Ухвала суду № 59875154, 22.08.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 11-сс/792/247/16

Справа № 672/959/16-к Головуючий в 1-й інстанції Сакенов Ю.К.

Категорія: ухвала слідчого судді Доповідач Дуфнік Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого судді Дуфнік Л.М.,

суддів Ващенка С.Є., Козачка С.В.,

з участю секретаря Крисюк В.С.,

слідчого Лічняровського В.О.,

прокурора Лозінської Т.В.,

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Городоцького районного суду від 16 серпня 2016 року про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12016240120000322, -

В с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Городоцького районного суду від 16 серпня 2016 року задоволено погоджене із прокурором клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працюючого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Відповідно до матеріалів справи, органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 13 серпня 2016 року близько 23 год. 00 хв. він спільно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з метою вчинення крадіжки ювелірних виробів з магазину, що знаходиться в м. Городок по вул. Грушевського. 88а, на автомобілі марки «Тойота» державний номерний знак НОМЕР_1 приїхав у центральну частину м. Городок.

Зупинившись навпроти Городоцької гімназії, що знаходиться по вул. Шевченка 17, на відстані близько 150 м від приміщення торгівельного центру, в якому знаходиться ювелірний магазин, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 підійшли до будівлі торгівельного центру «Пеппі» по вул. Грушевського, 88а.

В подальшому ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 впевнившись, що за ними ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільну небезпеку власних дій, з метою вчинення крадіжки, шляхом пошкодження врізного замка вхідних металопластикових дверей, проник всередину вказаного приміщення. Переконавшись, що магазин ювелірних виробів перебуває під охороною і в ході проникнення всередину може спрацювати охоронна сигналізація, ОСОБА_1 вирішив вчинити крадіжку з торгівельних павільйонів, які знаходяться в даному торгівельному центрі та не перебувають під охороною.

З цією метою, перебуваючи на третьому поверсі вказаного торгівельного центру ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5, пошкодивши металопластикові вхідні двері магазину «Лормар», який орендує приватний підприємець ОСОБА_6, проник в середину звідки таємно викрав жіночу білизну та одяг загальною вартістю 123863 грн.

Окрім того, продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5, перебуваючи на другому поверсі торгівельного центру, шляхом пошкодження вхідних дверей магазину «Оріфлейм», який орендує підприємець ОСОБА_7, проник в приміщення магазину, звідки таємно викрали косметичну продукцію вартістю 44500 грн.

В подальшому, продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1, спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5, шляхом пошкодження вхідних дверей, проник в середину магазину «Веснянка», який також знаходиться па другому поверсі торгівельного центру, звідки таємно викрав жіночий одяг та спортивний жилет ОСОБА_8 вартістю 3200 грн.

Вийшовши з приміщення магазину, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 сіли у автомобіль, у якому знаходилась ОСОБА_4, та поїхали в м. Хмельницький.

14 серпня 2016 року близько 6 год. 40 хв. по дорозі до м. Хмельницький в смт. Ярмолинці ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 були затримані працівниками органів внутрішніх справ України. Того ж дня ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

15 серпня 2016 року слідчий звернувся до суду із погодженим з прокурором клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_1 тяжкого злочину, наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, запобігти яким шляхом застосування інших запобіжних заходів неможливо.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя із урахуванням вагомості наявних у матеріалах кримінального провадження доказів причетності ОСОБА_1 до вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тяжкості покарання, що йому загрожує, розміру майнової шкоди завданої потерпілому, віку та стану здоров'я ОСОБА_1, мотивував своє рішення тим, що прокурор в судовому засіданні довів з посиланням на зібрані докази обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, який є тяжким, обґрунтував неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання переховуванню підозрюваного від органу досудового розслідування, зокрема тому, що останній не працевлаштований, є жителем іншої області, а тому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

У апеляційній скарзі, як вбачається з її змісту, захисник підозрюваного ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити слідчому у задоволенні клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою посилаючись на те, що у матеріалах кримінального провадження №12016240120000322 відсутні докази причетності ОСОБА_1 до вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, у них є лише відомості про факт та місце його вчинення, а тому оголошена йому підозра про вчинення крадіжки є необґрунтованою. Крім того захисник зазначає, що ОСОБА_1О заперечує причетність до вчинення крадіжки, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше, запевняє, що від органу досудового розслідування переховуватися не буде та буде там зявлятися за першою вимогою.

Крім того захисник зазначає, що орган досудового розслідування, встановлюючи розмір заподіяної злочином шкоди, посилається не на результати товарознавчої експертизи вилучених речей, а на надані потерпілими акти проведених ревізій, згідно з якими недостача товару значно перевищує кількість речей, які були вилучені одразу після вчинення злочину із автомобіля, яким керував ОСОБА_3

Також захисник вважає, що розмір застави достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_1 процесуальних обовязків, визначений слідчим суддею помилково у розмірі 80 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки ОСОБА_10 не працює.

Заслухавши доповідача, підозрюваного ОСОБА_1, який заперечив вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та підтримавши вимоги апеляційної скарги захисника, просив скасувати ухвалу слідчого судді і застосувати до нього запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі; слідчого та прокурора, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу захисника, яку підтримав підозрюваний ОСОБА_1, слід залишити без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1, який раніше не судимий, слідчий суддя місцевого суду дотримався вимог ч.1 ст.194 КПК України. Так, слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, який є тяжким, і за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Доводи захисника в апеляційній скарзі про те, що підозра про вчинення ОСОБА_1 крадіжки є необґрунтованою колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки поняття «обґрунтована підозра» для попереднього ув'язнення у практиці Європейського суду з прав людини це існування фактів або інформації, які могли б переконати, зокрема, слідчого суддю, що конкретна особа могла вчинити злочин. Прокурор в суді належним чином підтвердив обґрунтованість підозри ОСОБА_1 для прийняття рішення про застосування щодо останнього запобіжного заходу, а також довів необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя, врахувавши конкретні обставини справи та дані про особу підозрюваного, в тому числі і ті , на які посилається захисник в апеляційній скарзі, погодився з доводами прокурора та належним чином мотивував своє рішення в ухвалі, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України. В ухвалі слідчого судді також зазначено мотиви, з яких він прийшов до висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні. Зокрема враховано те, що ОСОБА_10 не одружений, не працює, є жителем іншої області, а тому може переховуватись від органу досудового розслідування.

Крім того встановлено, що ОСОБА_1 на території Хмельницької області не має постійного місця проживання, затриманий одразу після вчинення злочину разом з іншими підозрюваними, один з яких зізнався у вчиненні злочину.

Колегією суддів також не беруться до уваги доводи апеляційної скарги захисника і про те, що точний розмір шкоди, заподіяної злочином повинен бути встановлений за результатами товарознавчої експертизи, оскільки дане питання відноситься до компетенції слідчого та прокурора і на стадії повідомлення особі про підозру в межах клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, слідчим суддею не розглядається. Разом із тим, при обранні запобіжного заходу відповідно до ст.178 КПК України врахуванню підлягає розмір шкоди, у завданні якої особа підозрюється, про що слідчим суддею в ухвалі зазначено та взято до уваги при прийнятті рішення.

Визначаючи відповідно до ч.3 ст.183 КК України розмір застави, яка у разі її внесення буде достатньою для забезпечення підозрюваним ОСОБА_1 належної процесуальної поведінки, слідчим суддею дотримано вимоги процесуального закону, враховано ризики, передбачені ст.177 КПК України, сімейний та майновий стан підозрюваного, зокрема те, що він не одружений і не працює, як і враховано тяжкість злочину, у якому він обґрунтовано підозрюється, обставини його вчинення та вмотивовано визначено розмір застави у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК України в розмірі 80 мінімальних заробітних плат. Зважаючи на це твердження у апеляційній скарзі захисника про помилковість визначення слідчим суддею такого розміру застави не відповідає дійсності та до уваги не береться.

Таким чином, ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст.196 КПК України, є належним чином вмотивованою а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування і, відповідно, постановлення нової ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 іншого, більш м'якого запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 407 КПК України, колегія суддів,

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Городоцького районного суду від 16 серпня 2016 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України у кримінальному провадженні №12016240120000322, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 без задоволення.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду Хмельницької області Дуфнік Л.М.