Ухвала суду № 59877999, 10.08.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"10" серпня 2016 р. справа № 804/15158/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:ОСОБА_1, суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року у справі №804/15158/15 за позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (третя особа - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України) про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 20.10.2015 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №300/ДПР-15 від 23.09.2015 року, яким було закрито дисциплінарну справу відносно нього, порушену за інформацією, викладеною в скарзі директора ТОВ «Учбовий комбінат «Дніпробут» ОСОБА_3 та порушено дисциплінарну справу за відомостями, викладеними в ухвалі апеляційного суду Дніпропетровської області від грудня 2014 року; визнати незаконним та скасувати рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №325/ДПР-15 від 15.10.2015 року, яким застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

До суду апеляційної інстанції від третьої особи - Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури України надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких сторона просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Сторони у судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивачем до канцелярії апеляційного суду подано заяву про відкладення розгляду справи у звязку з його хворобою, до якої додано довідку лікарняного закладу.

Колегія суддів не приймає до уваги вказану заяву та додану до неї довідку як доказ поважності не прибуття позивача в судове засідання, оскільки вказана довідка не містить навіть дати звернення позивача до лікарняного закладу та дати видачі такої довідки.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обовязковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За нормами пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2350, яке видане Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Дніпропетровської області від 20.09.2011 року (а.с.12).

Відповідач - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області в даних правовідносинах реалізує надані їй ОСОБА_4 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що до дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області надійшла скарга директора ТОВ «Учбовий комбінат «Дніпробуд» ОСОБА_3, в якій зазначалось про надходження до вказаного комбінату адвокатського запиту №55 від 25.09.2014 року від адвоката ОСОБА_2 про надання інформації. Проте, відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України від 29.09.2014 року дія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_2 зупинено з 02.09.2014 року по 02.09.2015 року згідно п.3 ч.1 ст.31 ОСОБА_4 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на підставі рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області №100/ДПР-14. У звязку з вказаним скаржник зазначав, що направляючи адвокатський запит, адвокат ОСОБА_2, продовжував займатися адвокатською діяльністю в період, коли дія його свідоцтва про право на зайняття адвокатською. діяльністю була зупинена рішенням дисциплінарної палати КДКА ДО, в чому вбачає дисциплінарний проступок за скоєння якого такий адвокат повинен бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

За результатами розгляду вказаної скарги, рішенням дисциплінарної палати №158/ДПП-14 від 03.12.2014 року відносно адвоката ОСОБА_2 було порушено дисциплінарну справу.

Рішенням КДКА Дніпропетровської області №177/ДПР -14 від 26.12.2014 року до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, рішенням якої №IV/2015 від 16.04.2015 року рішення КДКА Дніпропетровської області від 03.12.2014 року залишено без змін, рішення КДКА Дніпропетровської області від 26.12.2014 року скасовано, а матеріали дисциплінарної справи направлені для виконання вимог ОСОБА_4 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо належної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням РАУ №120 від 30.08.2014 року.

Крім того, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що до дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області надійшла ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.12.2014 року, якою доведено до відома дисциплінарної палати про те, що вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 16.10.2014 року, ухвалений за результатами кримінального провадження №12014010630001422 стосовно ОСОБА_5 скасовано, а кримінальне провадження направлене на новий розгляд в той же суд в іншому складі суду. Окремим дорученням від 28.05.2015 року головою КДКА ДО ініційовано проведення перевірки відомостей, викладених в ухвалі Апеляційного суду від 11.12.2014 року, відповідно до вимог ст.38 ОСОБА_4 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Рішенням дисциплінарної палати №300/ДПР 15 від 23.09.2015 року з урахуванням рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №IV/2015 від 16.04.2015 року було закрито дисциплінарну справу відносно ОСОБА_2, порушену за інформацією, викладеною в скарзі директора ТОВ «Учбовий комбінат «Дніпробут» та за відомостями, викладеними в ухвалі апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.12.2014 року, в діях адвоката ОСОБА_2 були встановлені ознаки дисциплінарного проступку та порушено дисциплінарну справу.

Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №325/ДПР 15 від 15.10.2015 року застосовано відносно адвоката ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України. Цим же рішенням припинено право заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2350, виданого 13.09.2011 року кваліфікаційно-дисциплінарною комісією Дніпропетровської області.

Позивач не погодився з рішеннями дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №300/ДПР 15 від 23.09.2015 року та №325/ДПР 15 від 15.10.2015 року та оскаржив їх до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, зазначив, що відповідачем доведено правомірність прийнятих рішень, відповідач діяв з урахуванням фактичних обставин дисциплінарної справи, порушеної відносно ОСОБА_2, що не призвело до порушення прав останнього, у звязку з чим, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а оскаржувані рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №300/ДПР-15 від 23 вересня 2015 року та №325/ДПР-15 від 15 жовтня 2015 року такими, що прийняті відповідно до вимог чинного законодавства України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З тексту апеляційної скарги вбачається, що апелянт оскаржує рішення КДКА Дніпропетровської області №300/ДПР-15 від 23.09.2015 року та №325/ДПР-15 від 15.10. 2015 року з процедурних питань та не заперечує наявності в його діях проступків, що стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень відповідача.

ОСОБА_4 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 року (далі по тексту - Закон №5076) визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Згідно з ч. 1, 10, 11 ст. 50 ОСОБА_4 № 5076-VI кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього ОСОБА_4, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України.

Згідно ч.1 ст.36 ОСОБА_4 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 ОСОБА_4 визначено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Приписами ст.39 ОСОБА_4 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Судом першої інстанції було встановлено, що у відповідності до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України на підставі рішення №8 від 13.09.2011 року, позивачу було видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2350 Дніпропетровською обласною КДКА та свою адвокатську діяльність позивач починав саме в Дніпропетровській області.

Як на одну з підстав скасування рішень відповідача, а відтак і рішення суду першої інстанції, позивач в своїй апеляційній скарзі зазначає ту обставину, що його робочим містом являється Полтавська область вул.Будівельна,13, а тому питання щодо його дисциплінарної відповідальності є підвідомчим кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Полтавської області, а не Дніпропетровської області.

Колегія суддів не приймає до уваги вказане посилання апелянта з огляду на наступне.

З тексту рішення Дніпропетровської обласної КДКА №325/ДПР-15 від 15.10.2015 року вбачається, що рішенням дисциплінарної палати №300/ДПР-15 від 23.09.2015 року

за відомостями, викладеними в ухвалі апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.12.2014 року, в діях ОСОБА_2 були встановлені ознаки дисциплінарного проступку та порушено дисциплінарну справу ( а.с. 10-11, 26-27).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ІІІ-003/2016 від 23.02.2016 року скаргу адвоката ОСОБА_2 на рішення дисциплінарної палати КДКС Дніпропетровської області від 23.09.2015 року та від 15.10.2015 року залишено без задоволення, а рішення КДКА Дніпропетровської області від 23.09.2015 року та від 15.10.2015 року залишено без змін (а.с.119-121).

Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури при розгляді скарги ОСОБА_2, крім іншого, розглядалось питання та проводилась перевірка щодо дотримання Дніпропетровською обласною КДКА процедури порушення дисциплінарної справи з урахуванням робочого місця адвоката.

Як зазначено в рішенні ВКДКА дисциплінарне провадження відносно адвоката ОСОБА_2 розпочато КДКА Дніпропетровської області за робочим місцем адвоката відповідно до ч.3 статті 33 ОСОБА_4 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

08.09.2015 року адвокат ОСОБА_2 отримав в Раді адвокатів Дніпропетровської області трансферний витяг у звязку зі зміною робочого місця на Полтавську область.

16.02.2015 року заступником голови ВКДКА ОСОБА_6 було надано запит до Національної асоціації адвокатів України щодо процедури переведення (трансферу) адвоката ОСОБА_2 з Дніпропетровської області до Полтавської області, та з метою отримання трансферного витягу адвоката і дати внесення відомостей до ЄРАУ про робоче місце адвоката, що знаходиться у Полтавській області.

Відповідно до відомостей, що містяться у відповіді, наданій Національною асоціацією

адвокатів України, процедуру трансферу адвоката ОСОБА_2 до Ради адвокатів Полтавської області було завершено 18.09.2015 року і відомості стосовно адреси робочого місця адвоката в Полтавській області стали доступними та видимими для користувачів офіційного веб-сайту НААУ. До відповіді відповідно додано копія заяви на видачу трансферного витягу від 08.09.2015 року, копія трансферного витягу від 15.09.2015 року, копія заяви на внесення змін від 17.09.2015 року, витяг з ЄРАУ станом на 23.09.2015 року; витяг з ЄРАУ станом на 15.10.2015 року.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не містить положень про передачу дисциплінарної справи від КДКА одного регіону до іншої у разі зміни адвокатом робочого місця під час процедури дисциплінарного провадження.

Відповідно до пункту 4.6.6. «Порядку ведення реєстру адвокатів України», затвердженого рішенням РАУ № 26 від 17.12.2012 року, усі розпочаті дисциплінарні провадження проти адвоката, який звернувся за отриманням трансферного витягу на день його видачі, продовжують здійснюватися відносно такого адвоката в тій раді адвокатів регіону, до якої адвокат звернувся за таким витягом.

Далі, в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на п.3.6.5 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та п.6 Положення про ВКДКА, зазначає, що за наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ВКДКА має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобовязати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Проте, як зазначає апелянт, згідно мотивувальної частини рішення ВКДКА №IV/2015 від 16.04.2015 року рішення КДКА Дніпропетровської області від 26.12.2014 року скасовано, а матеріали дисциплінарної справи направлені для виконання вимог ОСОБА_4 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо належної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням РАУ №120 від 30.08.2014 року.

Колегія суддів не приймає до уваги таке посилання апелянта, оскільки, а ні рішення ВКДКА №IV/2015 від 16.04.2015 року, а ні рішення КДКА Дніпропетровської області від 26.12.2014 року не є предметами даного спору. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури взагалі не є відповідачем по справі, позивач не оскаржує будь-яких дій чи рішень вказаного органу, який в даній справі є третьою особою.

Щодо посилання апелянта на ту обставину, що ОСОБА_4 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо належної поведінки адвоката не передбачено право КДКА обєднувати порушені дисциплінарні справи, колегія суддів зазначає наступне.

По-перше, вказаними нормами не заборонено розгляд декількох дисциплінарних справ як відносно різних осіб-адвокатів, так і декількох дисциплінарних справ відносно одного адвоката.

По-друге, як вбачається з тексту рішення КДКА Дніпропетровської області №300/ДПР-15 від 23.09.2015 року на засіданні комісії розглядалась дисциплінарна справа відносно адвоката ОСОБА_2, порушена за інформацією, викладеною у скарзі директора ТОВ «Учбовий комбінат «Дніпробуд» ОСОБА_3, та вказана дисциплінарна справа була закрита. А також комісією розглядалась ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.12.2014 року, в діях адвоката ОСОБА_2 були встановлені ознаки дисциплінарного проступку та порушено дисциплінарну справу, яка в подальшому була розглянута на засіданні комісії 15.10.2015 року (а.с.10-11, 26-27).

Далі, в апеляційній скарзі позивач, з посиланням на п.10, 14, 15 Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо належної поведінки адвоката, зазначив, що ніхто з заявами до КДКА Дніпропетровської області не звертався, а ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області не є окремою ухвалою чи постановою суду.

Вказане посилання апелянта колегією суддів до уваги не приймається з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.36 ОСОБА_4 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Відповідно п.10 Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо належної поведінки адвоката до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено -заяви (скарги)) слід відносити скарги громадян, окремі ухвали судів, постанови суддів, постанови, подання слідчих органів, ради адвокатів регіону або її членів, голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або її членів, заяви адвокатів, адвокатських обєднань, адвокатських бюро, обєднань адвокатів, підприємств, установ, організацій, громадян та інших осіб на дії адвокатів.

Як вбачається з рішення КДКА Дніпропетровської області №300/ДПР-15 від 23.09.2015 року до дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області надійшла ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.12.214 року, за відомостями якої було порушено відносно ОСОБА_2 дисциплінарну справу, яка в подальшому була розглянута на засіданні комісії 15.10.2015 року.

Вказана ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.12.214 року прийнята за результатами розгляду кримінальної справи.

Статтею 396 Кримінально-процесуального кодексу України встановлені види судових рішень. Судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку. Судове рішення, у якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.

Іншої форми рішення по кримінальній справі вказаним кодексом не передбачено.

Назва документу (звернення, скарги та т.і) не позбавляє фізичну особу чи орган права на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності та не є підставою для відмови КДКА в прийнятті такого звернення.

Далі, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що дисциплінарна комісія здійснювала розгляд справи у період хвороби позивача, за відсутності його пояснень, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1,ч.2 ст.40 ОСОБА_4 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Разом з тим, п.7.7 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону встановлено, що розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання КДКА (палати), може бути відкладений або зупинений у випадку неявки на засідання учасників та ін.

З матеріалів справи вбачається та проти цього не заперечує апелянт, що КДКА Дніпропетровської області неодноразово повідомляла ОСОБА_2 про засідання комісії для участі у засіданні та надання пояснень

Проте, позивачем двічі надавались довідки Комунального закладу «Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги №10» про те, що він відвідував амбулаторію №1 з 31.08.2015 року по 04.09.2015 року та довідку вказаного медичного закладу про те, що з 06.10.2015 року по 17.10.2015 року знаходився на амбулаторному лікуванні з діагнозом «гіпертонічна хвороба 2 ст.».

Таким чином, позивач, будучи належним чином повідомленим про дати, час та місце проведення засідання дисциплінарної палати 02.09.2015 року, 23.09.2015 року, 08.10.2015 року та 15.10.2015 року не зявився на вказані засідання, пояснень не надав.

Таким чином, у звязку з неодноразовою неявкою ОСОБА_2 на засідання дисциплінарної палати була відсутня можливість відібрання письмових пояснень про причини невиконання ним рішень органів адвокатського самоврядування, самостійно такі пояснення позивач до відповідача не надсилав та не надавав, а тому КДКА Дніпропетровської області розглянула справу та прийняла рішення без участі адвоката ОСОБА_2, враховуючи, що на засіданні дисциплінарної палати 26.12.2015 року останній визнавав як факт належного повідомлення його про рішення дисциплінарної палати №100/ДПР-14 так і факт його участі в дебатах по кримінальному провадженні в Амур -Нижньодніпровському районному суді м.Дніпропетровська після прийняття вказаного рішення, про що свідчать записи протоколу засідання дисциплінарної палати від 26.12.2014 року ( а.с.112).

Відповідно до положень п.6 ч.2 ст. 34 ОСОБА_4 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.

Відповідно до рішення КДКА Дніпропетровської області №325/ДПР -15 від 15.10.2015 року наявність ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.12.2014 року є беззаперечним доказом невиконання адвокатом ОСОБА_2 рішень органу адвокатського самоврядування, що визначено дисциплінарною палатою як разове грубе порушення професійних обовязків, передбачених ст.21 ОСОБА_4 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порушення вимог ст. 62 Правил адвокатської етики та підстав для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Крім того, при прийнятті вказаного рішення, відповідачем було враховано, що на протязі 2012-2014 років адвокат ОСОБА_7М. зпритягувався до дисциплінарної відповідальності та до нього застосовувалися дисциплінарні стягнення у вигляді попередження та зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік, що свідчить про відсутність у ОСОБА_2 поваги до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності громадського призначення, що має наслідком підрив престижу адвокатури в цілому.

Суд першої інстанції встановлено, та проти цього не заперечував апелянт в апеляційній скарзі, що адвокат ОСОБА_2 неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, а саме: рішенням дисциплінарної палати від 07.08.2012 року за результатами розгляду скарги ОСОБА_8 до адвоката ОСОБА_2 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження у звязку з невиконанням адвокатом умов договору про надання правової допомоги, зокрема ухилення від належного інформування клієнту про хід доручення; рішенням дисциплінарної палати від 26.12.2013 року за результатами розгляду скарги ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до адвоката ОСОБА_2 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження у звязку з невиконанням адвокатом умов договору про надання правової допомоги; рішенням дисциплінарної палати від 02.09.2014 року за результатами розгляду скарги ОСОБА_11 до адвоката ОСОБА_2 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік у звязку з невиконанням умов договору про надання правової допомоги, що спричинило пропуск строку на оскарження рішення, прийнятого не на користь клієнта.

Статтею 35 ОСОБА_4 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено види дисциплінарних стягнень та строк їх застосування.

Так, відповідно до ч.1 ст.35 цього ОСОБА_4 за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2)зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3)для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Рішенням дисциплінарної палати Дніпропетровської КДКА від 15.10.2015 року застосовано відносно ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України; припинено право на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2350, виданого 13.09.2011 року КДКА Дніпропетровської області.

Згідно з ч.3 ст.39 ОСОБА_4 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Згідно з ч.1 ст.42 ОСОБА_4 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення у дисциплінарній справі може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Як зазначалось вище рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу ОСОБА_2 на рішення відповідача залишено без задоволення, а рішення КДКА Дніпропетровської області від 23.02.2016 року про порушення дисциплінарної справи та від 15.10.2015 року застосування дисциплінарного стягнення відносно позивача залишено без змін.

На підставі вищевикладеного колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідач діяв з урахуванням фактичних обставин справи, що не призвело до порушення прав позивача, у звязку з чим, позовні в вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, колегія суддів враховує наявні в матеріалах листи Самарського районного суду м.Дніпропетровська №206/1201/16-к/10223/2016 від 09.06.2016 року та Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська, якими надано інформацію щодо продовження здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_2 та представництво ним інтересів в суді у кримінальних справах, що колегією суддів розцінюється як доказ порушення позивачем ОСОБА_4 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки він продовжує здійснювати повноваження адвоката, на маючи на це право (а.с. 122, 124).

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Дніпропетровської області доведено правомірність прийняття рішень №300/ДПР-15 від 23.09.2015 року та №325/ДПР-15 від 15.10.2015 року відносно ОСОБА_2. Відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Згідно частини першої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року у справі №804/15158/15 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року у справі №804/15158/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя:І.В. Юрко

Суддя:М.М.Гімон

Суддя:С.Ю. Чумак