Ухвала суду № 59874758, 18.08.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/783/15-цГоловуючий у 1-й інстанції Малярчук В.В. Провадження № 22-ц/789/1066/16 Доповідач - Жолудько Л.Д.Категорія - 45

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2016 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Жолудько Л.Д.

суддів - Бершадська Г. В., Сташків Б. І.,

при секретарі Романській К.М.

з участю представника ОСОБА_1-ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданої його представником ОСОБА_2, на рішення Теребовлянського районного суду від 25 квітня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4, третьої особи на стороні позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача- Вишнівчицької сільської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року ОСОБА_4, третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача- Вишнівчицької сільської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Рішенням Теребовлянського районного суду від 25 квітня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_4 перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення ОСОБА_1 самовільно зайнятої ним частини земельної ділянки площею 0, 2311 га, яка належить на праві власності ОСОБА_4, і яка знаходиться на території Вишнівчицької сільської ради Теребовлянського району, згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи з додатками № 1, № 2, проведеної Тернопільським відділенням Київського НДІСЕ № 573/15-22 від 26.02.2016 року.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 понесені і документально підтверджені судові витрати, які складаються з 243 грн. 60 коп. судового збору, 3072 грн. вартості проведеної земельно-технічної експертизи.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить скасувати рішення Теребовлянського районного суду від 25.04.2016 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 у повному обсязі.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що висновок судової земельно-технічної експертизи є поверхневим, без з'ясування ряду важливих питань, які мають суттєве значення для вирішення справи. Вказує на те, що експерт не надав конкретних відповідей на питання поставлені на вирішення експертизи. Крім того, представник відповідача жодного разу не викликався в судове засідання для надання пояснень та доведення обставин щодо предмету позову.

Наголошує на тому, що ОСОБА_1 24 роки користується земельною ділянкою площею 0,90 га (0,30 га - присадибна ділянка покійної матері та 0,60 га - земельна ділянка надана йому правлінням колгоспу в 1992 році). Вказує на те, що висновком експерта не встановлено якими розмірами земельної ділянки користується ОСОБА_1

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 підтримав свою апеляційну скаргу, зіславшись на доводи, викладені в ній, просить її задовольнити.

Третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 апеляційної скарги не визнав і пояснив, що судом було повно і об'єктивно встановлені обставини справи й ухвалено законне та обґрунтоване рішення.

ОСОБА_4 та представник третьої особи- Вишнівчицької сільської ради в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про місце, час і дату розгляду справи.

Судом установлено, що селянське фермерське господарство "Тарас" (надалі СФГ "Тарас") є юридичною особою, якій з 1992 року надано у постійне користування земельну ділянку розміром 50,0 га для ведення фермерського господарства в межах згідно з планом землекористування, що підтверджується державним актом на право користування землею НОМЕР_1 від 1992 року (а.с.9-11).

Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 15.12.2011 року № 743 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок СФГ "Тарас" загальною площею 13,24 умовних кадастрових гектарах, в тому числі: ОСОБА_6 - 3,31 га; ОСОБА_7 - 3,31 га; ОСОБА_4 - 3,31 га; ОСОБА_3 - 3, 31 га для надання у власність для ведення фермерського господарства голові та членам СФГ "Тарас" за рахунок земель, які були в користуванні СФГ "Тарас", згідно з вищевказаним державним актом на право користування землею НОМЕР_1 від 1992 року (а.с. 6).

Відповідно до витягу з наказу Головного управління Держземагенства у Тернопільській області № 19-1776/14-14-СГ від 16.12.2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту на території Вишнівчицької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області (а.с. 14).

Передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 3,0309 га (кадастровий номер НОМЕР_2) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі, що перебувають в користуванні СФГ "Тарас" на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1) за межами населеного пункту на території Вишнівчицької сільської ради.

Згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 від 03.03.2015 року ОСОБА_4 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,0309 га для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Вишнівчицької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області (а.с. 15, 61).

Межі й поворотні точки даної земельної ділянки відображені на кадастровому плані земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2) (а.с.12).

Відповідно до акту від 18.03.2015 року, складеного представником ДП "Тернопільський інститут землеустрою", ОСОБА_1 перешкоджав встановленню межових знаків і відновленню меж земельної ділянки в натурі, наданої ОСОБА_4 (а.с. 16).

ОСОБА_1 користується земельною ділянкою площею 0,60 га, яка знаходиться за межами населеного пункту, що стверджується довідкою № 246 від 07.05.2014 року, виданою виконкомом Вишнівчицької сільської ради (а.с.40).

Згідно з книгою реєстрації громадян, яким безплатно передано земельні ділянки у приватну власність по с. Вишнівчик, ОСОБА_1 на підставі рішення V-ї сесії ХХІІ скликання від 17.08.1995 року передано у власність земельну ділянку розміром 0,60 га. біля фермерського господарства "Тарас" для ведення особистого та підсобного господарства (а.с. 41-42).

Будь-яких правовстановлюючих документів щодо встановлення меж в натурі (на місцевості) переданої у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки, щодо посвідчення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку чи її державної реєстрації відповідачем не подано, а судом не здобуто.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи № 573/15-22 від 29.02.2016 року зовнішні межі та конфігурація земельної ділянки ОСОБА_4 не відповідають площі, зовнішнім межам та конфігурації земельної ділянки відповідно до свідоцтва про право власності не нерухоме майно серії НОМЕР_3 від 03.03.2015 року.

Площа земельної ділянки ОСОБА_4 орієнтовно зменшена на 0,2311 га за рахунок захоплення її суміжним землекористувачем.

Відповідно змінились розміри та конфігурація земельної ділянки.

Експерт зазначив, що згідно з викопіюванням, наданим Вишнівчицькою сільською радою та наявною земельно-кадастровою документацією межі ділянки ОСОБА_1 не визначені та встановити їх неможливо. Правовстановлюючих документів на земельну ділянку експерту не надано. Межі ділянки в натурі (на місцевості) не встановлені.

Місця зміщення земельної ділянки зі сторони ОСОБА_4 в сторону земельної ділянки ОСОБА_1 немає. Навпаки, існує зміщення земельної ділянки зі сторони ОСОБА_1 на земельну ділянку ОСОБА_4

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід відхилити.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 самовільно зайняв частину земельної ділянки ОСОБА_4 розміром 0,2311 га, чим порушив права позивача, які підлягають захисту шляхом зобов'язання відповідача повернути ОСОБА_4 частину його земельної ділянки.

Колегія суддів уважає рішення обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону.

В силу вимог статей 11, 10, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ст. 152, ч.ч. 2, 3 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

-а) визнання прав;

-б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

-в) визнання угоди недійсною;

-г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

-ґ) відшкодування заподіяних збитків;

-д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 212, ч.ч. 1, 3 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов мотивованого висновку про те, що ОСОБА_1 захоплено 0,2311 га земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_4 і підлягає поверненню власнику.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що висновок експерта за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи № 573/15-22 від 29.02.2016 року є неповним, колегія суддів не бере до уваги, оскільки експерт, вирішуючи поставлені питання, виходив з наданих позивачем правовстановлюючих документів та іншої технічної документації із землеустрою.

Із клопотанням про призначення додаткової експертизи заінтересовані особи не звертались.

Колегія враховує наявність у позивача правовстановлюючих документів на надану йому земельну ділянку із визначенням її меж в технічній документації із землеустрою, оскільки саме ця обставина має значення для встановлення порушення прав позивача, як правомірного землекористувача. А тому доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, про відсутність меж в натурі (на місцевості) земельної ділянки відповідача ОСОБА_1 для вирішення даного спору не має правового значення.

Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Посилання особи, яка подала апеляційну скаргу, на те, що представник відповідача жодного разу не викликався в судові засідання, є безпідставним, оскільки в матеріалах справи наявні електронне повідомлення та рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення як представнику відповідача, так і самому відповідачеві.

Таким чином, відповідач в силу ст. 60, ч. 1 ЦПК України не довів належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Виходячи з наведеного, колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, ч.1, п.1; 308; 313; 314; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Теребовлянського районного суду від 25 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Л.Д. Жолудько