Ухвала суду № 59877639, 19.08.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"19" серпня 2016 р. cправа №910/9390/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Фонду державного майна України

на рішення Господарського суду м. Києва від 26.07.2016 р.

у справі № 910/9390/16 (суддя - Турчин С.О.)

за позовом Фонду державного майна України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКОРТ-ВІНН'С»

про розірвання договору, виселення та стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.07.2016 р. у справі № 910/9390/16 позовні вимоги Фонду державного майна України, з урахуванням заяви про їх збільшення від 26.07.2016 р., задоволено частково, а саме:

- розірвано договір оренди № 125 від 31.03.2015 р., укладений між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С";

- зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" повернути Фонду державного майна України нерухоме майно, що належить до державної власності - нежитлове приміщення загальною площею 992,7 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Остапа Вишні, 5-А;

- стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 262774,47 грн, 70849,25 грн - пені та 22945,28 грн - штрафу;

- стягнуто з відповідача на користь Фонду державного майна України заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 108147,62 грн, 16802,06 грн - пені та 10814,76 грн - штрафу;

- в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач 10.08.2016 р. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову. Окрім цього, в апеляційній скарзі Фонд державного майна України також просить відстрочити сплату судового збору за її подання.

В обгрунтування неможливості сплати судового позивач зазначає, що станом на момент подання апеляційної скарги операції на рахунках Фонду державного майна України зупинені. На підтвердження вказаної обставини позивачем надано копію листа Державної казначейської служби України № 13-08/12-13322 від 02.08.2016 р., адресованого позивачу.

Розглянувши клопотання позивача з доданими до нього документами, колегія суддів прийшла до висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Також, згідно з п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 ЗУ «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Проаналізувавши вказані положення, слід зазначити, що дії суду при розгляді клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору повинні здійснюватися з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін. Окрім того, господарському суду надано лише право, а не покладено обов`язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про відстрочення сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма є суб`єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії щодо сплати судового збору.

Як зазначалося вище, у якості доказів неможливості вчасно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги Фондом державного майна України до скарги додано копію листа Державної казначейської служби України № 13-08/12-13322 від 02.08.2016 р., у якому зазначено про зупинення операцій на рахунках Фонду державного майна України (крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України) до забезпечення виконання рішень суду. При цьому, вказаний лист не містить посилань на конкретні рахунки та на який саме період зупинено операції на таких рахунках Фонду державного майна України. Тобто, суду не відомо, у який термін позивач зможе сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги. Окрім цього, відсутні і гарантії, що така сплата взагалі буде здійснена протягом розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Вказані обставини суперечать принципам рівності та збалансованості інтересів сторін і не сприяють їх дотриманню.

Зі змісту ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» вбачається, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану особи. Однак, позивачем не наведено обставин скрутного матеріального становища, яке утруднює сплату судового збору за подання даної апеляційної скарги. Більше того, Фондом державного майна України до апеляційної скарги не додано жодних доказів на підтвердження обставин важкого фінансового стану, таких, як наприклад довідки з банківських установ або органів казначейства стосовно відкритих рахунків та відсутності руху коштів на них або ж будь-яких підтверджуючих документів про загальний фінансовий стан апелянта.

Відтак, проаналізувавши доводи заявника та подані письмові докази, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Фонду державного майна України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, яка набрала чинності з 01.09.2015 р., закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 наведеної норми встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Окрім цього, згідно з ч. 3 ст. 6 вказаного закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно рекомендацій, викладених у п. п. 2.10, 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

З позовних вимог Фонду державного майна України у редакції заяви про їх збільшення від 26.07.2016 р. вбачається, що позивачем пред`явлено до відповідача позов, який містить, зокрема, дві вимоги немайнового характеру стосовно розірвання договору оренди № 125 від 31.03.2015 р. та зобов'язання відповідача повернути нерухоме майно, а також майнову вимогу про стягнення заборгованості з орендної плати у загальному розмірі 1036605,85 грн. За таких обставин, колегія суддів вказує на те, що у поданій до суду першої інстанції позовній заяві об`єднано три позовні вимоги, дві з яких носять немайновий характер, а іще одна - майновий.

З огляду на вищевикладені приписи Закону України «Про судовий збір» та обставини спору, сума судового збору, яка повинна бути сплачена заявником за подання даної апеляційної скарги, становить 20135,60 грн та розраховується наступним чином: 18305,09 грн (сума, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви у редакції заяви про збільшення позовних вимог з урахуванням двох вимог немайнового характеру та однієї майнової вимоги) * 110% (при поданні апеляційної скарги) = 20135,60 грн.

Проте, як уже було зазначено, Фондом державного майна України до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України).

При цьому, колегія суддів зазначає, що після усунення вказаних обставин, апеляційна скарга може бути подана повторно в силу ч. 4 ст. 97 вказаного Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Фонду державного майна України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.

2. Апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду м. Києва від 26.07.2016 р. у справі № 910/9390/16 з доданими до неї матеріалами повернути заявнику без розгляду, а матеріали справи до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран