Ухвала суду № 59877939, 22.08.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 серпня 2016 рокусправа № 334/10288/15-а(2-а/334/49/16)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21.04.2016 року у справі № 334/10288/15-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя (далі - УПФУ) про визнання протиправними дій УПФУ щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 09.11.2015 р.; зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком з 09.11.2015 р. відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за останні за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, забезпечити її виплату та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21.04.2016 р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову, прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Апелянт вказує, що з 08.07.2005 р. він отримував пенсію за віком, призначену на пільгових умовах, за Списком № 1 у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення». У зв'язку з досягнення пенсійного віку 09.11.2015 р. позивачем подана заява про призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Вважає необґрунтованим висновок суду, що заява про призначення пенсії за віком є заявою про переведення з одного виду пенсії на іншій, цей висновок суперечить нормам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та правовій позиції Верховного Суду України з цього питання.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 08.07.2005 р. відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У зв'язку з набуттям чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.01.20104 р. розмір пенсії позивача приведено у відповідність до вимог цього Закону.

09.11.2015 р. позивач звернувся до УПФУ із заявою про призначення пенсії за віком згідно за ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ч. 2 ст. 40 цього Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки, за останні 3 роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах.

Листом УПФУ від 23.11.2015 р. № 503/д-1 УПФУ відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на загальних підставах через отримання позивачем цього виду пенсії.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини щодо права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах та пенсію за віком за Законом № 1058 врегульовані тими самими законодавчими актами, у відповідача відсутні підстави для призначення позивачу призначення пенсії за віком, оскільки позивач вже отримує цей вид пенсії.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що з 08.07.2005 р. ОСОБА_1 отримував пенсію за віком, призначену на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». У зв'язку з досягнення пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», 09.11.2015 р. позивачем подана до УПФУ заява про призначення пенсії за віком.

Листом від 23.11.2015 р. № 503/д-1 УПФУ відмовлено у призначенні позивачу пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивач вже отримує такий саме вид пенсії.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до ст. 10 Закону № 1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Тобто, законодавець надав вичерпний перелік видів пенсій, які можуть бути призначені особі відповідно до Закону № 1058.

За приписами ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.

Пенсія за віком на загальних підставах та пенсія за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку розраховується відповідно до Закону №1058, а Закон України «Про пенсійне забезпечення» визначає лише право особи на пільгову пенсію.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком, на умовах і в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, слід відмовити. При перерахунках пенсії позивача за віком застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Ухвалою судді-доповідача про відкриття апеляційного провадження у справі відстрочено апелянту сплату судового збору до вирішення справи по суті, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 88, 94 КАС України з позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 535,92 грн.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21.04.2016 року у справі № 334/10288/15-а залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21.04.2016 року у справі № 334/10288/15-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Стягнути на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України (Отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, рахунок отримувача: 31217206781004; КБКД 22030101; Код ЄРДПОУ: 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО): 805012) з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, місце проживання - АДРЕСА_1, 69041, судовий збір у розмірі 535 (п'ятсот тридцять п'ять) грн. 92 коп.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко