Ухвала суду № 59877984, 15.08.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 серпня 2016 рокусправа № 804/442/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року у справі № 804/442/16 за позовом фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення винесене відповідачем про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску НОМЕР_1 від 10.08.2015 року на загальну суму 3553,27 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ним своєчасно сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за несплату якого відповідачем нараховані штрафні санкції та пеня рішенням НОМЕР_1 від 10.08.2015 р., а тому позивач виконав свій обов'язок щодо сплати єдиного внеску, помилково перерахувавши відповідні кошти на неналежні рахунки.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

10.08.2016 року посадовими особами відповідача прийнято рішення НОМЕР_1, яким на підставі частини 10 та п. 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 від 08.07.2010 р. (далі - Закон № 2464) фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 нараховано штрафні санкції на загальну суму 3553,27 грн., в т.ч. штраф у розмірі 483,37 грн. (10% до 01.01.2015 року) за період з 21.01.2014 року по 23.07.2015 року, штраф у розмірі: 760,77 (20% з 01.01.2015 року) за період з 21.01.2015 року по 23.07.2015 року, пеня у розмірі 2309,13 грн. (0,1 % суми недоїмки).

Підставою для прийняття відповідачем вказаного рішення стало те, що позивачем в період з жовтня 2013 року по 01.07.2015 року помилково при сплаті до бюджету єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який підлягав зарахуванню на рахунок для єдиного внеску фізичних осіб-підприємців № 37192204000486 в УДКС у Дніпропетровській області, фактично перераховано належні до сплати суми на інший рахунок № 37195201000486 в УДКС у Дніпропетровській області, призначений для оплати єдиного внеску на заробітну плату найманих працівників.

Позивач таке рішення відповідача вважає протиправним і просить його скасувати.

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 передбачено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, а саме підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі, філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закон № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Державної фіскальної служби у строки, в порядку та за формою, встановленими ДФС за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Частиною 5-7 ст. 9 Закон № 2464 визначено, що сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Державної фіскальної служби, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Для зарахування єдиного внеску в органах Державного казначейства України відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному територіальному органу Державної фіскальної служби. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску. Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується Державним казначейством України та Державною фіскальною службою за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Розрахункове обслуговування територіального органу Державної фіскальної служби здійснюється відповідно до умов договорів між органами Державного казначейства України і власниками рахунків. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закон № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі зазначених норм позивачем в повному обсязі був сплачений єдиний внесок у жовтні-грудні 2012 року, 2014 році та першому півріччі 2015 року, що підтверджується відповідними квитанціями, в яких призначення платежу вказано як «єдиний соціальний внесок 34.7%» . (а.с. 23-29).

Проте, єдиний внесок сплачувався позивачем помилково на р/р 37195201000486, який також являється розрахунковим рахунком в УДКС у Дніпропетровській області замість р/р 37192204000486.

Виявивши помилку, позивач направив на адресу відповідача лист № 1 від 13.07.2015 року щодо перекиду коштів з р/р 37195201000486 на р/р 37192204000486.

23.07.2015 року податковим органом здійснено перерахування коштів на рахунок 37192204000486 (код платежу 71040000) у сумі 8826,37 грн., про що повідомлено листом № 7614/10/04-81-20 та підтверджується актом звірки № 5708-20 від 04.08.2015 року.

Відповідно до частини 11 статті 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно вимог частини 3 статті 25 Закону № 2464 суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

За приписами частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464, на які як на підставу застосування штрафних санкцій та нарахування пені посилається в оскаржуваному рішенні відповідач:

- на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу;

- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платника накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сумм.

Згідно частини першої статті 43 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Відповідно до частини п'ятої статті 45 БК України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Відповідно до пункту 3.1 Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого спільним наказом Міністерства фінансів України та Міністерства доходів та зборів від 19.09.2013 № 493/815, яке було чинним на час сплати позивачем єдиного соціального внеску, страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім'я територіальних органів Міндоходів в управліннях (відділеннях) Казначейства.

Пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Таким чином, здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в межах встановленого строку, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення розрахункове рахунку в платіжному дорученні під час сплати грошового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання, а відтак і для застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені.

Вказані висновки колегією суддів здійснені з урахуванням правової позиції Верховного Суду України у справі № 21-377а15 (постанова ВСУ від 16 червня 2015 року), яка відповідно до вимог ч. 2 ст. 161 та ч. 1 ст. 244? Кодексу адміністративного судочинства України повинна враховуватись судами при застосуванні правових норм в аналогічних правовідносинах.

Таким чином, оскільки сплачені позивачем грошові кошти єдиного внеску із відповідним призначенням платежу були зараховані на казначейський рахунок 3719, то у позивача була відсутня недоїмка зі сплати єдиного соціального внеску, а тому у відповідача не було підстав для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року у справі № 804/442/16 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції, прийнята в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко