Постанова № 59853677, 21.06.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

755/9075/16-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2016 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 01.06.2016 року звернулась до суду з адміністративним позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії та просить постановити рішення, яким визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в проведені перерахунку пенсії та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» в редакції чинній на день призначення пенсії, в розмірі 90% від сум заробітної плати на підставі Довідки, виданої Державним управлінням справами 11.05.2016 року за №17.1-792, з урахуванням сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги на оздоровлення, грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків, суми яких відображено в графі «інші виплати», починаючи з 26.04.2010 року, а також позивач просить зобов'язати відповідача у подальшому виплачувати їй пенсію в розмірі відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» в редакції від 16 грудня 1993 року, в розмірі 90% заробітної плати з урахуванням сум, зазначених у Довідці від 11.05.2016 року за № 17.1-792, допустивши негайне виконання рішення суду.

Вимоги позову вмотивовані тим, що з 26.04.2010 року позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 90% заробітної плати з урахуванням стажу державної служби понад 30 років. Разом з тим, при нарахуванні позивачу пенсії за віком, відповідачем не були ураховані виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги на оздоровлення, грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків, суми яких відображено в графі «інші виплати», що підлягали до виплати позивачу під час її перебування на державній службі, та які мають бути враховані при нарахуванні позивачу пенсії, оскільки на вказані виплати було нараховано і сплачено внесок на обов'язкове державне соціальне страхування. Оскільки відповідачем відмовлено у включенні зазначених виплат при обрахуванні пенсії, позивач змушена звернутись з даним позовом до суду.

Представник відповідача подав письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись, серед іншого на те, що з 01.06.2015р. раніше призначені пенсії не перераховуються та позивачем пропущено визначений законом строк для звернення до суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.06.2016 року позовну заяву ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, в частині вимог за період з 26.04.2010 року по 01.12.2015 року - залишено без розгляду.

Вивчивши письмові матеріали справи та приймаючи до уваги заперечення відповідача проти позову, долучені до матеріалів справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що з 26.04.2010 року позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва, правонаступником якого є Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, та отримує пенсію згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу». Обчислення розміру пенсії було здійснено на підставі довідок про складові заробітної плати, що подаються для призначення пенсії відповідно до вказаного закону. Позивач, маючи загальний страховий стаж роботи 36 років 6 місяців 28 днів, з них стаж державної служби - 30 років 2 місяці 20 днів, отримує пенсію у розмірі 8372,94грн., розраховану у розмірі 90% від окладу в сумі 8840,37грн.

На всі виплати, включені в довідку від 16.04.2010 року №16-31/862 Про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка за вислугу років), що додається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», в довідку від 16.04.2010 року №16-31/863 Про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», в довідку від 16.04.2010 року №16-31/864 Про заробітну плату для обчислення пенсії, а також в довідку від 11.05.2016 року №17.1-792 Про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», - нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.33-36).

При цьому, як зазначено в довідці від 11.05.2016 року №17.1-792 Про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», в графі «інші виплати» зазначені: матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та допомога на оздоровлення.

Листом заступника начальника Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 24.05.2016 р. №3768/13/п-299 на заяву позивача ОСОБА_1 від 12.05.2016р. відмовлено в проведені перерахунку пенсії за віком (а.с.26-30, 31-32).

Позивач зазначає у позові, що відповідачем незаконно було відмовлено у включенні у розрахунок пенсії сум матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення та грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків, оскільки дані суми входять в складову заробітної плати. Відповідач вважає їх дії правомірними, оскільки дані суми є одноразовими та не є складовою заробітної плати, не є ні надбавкою, ні премією, а тому не можуть бути враховані в розрахунку пенсії.

Статтею 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги за сумлінну безперервну працю в державних органах, грошової компенсації за невикористані відпустки (щорічні та додаткові) входять до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої зазначеної статті, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97 ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України № 21-430а11 від 20 лютого 2012р., № 21-97а13 від 28 травня 2013 року, № 21-3а14 від 04.03.2014 року.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що Лівобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було неправомірно відмовлено позивачу у перерахуванні пенсії з урахуванням виплат, на які посилається позивач у позові.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Згідно ч. 2 зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог позивача відповідними належними доказами та про неправомірність відмови відповідача в задоволенні заяви позивача щодо включення до розрахунку суми її пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, зазначених у Довідці від 11.05.2016 року №17.1-792, оскільки на зазначені виплати були фактично нараховані та з них сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, тому такі виплати враховуються в заробіток (дохід) позивача для обчислення пенсії.

При цьому, в Довідці від 11.05.2016 року №17.1-792 не вказана грошова винагорода за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків, тому вимога позову про включення такої виплати при обчисленні позивачу пенсії на підставі зазначеної довідки є безпідставною.

З огляду на викладене, задля відновлення порушеного права позивача в сфері пенсійного забезпечення її, як державного службовця, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача у розмірі 90% заробітної плати, як державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу», з усіх сум заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, включених в довідку від 11.05.2016 року №17.1-792, починаючи з 02.12.2015 року.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача у подальшому нараховувати та виплачувати позивачу пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» в редакції від 16 грудня 1993 року, згідно наведеного у Довідці від 11.05.2016 року №17.1-792 розрахунку, з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, оскільки вирішення спорів на майбутнє чинним Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись, ст. 33, 37 Закону України Закону України «Про державну службу», ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 8-11, 17-19, 41, 69-71, 94, 160-164, 167, 183-2, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1, як державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу», з усіх сум заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, що зазначені у Довідці від 11.05.2016 року за №17.1-792, виданій Державним управлінням справами.

Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, у розмірі 90% заробітної плати, як державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу», з усіх сум заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, що передбачені у Довідці від 11.05.2016 року за № 17.1-792, виданій Державним управлінням справами, починаючи з 02.12.2015 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

В іншій частині позову - відмовити.

Відшкодувати ОСОБА_1 понесені нею у справі судові витрати в розмірі 551 грн. 21 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

С у д д я: