Постанова № 59860393, 19.08.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/5117/16-п Головуючий у І інстанції Туманова К. Л.Провадження № 33/780/464/16 Доповідач у 2 інстанції ІгнатюкКатегорія 429 19.08.2016

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 серпня 2016 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області в складі:

судді судової палати з розгляду кримінальних справ ОСОБА_1, за участю: представника правопорушника ОСОБА_2, представника Київської митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника Київської митниці Державної фіскальної служби України на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2016 року,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2016 року на

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера,

за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України, накладене стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн. без конфіскації валюти;

вилучену валюту у розмірі 900 доларів США, повернуто ОСОБА_4

ОСОБА_4 притягнуто до відповідальності за те, що він, 19 травня 2016 року, о 20 годині 10 хвилин, прибув до України з Туреччини м. Стамбул, літаком авіакомпанії "Турецькі авіалінії", рейсом № 459, та обрав проходження митного контролю в каналі, позначеному символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягали письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадали під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення. Після перетину «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», у нього були виявлені не заявлені 12179 доларів США. Вказана іноземна валюта знаходилася у гаманці, який знаходився в чоловічій сумці (ручна поклажа) поверх особистих речей. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Із вказаної суми ОСОБА_4 було пропущено 11279 доларів США та за протоколом про порушення митних правил вилучено 900 доларів США.

У апеляційній скарзі представник Київської митниці ДФС просив постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України та накласти стягнення у виді конфіскації вилученої валюти та штрафу у відповідному розмірі. В обґрунтування своїх вимог, апелянт послався на однобічність та упередженість судового розгляду, вважає, що судом першої інстанції безпідставно не застосовано конфіскацію вилученої валюти, оскільки легальність походження переміщуваних коштів нічим не підтверджена, в матеріалах справи відсутні докази родинного звязку правопорушника зі ОСОБА_5, на лікування якого, згідно його пояснень, перевозилися кошти. Окрім цього, правопорушником не надано доказів того, що ОСОБА_5 вживає велику кількість дорогих ліків, оскільки згідно виписки з хвороби ОСОБА_5, жодних дорогих препаратів йому лікарем не призначено. Також апелянт зазначає, що під час проходження митного контролю, ОСОБА_4 навмисно надав неправдиві відомості щодо наявної в нього валюти та згідно відміток штампів в закордонному паспорті ОСОБА_4, він окрім Туреччини, в цьому році відвідав ще і Мальдіви, що на думку апелянта, ставить під сумнів скрутне матеріальне становище родини правопорушника.

Вислухавши пояснення:

представника Київської митниці ДФС, який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити;

представника правопорушника, який доводи апеляційної скарги представника Київської митниці ДФС вважав необґрунтованими, просив залишити її без задоволення, а постанову судді без зміни;

вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Висновки судді про доведеність події порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України та винності ОСОБА_4 у його вчиненні за обставин, наведених у постанові стверджуються зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил від 19.05.2016 року № 0372/125120103/16, протоколом опитування в справі про порушення митних правил від 19.05.2016 року, доповідною запискою головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці ДФС від 19.05.2016 року, поясненнями ОСОБА_4, та іншими доказами.

На підставі указаних доказів суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за ст. 471 МК України та на законних підставах, із дотриманням вимог ст. 33 КУпАП наклав на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. без конфіскації вилученої валюти. За своїм видом та розміром накладене на ОСОБА_4 стягнення сприяє досягненню визначеній у ст. 23 КУпАП меті адміністративних стягнень та відповідає принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини, закріпленого у ст.1 Першого протоколу до Конвенції захисту прав людини і основоположних свобод.

Доводи апеляційної скарги щодо неповноти дослідження обставин справи та як наслідок хибності висновку про відсутність підстав для конфіскації коштів, не ґрунтуються на зібраних матеріалах із яких вбачається, що усі обставини справи суддею були досліджені всебічно, повно і обєктивно, висновки судді ґрунтуються як на матеріалах справи, так і на вимогах закону.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до положень ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у справі «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (див. рішення щодо Брумареску (Brumaresku), параграф 78).

Таким чином, оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, передбаченого ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини виходить із оцінки забезпечення «справедливого балансу» / дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п. 69, 73 рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, п.п.31, 34 рішення у справі «Ісмаїлов проти РФ» від 06 листопада 2008 року).

Апеляційний суд Київської області звертає увагу на те, що хоча правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес, проте із урахуванням обставин даної справи, не відповідатиме принципу пропорційності (справедливої рівноваги між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав конкретної особи). Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа буде нести «особистий і надмірний тягар».

Так, приймаючи рішення про відсутність підстав для конфіскації вилученої валюти ОСОБА_4, суд першої інстанції обґрунтовано врахував те, що грошові кошти, які ОСОБА_4 перевозив через митний кордон України, були привезені для лікування батька його дружини ОСОБА_5, у якого було виявлено тяжку хворобу, лікування якої потребує значних фінансових витрат.

Дані висновки суду першої інстанції, апеляційний суд вважає обґрунтованими, оскільки вартість предмета правопорушення у співвідношенні із майновим станом ОСОБА_4 є значною та істотно вплине на його матеріальний стан. Втручання у право власності ОСОБА_4 не може вважатися пропорційним, оскільки спричинить для нього «особистий і надмірний тягар».

Підстав для скасування чи зміни постанови судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2016 року щодо ОСОБА_4 суд не вбачає, у звязку із чим, залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, ст.ст. 462, 487 МК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2016 року щодо ОСОБА_4 залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Ігнатюк О.В.