Ухвала суду № 59880276, 23.08.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шувалова Т. О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2016 року справа №805/930/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів: Жаботинської С.В., Ханової Р.Ф.,

при секретареві судового засідання Куленка О.Д.,

з участю представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року у справі №805/930/16-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3Х.) звернувся до суду з позовом до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі Артемівська ОДПІ), в якому просив визнати неправомірним та скасувати рішення №0001221702 Артемівської ОДПІ від 17 лютого 2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.03.2015 до 04.11.2015 застосовано штраф у розмірі 1856,16 грн. та нарахована пеня в розмірі 187,31 грн (всього - штрафні санкції на суму 2043,47 грн) (а.с.3-5).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року визнані поважними причини пропуску ОСОБА_3 строку звернення до суду з позовом. Ухвала суду не оскаржена, набрала законної сили (а.с. 29).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року позов ОСОБА_3 до Артемівської ОДПІ про визнання неправомірним та скасування рішення, задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Артемівської ОДПІ № НОМЕР_1 від 17 лютого 2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (а.с.30-31).

Відповідач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права, надання невірної правової оцінки обставинам справи, у звязку з чим просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема, відповідач наполягав, що суд безпідставно не прийняв до уваги необхідність подання платником податків до фіскального органу заяви про незастосування штрафних та фінансових санкцій; не надання позивачем сертифікату Торгово-промислової палати України, який би підтверджував настання обставин непереборної сили; та неврахування судом відсутність остаточного переліку населених пунктів, на території яких здійснюється АТО (а. с. 55-56).

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, вивчила доводи апеляційної скарги, перевірила їх за матеріалами справи і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_3 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис за номером 22540000000000205. Місце проживання за адресою: 84500, Донецька обл., м. Артемівськ, вул.Радянська,63/34. Як платник єдиного внеску позивач перебуває на обліку в Артемівській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. (а. с. 6-8).

17 лютого 2016 року Артемівською ОДПІ відносно позивача прийнято рішення №0001221702 про застосування штрафних санкцій в сумі 1856,16 грн. та пені в сумі 187,31 грн., а всього 2043,47 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.03.2015 до 04.11.2015 (а. с. 10).

Факт несвоєчасної сплати сум єдиного внеску не є спірною обставиною між сторонами і не підлягає доказуванню.

Спірним у справі є правомірність прийняття відповідачем рішення №0001221702 від 17.02.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.03.2015 до 04.11.2015.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08.07.2010 року (далі Закон№2464) та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі Закон №1669).

Норми зазначених законів колегія суддів застосовує в редакції, яка діяла в період з 21.03.2015 до 04.11.2015, тобто в період, за який контролюючим органом до платника єдиного внеску застосовані штрафні та фінансові санкції спірним рішенням за несвоєчасне перерахування єдиного внеску. Така позиція суду апеляційної інстанції відповідає конституційній нормі ст.58, якою встановлено з 21.03.2015 до 04.11.2015 закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Обовязок та строки сплати єдиного внеску передбачені пунктами 4 і 5 частини першої статті 4, частиною восьмою статті 9 Закону №2464.

Статтею 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2); подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообовязкового державного соціального страхування (п. 4 ч. 2).

За приписами статті 2 Закону №1669 на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України 1669 внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а саме підпункт б) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» було доповнено пунктом 9-3 ( який згідно з Законом України від 02.03.2015 р. № 219-VІІІ перейменований в пункт 9-4) такого змісту:

«9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення ОСОБА_4 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються».

Тобто, в силу положень п. 9-3 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 до платників єдиного внеску, зазначених у абз. 1 п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, не застосовується відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Згідно зі ст. 1 Закону № 1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення ОСОБА_4 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення ОСОБА_4 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Отже, для застосування положень Законів № 1669 та № 2464 необхідно дотримуватися двох чинників одночасно: періоду дії законів та території, визначеної переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Щодо періоду, то Закон №1669 продовжує свою дію в часі, оскільки Указ Президента України «Про рішення ОСОБА_4 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/201, виданий 14 квітня 2014 року, а Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України Президентом України не видавався.

Щодо визначення території, яка підпадає під дію Закону №1669 колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 5 ст. 11 Закону № 1669 передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення ОСОБА_4 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 р. № 405/2014 у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Відповідно до додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р до зазначених населених пунктів належить м.Бахмут (м.Артемівськ Донецької області), в якому зареєстровано місце проживання позивача та в фіскальному органі якого перебуває на обліку позивач як платник єдиного внеску.

В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Кабінет Міністрів України 2 грудня 2015 року розпорядженням № 1275-р затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (далі - Перелік), і пунктом 3 вказаного розпорядження визнав такими, що втратили чинність, розпорядження КМУ від 30.10.2014 року № 1053-р та від 05.11.2014 року № 1079-р.

Позивач вважає, що є суб'єктом правовідносин, для врегулювання яких необхідно застосувати розпорядження КМУ, оскільки внаслідок його прийняття у нього виникає можливість застосувати п. 9-4 розділу VIII Закону №2464 щодо звільнення від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 цього Закону.

Колегія суддів дійшла висновку, що Перелік від 02.12.2015 року підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки Законом № 1669 визначено коло субєктів і особливості застосування закону, а саме: з моменту початку АТО. Крім того, новий Перелік уточнює раніше прийнятий і не є остаточним.

На підставі вищевикладених норм, суд апеляційної інстанції вважає, що твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що невизначеність переліку населених пунктів, на території яких здійснюється АТО унеможливлює застосування Закону №1669 як підставу звільнення позивача від застосування штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску є неспроможним.

Встановлені обставини у справі у сукупності з наведеними нормами, якими регулюються спірні відносини, підтверджують висновок суду першої інстанції про належність позивача до категорії платників єдиного внеску, зазначених в абз. 1 п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Посилання відповідача на те, що позивач не надавав податковому органу заяву та сертифікат Торгово-Промислової палати України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин, тому у податкового органу відсутні підстави для списання штрафних санкцій, є неспроможними і правильно не взяті до уваги судом першої інстанції як необґрунтовані з огляду на приписи п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, якими не передбачено подання платником єдиного внеску Сертифікату Торгово-Промислової палати України для звільнення від відповідальності, оскільки згідно з абз. 1 п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 було прямо передбачено звільнення від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

З огляду на встановлені обставини та аналіз наведених норм законів, нормативно-правових актів, якими регулюються спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку про те, що звільнення платників єдиного внеску від відповідальності за невиконання своїх обовязків, передбачених ч.2 ст.6 Закону №2464, не передбачало подання відповідної заяви податковому органу, оскільки в спірний період діяла імперативна норма щодо незастосування штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом 2464 за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО.

З огляду на вище викладене, колегія суддів вирішила, що спір за суттю вирішений правильно з підстав, наведених в ухвалі суду апеляційної інстанції, внаслідок чого апеляційна скарга не підлягає задоволенню, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

В повному обсязі ухвала складена 23 серпня 2016 року

Керуючись ст.195 ч.1, ст.196, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1, ст.206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року у справі №805/930/16-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді: С.В. Жаботинська

ОСОБА_4