Рішення № 59860803, 18.08.2016, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/587/16-ц

Рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2016 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

В складі: головуючого судді - Гудкова С. В.

при секретарі - Яценко Л.І.,

з уч. представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Перша Лубенська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу та визнання квартири об"єктом права спільної сумісної власності , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу та визнання квартири об"єктом права спільної сумісної власності. Свій позов мотивувала тим, що 06.05.2000 року вона уклала шлюб із ОСОБА_5 у відділі РАГС Лубенського міськвиконкому Полтавської області, залишивши своє прізвище після одруження - ОСОБА_3. Спільний дітей вони не мали .

Рішенням Лубенського міськрайонного суду від 11.11.2010 року їх шлюб було розірвано. Не зважаючи на розірвання шлюбу вони продовжували проживати разом, однією сім"єю, розлучення ніяким чином не вплинуло на їх стосунки.

Ще до розірвання шлюбу 08.11.2004року вона із чоловіком в рівних частках по 1/2 купили двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, де зареєстрували своє місце проживання і проживали разом до його смерті, до ІНФОРМАЦІЯ_6 року .

Позивач зазначає, що 13.11.2014 року вона разом із ОСОБА_5 під час спільного проживання після розірвання шлюбу без його повторної реєстрації за їх спільні кошти купили однокімнатну квартиру АДРЕСА_2. Договір купівлі-продажу було оформлено на ім"я ОСОБА_5 та посвідчено приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Афанасієвським Д.В.

ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно. Його дочка, відповідач по справі, ОСОБА_4, як спадкоємець першої черги, звернулась до Першої держнотконтори із заявою про прийняття спадщини.

Позивач стверджує, що після розірвання шлюбу вона разом із ОСОБА_5 проживали у квартирі АДРЕСА_1 однією сім"єю, вели спільне господарство. Останній мав незадовільний стан здоров"я, вона постійно доглядала його, допомагала подолати хворобу до самої смерті, повністю організувала та оплатила поховання ОСОБА_5

Посилаючись на ст.ст.60, 70, 74 позивач прохає визнати, що вона, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, після розірвання їх шлюбу 11 листопада 2010 року і до смерті ОСОБА_5 проживали однією сім"єю без реєстрації шлюбу; Визнати квартиру АДРЕСА_2 Полтавської області об"єктом спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_5, з визначенням часток по 1/2 кожному.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, прохали його задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, мотивуючи тим, що після розірвання шлюбу в 2010 році ОСОБА_3 та ОСОБА_5 однією сім"єю без реєстрації шлюбу не проживали, спільне господарство не вели. Спочатку з 2008 року по жовтень 2013 року ОСОБА_5 проживав у своєї тітки в АДРЕСА_6 а потім із жовтня 2013 року по листопад 2014 року мешкав в АДРЕСА_3

Представник третьої особи Першої Лубенської державної нотаріальної контори в судове засідання не з"явився, надіслав до суду заяву з проханням проводити розгляд справи без його участі, при вирішення спору покладається на розсуд суду.

Суд, заслухавши учасників процесу, свідків, дослідивши матеріали, докази справи, вважає, що позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Стаття 74 СК України встановлює, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судом встановлено, що 06.05.2000 року позивач ОСОБА_3 уклала шлюб із ОСОБА_5 у відділі РАГС Лубенського міськвиконкому Полтавської області, залишивши своє прізвище після одруження - ОСОБА_3. Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 06.05.2000 року (а.с.7) . Спільний дітей вони не мали .

Рішенням Лубенського міськрайонного суду від 11.11.2010 року їх шлюб було розірвано (а.с.8). Ще до розірвання шлюбу 08.11.2004року позивач ОСОБА_3 разом із ОСОБА_5 в рівних частках по 1/2 купили двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, де зареєстрували своє місце проживання . Вказані обставини підтверджуються договорами купівлі-продажу від 08.11.2004 року серії ВВО№ 074583 та серії ВВО№ 074583, витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.16-20).

З довідки начальника ЛКПф "Житло" від 28.01.2016 року (а.с.24) вбачається, що ОСОБА_5 дійсно був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 24.11.2004 року і по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

З акту будинкового комітету від 04.02.2016 року (а.с.25) вбачається, що позивач ОСОБА_3 і ОСОБА_5 проживали разом однією сім"єю, вели спільне господарство з 2004 року по 2015 рік в АДРЕСА_1

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в АДРЕСА_4 по сусідству, на одній площадці, із ОСОБА_3 та покійним ОСОБА_5 Весь час, зокрема у 2010-2014 роках ОСОБА_5 проживав однією сім"єю із ОСОБА_3, вона навіть і не знала, що шлюб між ними був розірваний. Був такий період часу, коли ОСОБА_5 їздив у Полтаву до своєї тітки, але лише на один день або на два . ОСОБА_5 дуже зловживав спиртними напоями.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона проживає в будинку по вулиці Київській, знає ОСОБА_3 та ОСОБА_5 майже 20 років. Їй було відомо, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 офіційно розлучилися, але по тій причині, що останній сильно вживав алкоголь і ОСОБА_3 хотіла його полякати, щоб той кинув пити, але це не спрацювало. Вказане розлучення було формальним, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 продовжували жити однією сім"єю, вели спільне господарство.

У 2010 році у ОСОБА_5 захворіла тітка, яка проживала під Полтавою. Він іноді їздив до неї та навіщав, коли вона починала сильно хворіти, то він міг у неї затриматись на тиждень або на два. Потім коли тітка "злягла", то ОСОБА_5 був біля неї та доглядав її, а ОСОБА_3 їздила до них під Полтаву на вихідні, де готувала їм їсти та прала їхню одежу.

Після смерті тітки у 2013 році ОСОБА_5 продовжував жити разом із ОСОБА_3 однією сім"єю, вели спільне господарство за адресою АДРЕСА_1.

Після того як вони отримали спадщину тітки ОСОБА_5, у них були гроші і вони вирішили собі купити квартиру, щоб залишити квартиру АДРЕСА_1 дочці ОСОБА_3 У них по вулиці Київській в м.Лубни дуже багато чоловіків, які зловживають спиртними напоями. З метою, щоб позбавити ОСОБА_5, який зловживав алкоголем, із спілкуванням з цими хлопцями, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_5 знайшли квартиру в АДРЕСА_3 ала там також був сусід, який зловживав спиртними . Потім вони знайшли квартиру в с.Оріхівка Лубенського району, яку в подальшому купили, де ОСОБА_5 і помер.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що ОСОБА_5 хотів купити у нього квартиру АДРЕСА_3. Він ОСОБА_5 навіть віддав ключі від квартири, але останній там не проживав, а просто приходив у вищевказану квартиру попити із сусідом горілки. Після цього його забирала з квартири його дружина ОСОБА_3 або дочка останньої. Це все продовжувалось близько 3-4 місяців. Вони так квартиру у нього і не купили.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона є дочкою позивача по справі ОСОБА_3 , ОСОБА_5 був її вітчимом, який виховував її з чотирьох з половиною років . ЇЇ батько ОСОБА_5 дуже сильно пив, у зв"язку з цим мати двічі подавала документи в суд на розлучення, щоб його полякати. Після першої подачі документів, мати їх забрала, бо батько сильно напився і попав в реанімацію. Після офіційного розлучення у 2010 році батько і мати продовжували проживати за адресою АДРЕСА_1 однією сім"єю, вели спільне господарство. Після закінчення інституту з червня 2012 року по березень 2013 року вона проживала разом зі своїм чоловіком та дитиною у своїх батьків за вищезазначеною адресою, з ними також проживав ОСОБА_5

У батька була тітка, яка проживала в АДРЕСА_6 ОСОБА_5 часто до неї їздив, бо остання була хворою.

Мати з батьком вирішили купити ще одну квартиру для себе, зокрема спочатку вони збирались купувати квартиру в м.Лубни по вул. Луценко. ОСОБА_5 туди їздив на декілька днів, де дуже напивався, бо мати йому заважала це робити в АДРЕСА_1. Коли батько дуже напивався, то або вона, або ОСОБА_3 забирали додому ОСОБА_5 додому.

У 2014 році вона разом зі своєю матір"ю знайшли в с.Оріхівка Лубенського району квартиру. В цей час мати проживала разом з ОСОБА_5 однією сім"єю вели спільне господарство. Гроші за квартиру віддавала продавцю її мати. Вона ніколи не бачила рідну дочку ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що він знає ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вже багато років. Весь час протягом 2010-2015 років вони проживали разом однією сім"єю за адресою АДРЕСА_1, вели спільне господарство. Деякий час ОСОБА_5 їздив до своєї тітки в АДРЕСА_6 бо казав, що сусіди на квартиру тітки "поклали око". Він неодноразово за проханням ОСОБА_3 забирав нетверезого ОСОБА_5 із квартири по АДРЕСА_3 бо зять ОСОБА_3 був на роботі і мав не можливість забирати ОСОБА_5 Останнього він відвозив до нього додому за адресою АДРЕСА_1. ОСОБА_5 хотів купити цю квартиру по вул.Луценко і попросив господаря квартири ключ від вхідних дверей, щоб попити горілку.

Коли у 2014 році ОСОБА_5 купляв квартиру в с.Оріхівці Лубенського району, то останній жив разом однією сім"єю з ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1. Про це він знає, бо часто бував у них в гостях.

Свідок ОСОБА_12, яка є головою будинкового комітету будинку АДРЕСА_4 та свідок ОСОБА_13 також підтвердили факт проживання ОСОБА_5 з ОСОБА_3 однією сім"єю за адресою АДРЕСА_1 та ведення останніми спільного господарства протягом 2010-2015 років.

Факт проживання позивача разом з ОСОБА_5 однією сім"є без реєстрації шлюбу і на момент смерті останнього підтверджується листом прокурора Лубенського міжрайонної прокуратури, яким відповідно до ч.4 ст.238 КПК України було дозволено видати труп ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, його рідним - ОСОБА_3, паспорт серія НОМЕР_2 (а.с.11). Організацією та фінансуванням похоронів ОСОБА_5 також займалась ОСОБА_3, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 86 від 06.04.2015 року, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання, договором про організацію та проведення поховання № 213 від 06.04.2015 року, відповідним товарним чеком № 1034, квитанцією до прибуткового касового ордера № 5143 від 06.04.2015 року (а.с.12-15).

Обставини, що ОСОБА_5 хворів на сахарний діабет, взагалі мав хворобливий стан здоров"я та зловживав спиртними напоями підтверджуються відповідними медичним довідками та лікарським свідоцтвом про смерть № 86 від 06.04.2015 року (а.с.27-36,12).

Враховуючи вищезазначені обставини та свідчення вищевказаних свідків, суд вважає, що знайшло своє підтвердження тієї обставини, що позивач ОСОБА_3 і ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, після розірвання їх шлюбу 11 листопада 2010 року і до смерті ОСОБА_5 проживали однією сім"єю без реєстрації шлюбу.

Суд відноситься критично до акту про підтвердження факту постійного проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_5 з 2008 року по жовтень 2013 року у своєї тітки ОСОБА_14 , оскільки у 2008 році та на початку 2009 року ОСОБА_5 ніяк не міг постійно проживати в АДРЕСА_6 бо з 01.02.2007 року по 16.02.2009 року ОСОБА_5 працював в ТОВ "Ресурси центр" на посаді помічника експерта в м.Лубни, що підтверджується відповідною трудовою книжкою (а.с.113-114).

Крім цього, обставини, зазначені в даному акті спростовуються показами свідків : ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які зазначили про те, що ОСОБА_5 періодично їздив до своєї тітки ОСОБА_16 в с.Копили Полтавського району з метою провідати останню, а коли його тітка хворіла, то тимчасового проживав у неї та доглядав її.

Вимога суду про необхідність з"явитися в судове засідання особам, які склали та підписали вказаний акт, для допиту їх в якості свідків, - була проігнорована. Крім цього, судом було двічі визнано явку обов"язковою в судове засідання відповідачки ОСОБА_4 для дачі особистих пояснень, але остання також проігнорувала вимогу суду.

Суд також відноситься критично до акту вуличного комітету від 06.06.2016 року (а.с.103) про те, що нібито ОСОБА_5 із жовтня 2013 року по листопад 2014 року проживав за адресою АДРЕСА_7, оскільки вказані обставини спростовуються показами свідка ОСОБА_9, який є власником вказаної квартири, про що сторони в судовому засіданні не заперечували . Вказаний свідок в суді пояснив, що ОСОБА_5 хотів купити у нього квартиру АДРЕСА_3. Він, ОСОБА_5, навіть віддав ключі від квартири, але останній там не проживав, а просто приходив у вищевказану квартиру попити із сусідом горілки. Це все продовжувалось близько 3-4 місяця.

Також факт проживання ОСОБА_5 із жовтня 2013 року по листопад 2014 року за адресою АДРЕСА_7 спростовується актом будинкового комітету від 04.02.2016 року (а.с.25), з якого вбачається, що позивач ОСОБА_3 і ОСОБА_5 проживали разом однією сім"єю, вели спільне господарство з 2004 року по 2015 рік в АДРЕСА_1; показами свідків : ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_17 З вищезазначених підстав суд відноситься критично і до показів свідків : ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 і до заяви ОСОБА_5.(а.с.85), яку відібрав у останнього нотаріус про те, що він стверджує той факт, що однією сім"єю без укладання шлюбу він ні з ким не перебуває; гроші, що витрачаються ним на придбання квартири в с.Оріхівка є його особистою власністю та не є спільною сумісною власністю, оскільки зазначену заяву нотаріус відбирає по шаблону, хоча в судовому засідання знайшло своє підтвердження факт спільного проживання однією сім"єю ОСОБА_5 разом з ОСОБА_3 під час укладання 13.11.2014 року договору купівлі-продажу квартири в с.Оріхівка Лубенського району.

Враховуючи факт проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_5 разом із ОСОБА_3 під час укладання договору купівлі-продажу від 13.11.2014 року, беручи до уваги ч.1 ст.70, ст.74 СК України, суд вважає, що є підстави визнати квартиру АДРЕСА_2 Полтавської області об"єктом спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_5, з визначенням часток по 1/2 кожному.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1102 гривні 20 копійок судового збору та 6000 гривень витрат на правову допомогу, згідно квитанції № 5075 (а.с.111).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.3, 70, 74 СК України, ст. ст.10, 11, 60, 61, 88, 213-215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу та визнання квартири об"єктом права спільної сумісної власності - задовольнити .

Встановити, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, після розірвання їх шлюбу 11 листопада 2010 року і до смерті ОСОБА_5 проживали однією сім"єю без реєстрації шлюбу.

Визнати квартиру АДРЕСА_2 Полтавської області об"єктом спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_5, з визначенням часток по 1/2 кожному.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1102 гривні 20 копійок судового збору та 6000 гривень витрат на правову допомогу, а всього 7102 гривні 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду Гудков С. В.