Ухвала суду № 59877947, 10.08.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 серпня 2016 рокусправа № 808/8494/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року по справі № 808/8494/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2015 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась із позовом до суду, в якому просила визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від 07 липня 2015 року № 0000531702, яким їй збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб в загальній сумі 19564,55 грн. та податкове повідомлення-рішення від 15 жовтня 2015 року № 0000741702 яким їй збільшено суму штрафу 277,33 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року даний позов задоволено повністю.

Вважаючи вказане рішення таким, що винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування скарги її заявник вказав, що громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, зобов'язані мати підтверджуючі документи щодо придбання товарів, які використовують у підприємницькій діяльності. Крім того вказує, що приватний підприємець незалежно від способу оподаткування доходів, в тому числі і на спрощеній системі оподаткування, є податковим агентом, а тому повинен нараховувати та утримувати податок при виплаті доходів як найманим працівникам так і іншим особам.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги вважає, що останню необхідно залишити без задоволення з огляду на наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 була зареєстрована у Жовтневій районній адміністрації Запорізької міської ради 12 січня 2011 року та перебуває на податковому обліку у відповідача. При цьому позивач на протязі 2012-2013 років обрала спрощену систему оподаткування як платник податків 2 групи.

У період з 21 по 25 травня 2015 року співробітниками відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 квітня 2012 року по 21 травня 2015 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 13 січня 2011 року по 21 травня 2015 року.

Результати такої перевірки зафіксовані у акті від 28 травня 2015 року №20/08-26-1702/214/НОМЕР_3 (далі Акт перевірки), згідно висновків якого встановлено ряд порушень податкового законодавства з боку позивача, зокрема: порушенні п. 18.1, пункту 18.2 статті 18, підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 176.2 «а» «б» пункту176.2 статті 176, пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 15243,64 грн. (101624,30*15%). Також позивачем не надано податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) з зазначенням виплат за придбаний товар за перевіряємий період.

Такі висновки обумовлені відсутністю у позивача на момент проведення перевірки підтверджуючих документів щодо придбання товарів, які використовувалися нею під час провадження підприємницькій діяльності. У зв'язку з не підтвердженням ФОП ОСОБА_1 факту закупівлі товару у інших суб'єктів господарювання, податковий орган дійшов висновку, що позивачем товар придбавався у фізичних осіб, а тому вона як податковий агент повинна була утримати з них податок на доходи та перерахувати його до бюджету.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято: 07 липня 2015 року податкове повідомлення-рішення №0000531702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб в загальній сумі 19564,55 грн.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав скаргу до ГУ ДФС у Запорізькій області, яку рішенням від 11 вересня 2015 року залишено без задоволення.

В подальшому позивач звернувся з скаргою до ДФС України, яка рішенням від 08 жовтня 2015 року скаргу залишила без задоволення, а спірне рішення без змін. При цьому у відповідності до п. 127.1 ст.127 ПК України застосувала до ФОП ОСОБА_1 штрафну санкцію по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 277,33 грн. та зобов'язала відповідача з цього приводу скласти та направити на адресу позивача окреме податкове повідомлення-рішення.

15 жовтня 2015 року відповідачем на підставі того ж Акту перевірки та вищевказаного рішення ДФС від 08 жовтня 2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000741702, яким позивачу збільшено суму штрафних санкцій у розмірі 277,33 грн.

Не погодившись з цими рішеннями податкового органу, позивач оскаржив їх до суду, правомірність винесення яких і є предметом розгляду у даній справі.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірні рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності законодавчо встановлених норм, щоб покладали на ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку 2 групи, що обрала спрощену систему оподаткування, обов'язок зберігати підтверджуючі документи щодо придбання товарів, які використовувалися нею під час провадження господарської діяльності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Відповідно до п.1. ст.. 296 Податкового кодексу України, платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 цього пункту.

Відповідно до пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п'ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Форму та Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 року № 1637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 року за № 1534/20272 (далі - Порядок).

Пунктом 1 Порядку визначено, що відповідно до підпункту 296.1.1 пункту 296.1 статті 296 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України) фізичні особи - підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої і другої груп, а також платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість (далі - платник податку), ведуть книгу обліку доходів (далі - Книга), у якій щоденно, за підсумками робочого дня, відображають отримані доходи.

Згідно з п. 2 Порядку прошнурована та пронумерована Книга безоплатно реєструється в органі державної податкової служби за основним місцем обліку платників податку.

Згідно з пунктом 7 Порядку дані Книги використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Аналізуючи наведені норми колегія суддів зауважує, що законодавцем встановлено обов'язок платників єдиного податку, зокрема, першої та другої груп, вести книгу обліку доходів у встановленому порядку. При цьому, вказаним нормами та порядком не покладено обов'язок на платника податку 2 групи зберігати підтверджуючі документи щодо придбання товарів, які використовують у підприємницькій діяльності.

Посилання відповідача на порушення позивачем п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, внаслідок невключення суми доходів, нарахованих на користь платника податків до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку колегією суддів відхиляються з наступних підстав.

Відповідно до п. 297.3 ст. 297 Податкового кодексу України платник єдиного податку виконує передбачені цим Кодексом функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

Отже, платник єдиного податку виконує функції податкового агента у разі нарахування доходів лише на користь фізичної особи. Натомість в даному випадку йдеться про правовідносини позивача з фізичними особами-підприємцями, які самостійно сплачують податки за результатами своєї господарської діяльності.

Згідно із п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Отже, позивач не може бути податковим агентом по відношенню до фізичної особи-підприємця, яка самостійно сплачує податкові зобов'язання, а тому збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб є протиправним.

Також слід зауважити, що розраховуючи суму податковий зобов'язань, відповідач не встановив конкретних фактів виплати позивачем доходів на користь фізичних осіб, з яких позивач мав би обов'язок утримувати податок, а лише взято весь загальний обсяг отриманого доходу, який зменшено на умовний середній розмір торгівельної надбавки зі слів позивача і отримана сума в повному обсязі взято як виплачений позивачем дохід на користь невстановлених фізичних осіб. Вказані значення є розрахунковими, не ґрунтуються на будь яких документах, а застосована методика розрахунку не відповідає вимогам законодавства.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог відповідає фактичним обставинам справи, а тому підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року по справі № 808/8494/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак

Суддя: І.В. Юрко