Ухвала суду № 59861067, 18.08.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 547/372/16-ц Номер провадження 22-ц/786/2356/16Головуючий у 1-й інстанції Любицький В. О. Доповідач ап. інст. Буленко О. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Буленка О.О.

Суддів: Дорош А.І.,Триголова В.М.

при секретарі -Ачкасовій О.Н.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ТОВ " Семаль" - Цвіркуна І.О.

на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 08 липня 2016 року

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Семаль" до ОСОБА_3, Фермерського господарства "Журавель", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Семенівського районного управління юстиції про визнання договору оренди поновленим, визнання договору оренди землі недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Семаль» звернулося до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позову вказав, що 21 липня 2010 року було зареєстровано договір оренди землі між ДП «Семаль», правонаступником якого воно є, та ОСОБА_3. Вказував на те, що згідно чинного на час укладання договору та його державної реєстрації п'ятирічний строк його дії закінчувався 21 липня 2015 року, а тому товариство вирішило скористатися своїм переважним правом на поновлення договорів оренди на новий строк та 17 червня 2015 року направило власнику земельної ділянки лист-повідомлення про намір скористатися переважним правом на оренду та додало до нього проект додаткової угоди. На вказаний лист-повідомлення відповідач у строки, зазначені в ст. 33 Закону України «Про оренду землі», заперечень не надав. Пізніше позивачеві стало відомо, що відповідач уклав новий договір оренди землі з фермерським господарством «Журавель», чим порушив його права як орендаря.

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 08 липня 2016 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю " Семаль" до ОСОБА_3, Фермерського господарства "Журавель", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Семенівського районного управління юстиції про визнання договору оренди поновленим, визнання договору оренди землі недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - відмовлено.

З даним рішенням не погодився позивач в зв'язку з чим його представник подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, в зв'язку з порушенням судом норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

При цьому апелянтом зазначено, що судом першої інстанції не було враховано, що строк дії оренди земельної ділянки необхідно обраховувати саме з часу його реєстрації.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, що з'явились в судове засідання приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає.

Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ «Семаль», суд першої інстанції виходив з того, що товариство не виконало приписів закону про завчасне повідомлення орендодавця про свої наміри скористатися переважним правом на поновлення договору оренди, тому визнавати поновленим договір оренди землі та визнавати додаткову угоду про поновлення договору оренди укладеною немає законних підстав. Крім того, оскільки суд не знайшов підстав для визнання договору оренди землі між позивачем та відповідачем поновленим, а тому підстав для визнання недійсним нового договору між ОСОБА_3. та ФГ «Журавель» не вбачається, як і підстав для скасування рішення про його державну реєстрацію. При цьому суд виходить з того, що позивачем, як на підставу визнання нового договору оренди недійсним, вказано порушення його переважного права на поновлення договору.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено і це вбачається з матеріалів справи, 22 квітня 2008 року між ОСОБА_3 та ДП «Семаль», правонаступником якого є ТОВ «Семаль», уклали договір оренди землі терміном на 5 років. Вказаний договір зареєстровано в Семенівському райвідділі ПР ДДП «Центр ДЗК» Полтавської області 21 липня 2010 року (а.с. 9-11).

Відповідно до пункту 8 вказаного договору після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніш ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

17 червня 2015 року ТОВ «Семаль» за №349 на адресу відповідача направив лист повідомлення про намір товариства продовжити договір оренди землі на новий строк та додало до листа проект додаткової угоди до договору оренди землі, який він отримав менше ніж за 30 днів, передбачених п.8 Договору.

В свою чергу, відповідач ОСОБА_3 направивна ім'я директора ТОВ «Семаль» заяву від 26.05.2015 року про небажання продовжувати на новий строк договірні відносини щодо оренди належної йому земельної ділянки із ТОВ «Семаль» у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди землі, який закінчувався з 22.04.2013 року з моменту укладення договору оренди землі, а не з моменту його державної реєстрації, що підтверджується відповідною заявою відповідача по справі.

Зазначена заява відповідача була зареєстрована в ТОВ «Семаль» за вхідним № 39 від 05.06 2015 року / а.с. 51-52/.

22 липня 2015 року, після закінчення строку дії договору оренди З ТОВ «Семаль», ОСОБА_3 уклав новий договір оренди земельної ділянки за № 11 з фермерським господарством «Журавель», державну реєстрацію якого здійснено 22 липня 2015 року реєстраційною службою Семенівського районного управління юстиції Полтавської області, що підтверджується відповідним витягом із державного реєстру (а.с.39-41).

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 777 ЦК України закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачено певну процедуру здійснення цього права.

У частинах першій - п'ятій статті 33 нього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідно до статей 319, 626 ЦК України реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: продовження користування виділеною земельною ділянкою, належне виконання своїх обов'язків за договором; відсутність письмового повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; укладення додаткової угоди про поновлення договорів оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, буде передусім при укладенні договору оренди: - з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право; - у разі укладення з новим орендарем договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права; - у разі укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю в поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року у справі № 6-219 цс 14, від 10 червня 2015 року у справ: №6-70цс15, які, відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов'язковими для усіх судів України.

Порушенням переважного права орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки визнається укладення орендодавцем договору оренди зазначеної земельної ділянки з іншим орендарем, лише за умови, що орендодавцем було отримано письмове повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати своє переважне право.

Встановивши, що лист позивача про його намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк взагалі не був отриманий відповідачем, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ТОВ «Семаль» не було дотримано встановленої ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі» процедури для реалізації переважного права на поновлення договору. В діях відповідача не вбачається факту порушення переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковими доводи апелянта про те, що моментом укладення договорів оренди земельних ділянок є дата їхньої державної реєстрації, оскільки відповідно до зазначених положень договорів оренди та Закону України "Про оренду землі" в момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу - представника ТОВ " Семаль" - Цвіркуна І.О.- відхилити.

Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 08 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : ___ О.О. Буленко

Судді: ______ А.І.Дорош ____ В.М.Триголов