Рішення № 59854134, 09.08.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29772/15-ц

Провадження № 2/761/1996/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Малинникова О.Ф.

при секретарі - Данилевській Є.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, третя особа Державний нотаріус Першої Київської державної нотаріальної контори Заведея Любов Олександрівна, про скасування постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2015 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори Заведея Любов Олександрівна, про скасування постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину.

Позивач зазначив, що Постановою державного нотаріуса Заведеї Л.О. від 12.09.2015 року відмовлено йому, ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, його батька у зв'язку з тим, що право власності у померлого не виникло.

Внаслідок відсутності реєстрації 1/8 частини квартири, отриманої батьком після смерті його дружини, матері позивача, нотаріусом позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину.

Державний нотаріус посилався на те, що згідно зі ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі підлягає державній реєстрації, з моменту державної реєстрації виникає право власності. (ст. 331 ЦК України).

Позивач дії нотаріуса вважає незаконними, оскільки у відповідача не було перешкод для вчинення нотаріальних дій. З огляду на викладені обставини та посилаючись на ч.1 ст. 1296 ЦК України, п.п. 20, 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, просив: - 1. Визнати незаконною та скасувати постанову державного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори Заведеї Л.О. про відмову у вчиненні нотаріальної дії; - 2. Зобов'язати державного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори Заведею Л.О. вчинити нотаріальну дію та видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/8 (одну восьму) частину квартири АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4.

В своїх письмових поясненнях відповідач Головне територіальне управління юстиції у м. Києві зазначає наступне: ознайомившись з матеріалами справи та поясненнями Державного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори Заведеї Любові Олександрівни, звертає увагу суду, що нотаріус не порушив жодної норми законодавства, так як позивач не надав належних документів на квартиру, а саме свідоцтво про право власності. Нотаріус направила запит до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, звідки надійшла інформаційна довідка, в якій вказано, що на праві власності за ОСОБА_4 (батьком позивача) зареєстровано лише 2/4 частини квартири. Також нотаріус роз'яснила позивачу про можливість вирішення даного питання в судовому порядку, а саме визнати право власності на 1/8 частину квартири.

Отже, позивач не надав належних документів. Тому вважають, що висновок, нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори Заведея Любові Олександрівни, при відмові у видачі свідоцтва про право на спадщину були дотримані усі вимоги законодавства про нотаріат, а позовну заяву необґрунтовану та таку, що задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити. Пояснивши, що з діями нотаріуса не погоджуються так як зазначена житлова площа в даний час фактично використовується позивачем, оскільки він із сім'єю проживає у цій квартирі та вчасно сплачую комунальні платежі. Відсутність на його думку державної реєстрації права власності ОСОБА_4 не повинно перешкоджати йому отримати право власності на цю частку квартири, яка фактично належить позивачу.

Відповідачі Київська міська рада, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві в судове засідання своїх представників не направили.

Третя особа Державний нотаріус Першої Київської державної нотаріальної контори Заведея Любов Олександрівна в судове засідання не з'явився.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його законного представника, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що його позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, постановою державного нотаріуса Заведеї Л.О. від 12.09.2015 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/8 (одну восьму) частину квартири АДРЕСА_1, після смерті його батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку з тим, що право власності у померлого не виникло.

Державний нотаріус Першої Київської державної нотаріальної контори, у своїй постанові зазначив, що він вивчивши матеріали спадкової справи № 524/2012 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, яка була заведена 15 травня 2012 року та на підставі заяви поданої 12 вересня 2015 року ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, який звернувся із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/8 (одну восьму) частину квартири АДРЕСА_1, вважає, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/8 (одну восьму) частину квартири АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 неможливо, оскільки згідно зі ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності га інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягає державній реєстрації та ст. 331 Цивільного кодексу України передбачає, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до Закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, має право отримати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до п. 20 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/50 від 03.03.2004 р., видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

Згідно з п. 216 зазначеної Інструкції видача свідоцтва про право на спадщину на майно, що підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві та після перевірки відсутності заборони або арешту цього майна або інших застав за даними відповідного реєстру.

Судом встановлено що згідно із свідоцтвом про право власності від 21 вересня 1994 року (ас. Спад.справ. 18), квартиру АДРЕСА_1, приватизовано сім'єю у складі 4-х осіб: ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_1. Отже кожному з них належало по ? частині квартири.

Після смерті ОСОБА_7 свідоцтво про право на спадщину видано 10 червня 2004 року на ? квартири на сина ОСОБА_1, позивача (а.с. -19).

Після смерті ОСОБА_8 свідоцтво про право на спадщину видані 12 листопада 2006 року (а.с. 21) на половину від ? квартири, тобто на 1/8 частину на чоловіка ОСОБА_4, яке не зареєстровано у КМБТІ (а.с. - 21 зв.) та свідоцтво про право на спадщину на половину ? квартири тобто на 1/8 частину (а.с. 21) на сина ОСОБА_1, позивача.

Приймаючи до уваги зібрані матеріали у спадковій справі та докази, які досліджувались судом стосовно наявності правовстановлюючих документів, які не оспорюються сторонами, суд вважає достовірними вищезазначені копії правовстановлюючих документів та приймаючи до уваги їх як докази, вважає слід задовольнити частково позов про визнання права власності у порядку спадкування за законом, на підставі ч. 1 ст. 1266 ЦК України, як сина, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 його батька ОСОБА_1, на спадкове нерухоме майно, а саме на 1/8 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1.

Як встановлено квартира належала згідно законодавств про приватизацією кожному члену сім'ї у складі 4-х осіб ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_1. Після смерті ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, на підставі свідоцтв про право на частини квартири у порядку спадкування власником 7/8 частин квартири став ОСОБА_1.

Водночас внаслідок відсутності реєстрації 1/8 частини квартири, отриманої батьком після смерті його дружини, матері позивача, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину. Дії нотаріуса є правомірними, тому підстав для скасування оспореної позивачем постанови немає.

Однак за вищенаведених обставин щодо неможливості батька здійснити реєстрацію внаслідок хвороби, пов'язаної з госпіталізацією та враховуючи інші обставини справи за яких позивач не може отримати свідоцтво на 1/8 частину квартири внаслідок відсутності реєстрації, суд вважає можливим визнати за позивачем право власності на 1/8 частину квартири, яка належала до ? частки квартири що приватизована дружиною та на яку було видано два свідоцтва ОСОБА_1, сину, та ОСОБА_4, чоловікові, який не зміг зареєструвати свою спадкову частку - 1/8 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1.

Померлий ОСОБА_4 тривалий час хворів на тяжку хворобу серця, постійно перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку з чим не мав фізичної можливості для здійснення державної реєстрації права власності.

Крім того, як зазначив позивач усі грошові кошти батько витрачав на дорогі ліки та не мав матеріальної можливості оплатити таку реєстрацію.

Як встановлено судом на момент смерті батька позивач, проживав разом з батьком, є єдиним спадкоємцем.

З огляду на викладене та на підставі: ст. ст. 256, 257, 267, 1268, 1270, 1258, 1261 ЦК України та керуючись: ст.ст. 3, 10, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, третя особа Державний нотаріус Першої Київської державної нотаріальної контори Заведея Любов Олександрівна, про скасування постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину - задовольнити частково.

Зобов'язати державного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори Заведею Л.О. вчинити нотаріальну дію та видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/8 (одну восьму) частину квартири АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_4.

У позовних вимогах ОСОБА_1 щодо визнання незаконною та скасувати постанову державного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори Заведеї Л.О. про відмову у вчиненні нотаріальної дії відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційному суду міста Києва через Шевченківський районний суд м. Києва, який ухвалив оскаржуване рішення.

Суддя: Малинников О.Ф.