Постанова № 5988030, 06.04.2009, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 2-А-290/09

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 квітня 2009 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Щасливої О.В.,

при секретарі – Морозової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорозької міської ради про визнання незаконними дій, зобов’язання провести певні дії та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

В С Т А Н О В И В :

4 лютого 2009 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради про визнання незаконними дій, зобов’язання провести певні дії та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

В позові посилається на те, що є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» має право на отримання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Між тим зазначені виплати від відповідача вона отримувала не в повному обсязі, оскільки Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік” та Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік” встановлений певний розмір такої допомоги, який обмежує той, що встановлений законодавчо.

Вважає зазначені дії УПСЗН протиправними, оскільки 9 липня 2007 року Конституційним Судом України було прийнято рішення по справі № 1-29/2007 про визнання такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положень Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” щодо встановлення розміру допомоги за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

На підставі викладеного просить визнати дії управління щодо невірного нарахування та виплати зазначеної допомоги незаконними, зобов’язати відповідача провести перерахунок цих сум з березня 2006 року по лютий 2009 року, стягнути з управління на її користь 11613 грн. 25 коп. як різницю між належною їй допомогою та фактично сплаченою за згаданий період.

Крім того, просить про стягнення з відповідача на її користь попередньо сплаченого судового збору в сумі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

В судове засідання позивач, належним чином повідомлена про час та місце вирішення спору, не з’явилась. Надала письмове звернення, яке містить прохання про вирішення справи у її відсутність через перебування у відпустці з тимчасової непрацездатності та про задоволення позову.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради є підконтрольним органом, якому делеговані повноваження з виплати грошових коштів фізичним особам та який виконує свої повноваження в межах грошових коштів, наданих з Державного бюджету України, і не може перевищувати встановлений вищими органами розмір соціальних виплат населенню. Посилаючись на те, що в діях управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради, як підконтрольного розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня, порушень закону та прав позивача немає, просить в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Просить про відмову у задоволенні позову в частині вимог, що поширюються на 2006 та 2007 роки, необґрунтованих по суті, ще з мотивів пропуску встановленого ст. 99 КАС України строку звернення з адміністративним позовом за захистом свого права.

Стосовно вимог, про зобов’язання перерахування та стягнення допомоги, належної позивачці у 2008 році, пояснив, що вони не грунтуються на законі, так як Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину першу статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено у новій редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Оскільки право позивачки на отримання допомоги у розмірі, що дорівнює встановленому законом прожитковому мінімуму для дитини віком до шести років, з 2008 року законодавчо припинено, просить позов залишити без задоволення і в цій частині.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд не знаходить підстав для задоволення позову з наступних міркувань.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради та отримує державну допомогу по догляду за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення ним трирічного віку.

За змістом ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) щомісячна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, а згідно із ст. 23 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину першу статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено у новій редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Обчислений таким чином розмір допомоги позивачці становив з травня по жовтень 2006 року включно 91 грн. 62 коп., в листопаді 2006 року – 94 грн. 23 коп., в грудні 2006 року – 96 грн. 66 коп., в січні та лютому 2007 року – 98 грн. 37 коп., з березня по червень 2007 року включно – 99 грн. 72 коп., в липні 2007 року – 101 грн. 16 коп., у серпні 2007 року – 103 грн. 41 коп., у вересні 2007 року – 176 грн. 30 коп., у жовтні 2007 року – 179 грн. 80 коп., у листопаді 2007 року – 182 грн. 68 коп., у грудні 2007 року – 185 грн. 83 коп., у січні та лютому 2008 року – 197 грн. 45 коп., з березня по грудень 2008 року включно – 130 грн. 00 коп., що підтверджено наданою довідкою Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради.

Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року у справі № 1-29/2007 року за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), яке має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, визнані неконституційними положення абзацу третього частини другої статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб.

Згідно із ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином суд доходить висновку про те, що в період з 9.07.2007 року по 31 грудня 2007 року Рішенням Конституційного Суду України, яке має преюдиціальне значення, поновлено право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в обсязі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

При цьому суд не знаходить підстав для задоволення цього позову в межах зазначеного строку з таких міркувань.

Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а пропущення строку звернення за захистом свого права до адміністративного суду за змістом ст. 100 КАС України є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Оскільки звернення позивача до суду за захистом свого права співпало із 4 лютого 2009 року, позивач не просить суд про поновлення процесуального строку, встановленого законом, суд при вирішенні спору за умови відповідного клопотання представника відповідача вважає за необхідне застосувати строк звернення з адміністративним позовом і відмовити позивачці у задоволенні позову за зазначений період з мотивів пропуску строку звернення до суду.

Вирішуючи вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача та стягнення з нього грошових сум за 2008 рік, суд виходить з таких мотивів.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину першу статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено у новій редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Як встановлено судом, виплата допомоги за 2008 рік відповідачем провадилась згідно із положеннями ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», проти чого не заперечує позивачка.

Згідно із ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Виходячи з аналізу наведеної норми, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов’язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.

Так як дії відповідача щодо нарахування та сплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку протягом 2008 року суд знаходить такими, зо ґрунтуються на законі, і вчинені в межах наданих відповідачу повноважень, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в цій частині.

У відповідності до ст. 94 КАС України за умови залишення позову без задоволення вимоги про відшкодування судових витрат, тим більше їх стягнення з відповідача – суб’єкта владних повноважень, задоволенню не підлягають.

Збір на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплата якого законодавством про адміністративне судочинство не передбачена, на думку суду, має бути поверненим позивачці.

Керуючись ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», ст. 23 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 VI від 28.12.200 7 року, Рішенням Конституційного Суду України по справі № 1-29/2007 № 6-рп/2007, ст. ст. 6, 7, 69, 70, 86, 94, 99,158-160, 162, 171, 185, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорозької міської ради відмовити.

Зобов’язати управління Державного Казначейства Шевченківського району м. Запоріжжя повернути ОСОБА_1 30 грн. збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, зарахованого 20 грудня 2008 року за квитанцією № 40/54 на поточний рахунок № 31210259700009 в УДК у Запорізькій області, ЄДРПОУ 34676911, МФО 813015.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання в суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів с дня складення постанови в повному обсязі та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги впродовж строку, встановленого для подання заяви про оскарження.

Суддя О.В. Щаслива