Ухвала суду № 59869058, 07.04.2016, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/12368/15-ц

Провадження № 6/520/206/16

УХВАЛА

07 квітня 2016 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Прохорова П.А.

при секретарі Цвігун А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі подання головного державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про примусове проникнення до житла ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції звернувся до Київського районного суду міста Одеси з поданням про вирішення питання щодо примусового проникнення до квартири 55 в корп.2 буд. 2 по вул. Варненська, в м. Одесі, без згоди ОСОБА_1.

В обґрунтування такого клопотання державний виконавець вказував на перебування у його провадженні виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 480000,00 грн. та витрат стягувача по сплаті судового збору 4800,00 грн., та на те, що боржник ухиляється від виконання такого рішення, за адресою, вказаною у виконавчому документі його не виявлено, та з такого державний виконавець вказував на те, що для подальшого вжиття заходів для реального виконання зазначеного рішення Київського районного суду м. Одеси необхідно вирішити питання про проникнення до зазначеного житла боржника з метою виявлення та опису приналежного йому майна, за рахунок якого у майбутньому може бути стягнута наведена сума.

Згідно ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Державний виконавець у судове засідання не зявився, проти негайного розгляду подання не заперечував, а тому суд, керуючись положеннями ст. 376 ЦПК України, розглянув подання за відсутності сторін у справі, на підставі наданих суду документів.

Так, з наданих суду відомостей вбачається, що 25.11.2015 року Київським районним судом м. Одеси було розглянуто цивільну справу №520/12368/15-ц, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, та за наслідками було постановлено Заочне рішення про задоволення вимог позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 480000,00 грн. та компенсації судових витрат в розмірі 4800,00 грн.

У наступному, 11.12.2015 року, Київським районним судом м. Одеси на примусове виконання вказаного рішення було видано виконавчий лист, за яким 16.12.2015 року державним виконавцем Київського ВДВС ОМУЮ було відкрито виконавче провадження.

В рамках вказаного виконавчого провадження (ВП №49661228) державним виконавцем було вжито заходів щодо розшуку приналежного боржнику майна та встановлення його місця проживання.

Так, згідно Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за боржником нерухоме майно не зареєстровано; згідно довідки ТСЦ-5142 за боржником транспортні засоби не зареєстровані; згідно довідки КП «БТІ» Одеської міської ради за боржником зареєстровано квартиру ІНФОРМАЦІЯ_1 в м Одесі.

З матеріалів наданого до суду подання вбачається що державний виконавець двічі здійснював вихід за адресою вказаного нерухомого майна з метою складання опису й арешту майна, а в подальшому для проведення експертної оцінки.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, у зв'язку з чим та зокрема має право безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

При цьому державний виконавець, реалізуючи свої повноваження, передбачені ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» має враховувати визначені ст. 30 Конституції України та ст. 311 ЦК України, засади недоторканості житла кожної особи.

Та у випадках, коли особа, ухиляючись від примусового виконання виконавчого документу, що перебуває на виконані у органах ДВС України, згідно положень п.9 ч.3 ст.5 вказаного Закону «Про виконавче провадження» у добровільному порядку відмовляється надати державному виконавцю відповідний доступ до житла або іншого володіння, державний виконавець має право звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

Разом з тим при вирішенні зазначеного питання про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника суди мають виходити як зі спеціального законодавства, так і з загальних засад цивільного судочинства, зокрема таке клопотання державного виконавця має бути належним чином обґрунтованим, та зважаючи на те, що примусове проникнення до житла людини є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, оскільки пов'язане з обмеженням конституційного права людини на недоторканість житла чи іншого володіння, суди, розглядаючи такі клопотання мають переконатися у тому, що державним виконавцем було вжито всіх, більш мяких, заходів щодо виконання виконавчого документу та вони не призвели до належних результатів з вини боржника у виконавчому провадженні, та такий боржник перешкоджає державному виконавцю у проникненню до житла, чи іншого його володіння, коли це обєктивно необхідно для повного виконання виконавчого документу.

Згідно наданих державним виконавцем відомостей станом на 06.04.2016 р., виконавчий лист боржником не виконано.

Згідно акту державного виконавця від 19.01.2016 року встановлено, що на стук у двері квартири, що за відомостями КП «БТІ» Одеської міської ради ніхто двері не відкрив. Згідно акту від 04.03.2016 року, складених за підсумками виходу державного виконавця на місцевість, було встановлено, що у зазначеній квартирі проживає квартирант, та місце знаходження боржника йому невідомо, засобів звязку він не має.

Разом з тим суду не надано належних доказів повідомлення боржника про його обовязок надати державному виконавцю доступ до зазначеної квартири.

Виходячи з наведених обставин суд вважає не доведеним той факт, що боржник свідомо ухиляється від надання державному виконавцю доступу до приналежного йому нерухомого майна, оскільки суду не надано жодних відомостей про предявлення державним виконавцем відповідної вимоги до такого боржника.

Окрім того суд зазначає, що за матеріалами цивільної справи №520/12368/15-ц вбачається, що на вирішенні суду перебуває заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 25.11.2015 року, на виконання якого видано виконавчий лист, щодо виконання якого відкрито виконавче провадження ВП № 49661228, а тому подання державного виконавця вбачається не обґрунтованим та передчасним.

Керуючись ст.ст. 60, 208-210, 376 ЦПК України, ст. 30 Конституції України, 311 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання державного виконавця Київського ВДВС України Одеського міського управління юстиції про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її отримання.

Суддя Прохоров П. А.