Рішення № 59853865, 26.04.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/21505/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гаврилової О.В.,

при секретарі - Неділько Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Головне територіальне управління юстиції в м. Києві, Житлово-будівельний кооператив «Сантехнік», про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Київської міської ради, підстави якого було уточнено в порядку, передбаченому ст.31 ЦПК України, в якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - квартиру АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_3 (а.с.106-110).

Вимоги позову вмотивовані тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 двоюрідного брата позивача - ОСОБА_3, відкрилась спадщина, до якої увійшла квартира АДРЕСА_1, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом та свідоцтва про право власності. 12.07.1991 року ОСОБА_3 на підставі заповіту, посвідченого державним нотаріусом Биковим О.М. 16-ої Державної нотаріальної контори за реєстровим №19-36, заповів належну йому квартиру в ЖБК «Сантехнік». ОСОБА_1 звернувшись до Десятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, постановою нотаріуса від 26.09.2015р. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, на підставі відсутності інформації про реєстрацію спадкового майна за спадкодавцем. Після повторного звернення за видачею свідоцтва про право на спадщину, 11.03.2016 року також було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутня інформація, що спадкове майно зареєстроване за спадкодавцем. Однак, на підставі свідоцтва про право на спадщину по закону від 06.07.1990 року за ОСОБА_3 було визнано право власності на ? частину паєнакопичення, в розмірі 2193,60карб., що знаходилось в ЖБК «Сантехнік», що належало ОСОБА_5 - його покійній дружині. ОСОБА_3 став членом ЖБК «Сантехнік» з 05.09.1990 року, згідно рішення Київської міської ради народних депутатів №782. Розмір паю ОСОБА_3 в ЖБК «Сантехнік» становить 4387,20 рублів. Пай був сплачений ОСОБА_3 в повному обсязі в листопаді 1983 року та йому була передана в користування квартира АДРЕСА_1. Хоча ОСОБА_3 не зареєстрував у встановленому порядку права власності на кооперативну квартиру, однак набув право власності на спадкове майно, та у позивача виникає право на спадкування вказаного майна. Наведені обставини змусили позивача звернутися з даним позовом до суду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав вимоги позову в повному обсязі та просив їх задовольнити з викладених у позовній заяві підстав. Також просив не стягувати з відповідача сплачений судовий збір.

Представник відповідача Київської міської ради в судове засідання не з'явилась, подала до суду письмові пояснення по справі, в яких просила суд прийняти рішення на підставі поданих позивачем доказів згідно чинного законодавства та розглядати справу за відсутності представника відповідача (а.с.48-49).

Представник третьої особи Головного територіального управління юстиції в м. Києві в судове засідання не з'явився, направив письмові пояснення в яких посилаючись на норми діючого законодавства, зазначив що для отримання свідоцтва про право на спадщину необхідне дотримання всіх вимог законодавства, при вирішенні даної справи поклався на розсуд суд та просив розглядати справу за відсутністю представника (а.с.103-104).

Представник третьої особи ЖБК «Сантехнік» в судове засідання не з'явився, заяв чи клопотань суду не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно ч. 2 ст. 197 ЦПК, суд розглянув справу у відсутності сторін та третіх осіб без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Судом встановлено, що ОСОБА_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 (а.с.55).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина до складу якої увійшла квартира АДРЕСА_1.

Відповідно до витягу з рішення №782 Київської міської ради народних депутатів від 05.09.1990 року, квартиру АДРЕСА_1 закріплено за ОСОБА_3 (а.с18).

Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.

12.07.2001р. ОСОБА_3 склав нотаріально посвідчений заповіт, за яким належну йому квартиру АДРЕСА_1, заповів ОСОБА_1 (а.с.59).

08.05.2015 року позивач ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса Десятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадкового майна: квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_3 (а.с.54).

26.09.2015р. представник позивача звернулась до державного нотаріуса Десятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом щодо спадкового майна, що залишилося після померлого ОСОБА_3, яке складається з квартири АДРЕСА_1 (а.с.67 зворот).

Як убачається з матеріалів спадкової справи №550/2015, заведеної щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, копія якої долучена до матеріалів справи, дані про інших осіб, які б у встановлені законом строки прийняли спадщину, відсутні.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 06.07.1990р. державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори, посвідчено, що спадкоємцем спадкового майна ОСОБА_5 - ? частина паєнакопичення в сумі 2193,60 руб., що знаходиться в ЖБК «Сантехнік» належного померлій на підставі довідки, виданої 16.01.1980р. за №752, є її чоловік - ОСОБА_7. На ? частину паю, належного чоловікові, 06.07.1990 року видано свідоцтво про право власності. (а.с.12, 66)

Відповідно до свідоцтва про право власності, виданого 06.07.1990р. державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори, посвідчено, що ОСОБА_8, який є чоловіком ОСОБА_5, що померла ІНФОРМАЦІЯ_3., на праві власності належить ? частка в спільному майні, набутому подружжям за час шлюбу, що складається з пайонакопичення в сумі 4387,20 руб., що знаходиться в ЖБК «Сантехнік» (а.с.11).

Разом з тим, відповідно до інформаційної довідки КВ-2015 №15798, виданої Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, згідно даними бюро квартира АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрована. (а.с.65 зворот)

Відповідно до довідки ЖБК «Сантехнік», в квартирі АДРЕСА_1 проживав та був зареєстрований ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 08.05.1969 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 В даній квартирі він був зареєстрований один з 1989 року по теперішній час. (а.с. 58 зворот)

Постановою державного нотаріуса Десятої Київської державної нотаріальної контори Ткач Т.В. від 26.09.2015р. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, з підстав відсутності державної реєстрації права власності на зазначену квартиру за спадкодавцем (а.с.68зворот, 69).

Постановою державного нотаріуса Десятої Київської державної нотаріальної контори Ткач Т.В. від 11.03.2016р. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, з підстав відсутності державної реєстрації права власності на зазначену квартиру за спадкодавцем (а.с.111).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до положень частини першої, третьої та п'ятої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.

Згідно положень статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Як передбачено п.4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що речові права на нерухоме майно, їх обтяжень та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то воно виникає з моменту проведення такої реєстрації.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із угод.

Відповідно до ч. 3 ст. 384 ЦК України, у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Згідно ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1218 ЦК України).

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008р., у разі смерті члена житлово-будівельного кооперативу, якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається квартира.

Відповідно до положень частини першої статті 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються Законом (частина четверта статті 182 Цивільного кодексу України, стаття 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності. Позивачем у зазначених спорах у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог статей 1268-1270 ЦК України.

За змістом ст. 392 ЦК України належним відповідачем є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у разі їх відсутності, територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.

Підтвердження в суді права власності на майно здійснюється шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншого речового права.

Відсутність державної реєстрації майнових прав за спадкодавцем не позбавляє спадкоємців права на спадщину.

Як роз'яснено у п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об'єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об'єкт нерухомого майна.

При цьому, наприклад, спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, судом встановлено, що за життя ОСОБА_3 набув право власності на квартиру АДРЕСА_1, при цьому ? частина квартири належала ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину та ? частина зазначеної квартири - на підставі свідоцтва про право власності, які видані державним нотаріусом, а отже згідно вищезазначених норм закону став власником квартири, однак у встановленому законом порядку спадкодавець право власності не зареєстрував.

В той же час обставин, які б вказували, що за життя спадкодавець ОСОБА_3 набув або володів нерухомим майном, що входить до спадкової маси, неправомірно, або на вказане майно, окрім позивача в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, судом не встановлено.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, відсутність якої не може бути підставою позбавлення спадкоємця права на спадщину, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Головне територіальне управління юстиції в м. Києві, Житлово-будівельний кооператив «Сантехнік», про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом на квартиру АДРЕСА_1, підлягає задоволенню.

Враховуючи, що належним відповідачем у даній справі, яким є КМР - права позивача порушені, не визнані чи оспорені не були, позивач просить з відповідача судовий збір не стягувати, суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача у сплаченому при подачі позову розмірі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 182, 328, 384, 392, 1216-1218, 1233, 1268-1270, 1297 ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, ст.1, 3, 4, 10, 11, 15, 16, 57-60, 179, 197, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Головне територіальне управління юстиції в м. Києві, Житлово-будівельний кооператив «Сантехнік», про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на квартиру АДРЕСА_1, в Житлово-будівельному кооперативі «Сантехнік» у м. Києві

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі через Дніпровський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: