Ухвала суду № 59877981, 15.08.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 серпня 2016 рокусправа № П/811/4374/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі № П/811/4374/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровограднафтапостач плюс» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000182204 від 28.11.2014 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (т. № 1 а.с. 211-212) просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.11.2014 року № 0000182204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 740965 грн., у т.ч. за основним платежем - 592772 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 148193 грн. (т. № 1 а.с. 162)

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглянула справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

На підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, наказів від 30.10.2014 р. № 2124 та 05.11.2014 року, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Кіровограднафтопостач плюс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.11.2010 по 30.06.2014 та перевірки з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 30.06.2014 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 5/11-23-22-04/37426751 від 14.11.2014 р., яким зафіксовано встановлене під час перевірки допущення позивачем порушення вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Міністерством фінансів України від 25.11.2011 №1492, п.200.1, п. 200.4, п. 200.6, п. 200.14 ст. 200, ст. 192 Податкового кодексу України, з урахуванням п. 46.1, п .46.5 ст. 46 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість на загальну суму 592 772,00 грн., в тому числі по наступним податковим періодам: (т. № 1 а.с. 96-119)

- за листопад 2012 року в сумі 84628,00 грн.,

- за грудень 2012 року - 62564,00 грн.,

- за січень 2013 року - 245715,00 грн.,

- за лютий 2013 року - 199865,00 грн.

Підставою для таких висновків податковим органом зазначено винесення 27 грудня 2012 року податкового повідомлення-рішення форми «В2» № 000760154, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування на 570708 гривень. З огляду на наявність вказаного податкового повідомлення-рішення відповідач вважав, що позивач повинен був при поданні податкової звітності за грудень 2012 року-лютий 2013 року відобразити вказану суму у зменшення від'ємного значення попередніх періодів, тоді як позивачем повністю використано вказану суму на погашення податкових зобов'язань зі сплати ПДВ до бюджету. (т. № 1 а.с. 113 зворотній бік).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки податковим органом прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 0000182204 від 28.11.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 740 965,00 грн., в том числі за основним платежем - 592 772 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 148 193грн. (т. № 1 а.с.162).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно заявлено у податковій звітності за перевірені відповідачем періоди залишок від'ємного значення суми податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, оскільки зазначена сума до бюджетного відшкодування позивачем самостійно не заявлялась, а податкове повідомлення-рішення відповідача від 27.12.2012 № 000760154 скасовано в судовому порядку.

Колегія суддів такі висновки суду першої інстанції вважає правильними, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За змістом пункту 200.3. статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.6. статті 200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Таким чином правовими нормами ПК України розмежовано підстави та юридичні наслідки виникнення у платника податків права на бюджетне відшкодування від'ємного значення та права на віднесення такого від'ємного значення ПДВ до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом пункту 102.5 статті 102 ПК України заяви про відшкодування грошових зобов'язань можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем отримання права на таке відшкодування.

Водночас, право на віднесення до податкового кредиту наступного податкового періоду залишку від'ємного значення ПДВ попередніх податкових періодів виникає у платника податків відповідно до норм статті 200 ПК України.

Відтак, як вірно зазначив суд першої інстанції Податковий кодекс України не містить застережень, які б обмежували у часі право платника податків на віднесення залишку від'ємного значення з ПДВ попередніх податкових періодів до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судом встановлено, що ТОВ "Кіровограднафтопостач плюс" не погоджуючись із винесенням податковим органом податковим повідомленням-рішенням від 27 грудня 2012 року № 000760154 на загальну суму 570 708,00 грн., звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом про його скасування.

Так, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі № П/811/27/15 від 16.09.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом від 14.03.2016 року, позовні вимоги ТОВ "Кіровограднафтопостач плюс" задоволено повністю - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області від 27 грудня 2012 року № 000760154, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровограднафтопостач плюс" збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 570 708,00 грн. (т. № 1 а.с. 227-230, 231-233)

Нормами частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За змістом вказаних судових рішень судами встановлено, що позивач не мав наміру отримати бюджетне відшкодування в розмірі 570 708 грн., а тому не подавав відповідні заяви про повернення йому вказаної суми бюджетного відшкодування та не вносив відповідних відомостей до декларації з податку на додану вартість за певній період (травень, серпень, вересень, жовтень 2012 року). З огляду на вказане судами здійснено висновок про безпідставність збільшення податковим органом позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Таким чином, оскільки позивач не заявляв вказану вище суму до бюджетного відшкодування, то мав право у податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2012 року-лютий 2013 року декларувати її в рахунок від'ємного значення і використовувати в подальшому для зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів відповідно до пункту 200.6 статті 200 ПК України.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Кіровограднафтопостач плюс" у листопаді, грудні 2012 року, січні та лютому 2013 року відображало у податковій звітності залишок від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з урахуванням відповідних сум за березень, травень, серпень, вересень, жовтень 2012 року, при цьому на час подання податкових декларації з ПДВ такі суми не були погашені чи відшкодовані платнику податків (т. № 1 а.с. 18-51, 57-58).

З огляду на вказане колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність заявлення позивачем у податковій звітності за перевірені відповідачем періоди залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у розмірі 592 772 грн., а отже ТОВ «Кіровограднафтапостач плюс» скористався передбаченим статтею 200 ПК України правом на використання зазначеної суми від'ємного значення податку на додану вартість в наступних звітних періодах.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано, апеляційна скарга позивача, не ґрунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі № П/811/4374/14 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції, прийнята в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко