Ухвала суду № 59855731, 18.08.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1674/16 Справа № 206/2434/16-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Мудрецький Р.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого: Мудрецького Р.В.

Суддів: Слоквенка Г.П., Іванової А.П.

за участю:

секретаря Гичка Л.Ю.

прокурора Харів Н.А.

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську матеріали кримінального провадження № 12016040700000442 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2016 року, ухвалений стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя ПеремогиАДРЕСА_1, раніше судимого:

-23.04.2014 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу 1000 грн.;

- 13.01.2015 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком на 2 роки;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2016 року ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у вигляді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного ОСОБА_3 за цим вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13.01.2015 року та визначено остаточно до відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 1 місяць. Долю речових доказів вирішено.

Судом 1 інстанції ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він 09 квітня 2016 року приблизно о 04 годині 30 хвилин, перебуваючи біля під'їзду № 2 будинку № 37 по вулиці 20-річчя Перемоги у місті Дніпропетровську, під лавою, на прилеглій до вище вказаного під'їзду території, знайшов гаманець із штучної шкіри чорного кольору, в якому виявив дві банківські картки ПАТ «Альфа-Банк» № 5167 9911 0243 0251 та № 5167 9910 3038 1881, а також банківські листи ПАТ «Альфа-Банк» з ПІН-кодами до вказаних карток.

В цей час у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, які, на його думку,могли знаходитися на рахунках відповідних банківських карт.

Реалізуючи свій злочинний намір, 09 квітня 2016 року приблизно о 04 годині 35 хвилин, ОСОБА_3 прослідував до банкомату «ОСОБА_4 ОСОБА_5», що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, буд. 43-Д, де перевірив дію ПІН-кодів та виявив наявність грошового балансу на рахунках вище зазначених банківських карт.

Продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу, спрямованого на крадіжку грошових коштів з рахунків банківських карт ПАТ «Альфа-Банк» № 5167 9911 0243 0251 та № 5167 9910 3038 1881, ОСОБА_3 того ж дня направився у менш людне місце, а саме до банкомату ПАТ КБ «ПриватБанк», що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, 29, де в період часу з 04 години 40 хвилин до 04 години 48 хвилин умисно, з корисливих мотивів здійснив транзакцію зняття грошових коштів за допомогою банкомату ПАТ КБ «ПриватБанк» з обох карток на загальну суму 5 300 гривень, а саме здійснив шість операцій по зняттю коштів з картки ПАТ «Альфа-Банк» № 5167 9910 3038 1881 на загальну суму 4 000 гривень та з картки ПАТ «Альфа-Банк» № 5167 9911 0243 0251 здійснив дві операції по зняттю коштів на загальну суму 1 300 гривень, обернувши викрадені грошові кошти на свою користь.

Крім того, реалізуючи свій раніше виниклий, єдиний злочинний умисел, спрямований на крадіжку грошових коштів з рахунків банківських карток ПАТ «Альфа-Банк» № 5167 9911 0243 0251 та № 5167 9910 3038 1881, ОСОБА_3 10 квітня 2016 року о 23 годині 15 хвилин, знаходячись у супермаркеті «Варус», що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, 43-Д, здійснив покупку товару на загальну суму 11 гривень 55 копійок, при цьому розрахувався карткою ПАТ «Альфа-Банк» № 5167 9910 3038 1881.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_6 спричинив матеріальну шкоду на загальну суму 5 311 грн. 55 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням обвинуваченим подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати повністю вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2016 року та закрити кримінальне провадження у звязку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

В обґрунтування свої вимог посилається на те, що вирок є незаконним та необґрунтованим, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, та ухвалений з істотними порушеннями його права на захист та діючого законодавства про кримінальну відповідальність. Вказує, що прямого умислу на крадіжку коштів у нього не було, оскільки вважав, що картки і кошти, розміщені на них, вибули із фактичного володіння потерпілої, оскільки остання не заблокувала картки. Звернув на свою користь 11 грн. 55 коп., оплативши покупку в супермаркеті, при цьому іншими грошовими коштами не користувався, а повернув потерпілій, коли її особа була встановлена. Зазначає, що всі докази по кримінальному провадженню є недопустимими, оскільки вони зібрані не уповноваженими особами з порушенням ст. 214 КПК України. Крім того вказує, що не всі докази досудовим слідством були відкриті обвинуваченому в порядку ст. 290 КПК України, а саме в протоколах відсутні записи про надання йому для огляду речових доказів: дисків СД-R, на які посилається суд у вироку.

03.08.2016 року на адресу суду надійшли заперечення прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом 1 інстанції, - прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_5, в яких прокурор посилається на те, що вимоги, викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого, є безпідставними та надуманими, базуються на особистих припущеннях, у звязку з чим вирок Самарського районного суду м.Дніпропетровська просить залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення. Вказує, що відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, внесені до ЄРДР 10.04.2016 року заступником начальника СВ Самарського ВП ДВП НУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 та того ж дня ним винесено доручення про проведення досудового розслідування старшому слідчому Лобанову Д.В. та винесено постанову про здійснення досудового розслідування групою слідчих, у звязку з чим усі подальші слідчі дії проведені після внесення відповідних відомостей до ЄРДР та уповноваженими на то посадовими особами. Зазначає, що факт ознайомлення підозрюваного ОСОБА_3 із змістом електронного носія інформації CD-R диску зафіксовано у відповідному протоколі перегляду відеозапису від 20.04.2016 року, а 25.04.2016 року ОСОБА_3 ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, у тому числі й з долученим диском, та будь-яких зауважень та доповнень не висловлював, що зафіксовано в протоколі.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого, прокурора, який апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 вважав безпідставною та просив залишити вирок суду без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_3 у вчиненні таємного викрадення чужого майна потерпілої ОСОБА_6 при викладених у вироку обставинах, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними у матеріалах провадження доказами, які суд всебічно та повно дослідив, правильно оцінив та послався на них у вироку.

Зазначені висновки зокрема підтверджуються:

Показами самого обвинуваченого ОСОБА_3, який винним себе визнав повністю та не заперечував того факту, що він при викладених у вироку обставинах 9 квітня 2016 року знайшов гаманець, в якому знаходились дві банківські картки та на пепері були записані ПІН-коди, з яких він зняв грошові кошти та розплатився в супермаркеті «Варус» за пачку цигарок.

Також його вина встановлена показами потерпілої ОСОБА_6, якими підтверджується, що дійсно вона загубила свій гаманець з банківськими картками, після чого на її телефон надійшли СМС повідомлення про зняття з карток грошових коштів в сумі 4000 та 1300 грн. та наступного дня про сплату покупок в магазині «Варус».

Відповідно до протоколу огляду CD-R диску з відеозаписом з камери спостереження магазину «Варус» по вул..20-річчя Перемоги, 43-д у м.Дніпропетровську, відображено факт зняття 09.04.2016 року о 4 год. 23 хвил. обвинуваченим грошових коштів та здійснення покупки наступного дня о 23 год 04 хвил.

При встановлених судом фактичних обставинах справи, дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України.

Що стосується доводів обвинуваченого ОСОБА_3 в частині, що в його діях відсутній склад злочину, оскільки гаманець та банківські картки вибули з володіння потерпілої та є знахідкою, кримінальне провадження розслідувано з порушенням кримінально процесуальних норм та його права на захист, а тому докази по справі є недопустимими, то колегія суддів вважає їх безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що дійсно, гаманець з пластиковими картками вибув з володіння потерпілої ОСОБА_6 внаслідок втрати та обвинувачений ОСОБА_3 знайшов зазначені речі. Останньому не інкриміновано вчинення кримінального правопорушення щодо привласнення зазначених предметів. Разом з цим, як встановлено органом досудового розслідування та судом, обвинувачений ОСОБА_3, скористався знайденими пластиковими картками, як знаряддям за для таємного викрадення грошових коштів потерпілої ОСОБА_6, які знаходились на її рахунках в банківській установі, що колегія судді розцінює як спосіб вчинення злочину.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судом першої інстанції були досліджені у повному обсязі всі надані сторонами докази, які зібрані в межах діючого кримінального процесуального кодексу, є належними та допустимими і їм дана належна оцінка у вироку.

Безпідставними є твердження обвинуваченого щодо розслідування кримінального провадження неналежними особами та недопустимості зібраних доказів з цих підстав через те, що доручення про проведення досудового розслідування, визначення групи слідчих та групи прокурорів відбувалось до внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, оскільки відповідно до витягу з кримінального провадження (а.с.1 т.1), зазначені відомості внесено 10.04.2016 року та в цей день винесено викладені вище процесуальні документи, на які посилається в своїй апеляції обвинувачений (а.с.2-5 т.1).

Що стосується порушень права на захист з приводу неповного відкриття обвинуваченому матеріалів кримінального провадження, зазначені доводи спростовуються протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування (а.с.59 т.1), на сторінці 18 яких зазначений диск долучено до матеріалів кримінального провадження, який до того ж переглянутий в ході досудового розслідування за участю підозрюваного ОСОБА_3 (а.с.43 т.1), який не в ході досудового розслідування, не в судовому засіданні не заперечував зафіксовані на ньому події.

Висновки суду першої інстанції, викладені у вироку, не містять протиріч.

Порушень процесуального закону, які тягнуть за собою скасування вироку, судом 1-ї інстанції допущено не було.

Що стосується призначеного ОСОБА_3 покарання, то при визначенні такої міри, суд, як вбачається з вироку, врахував характер і ступень суспільної небезпеки, скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше неоднаразово судимий, відшкодував шкоду обставини, що помякшують та обтяжують покарання. Призначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, відповідає вимогам ст.65 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченого обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2016 року, ухвалений стосовно ОСОБА_3, - залишити без змін.

На ухвалені рішення судів першої та апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а обвинуваченим, який тримається під вартою в той самий строк з моменту отримання копії судового рішення.

Судді: