Рішення № 59869483, 28.07.2016, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1777/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

смт.Овідіополь

28 липня 2016 року

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.

при секретарі Іванченко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Одеське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

до

ОСОБА_1 та ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

07.05.2013 року представник позивача звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначив, що 05.08.2008 р. між позивачем та ОСОБА_1 був укладений Кредитний Договір № М-102/08-К, згідно якого Банк надає Позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності Кредитні ресурси в сумі 25 000,00 (Двадцять п'ять тисяч) гривень, з оплатою по процентній ставці 25,0 % (Двадцять п'ять) процентів річних, а Позичальник зобов'язався повністю повернути Кредитні ресурси, отримані за Кредитним договором в термін до 05 лютого 2010 року, та сплатити відсотки в розмірі та в строки, відповідно до п. 2.1., З.2., 4.1. Кредитного договору. У якості забезпечення повернення Кредитних ресурсів 05.08.2008 р. між Позивачем та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки № 1339/08, за яким ОСОБА_2 виступає поручителем. Згідно п. 2.1. Договору поруки у випадку невиконання ОСОБА_1 зобов'язань за Кредитним договором, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Станом на 12.04.2013 р. заборгованість за кредитним договором складала 8 920,05 грн. 05 коп. з яких: 1 143,63 грн. 63 коп. - заборгованість за кредитом, 898,43 грн. 43 коп. - заборгованість по процентам; 6 877,99 грн. 99 коп. - пеня за несвоєчасну сплату щомісячних платежів. Відповідачі до Позивача не з'являються, не вирішують питання щодо погашення заборгованості по кредиту від чого Позивач потерпає збитки, що призводить до погіршення фінансового стану Позивача. В зв'язку з викладеним, з посиланням на ст.ст.525, 526, 610, 1054 ЦК України він просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 20.12.1999 р. ІНН НОМЕР_1, який зареєстрований: 65496, Одеська область, Овідіопольський район, с/р Таїровська, ст. Зелена Балка, та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії НОМЕР_4 виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 08.05.1998 р. ІНН НОМЕР_2, остання відома реєстрація: 65065, АДРЕСА_1, суму боргу у розмірі складає 8 920,05 (Вісім тисяч дев'ятсот двадцять) гривень, 05 копійок з яких: 1 143,63 (Одна тисяча сто сорок три) гривні, 63 копійки - заборгованість за кредитом; 898,43 (Вісімсот девяното вісім) гривень, 43 копійки - заборгованість по процентам; 6 877,99 (Шість тисяч вісімсот сімдесят сім) гривень, 99 копійок - пеня за несвоєчасну сплату щомісячних платежів на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит», в особі Філії «Одеське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», включити в суму що стягується суму судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.

03.02.2015 року представник позивача звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області з поясненнями та уточненнями до позовної заяви про стягнення заборгованості, відповідно до якої представник позивача зазначив, що 03.06.2014 р. Овідіопольським районним судом Одеської області (с. Гандзій Д.М., справа № 509/1232/14-ц) постановлено ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, якою заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27.08.2013 р. по справі № 509/1777/13-ц скасовано. Як на підставу скасування заочного рішення, суд посилався на наявність у матеріалах справи довідки АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про відсутність заборгованості ОСОБА_1. яка була погашена ОСОБА_3 у розмірі 20 163,43 грн. по Кредитному договору № М-102/08-К від 05.08.2008 р. Щодо вищевказаної довідки пояснюють наступне. У зв'язку із

частковою сплатою заборгованості за Кредитним договором 12.08.2009 р у розмірі 20 163,43 грн., станом на 13.08.2009 р. загальний розмір заборгованості за кредитним договором складав 2 372,50 грн. Дійсно, 12.08.2009 р. з цього приводу було видано лист про відсутність у банку претензій до ОСОБА_1 та про погашення ним заборгованості за кредитним договором. Проте, вказаною довідкою підтверджено, що позичальником погашена саме прострочена заборгованість за кредитом і на момент видачі довідки Банк дійсно не мав претензій до Позичальника. Однак дія довідки не розповсюджується на подальше невиконання позичальником умов Кредитного договору, а саме несплату залишку заборгованості у розмірі 2 372,50 грн. Крім того слід зазначити, що позичальником вже після отримання вищевказаної довідки здійснювалися платежі - 10.09.2009 р., 25.11.2009 р., 31.03.2010 р., що також підтверджує ту обставину, що позичальнику було відомо про наявність у нього залишку заборгованості за кредитним договором. Здійснюючи вищевказані погашення, позичальник фактично визнав наявність у нього непогашеного боргу перед банком. Крім того, повідомляють, що станом на 26.01.2015 р. заборгованість позичальника складає: 1143,63 грн. - заборгованість за тілом (капіталом) кредиту, 892,98 грн. - відсотки за користування кредитними ресурсами, розмір пені станом на 02.06.2014 р. складав 8112,27 грн. Таким чином, загальний розмір, що підлягає стягненню станом на 26.01.2015 р. складає 10148,88 грн., у зв'язку з чим просить суд стягнути саме цю суму.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але звернувся до суду з заявою, відповідно до якої позов, з урахуванням уточнень, підтримує, просить суд розглядати справу у його відсутність.

Представник відповідачів в судове засідання не з'явилась, але також звернулась до суду з заявою про розгляд справи у її відсутність. Раніше представником відповідачів було надано суду письмові заперечення, відповідно до яких вона позов не визнала та просила суд у його задоволенні відмовити в повному обсязі.

Ознайомившись з позовом та запереченнями на нього, дослідивши надані суду письмові докази по справі, суд вважає позов безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

У відповідності з ч.ч.1-3 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з вимогами ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню відповідно до ч.ч.1, 2 ст.61 ЦПК України.

Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, 05.08.2008 р. між позивачем та ОСОБА_1 був укладений Кредитний Договір № М-102/08-К, згідно якого Банк надає Позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності Кредитні ресурси в сумі 25 000,00 (Двадцять п'ять тисяч) гривень, з оплатою по процентній ставці 25,0 % (Двадцять п'ять) процентів річних, а Позичальник зобов'язався повністю повернути Кредитні ресурси, отримані за Кредитним договором в термін до 05 лютого 2010 року, та сплатити відсотки в розмірі та в строки, відповідно до п. 2.1., 3.2., 4.1. Кредитного договору (а.с.8-11).

У якості забезпечення повернення Кредитних ресурсів 05.08.2008 р. між Позивачем та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки № 1339/08, за яким ОСОБА_2 виступає поручителем (а.с.12).

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У відповідності до квитанції № 14 від 12.08.2009 року ОСОБА_3 сплатила 20163,43 грн. за вищезазначеним кредитним договором за ОСОБА_1 (а.с.76).

Відповідно до довідки № 4519 від 12.08.2009 року керуючого Одеськім регіональним управлінням ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» ОСОБА_4 ОСОБА_3 погашена заборгованість по кредитному договору № М-102/08-К від 05.08.2008 р. ОСОБА_1 в розмірі 20163,43 грн. Банк до позивальника претензій не має (а.с.70).

Отже, відповідачем в повному обсязі виконано зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором.

При цьому суд не приймає до уваги пояснення представника позивача про те, що:

- у зв'язку із частковою сплатою заборгованості за Кредитним договором 12.08.2009 р. у розмірі 20 163,43 грн., станом на 13.08.2009 р. загальний розмір заборгованості за кредитним договором складав 2 372,50 грн.;

- вказаною довідкою підтверджено, що позичальником погашена саме прострочена заборгованість за кредитом і на момент видачі довідки Банк дійсно не мав претензій до Позичальника, однак дія довідки не розповсюджується на подальше невиконання позичальником умов Кредитного договору, а саме несплату залишку заборгованості у розмірі 2 372,50 грн.;

- вже після отримання вищевказаної довідки здійснювалися платежі - 10.09.2009 р., 25.11.2009 р., 31.03.2010 р., що також підтверджує ту обставину, що позичальнику було відомо про наявність у нього залишку заборгованості за кредитним договором. Здійснюючи вищевказані погашення, позичальник фактично визнав наявність у нього непогашеного боргу перед банком,-

оскільки в зазначеній довідці читко та однозначно вказано про погашення заборгованості та відсутність претензій.

З огляду на викладене суд вважає, що відсутні будь-які підстави для задоволення позовних вимог та відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 208, 209, 213-215, 217 ЦПК України, ст.ст.526, 527, 530 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії рішення апеляційної скарги.

Суддя: А. І. Бочаров