Рішення № 59859466, 22.08.2016, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/553/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2016 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Невмержицького С. С.

з секретарем Аврамчук Л. В.,

з учатю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника позивачів ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

відповідача ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_6

прокурора Ніконович Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_7 до органу опіки та піклування Овруцької районної державної адміністрації, ОСОБА_5 про повернення дітей в сім"ю, , -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися в суд з позовом до органу опіки та піклування Овруцької районної державної адміністрації про повернення дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 в їх сім"ю.

В обгрунтування своїх вимог позивачі посилалися на те, що рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 30 квітня 2013 року в них відібрано малолітніх дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 без позбавлення їх батьківських прав та стягнуто аліменти на користь дітей. Підставою для відібрання дітей стало те, що вони не приділяли дітям достатньої уваги, відмовлялися в наданні дітям належної медичної допомоги, зловживали алкогольними напоями, не створювали належних умов для проживання дітей.

Після постановлення судового рішення про відібрання дітей та стягнення аліментів, відповідно до висновку органу опіки та піклування Овруцької районної державної адміністрації від 15.05.2013 року №02-25/1390, розпорядженням голови Овруцької РДА від 15.05.2013 року №86 їх дітям надано статус дітей позбавлених батьківського піклування і розпорядженням голови Коростенської РДА від 03.06.2013 року №151 дітей влаштовано в прийомну сім»ю ОСОБА_5 та ОСОБА_9, які проживали в Коростенському районі Житомирської області.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 27 листопада 2014 року відмовлено Органу опіки і піклування Овруцької районної державної адміністрації у задоволенні позову до ОСОБА_10 та ОСОБА_7 про позбавлення батьківських прав. Відмовлено ОСОБА_10 та ОСОБА_7 у задоволенні зустрічного позову до Органу опіки та піклування Овруцької РДА про повернення дітей (а.с.5-6).

На даний час обставини, які перешкоджали належному вихованню дітей батьками, не існують. Вони розуміють свій батьківський обов»язок щодо забезпечення дітей належним духовним та матеріальним розвитком, готові докласти зусиль для матеріального та морального благополуччя дітей. Тому просять задоволити позов.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві і додатково пояснили, що перестали вживати спиртне, проживають в будинку матері позивача,позивач влаштувався на роботу, ведуть підсобне господарство. Вважають, що створили належні умови для виховання малолітніх дітей , яких від них було відібрано.

Представник відповідача органу опіки та піклування Овруцької районної державної адміністрації в судовому засіданні позов визнала.

Відповідач ОСОБА_5 та її представник, щодо задоволення позову заперечують та просять суд в його задоволенні відмовити.

Прокурор в судовому засіданні просить суд в задоволенні позову відмовити.

Предстаник органу опіки та піклування Володарсько-Волинської РДА в судове засідання не з»явилась подала до суду заяву в якій просить суд справу розглядати без її участі.

Заслухавши пояснення сторін, враховуючи думку прокурора, дослідивши представлені письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити .

Так, згідно ст.170 СК України якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Судом встановлено, що рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 30 квітня 2013 року в ОСОБА_10 та ОСОБА_7 відібрано малолітніх дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 без позбавлення батьківських прав та стягнуто з ОСОБА_10 і ОСОБА_1 аліменти на користь дітей (а.с.3-4).

Підставою для відібрання дітей стало те, що вони не приділяли дітям достатньої уваги, відмовлялися в наданні дітям належної медичної допомоги, зловживали алкогольними напоями, не створювали належних умов для проживання дітей.

Після постановлення судового рішення про відібрання дітей та стягнення аліментів, відповідно до висновку органу опіки та піклування Овруцької районної державної адміністрації від 15.05.2013 року №02-25/1390, розпорядженням голови Овруцької РДА від 15.05.2013 року №86 їх дітям надано статус дітей позбавлених батьківського піклування і розпорядженням голови Коростенської РДА від 03.06.2013 року №151 дітей влаштовано в прийомну сім»ю ОСОБА_5 та ОСОБА_9, які проживали в Коростенському районі Житомирської області.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 27 листопада 2014 року відмовлено Органу опіки і піклування Овруцької районної державної адміністрації у задоволенні позову до ОСОБА_10 та ОСОБА_7 про позбавлення батьківських прав. Відмовлено ОСОБА_10 та ОСОБА_7 у задоволенні зустрічного позову до Органу опіки та піклування Овруцької РДА про повернення дітей (а.с.5-6).

З повідомлення начальника служби у справах дітей Коростенської районної державної адміністрації від 05.01.2016 року слідує, що неповнолітні діти: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 , які рішенням Овруцького районного суду від 30.04.2013 року відібрано без позбавлення батьківських прав, влаштовані до прийомної сім»ї ОСОБА_5 та ОСОБА_9.

На даний час ОСОБА_5 та ОСОБА_9 припинили спільне проживання, прийомна мати разом із підопічними дітьми переїхала на проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3. Службою у справах дітей вирішується питання про зміну місця проживання прийомної сім»ї та виведення зі складу прийомного батька (а.с.20).

Із пояснень позивачів та їх представника вбачається, що останні змінили свою поведінку, ведуть здоровий спосіб життя, відремонтували житло, створили належні умови для проживання та матеріального забезпечення дітей.

Зазначене підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов за їх місцем проживання від 18.03. 2016 року, складеним спеціалістами служби у справах дітей Овруцької райдержадміністрації, актом обстеження матеріально-побутових умов проживання сім»ї ОСОБА_1 складеним комісією Великохайчанської сільської ради 08.12.2015 року, характеристиками позивачів, виданими Великохайчанською сільською радою, та директором ТОВ « Великохайчанське».

Судом встановлено, що ОСОБА_10 та ОСОБА_1 11 серпня 2015 року зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-ТП №127179 виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Овруцького районного управління юстиції у Житомирській області (а.с.18).

За місцем проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 характеризуються позитивно, ведуть себе врівноважено та тактовно, спиртні напої не вживають, нарікань з боку сусідів та односельчан на їх поведінку до сільської ради не надходило, до адміністративної відповідальності не притягувалися (а.с.8-9).

За місцем роботи ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивної сторони як дисциплінований, чесний і добросовісний працівник (а.с.10).

Згідно листа лікаря нарколога Овруцької ЦРЛ від 03.02.2016 року слідує, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 дійсно пройшли лікування у лікаря нарколога в 2014 році. З того часу спиртні напої не вживають, за наркологічною допомогою не звертались (а.с.11).

З акта обстеження житлово-побутових умов проживання, проведеного спеціалістами Великохайчанської сільської ради Овруцького району 08.12.2015 року, вбачається, що умови проживання у будинку ОСОБА_2 поліпшилися, є зміни у кращий бік, на ліжках є постільна білизна, в кімнатах прибрано, є необхідні речі та запас продуктів харчування, та, загалом на даний час є всі необхідні умови для проживання дітей (а.с.17).

Вирішуючи спір, що виник між сторонами з сімейних правовідносин, суд виходить з такого.

Статтею 150 Сімейного кодексу України встановлено низку обовязків батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, батьки зобовязані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сімї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття нею повної загальної середньої освіти, готувати дитину до самостійного життя.

Відповідно до ч.1 ст.151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.11 Закону України "Про охорону дитинства" сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та має право на піклування батьків.

Виховання в сімї, відповідно до ч.1 ст.12 цього Закону, є першоосновою розвитку особистості дитини.

За змістом ч.1 ст.170 СК України дитину може бути відібрано від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.

Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини (ч.3 ст.170 СК).

Відмовляючи позивачам в задоволенні позову суд виходить з інтересів дітей , а не з бажання біологічних батьків повернути дітей . Так позивачі надали суду довідки про те , що вони пройшли курс лікування у лікаря нарколога, але не надали доказів, що вони вилікувались. Позивач надав суду довідку , що він працює, але за час розгляду справи позивач був притягнути до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.185 КК України , чого не заперечує сам ОСОБА_1, тому суд критично відноситься до наданих позивачем характеристик з місця роботи та проживання. Згідно довідок відділу ДВС Овруцького РУЮ позивачі не сплачують аліменти на утримання дітей, як пояснили в судовому засіданні за відсутності коштів . Як пояснила в судовому засіданні дочка ОСОБА_11, вона не бажає повертатись до матері, оскільки вони з сестрою ОСОБА_1 комфортно себе почувають та забезпечені всім необхідним в сім»ї ОСОБА_5. ОСОБА_11 знає ,що її мати ОСОБА_2, але не бажає з нею спілкуватись та повертатись до неї, оскільки, скоріш за все, ще не забулись страждання завдані їй її матірю та вітчимом.

Таким чином, позивачі не надали суду переконливих доказів , що вони проаналізували свої негативні вчинки,зробили з них позитивні висновки , змінили свою поведінку по відношення до дітей , створили належні умови для проживання та виховання малолітніх дітей .Тому суд вважає, що повернення дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є передчасним і відмовляє в задоволенні позову.

Керуючись ст.8,10,14,209,212,213,215,223 ЦПК України, ст.170 СК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_7 до органу опіки та піклування Овруцької районної державної адміністрації, ОСОБА_5 про повернення дітей в сім"ю відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_12