Постанова № 59877795, 17.08.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2016 р. Справа № 906/294/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Василишин А.Р.

судді Філіпова Т.Л. ,

судді Бучинська Г.Б.

при секретарі Першко А.А.

розглянувши апеляційну скаргу третьої особи - публічного акціонерного товариства "Енергобанк" на рішення господарського суду Житомирської області від 25 квітня 2016 року у справі № 906/294/16

за позовом ОСОБА_1

до публічного акціонерного товариства "Бердичівський м'ясокомбінат"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - публічного акціонерного товариства "Енергобанк"

про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів оформлене протоколом від 29 березня 2007р. №1

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

третьої особи - ОСОБА_2, представник згідно довіреності №09/05-119 від 14 липня 2016 року

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Акціонер публічного акціонерного товариства «Бердичіський мясокомбінат» ОСОБА_1 (надалі Позивач) звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою (а.с. 3-5) до Публічного акціонерного товариства «Бердичіський мясокомбінат» (надалі Відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Відповідача від 29 березня 2007 року № 1, в частині затвердження в пункті 9.12 рішення «Надати повноваження Наглядовій раді, щодо прийняття рішень про укладення правочинів на суму 25-100 % балансової вартості активів Відповідача за даними останньої річної звітності».

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 19 квітня 2016 року, з підстав, висвітлених у даній ухвалі, було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 акціонерне товариство «Енергобанк» (надалі Третя особа; а.с. 68-69).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 25 квітня 2016 року в справі № 906/294/16 позов Позивача до Відповідача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників від 29 березня 2007 року задоволено (а.с. 103-106).

Визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів Відповідача, оформлене Протоколом загальних зборів акціонерів Відповідача від 29 березня 2007 року № 1, в частині затвердження пункту 9.12 рішення щодо надання повноважень Наглядовій раді приймати рішення про укладання правочинів на суму 25-100 % балансової вартості активів товариства за даними останньої річної звітності. Також, даним судовим рішення покладено на Відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Третя особа звернулась до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (а.с. 114-119), в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам справи та дійшов помилкового висновку про порушення права акціонера на попереднє ознайомлення з порядком денним загальних зборів, своєчасне і повне отримання інформації про питання, які будуть розглядатися на загальних зборах, чим порушив та неправомірно застосував норми матеріального і процесуального права. Разом з тим, апелянт вказує,що судом не надано правової оцінки тому факту, що Позивач не є стороною договору на відкриття кредитної лінії № 129 від 25 липня 2007 року, а отже прийняття загальними зборами спірного рішення не могло призвести до порушення прав та законних інтересів Позивача. Крім того, Позивачем не надано суду доказів на підтвердження звернення до Відповідача для ознайомлення з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів, призначених на 29 березня 2007 року, та, відповідно, ухилення Відповідача від надання Позивачу можливості ознайомлення з такими документами.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 906/294/16 у складі: головуючий суддя Василишин А,Р., суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 31 травня 2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

Розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду ОСОБА_4 від 27 липня 2016 року у справі № 906/294/16 в зв'язку із перебуванням у відпустці судді Філіпової Т.Л. в період з 11 липня 2016 року по 29 липня 2016 року включно та відповідно до п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, на виконання службової записки головуючого судді (судді - доповідача) в справі, призначено автоматичну заміну складу колегії суддів.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27 липня 2016 року автоматизованою системою документообігу суду внесено зміни до її складу та визначено новий склад, а саме: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б, суддя Гулова А.Г..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27 липня 2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27 липня 2016 року розгляд справи відкладено.

На виконання вимог суду, викладені в ухвалі від 27 липня 2016 року, Відповідач надіслав на адресу суду клопотання (вх. № 21014/16 від 11 серпня 2016 року, а.с. 143-166) про долучення до матеріалів справи витягу органу реєстрації (державного реєстратора) із зазначенням усіх відомостей відносно Відповідача, які є в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на даний час, а також редакцію статуту (із відповідними змінами) станом на час розгляду даної справи.

Позивач вимог суду, що викладені в ухвалі від 27 липня 2016 року не виконав.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду ОСОБА_5 від 16 серпня 2016 року у справі № 906/294/16 в зв'язку із перебуванням у відпустці судді Гулової А.Г. в період з 03 серпня 2016 року по 02 вересня 2016 року включно та відповідно до п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, на виконання службової записки головуючого судді (судді - доповідача) в справі, призначено автоматичну заміну складу колегії суддів.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 16 липня 2016 року автоматизованою системою документообігу суду внесено зміни до її складу та визначено новий склад, а саме: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б, суддя Філіпова Т.Л..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

В судовому засіданні 27 липня 2016 року та 17 серпня 2016 року представник Третьої особи підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задоволити, рішення місцевого господарського суду скасувати повністю.

В судове засідання 27 липня 2016 року та 17 серпня 2016 року представники Позивача та Відповідача не з'явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлені в установленому законом порядку. Причини неявки своїх представників Позивач та Відповідач не повідомили. Жодних клопотань від Позивача та Відповідача щодо відкладення розгляду справи до господарського суду апеляційної інстанції не надходило. Водночас, в ухвалі про прийняття апеляційної скарги до провадження та ухвалі про відкладення розгляду справи відсутні вимоги щодо обовязкової явки представників сторін.

Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Третьої особи підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду Житомирської області від 25 квітня 2016 року по справі № 906/294/16 скаксуванню. При цьому, суд виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 березня 2007 року Відповідачем були проведені загальні збори акціонерів, на яких були присутні 61 акціонер, що мали 70,57% голосів вцілому.

Рішення, прийняті на загальних зборах, були оформленні протоколом № 1 загальних зборів акціонерів Відповідача від 29 березня 2007 року(надалі Протокол № 1; а.с. 9-12).

Дослідивши Протокол № 1 вбачається, що даним протоколом було затверджено наступний порядок денний:

·ОСОБА_2 виконавчого органу про результати фінансово-господарської діяльності Товариства за 2005-2006 р.р. та завдання на 2007 рік;

·ОСОБА_2 Ревізійної комісії про свою роботу та висновки по річному звіту та балансу Товариства за 2005-2006 p.p.;

·Затвердження звіту виконавчого органу та балансу Товариства за 2005-2006 роки;

·Розподіл прибутку за 2006 р. та затвердження нормативів розподілу прибутку на 2007 рік;

· Затвердження змін та доповнень до Статуту (прийняття Статуту Товариства в новій редакції);

·Вибори керівних органів Товариства (Генерального директора, Наглядової ради, Ревізійної комісії);

·Затвердження внутрішніх документів (положень);

· Затвердження умов договору з реєстратором.

Інформація щодо дати Загальних зборів та порядку денного було опубліковано в бюлетені "Цінні папери України" № 23-24 за 31 січня 2007 року (а.с. 81-82), про що також було зазначено в пункті 1 протоколу №1 загальних зборів акціонерів від 29 березня 2007 року (а.с. 9-12).

В пункті 9 даного Протоколу Загальних зборів акціонерів Відповідача відображено прийняті рішення даних зборів, що перераховані в підпунктах 9.1-9.12. При цьому, деякі з даних пунктів конкретизують детально певні рішення порядку денного.

Позивач оспорює в Протоколі № 1 загальних зборів акціонерів Відповідача пункт 9.12 , котрим вирішено надати повноваження Наглядовій раді щодо прийняття рішень про укладання правочинів на суму 25-100 % балансової вартості активів Відповідача за даними останньої річної звітності.

При цьому, Позивач є власником простих іменних акцій Відповідача і володіє часткою у статутному капіталі в розмірі 0,0129 %, що підтверджується переліком власників іменних паперів Товариства для проведення реєстрації осіб, які мають право на участь у загальних зборах акціонерів 29 березня 2007 року (а.с. 13).

З матеріалів справи вбачається, що Позивач звернувся до Відповідача із заявою-вимогою від 16 березня 2016 року з проханням надання інформації та завірених копій документів про діяльність Відповідача за період з 2007 року по 2016 рік, в тому числі протоколів загальних зборів акціонерів (а.с.31).

У відповідь на зазначене звернення Позивача, 24 березня 2016 року Відповідачем було направлено на адресу Позивача копії документів, згідно переліку зазначеного в супровідному листі за № 38 (а.с. 32).

Позивач зважаючи на те, що питання по якому прийнято рішення, зазначене в пункті 9.12 Протоколу № 1 (а саме: надати повноваження Наглядовій раді щодо прийняття рішень про укладання правочинів на суму 25-100% балансової вартості активів Товариства за даними останньої річної звітності) не було включено до порядку денного загальних зборів акціонерів Відповідача, які відбулися 29 березня 2007 року (що, на думку Позивача є, порушенням вимог статті 43 Закону України Про господарські товариства, а в цілому порушенням права на попереднє ознайомлення з порядком денним, своєчасне і повне отримання інформації по питаннях, які будуть розглядатися на Загальних зборах) звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до Відповідача про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів оформлене протоколом від 29 березня 2007 року № 1.

Колегія суду зазначає, що корпоративні відносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про господарські товариства".

Згідно частини 1 статті 140 Цивільного кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Частиною 3 статті 80 Господарського кодексу України передбачено, що товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про господарські товариства": господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Частиною 1 статті 50 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Положеннями частини 5 статті 98 Цивільного кодексу України передбачено, що рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Як вбачається з частини 1 статті 82 Господарського кодексу України: установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.

Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України встановлено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У відповідності до частини 1 статті 58 Закону України "Про господарські товариства": вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників; вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Згідно статті 43 Закону України «Про господарські товариства», про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально передбаченим статутом способом; крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної ОСОБА_2 України, Кабінету Міністрів України чи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного; якщо до порядку денного включено питання про зміну статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства, то одночасно з порядком денним друкується інформація, передбачена статтею 40 цього Закону; повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів; у разі необхідності може бути зроблено повторне повідомлення в зазначених засобах масової інформації; загальні збори акціонерів проводяться на території України, як правило, за місцезнаходженням акціонерного товариства, за винятком випадків, коли на день проведення загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації.

Крім цього статтею 41 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що до компетенції загальних зборів належить: внесення змін до статуту товариства; затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків; винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства; затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства; прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом. Вищенаведені повноваження належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства.

Корпоративні спори - це правовідносини учасників або засновників підприємства, які виникають, міняються або припиняються в процесі досудового або судового розгляду і які безпосередньо пов'язані з корпоративними правами і обов'язками.

Згідно пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Приписами пункту 17 постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24 жовтня 2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" визначено, що судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. При цьому, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення зборів; акціонер (учасник) товариства був позбавлений можливості взяти участь у зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси акціонера (учасника) товариства.

Колегія суду дослідивши докази, наявні у матеріалах справи в контексті встановлених на момент розгляду позовної заяви обставин справи в площинні положень нормативно-правових актів, направлених на врегулювання відносин, котрі виникають саме під час реалізації корпоративних прав, зазначає таке.

Дослідивши Протокол № 1, який наявний в матеріалах справи, суд звертає увагу на те, що порядок денний даного Протоколу містить вісім пунктів. Сам протокол складається з 9 пунктів. Вісім перших відображають питання, що ставились на даних зборах. Девятий пункт (постановили) узагальнює прийняті рішення по 8 питаннях та конкретизує певні прийняті рішення.

Так, з дослідження пункту 9 Протоколу № 1 вбачається, що він містить пункт 9.12 Протоколу № 1, котрим було постановлено: надати (розширити) повноваження Наглядової ради щодо прийняття рішень про укладення правочинів на суму 25-100% балансової вартості активів Товариства за даними останньої річної звітності (а.с. 81-82).

Наявність пункту 9 в Протоколі № 1 на переконання колегії суддів вказує на те, що це не є додатковими питаннями, які приймались на загальних зборах акціонерів, а є підсумком та узагальненням з прийнятих питань, що є в переліку Протоколу від 29 березня 2007 року.

При цьому, даний пункт 9.12. на переконання колегії апеляційного суду конкретизує (деталізує) рішення, що прийняті по пункту 5 даного Протоколу №1. «Затвердження змін та доповнень до Статуту (прийняття Статуту Відповідачем в новій редакції)». При цьому. Підтвердженням того, що підпункт 9.12 (оспорюваний) є саме роз шифровкою зміни до Статуту, є редакція Статуту (а.с.14-30), з підпункту 10 абзацу 1 пункту 7.5 котрого вбачається, що в даному Статуті містяться відомості про те, що до компетенції Наглядової ради належить, зокрема, і прийняття рішень про укладення правочинів на суму від 25 до 50 відсотків балансової вартості активів Відповідача за даними останньої річної звітності.

Аналогічно суд констатує, що інші (неоспорювані) підпунти 9 пункту (9.6, 9.7, 9.8) є роз шифровкою та конкретизацією рішення, прийнятого по пункту 6 Порядку денного даних зборів «Вибори керівних органів Відповідача (Генерального директора, Наглядової ради, Ревізійної комісї)», адже в них відображено, що до Наглядової ради обрано ОСОБА_6, ОСОБА_7М, ОСОБА_8; генеральним директором Товариства обрано ОСОБА_9, а до складу Ревізійної комісії ввійшли акціонери ОСОБА_10М, ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Також, суд констатує факт тотожності підпункту 9.6 Протоколу із підпунктом 6.3.4; підпункт 9.7 тотожний підпункту 6.5.1; підпункт 9.8 Протоколу підпункту 6.7.Г Протоколу; підпункт 9.9. підпунктам 7.2.2 та 7.2.3 Протоколу.

Все вищевказане призводить суд до висновку, що усі підпункти (9.1-9.12) пункту 9 Протоколу №1 від 29 березня 2007 року не виходить за межі питань, що були винесені на Порядок денний даних зборів.

Дане ж свідчить про невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. Це ж, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 104 ГПК України є підставою для скасування чи зміни даного рішення.

Крім того, колегією суддів не приймається до уваги посилання Позивача про те, що в порядку денному не зазначено питання про надання повноважень Наглядовій раді про укладення правочинів на суму 25-100% балансової вартості активів Відповідача за даними останньої річної звітності, оскільки відповідно до Статуту Відповідача (а.с 14-30), а саме пункту 7.3 загальні збори мають право приймати рішення з усіх питань діяльності Відповідача, у тому числі з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу Відповідача. При цьому суд констатує, що згідно пункту 7.13 Статуту Наглядова рада є органом Відповідача, який здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу та захист прав акціонерів Товариства. Крім того, як вже вказано вище, відповідно до підпункту 10 пункту 7.15 Статуту до компетенції Наглядової ради, зокрема, належить прийняття рішень про укладення правочинів на суму від 25 до 50 відсотків балансової вартості активів Відповідача за даними останньої річної фінансової звітності відповідача.

Відповідно до пункту 2.9 частини 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року №4 не може бути визнано недійсним рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи з тих підстав, що його прийнято загальними зборами з питань, які належать до компетенції інших органів товариства (наглядової ради, виконавчого органу тощо), оскільки статтею 98 ЦК України передбачено право загальних зборів учасників товариства приймати рішення з усіх питань діяльності товариства. Положення установчих документів товариства, які обмежують це право, не застосовуються.

Тому, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що Позивачем не доведено належними та допустити доказами факту неправомірності надання повноважень Наглядовій раді про укладення правочинів на суму 25-100% балансової вартості активів Товариства за даними останньої річної звітності.

Водночас, суд констатує. що відповідно до статті 41 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції чинній на момент скликання та проведення Загальних зборів) загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають більш як 60 відсотків голосуючих акцій.

Крім того, відповідно до вищевказаної статті, про проведення загальних зборів держателі іменних акцій повідомляються персонально, передбаченим статутом способом. Разом з тим, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства і в одному з офіційних друкованих видань Верховної ради України, Кабінету міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання Загальних зборів. Будь-який акціонер має право вносити свої пропозиції щодо порядку денного Загальних зборів не пізніше як за 30днів до їз скликання Рішення про включення пропозицій до порядку денного приймається виконавчим органом Товариства. Пропозиції акціонерів, які володіють більш як 10 відсотками голосів, вносяться до порядку денного обовязково. Рішення про зміни в порядку денному повинні бути доведені до відома акціонерів не пізніше як за 10 днів до проведення зборів у порядку, передбаченому Статутом.

Відповідно до Протоколу № 1 від 29 березня 2007 року (а.с. 9-12), публікація про проведення Загальних зборів була здійснена в бюлетені «Цінні папери України» № 23-24 за 31 січня 2007 року (а.с. 81-82).

З даного вбачається, що при скликанні зборів, Відповідачем не порушено 45-денний строк подачі повідомлення про збори.

Як підтверджується матеріалами справи, зокрема Протоколом від 29 березня 2007 року №1, на загальних зборах Товариства були присутні 61 акціонер (їх представники), яким належить 70,57% Статутного капіталу. Даний Протокол підписаний відповідними посадовими особами (головою та секретарем Загальних зборів) та завірений печаткою ВАТ «Бердичівський мясокомбінат».

З даного суд констатує, що в силу дії статті 41 Закону України «Про господарські товариства» дані збори були правомочними.

Відповідно до наявної в матеріалах справи виписки з реєстру власників іменних цінних паперів №5 (а.с. 13), ОСОБА_1, як акціонер Товариства, володіє 0,0129% простих іменних акцій ПАТ «Бердичівський мясокомбінат».

Вищезазначені факти вказують на те, що навіть не повідомлення ОСОБА_1, як акціонера Відповідача про проведення Загальних зборів від 29 березня 2007 року, не може бути підставою для визнання рішення зборів недійсними, оскільки відсутність Позивача не могла істотно вплинути на прийняття рішення.

Дана правова позиція підтверджується постановою Вищого господарського суду від 22 травня 2007 року у справі № 2-125/2006.

Відповідно, дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, норм матеріального права, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку щодо необхідності відмови в задоволенні позовних вимог Позивача щодо визнання недійсними рішення Загальних зборів акціонерів ПАТ «Бердичівський мясокомбінат» від 29 березня 2007 року.

Враховуючи усе вищевказане в даній судовій постанові Рівненський апеляційний господарський суд констатує (окрім описаної вище невідповідності висновків, викладених в рішенні) порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального права, що в свою чергу, в силу дії пункту 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є ще однією підставою для скасування даного рішення.

Враховуючи усе вищевказане у даній судовій постанові, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу Третьої особи слід задоволити, а оскаржуване рішення скасувати. При цьому, апеляційний господарський суд приймає нове рішення, яким відмовляє в задоволенню позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в сумі 1 515 грн 80 коп. за розгляд апеляційної скарги покладаються на Позивача ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» - задоволити.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 25 квітня 2016 року у справі №906/294/16 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (13301, Житомирська область, м. Бердичів, вул. 16-го Липня, 17, ід. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Житомирська, 82, код ЄДРПОУ 00443430) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги в розмірі 1 515 грн 80 коп..

5. Доручити господарському суду Житомирської області видати відповідний наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

7. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

8. Справу № 906/294/16 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.