Вирок № 59857400, 23.08.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/7788/15-к

1-кп/639/73/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2016 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федюшина М.В.,

секретаря Кузнецова М.І.,

прокурора Кіріяченко А.В., Ачкасової С.А.,

адвоката - Зуєвої Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому у ЄРДР 03.04.2015р. за №12015220500000663, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Березівка Харківського району Харківської області, українця, громадянина України, із середньою-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_2, будучи раніше судимим за скоєння навмисних корисних злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, та маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість знову скоїв тяжкі корисні злочини за наступних обставин.

ОСОБА_2, 03 квітня 2015 року, приблизно о 04 - 20 год., перебував біля будинку № 18 по вул. Селянській в м. Харкові, де помітив, як до вказаного будинку під'їхав легковий автомобіль, з салону якого вийшла раніше йому невідома ОСОБА_3

В цей час у ОСОБА_2 виник умисел спрямований на відкрите заволодіння майном потерпілої ОСОБА_3, реалізуючи який він, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, непомітно увійшов до під'їзду вказаного будинку, де дочекався доки туди увійде ОСОБА_3, після чого, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, використовуючи фактор раптовості, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілої, схопив ОСОБА_3 рукою за шию, чим згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1133-ая/15 від 04.04.2015, спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді синців на шиї, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, після чого притиснув з силою до стіни, позбавивши таким чином її можливості чинити активний опір та іншою рукою шляхом ривка зірвав з її шиї золотий ланцюжок 585 проби, вагою 15 грам, вартістю 7790 гривень 85 коп., та з руки золотий браслет 585 проби, вагою 15 грам, вартістю 7790 гривень 85 коп., загальною вартістю згідно висновку експерта № 1347 від 10.06.2015, - 15581 грн. 70 коп., після чого, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Після цього ОСОБА_2, 14 травня 2015 року, приблизно о 17 год., перебуваючи біля будинку № 9 по вул. Власенка м. Харкова, зустрів раніше йому невідому ОСОБА_4, яка йшла йому на зустріч, на шиї у якої помітив золотий ланцюжок.

В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на протиправне, відкрите викрадення чужого майна, реалізуючи який він, порівнявшись з останньою, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, використовуючи фактор раптовості, рукою зірвав з шиї потерпілої золотий ланцюжок 585 проби, вагою 14 грам, вартістю згідно висновку експерта № 1347 від 10.06.2015, - 6426 гривень 28 коп., після чого, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Надалі ОСОБА_2, 22 травня 2015 року, приблизно о 17 год., перебуваючи поблизу будинку № 153 по вул. Полтавський шлях в м. Харкові, поблизу станції метро «Холодна гора», побачив раніше йому невідому ОСОБА_5, у якої на шиї помітив золотий ланцюжок.

В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, реалізуючи який він, порівнявшись з потерпілою, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, використовуючи фактор раптовості, рукою зірвав з шиї ОСОБА_5 золотий ланцюжок 585 проби, вагою 25 грамів, вартістю 11483 грн. 50 коп. із золотим хрестиком 585 проби, вагою 5 грамів, вартістю 2296 грн. 70 коп., загальною вартістю згідно висновку експерта № 2960 від 14.07.2015, - 13780 грн. 20 коп., після чого, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, свою провину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь та пояснив суду, що він вранці 03 квітня 2015 року, перебував біля будинку № 18 по вул. Селянській в м. Харкові, де помітив, як до будинку під'їхало таксі, з якого вийшла жінка.

Він вирішив забрати в неї ювелірні прикраси, зайшов до під'їзду вказаного будинку, дочекався коли вона зайшла у під'їзд, після чого, схопив її рукою за шию, притиснув з силою до стіни, позбавивши можливості чинити опір і іншою рукою ривком зірвав з її шиї золотий ланцюжок, а з руки золотий браслет, після чого побіг звідти.

14 травня 2015 року, у вечорі він, перебував біля будинку № 9 по вул. Власенка в м. Харкові, де помітив невідому йому жінку, у якої на шиї був золотий ланцюжок, який він вирішив забрати.

Порівнявшись з жінкою він, рукою зірвав з її шиї ланцюжок, після чого втік звідти.

22 травня 2015 року, приблизно о 17 год. він, перебуваючи біля будинку № 153 по вул. Полтавський шлях в м. Харкові, поблизу станції метро «Холодна гора», побачив незнайому жінку, у якої на шиї помітив золотий ланцюжок, який вирішив забрати.

Він, порівнявшись з жінкою, рукою зірвав з її шиї ланцюжок та побіг звідти.

Всі ці золоті прикраси він продав малознайомому таксисту на Центральному ринку.

Цивільні позови потерпілих, судові витрати визнає в повному обсягу, до працівників поліції претензій не має, у скоєному щиро кається, злочини скоїв в через те, що був наркозалежним та йому не вистачало грошей на придбання наркотиків.

Потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в судове засідання не з'явились, надали до суду заяви з проханням про розгляд справи за їх відсутності, цивільні позови до обвинуваченого ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків підтримують в повному обсягу.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини по справі, судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, не оспорює їх, і не наполягає на дослідженні всіх доказів у справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, з урахуванням думки прокурора, заяв потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про розгляд справи за їх відсутності, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_2, вивченням матеріалів справи, щодо доказів на підтвердження цивільних позовів потерпілих, судових витрат та даних, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин суд, вважає доведеною провину обвинуваченого ОСОБА_2, і кваліфікує його дії:

за епізодом заволодіння майном потерпілої ОСОБА_3 за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, вчинений повторно;

за епізодами заволодіння майном потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Пом'якшуючою покарання обставиною відносно обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до вимог ст.66 КК України, суд визнає його активне сприяння розкриттю злочинів.

Обтяжуючих покарання обставин, відносно обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він із середньою-технічною освітою, офіційно не працевлаштований, не одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, сина ОСОБА_6, 2008 року народження, доньку ОСОБА_7, 2013 року народження, раніше судимий: 14.09.1998 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.140 КК України (в ред. 1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений від покарання 14.09.1998 на підставі ст.1 п. «а» Закону України «Про амністію»; 07.07.2000 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.ч.2, 3 ст.140, 42 КК України (в ред. 1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 09.04.2002 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, 70, 71 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 05.12.2007 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.296, ч.2 ст.342, 70, 71 КК України до 2 років обмеження волі; 25.05.2010 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі; 20.04.2012 Нововодолазьким районним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 21.07.2015 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, 70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; 11.09.2015 Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі; 14.09.2015 Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, 70 КК України до 4 років 5 місяців позбавлення волі; 09.12.2015 Фрунзенським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі, на час розгляду справи відбуває покарання за останнім вироком суду у Харківській УВП №27, має постійне місце реєстрації та мешкання в Харківській області, за місцем мешкання характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, обставину, яка пом'якшує його покарання, і вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 186 КК України, та призначенням остаточного покарання за сукупністю злочинів, згідно з вимогами ч.4 ст.70 КК України, оскільки вказані вище злочини були вчинені ним до винесення вироку Фрунзенського районного суду м.Харкова від 09.12.2015р., шляхом часткового складання невідбутої частини покарання за попереднім вироком із знову призначеним покаранням.

Виходячи з вимог ст. 65 КК України, суд приходить до висновку, що вказане покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і, попередження вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 в ході досудового та судового слідства не обирався, у зв'язку з чим суд, з урахуванням даних про його особу, ступеня тяжкості скоєного ним злочину, того, що ОСОБА_2 на теперішній час відбуває покарання за попереднім вироком суду у місцях позбавлення волі, вважає необхідним обрати йому до набрання цим вироком законної сили, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 матеріальних збитків підлягають повному задоволенню з урахуванням представлених суду доказів: документів про придбання ювелірних виробів та вартість викраденого майна потерпілих.

Відшкодування судових витрат, вартості проведення експертних досліджень по справі суд на підставі ст.ст.122, 126 КПК України, покладає на обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді - 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання знову призначеного покарання із невідбутою частиною покарання за вироком Фрунзенського районного суду м.Харкова від 09.12.2015р. у вигляді 1 місяця позбавлення волі, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Обрати відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській УВП №27.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 09 грудня 2015 року, зарахувати у строк покарання частково відбуте ним покарання з 18.06.2015 по 09.12.2015 за попереднім вироком Ленінського районного суду м.Харкова від 14.09.2015.

Зарахувати ОСОБА_2 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з урахуванням вимог ч.5 ст.72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, з часу затримання по дату винесення вироку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, судові витрати за проведення експертиз, в сумі - 675 гривень 18 коп., які перерахувати на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011 УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (і/н НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальних збитків 15581 гривню 70 коп.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (і/н НОМЕР_1) на користь ОСОБА_4 на відшкодування матеріальних збитків 6426 гривень 28 коп.

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (і/н НОМЕР_1) на користь ОСОБА_5 на відшкодування матеріальних збитків 13780 гривень 20 коп.

Речовий доказ: золотий кулон та хрестик вироблений з дерева, які знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3, - повернути останній як власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Обвинуваченим, який тримається під вартою в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Федюшин