних проваджень Ворошилівського районного суду м. Донецька дане кримінальне провадження не надходило. Кримінальне провадження знаходиться на території проведення антитерористичної операції.

Таким чином, у відповідача була відсутня інформація про результати розгляду кримінального провадження, інформація про винесення судового рішення.

Отже, на час надання довідки позивачу, у відповідача була відсутня достовірна інформація про наявність або відсутність у позивача судимостей на території України та інформація про перебування або не перебування позивача у розшуку.

Крім того, колегія суддів зазначає, що суд не може перебирати на себе повноваження Управління інформаційного забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області, щодо видачі довідки в якій, як просить позивач, має бути зазначено, що станом на дату видачі довідки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кохтла-Ярге Естонія на території України не знятої чи непогашеної судимості не має, у розшуку не перебуває.

Таким чином, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2016 року по справі № 820/3145/16 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2016р. по справі № 820/3145/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Філатов Ю.М. Повний текст ухвали виготовлений 22.08.2016 р.