АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________
Провадження № 22-ц/790/3374/16 Головуючий 1 інстанції -
Справа № 639/362/14-ц ОСОБА_1
Категорія: захист прав споживачів Доповідач - Швецова Л.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2016 року м. Харків
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді : Швецової Л.А.,
Суддів: Малінської С.М., Бровченка І.О.,
За участі секретаря: Єрьоменко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 06 квітня 2016 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Харківводоканал» про захист прав споживача, відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до КП «Харківводоканал» про захист прав споживачів, відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 посилався на те, що за пропозицією відповідача , 21.10.2013 року між ОСОБА_2 та КП «Харківводоканал» укладено договір № 499117/мо про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення квартири АДРЕСА_1, відповідно до якого він є споживачем вказаних послуг, а відповідач є виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Позивач зазначає, що договір був укладений за місцезнаходженням КП «Харківводоканал», підписаний ОСОБА_2 та уповноваженою особою підприємства ОСОБА_3 в двох екземплярах та скріплений печаткою, один з яких зберігався у споживача, а інший у виконавця. В подальшому стало відомо, що підписані екземпляри договорів мають різні умови надання послуг, оскільки бланки договорів передбачають особливості для споживачів, що проживають у будинках комунальної форми власності та для споживачів, що проживають у будинках не комунальної форми власності. Позивачеві було видано правильний екземпляр договору ( форми 1-ФО), тобто, що стосується мешканців будинку комунальної форми власності, а в розпорядженні відповідача залишився екземпляр для мешканців будинку не комунальної форми власності, що підтверджується листом першого заступника генерального директора ОСОБА_4, відповідно якому за вказані допущені порушення посадових обов'язків робітника КП «Харківводоканал» притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Однак, всупереч встановленим обставинам КП «Харківводоканал» не було усунуто вказані порушення вимог закону, більш того вказаний екземпляр договору форми 2-ФО для будинків не комунальної форми власності, що знаходиться в розпорядженні відповідача, надано представниками КП «Харківводоканал» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у якості доказу до Жовтневого районного суду м. Харкова по іншій справі. Відповідно до розділу 6 вказаного договору (форми 2-ФО), що знаходиться у розпорядженні відповідача, точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця до споживача є з постачання холодної води згідно акту балансового розмежування, у разі його відсутності - трубопровід після зовнішньої стіни будинку споживача; з водовідведення - перший каналізаційний колодязь на випуску стічних вод з внутрішньобудинкової каналізаційної мережі у дворову каналізаційну мережу, що протирічить Постанові КМУ № 630 від 21.07.2005 року та Типовому договору про надання послуг централізованого опалення, водопостачання холодної та гарячої води і водовідведення, що стосується мешканців будинку комунальної форми власності. А в екземплярі укладеного сторонами договору від 21.10.2013 року, що знаходиться у позивача, зазначено в розділі 6, що точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця до споживача є постачання холодної води - після першої арматури на відгалуженні від стояка у квартирі споживача; з водовідведення - підключення внутрішньо-квартирної мережі внутрішньо будинкового стояку. Таким чином, відповідач, зазначивши в екземплярі вказаного договору, що знаходиться у розпорядженні КП «Харківводоканал», вказані обставини щодо точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця до споживача, порушив вимоги ст. 21 Закону України «Про захист прав споживача», а саме права позивача як споживача послуг з водопостачання та водовідведення. Позивач пояснив, що у зв'язку з такими порушеннями з боку КП «Харківводоканал» прав ОСОБА_2, як споживача послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, у нього виник стрес, піднявся гіпертонічний тиск, виник головний і серцевий біль, внаслідок чого лікарем було направлено позивача на стаціонарне лікування та встановлено діагноз гіпертонічна хвороба 2 стадії, 2 степені. Під час проходження курсу лікування ОСОБА_2 були понесенні матеріальні витрати. Позивач ставить під сумнів справжність свого підпису в екземплярі договору від 21.10.2013 року форми 2-ФО, укладеного з КП "Харківводоканал" в особі в.о. начальника абонентної служби по роботі з абонентами -ФО Департаменту збуту ОСОБА_3, що залишився у відповідача. З урахуванням неодноразових уточнень, збільшень та зменшень своїх позовних вимог ОСОБА_2 просив суд встановити розбіжності форм і текстів оригіналів діючого договору № 499117/мо про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, що знаходяться у позивача ( форма 1-ФО) та у відповідача ( форма 2-ФО), згідно Закону України «Про захист прав споживачів» визнати недійсним розділ 6 вказаного договору форми 2 ФО ( для будинків не комунальної форми власності), встановити факт протиправних дій представників відповідача щодо надання суду і подальшого використання з корисливих мотивів зазначеного документа, що містить неправдиву інформацію, викладену в образливій формі, встановити причинний зв'язок між протиправними діями відповідача та завданою моральною шкодою, стягнути моральну шкоду в сумі 498 грн.02 коп., встановити в діях представника відповідача склад злочин, передати матеріали до слідчих органів, визнати право ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди в сумі 1218 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 06 квітня 2016 року у позові ОСОБА_2 до КП «Харківводоканал» про захист прав споживача, відшкодування моральної шкоди відмовлено за необґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Не погодившись із вказаним вище рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 06 квітня 2016 року та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
Обґрунтовуючи свої апеляційні доводи, апелянт зазначив, що в прийнятому судом першої інстанції рішенні залишилися непоміченими заявлені апелянтом 04.04.2016 року вимоги. В рішенні суду першої інстанції не відображені обставини, вказані апелянтом, а саме порушення посадових обовязків робітниками підприємства, які заповнювали бланки договорів; бездіяльність посадових осіб підприємства; факт доданого до суду та використаного в судовому процесі договору форми 2-ФО, а додані апелянтом докази неправомірних дій відповідача не взяті до уваги.
Вислухав доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, встановивши обставини справи, перевірив зібрані по справі докази, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судами встановлено, що 21.10.2013 року між ОСОБА_2 та Комунальним підприємством «Харківводоканал» укладено договір № 499117/мо про надання послуг з централізованого постачання та водовідведення квартири АДРЕСА_1. Вказаний договір підписаний ОСОБА_2 та уповноваженою особою підприємства ОСОБА_3 в двох екземплярах та скріплений печаткою, один з яких форми 1-ФО зберігається у позивача, а інший - форми 2-ФО у відповідача. Позивачеві представником КП «Харківводоканал» видано правильний перший екземпляр зазначеного договору ( форми 1-ФО), тобто, що стосується мешканців будинку комунальної форми власності, а в розпорядженні відповідача залишився екземпляр договору від 21.10.2013 року ( форми 2-ФО) для мешканців будинку не комунальної форми власності. Вказані обставини підтверджуються листом першого заступника генерального директора КП «Харківводоканал» від 20.12.2013 р., з якого випливає, що за вказані допущені порушення посадових обов'язків робітника КП «Харківводоканал» притягнуто до дисциплінарної відповідальності, від імені підприємства ОСОБА_2 принесені вибачення за спричинені незручності. Крім того, для усунення помилки, КП «Харківводоканал» направив позивачеві для підписання один примірник договору про надання послуг з централізованого водопостачання і водовідведення для мешканців будинків комунальної форми власності. До теперішнього часу позивач цей примірник не підписав, а після виявленої підприємством помилки у грудні 2013 р. звернувся до суду з позовом 15.01.2014 р. У жовтні 2014 р. встановлений договором строк дії-один рік сплив.
Як вбачається з розділу 6 договору по формі 1-ФО точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві є з постачання холодної води- після першої водозапірної арматури на відгалуженні від стояка у квартирі споживача, з водовідведення-підключення внутрішньо-квартирної мережі до внутрішньо-будинкового стояку. У розділі 6 другого примірника форми 2-ФО, який надавався представником відповідача в ході розгляду іншої справи, встановлено, що точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця до споживача є: з постачання холодної води- згідно акту балансового розмежування, у разі його відсутності - трубопровід після зовнішньої стіни будинку споживача; з водовідведення - перший каналізаційний колодязь на випуску стічних вод з внутрішньо-будинкової каналізаційної мережі у дворову каналізаційну мережу. З огляду на викладене, навіть за змістом цього розділу вбачається, що примірник передбачає іншу форму власності будинку, в яких проживає споживач ніж будинку , в якому проживає позивач. Сторони не оспорюють, що такі розбіжності були виявлені в процесі розгляду справи та ніяким чином не вплинули на вирішення справи і не призвели до будь-яких , в тому числі і негативних наслідків для ОСОБА_2.
Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст. 20, п.3 ч.2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, а виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпечення холодною та гарячою водою, водовідведенням та інш., у порядку, встановленому законодавством.
Судова колегія приходить до висновку, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.
Так судом першої інстанції достеменно встановлено, що відповідачем зміни до розділу 6 укладеного сторонами договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення не вносились, що примірник договору, який виданий позивачеві є правильним, а примірник, який наявний у відповідача помилково оформлений на іншому бланку.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача поясним, що підписання бланку 2-ФО не приводить до негативних наслідків для позивача, оскільки не впливає на розмір оплати за надані відповідачем послуги.
Також, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_2 щодо відшкодування моральної шкоди.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач, обґрунтовуючи позов щодо стягнення моральної шкоди, посилався на ст. 1167 ЦК України, однак до договірних правовідносин, які виникли між сторонами, не може застосовуватися вказана норма, оскільки регулює порядок відшкодування шкоди, що виникає з позадоговірних відносин.
Посилання ОСОБА_2 на те, що у наслідок дій КП «Харківводоканал» він потрапив до лікарні суд не приймає до уваги виходячи с того, що матеріали справи не містить даних про причино-наслідковий звязок між діями відповідача та захворюванням позивача.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1ст.307, ст.ст.308,313,314,315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 06 квітня 2016 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня її проголошення.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 59858219, Апеляційний суд Харківської області було прийнято 17.08.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 639/362/14-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: