Ухвала суду № 59861501, 22.08.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді Собіни І.М.

Суддів: Бондаренко Н.В., Ковалевича С.П.

Секретар судових засідань Мельник С.Ю.

З участю представників ОСОБА_2 та ОСОБА_3,ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 06 квітня 2016 року про відмову у перегляді за нововиявленими обставинами рішення Острозького районного суду Рівненської області від 13 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, Вельбівненської сільської ради Острозького району про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя та визнання права на спадщину, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5, Вельбівненська сільська рада Острозького району про визнання права власності за набувальною давністю,

в с т а н о в и л а:

Позивачі звернулись до суду із вказаними позовними вимогами у квітні 2012 року, а в жовтні 2013 року ОСОБА_2 пред"явила у суді зустрічні позовні вимоги.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 13 листопада 2013 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 26 грудня 2013 року визнано за ОСОБА_3 право власності в спільному майні подружжя на 1/2 частки садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_4, як спадкоємцем за законом після смерті батька - ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/2 частки садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5, Вельбівненська сільська рада Острозького району про визнання права власності на 1/2 частки садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1 за набувальною давністю відмовлено.

Зазначені судові рішення набрали закононої сили.

В серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до Острозького районного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Острозького районного суду від 13 листопада 2013 року з підстав наявності фактів, які існували але не були відомі їй на час звернення до суду щодо відсутності правовстановлюючих документів на забудову на ім"я ОСОБА_6, які впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні яке вона просила переглянути.

Ухвалою Острозького районного суду від 06 квітня 2016 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні заяви про перегляд рішення Острозького районного суду від 13 листопада 2013 року за ново виявленими обставинами.

У поданій на цю ухвалу апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважає її незаконною і такою, що підлягає скасуванню як ухвалена з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Доводила, що її представник - адвокат Романова Н.І. заявила в судовому засіданні головуючій у справі судді Поліщук Т.М. відвід, який був вирішений нею формально.

Головуюча безпідставно відхилила клопотання адвоката про витребування та огляд кримінального провадження, відкритого з підстав підробки рішення Вельбівненської сільської ради про надання ОСОБА_6 земельної длянки під забудову.

Вважає, будівництво самочинним, оскільки земельна ділянка була виділена йому незаконно, а тому право власності на нерухоме майно не виникло.

Вона та її діти до цього часу користуються частиною земельної ділянки на якій розташований спірний будинок і вважає, що набула право власності на неї за набувальною давністю.

З 1980 року вона користується 1/2 частиною житлового будину АДРЕСА_1 та 25 сотками земельної ділянки про що є запис в погосподарських книгах Вельбівненської сільської ради.

Суд не звернув уваги на тре, що в погосподарській книзі за 1991 рік - хтось зробив виправлення щодо статусу двору з колгоспний на рообочий.

Судом першої інстанції під час розгляду її заяви не були прийняті до уваги роз"яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ надані в постанові Пленуму № 4 від 30 березня 2012 року „Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді рішень у зв"язку з ново виявленими обставинами".

Просила апеляційну скаргу задовольнити скасувати ухвалу Острозького районного суду від 06 квітня 2016 року, задовільнити її заяву та скасувати рішення Острозького районного суду від 13 листопада 2013 року, ухвалити нове рішення яким відмовити позивачам ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у задоволенені позову про визнання права власності за кождним по 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями, а її зустрічний позов задовольнити.

Колегія суддів заслухавши доповідача, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі і з"явились в судове засідання, в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду дійшла висновку про її відхилення з таких підстав.

Доводи автора апеляційної скарги про те , що заява представника ОСОБА_2 про відвід головуючій судді була розглянута формально, є надуманими та не доведеними в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв"язку з ново виявленими обставинами.

Однією з підстав для перегляду судового рішення є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в п. 5 Постанови „Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв"язку з нововиявленими обставинами" № 4 від 30 березня 2012 року роз"яснив, що процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з"ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.

Сама по собі фальшивість документа на який посилається заявник не може бути підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами. Необхідно встановити, що обставини, встановлені цим документом є істотними ( такими, що могли вплинути на зміст судового рішення).

З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом першої інстанції, що спірний будинок садибного типу АДРЕСА_1, був збудований подружжям ОСОБА_6 і ОСОБА_3 протягом 1972 - 1974 років.

ОСОБА_2 права власності на частину цього будинку не мала, не приймала участі в його спорудженні, угоди між забудовником та ОСОБА_2 про створення спільної власності суду не надала та не є спадкоємцем померлого ОСОБА_6 Факт її реєстрації та проживання в спірному будинку з 1983 року до 2006 року зі згоди забудовника ОСОБА_6 не породжує права власності на це майно.

Доводи ОСОБА_2 про недостовірність документів, які дають підставу для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами не заслуговують на увагу оскільки, суди першої та апеляційної інстанції визнали ці докази належними та допустимими. Фактично ОСОБА_2 намагається переоцінити прийняті до уваги судом докази, в порядку перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Вимоги ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на частину спірного будинку за набувальною давністю ( ст. 344 ЦК України) обґрунтовано незадоволені судом, оскільки вона починаючи з 01 січня 2004 року ( дати набрання чинності Цивільним Кодексом України) не проживала в спірному будинку протягом десяти років.

Враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для перегляду рішення у зв"язку з нововиявленими обставинами.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст. ст. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 06 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена сторонами в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів починаючи з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Головуючий І.М.Собіна

Судді: Н.В.Бондаренко

С.П.Ковалевич