Постанова № 59857519, 18.08.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/9037/16-а

н/п 2-а/640/204/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2016 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Лях М.Ю.,

при секретарі - Хомінської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду приміщенні Київського районного суду м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1. ОСОБА_2 звернулись до Київського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом, в якому просили визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, які полягають у відмові в призначенні ним щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на наступний шестимісячний строк; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради призначити ним щомісячну адресну допомогу; стягнути з Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради призначені адресну допомогу для покриття витрат на проживання за період з березня 2016 року по день ухвалення судового рішення. В обґрунтування позовних вимог зазначають, що в листопаді 2014 року вони були змушені залишити своє місце проживання за адресою: м. Макіївка, Донецької області в результаті проведення антитерористичної операції та переїхати до м. Харкова. Зазначають, що починаючи з жовтня 2014 року вони перебувають на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення як внутрішньо переміщені особи та отримували адресну допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505. В березні 2016 року у зв'язку зі зміною фактичного місця проживання позивачу звернулися до відповідача із заявами про призначення щомісячної адресної допомоги, на що отримали усну відмову з посилання на необхідність проставити на довідці штампу Державної міграційної служби України, тобто з березня 2016 року виплата щомісячної адресної допомоги була зупинена. Зазначають, що 25.04.2016 року та 05.05.20116 року вони зверталися до відповідача з заявами про призначення щомісячної адресної допомоги, разом з тим відповідач в листах № 2528-09 та № 2509-09 від 10.05.2016 року, з посиланням на положення постанови Кабінету Міністрів України № 505 вимагає прославлення на зворотному боці довідки відмітки Державної міграційної служби. За вказаних обставин позивач звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

В судове засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з'явились, надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю, позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов в повному обсязі на підставах, викладених в адміністративному позові.

В судове засідання представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, заступник начальника Управління Цепко В.Г. надав до суду письмові заперечення, просили відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при цьому зазначивши, що 13.07.2016 року засіданням комісії прийнято рішення про призначення допомоги позивачам, проведено доплату адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 за період з 01.04.2016 року по 26.05.2016 року та подовжено адресну допомогу на період з 30.05.2016 року по 29.11.2016 року у розмірах, визначених вищевказаною постановою. Зазначили, що допомога за квітень-липень 2016 року в сумі 7805,10 грн. та за серпень 2016 року в сумі 2014 грн. надійде в серпні 2016 року на поточний рахунок ОСОБА_2, відкритий у відділенні ПАТ «Ощадбанк» при наявності фінансування.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів. За таких обставин суд вважає за можливим розглянути адміністративний позов за відсутністю сторін на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до наступного.

У відповідності до ч. 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є вимушено переміщеною особою з тимчасово непідконтрольної Уряду України території. У зв'язку зі здійсненням антитерористичної операції позивачі змушені були виїхати з м. Макіївка Донецької області до м. Харків, де наразі мешкають, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщениї осіб № 6327013907 та № 6327013908 від 15.03.2014 року, виданими Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради (арк. справи 6).

З матеріалів справи вбачається, що в березні 2016 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зверталися до відповідача із заявами про призначення щомісячної адресної допомоги, на що ним було відмовлено, з посиланням на необхідність проставити на довідці штампу Державної міграційної служби України.

Відповідно до ч.1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно статті 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.

В 2014 році в порядку реалізації Постанови КМУ від 01.10.2014 року №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг позивач звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області із заявою для отримання грошової допомоги за фактичним місцем проживання, позивачем було пред'явлено паспорт громадянина України та довідка про взяття на облік осіб, які переміщуються за №1427001584 від 12.11.2014 року. До січня 2016 року позивач отримувала адресну допомогу. Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінетів Міністрів України від 01.10.2014 року № 505, передбачає надання грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців (п. 1 Порядку).

Зі змісту копій заяв від 25.04.2016 року та 05.05.20116 року вбачається, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зверталися до Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради з заявами про призначення щомісячної адресної допомоги (арк. справи 11-12).

Згідно копії листів Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради № 2527-09 та № 2529-09 від 10.05.2016 року відповідач повідомляє, що довідки № 6327013907 та № 6327013908 від 15.03.2014 року, видані Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради не є дійсними без проставлення на їх зворотньому боці відмітки територіальним підрозділом Державної міграційної служби про фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи (абз. ; пункту 7.1 Постанови № 509 від 01.10.2014 року). Зазначено, що особові картки, довідка та атестат про зхняття з обліку на ім'я ОСОБА_2, ОСОБА_1 отримані 25.04.2016 року від Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради. Щомісячна адресна допомога внутрішнього переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, буде призначена після підтвердження фактичного місця проживання позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (арк. справи 13-14).

Разом з тим, пунктом 1 статті 1 Закону України від 24.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи було вилучено з переліку документів, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, визначених Законом України від 11.12.2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Пунктом 4 частини 2 розділу І Закону України від 24.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» доповнена частина 1 статті 4 Закону України від 20.10.2014 року «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», яка наголошує, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Частина 1 статті 12 Закону надає вичерпний перелік підстав для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб і такими є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості. Отже, з часу набрання чинності цим Законом, а саме з 13.01.2016 року, проставляння територіальними підрозділами Державної міграційної служби України відмітки про реєстрацію місця проживання осіб, зазначених у довідці, не є необхідним, оскільки саме Міністерство соціальної політики визначено відповідальним за забезпечення формування та ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, а на структурні підрозділи з питань соціального захисту населення покладено завдання щодо вирішення питання стосовно видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, реєстрації та постановки її на облік в Єдиній інформаційній базі.

Такий висновок також випливає з того, що вносячи зміни Законом України від 24.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», законодавець виключив п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону, норма якого передбачала обов'язок внутрішньо переміщеної особи один раз на шість місяців з'являтися до відповідного структурного підрозділу уповноваженого органу міграційної політики.

Так, стаття 117 Конституції України визначає, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом. З огляду на таке, протокол засідання Кабінету Міністрів України не є нормативно-правовим актом в розумінні ст.117 Конституції України.

Крім того, слід взяти до уваги те, що п. 2 розділу ІІ Перехідних положень Закону України від 24.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено необхідність Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

На час відмови відповідача в наданні позивачу адресної грошової допомоги Кабінетом Міністрів України не було видано нормативно-правових актів, спрямованих на приведення їх у відповідність із внесеними до Закону змінами. Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України. Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади, та п.3 ч.1 ст.85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України, яка є єдиним органом законодавчої влади. Вища юридична сила закону також полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. З огляду на принцип законності - пріоритет закону над підзаконними актами, посилання відповідача як на підставу відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги на п. 7-1 Порядку через відсутність відмітки територіального підрозділу Державної міграційної служби на зворотному боці довідки про взяття на облік, є таким, що не відповідає діючому законодавству.

Суд приходить до висновку, що довідка про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, видана позивачам Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, з огляду на статті 4 Закону України діє безстроково, до того ж під час судового розгляду не встановлено обставин для скасування такої довідки з підстав, визначених статтею 12 Закону, а тому рішення відповідача, згідно якого позивачу було відмовлено у призначенні адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, відповідно до заяви позивача від 15.03.2016 року є незаконним.

Зі змісту письмових заперечень Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради вбачається, що 13.07.2016 року засіданням комісії прийнято рішення про призначення допомоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 за період з 01.04.2016 року по 26.05.2016 року та подовжено адресну допомогу на період з 30.05.2016 року по 29.11.2016 року у розмірах, визначених вищевказаною постановою за таких обставин відсутні підстави для задоволенню позовних вимог в цій частині. Разом з тим, на час судового розгляду позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 допомога не виплачена, яка згідно письмових заперечень запланована до сплати при наявності фінансування відповідача. У зв'язку з чим суд вбачає достатні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за невиплачений період.

Відповідно до ч. 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі витупала його посадова чи службова особа.

На підставі наведеного, керуючись Законом України від 20.10.2014 року «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», статтями 1, 3, 7-9, 11, 94,183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, які полягають у відмові в призначенні ним щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на наступний шестимісячний строк.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради на користь ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_3 суму щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з березня 2016 року по день ухвалення судового рішення.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради на користь ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_4 суму щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з березня 2016 року по день ухвалення судового рішення.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова на користь держави судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп., який сплачується за наступними реквізитами: КОД ЄДРПОУ суду: 02894007, найменування підрозділу: УДК у Харківському районі Державної казначейської служби України, код отримувача коштів ЄДРПОУ: 37999633, банк отримувача: ГУДКУ у Харківській області.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Київського районного суду

м. Харкова М.Ю. Лях