Ухвала суду № 59874451, 16.08.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/5118/16-к Головуючий у 1 інстанції: Лялюк Є.Д.

Провадження № 11-сс/783/514/16 Доповідач: Макойда З. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді: Макойди З.М.

суддів: Олексієнко М.Ю., Михалюка В.О.

при секретарі: Щербаю В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 08 серпня 2016 року про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в період часу із 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. на строк 2 місяці, до 8 жовтня 2016 року включно,-

за участю прокурора: Грицишина В.С.

захисника: ОСОБА_3

підозрюваної: ОСОБА_2

в с т а н о в и л а :

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Галицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою та обрано :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці, зареєстрованій та проживаючій за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянці Україна, раніше не судимій, -

запобіжний захід домашній арешт, в період часу із 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. на строк 2 місяці, до 8 жовтня 2016 року включно.

Покладено на підозрювану ОСОБА_2 обовязки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із свідками та потерпілим у кримінальному провадженні; здати на зберігання відповідному державному органу паспорт для виїзду за кордон.

Розяснено підозрюваній ОСОБА_2, що вищезазначені зобовязання застосовуються до неї на строк до 8 жовтня 2016 року включно.

Розяснено підозрюваній ОСОБА_2, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право зявлятися в її житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, повязаних із виконанням покладених на неї зобовязань.

В апеляційній скарзі прокурор Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1 просить ухвалу слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 08 серпня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити клопотання слідчого СВ Галицького РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області про обрання ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням у Львівському слідчому ізоляторі УДПтСУ у Львівській області строком на 60 діб. Мотивує це тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки, доведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема відсутність постійного місця проживання на території м. Львова та Львівської області, відсутність міцних соціальних звязків, відсутність на утриманні дітей свідчить про можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, характер вчиненого діяння, при якому ОСОБА_2 з метою заволодіння чужим майном використала стан здоровя потерпілого, свідчить що підозрювана може незаконно впливати на свідків та потерпілих, продовжить вчиняти інші кримінальні правопорушення. Вказане також свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів. Однак при обранні запобіжного заходу суд не врахував ряд суттєвих обставин, що істотно впливають на законність прийнятого рішення. Вважає, що дана ухвала не відповідає вимогам закону щодо тяжкості вчиненого злочину, зокрема, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення від 4 до 6 років.

Крім цього, з матеріалів кримінального провадження, допиту матері підозрюваної вбачається, що ОСОБА_2 немає постійного доходу, характер вчиненого кримінального правопорушення у нічний час доби свідчить, що підозрювана не занята суспільно-корисною діяльністю, перебуваючи на волі може продовжувати вчиняти злочини, переховуватись від слідства та суду.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, виступ підозрюваної ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_3, які заперечили апеляційну скаргу, вивчивши матеріали судової справи та кримінального провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів клопотання старшого слідчого СВ Галицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4, про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу тримання під вартою, остання за попередньою змовою з ОСОБА_5, маючи умисел на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, відкрито заволоділа майном потерпілого на загальну суму 15804,4 грн., тобто вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 186 КК України.

06.08.2016 року ОСОБА_2 відповідно до п.3 ч.1 ст. 276 КПК України оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

Судом першої інстанції вірно відмовлено в задоволенні старшого слідчого СВ Галицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу тримання під вартою, та обрано інший запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 186 КК України стверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: допитом потерпілого ОСОБА_6, допитом свідка ОСОБА_7, допитом свідка ОСОБА_8, допитом свідка ОСОБА_9, протоколом огляду місця події від 06.08.2016 р., протоколом затримання ОСОБА_2, повідомленням про підозру ОСОБА_2

Відповідно до ч.3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш мяким запобіжним заходом є особисте зобовязання, а найбільш суворим тримання.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового слідства та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. А підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений може вчинити вищевказані дії.

Слідчий суддя вірно зазначив, що стороною кримінального провадження, не надано жодних вагомих підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підтвердження того, що підозрювана до цього часу переховувалась від правоохоронних органів, тобто відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 спробує переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, не надано доказів стороною обвинувачення, яким чином підозрювана може впливати на свідків та потерпілого, до цього часу вона жодного разу не намагалася вплинути на свідків чи потерпілого і тому доводи слідчого з цього приводу є необґрунтованими, ОСОБА_2 характеризується позитивно, проживає з батьками, батько якої являється інвалідом 2 групи, тобто має міцні соціальні зв`язки, раніше не судима, у інших кримінальних правопорушеннях не підозрюється, також відсутні відомості про намагання підозрюваної знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Згідно ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш мякий запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обовязки, передбачені частиною пятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Колегія суддів вважає, що слідчим суддею враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання передбаченого за вчинення вказаного кримінального правопорушення, особу підозрюваної, взято до уваги те, що ОСОБА_2 характеризується позитивно, проживає з батьками, батько якої являється інвалідом 2 групи, тобто має міцні соціальні зв`язки, раніше не судима, і вірно відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу тримання під вартою, та правильно застосовано до останньої запобіжний захід у виді домашнього арешту в період часу із 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. на строк 2 місяці, до 8 жовтня 2016 року включно, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної та може запобігти ризикам, повязаним із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження у будь-яких формах і її розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обовязків та є помірним для ОСОБА_2

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги прокурора Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1, ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 08 серпня 2016 року про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в період часу із 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. на строк 2 місяці, до 8 жовтня 2016 року включно є законною, а тому підстав для її зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу прокурора Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 08 серпня 2016 року, відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Галицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в період часу із 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. на строк 2 місяці, до 8 жовтня 2016 року включно без змін.

Ухвала є остаточна і оскарженню не підлягає.

Судді:

З.М. ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_10